8 Охорона праці

Поняття “охорона праці” означає систему законодавчих актів, соціально-економічних, організаційних, технологічних, гігієнічних і лікувальних норм, заходів і засобів, що забезпечують безпеку, збереження здоров'я і працездатності людини в процесі праці. Витрачаються величезні засоби на проведення заходів щодо охорони здоров'я трудящих і зокрема на забезпечення вимог техніки безпеки і виробничої санітарії. Заходи, зв'язані із створенням безпечних умов праці на підприємстві, здійснюється в плановому порядку. Вони оформляються у виді спеціального узгодження між адміністрацією підприємства і місцевим комітетом спілки при укладанні колективного договору. Конкретні заходи щодо створення здорових і безпечних умов праці, попередженню нещасливих випадків і професійних захворювань регламентуються спеціальними правилами і нормами. Для вирішення на науковій основі питань визначення методів і шляхів поліпшення й оздоровлення умов праці на виробництві, а також забезпечення правильного режиму праці, і відпочинку необхідно по вимогах психології і фізіології праці людини.

Робоче місце – це місце праці визначеного працівника бригади. Оптимальне планування забезпечує зручність при виконанні робіт, економію сил і часу працюючого, правильне використання виробничих площ, забезпечення безпечних умов праці.

Організаційними заходами, що забезпечують безпечне провадження робіт, у діючих електроустановках є: видача дозволу на підготовку робочих місць і допуску бригади до роботи; нагляд за безпекою працюючих під час виконання роботи; оформлення перерв у роботі і її закінчення.

Захист від шкідливих речовин здійснюється заходами, що у ряді випадків варто застосовувати комплексно. Основні з них:

• автоматизація і механізація процесів шкідливих речовин, що супроводжуються виділенням;

• удосконалювання конструкцій устаткування, при яких чи виключається різко зменшуються шкідливі виділення в навколишнє середовище.

Умови праці – це сукупність факторів виробничого середовища, що надають вплив на здоров'я і працездатність людини в процесі праці.

Робота зі створення сприятливих умов праці здійснюється шляхом удосконалення устаткування і технологічних процесів, нормалізації несприятливого виробничого середовища, застосування індивідуальних захисних засобів. Для фізично легкої роботи, виконуваної в приміщеннях з незначним надлишком тепла в холодний час року, оптимальні параметри мікроклімату повинні бути наступними: температура 20-23С, відносна вологість 60-40%, швидкість руху повітря не більш 2м/с. Сприятливий мікроклімат забезпечується насамперед удосконалюванням техніки по таких напрямках як герметизація устаткування, теплоізоляція джерел випромінювання тепла, ізолювання поверхонь випару рідин. Іншим діючим заходом є пристрій ефективної приточно-витяжної вентиляції, кондиціонування повітря, пристрій повітряних душів і завіс, регулювання вологості повітря. У зоні дії несприятливих метеорологічних умов і факторів робітники повинні забезпечуватися відповідною спецодягом.

Гранично припустимі концентрації шкідливих домішок, що містяться в повітрі, (пилу, пар, газів) визначені санітарними нормами. Основними засобами боротьби зі шкідливими домішками в повітрі є: герметизація устаткування, що збільшує забруднення повітря, механізація й автоматизація виробничих процесів, застосування устаткування, що очищає повітряне середовище, засобів індивідуального захисту, протипилевих респіраторів, протигазів, окулярів, спецодягу й ін.

Виробничі випромінювання, до яких відносяться інфрачервоні, ультрафіолетові, іонізуючі випромінювання, а також електромагнітне поле впливають на організм людини по різному, у залежності від їхнього виду, інтенсивності і часу впливу. Гранично припустимі дози опромінення, гранично припустимі концентрації радіоактивних речовин у повітрі визначені нормами радіаційної безпеки. Засобами захисту від різного роду випромінювань і хвиль є: зменшення випромінювань від самого джерела, екранування джерела випромінювання, екранування робочого місця, застосування засобів індивідуального захисту, видалення людини з небезпечної зони за допомогою застосування різних маніпуляторів.

Максимальна застосовувана освітленість для робіт найвищої точності 5000 Лк, мінімальна 30-75 Лк при загальному спостереженні за ходом виробничого процесу. Найбільш ефективним є комбіноване освітлення – сполучення загального з місцевим.

При створенні штучного освітлення перевага віддається люмінесцентним лампам, як більш економічним і що видають спектр, близький до природного світла. Протягом усієї робочої зміни необхідно підтримувати постійний рівень освітленості.

Виробничий шум є одним з найбільш поширених факторів виробничого середовища, що надають негативний вплив на організм людини. Припустимі рівні шуму для виробничих підприємств лежать у межах від 99 до 38 дб у залежності від звукових частот. Для зменшення шуму на робочих місцях застосовуються: раціональне рішення при конструюванні устаткування і розробці технологічних процесів; розміщення гучного устаткування в окремих звукоізолюючих приміщеннях із застосуванням дистанційного спостереження і керування; звукоізоляція окремих машин, агрегатів за допомогою звукоізолюючих кожухів, звуковбирних екранів і ін.

У якості індивідуальних захисних засобів застосовуються шоломи, навушники, заглушки і вкладиші.

Вібрація устаткування й інструмента впливає на організм людини й у деяких випадках може сприяти розвитку професійних захворювань. Припустимі її рівні встановлені санітарними і гігієнічними нормами. Для обмеження вібрацій на робочих місцях застосовується: віброізоляція робочих місць; дистанційне керування устаткування; раціональна технічна установка устаткування, інструментів і пристосувань, що знижує величину вібрацій; індивідуальні засоби захисту: віброізолюючі настили, спеціальна взуття, рукавиці, рукавички; здійснюються організаційно-технічні заходи, що повинні включати періодичні перевірки вібраційних характеристик устаткування, своєчасний ремонт машин, контроль за дотриманням правил експлуатації машин.

У різних електроустановках є різна небезпека поразки людей електричним струмом, такі як параметри електроенергії, умови експлуатації устаткування і характер серед приміщень, у яких воно встановлено, дуже різноманітні. Комплекс захисних заходів повинен відповідати виду електроустановки й умовам застосування електроустаткування, забезпечуючи достатню безпеку.

Небезпека поразки, а також можлива його тяжкість залежить від величини номінальної напруги.

Можна виділити наступні ознаки підвищеної небезпеки: наявність струмопровідних підлог, вогкості (відносна вологість повітря вище 75%) чи провідної пилу; підвищена температура повітря (більш +30°С) і ін.

В електроустановках застосовуються наступні технічні заходи: застосування малих напруг; електричний поділ мереж; контроль і профілактика ушкоджень ізоляції; захист від випадкового дотику до струмоведучих частин; захисне відключення. При виборі конструкцій верстатів, електричних машин, пристроїв і апаратів, встановлюваних у приміщеннях, де підвищена загроза пожеж, необхідно враховувати ступінь пожежної небезпеки цих приміщень.

Організаційними заходами щодо забезпечення пожежної безпеки є: розробка і реалізація норм і правил пожежної безпеки, інструкцій про порядок роботи з речовинами та матеріалами; виготовлення і застосування засобів наочної агітації по забезпеченню пожежної безпеки.