Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Dokument_Microsoft_Word_2 — копия.docx
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
66 Кб
Скачать
☆

1. Ділова розвідка: визначення, основні принципи здійснення.

Ділова (корпоративна) розвідка - аналітичний процес, який перетворює розрізнені дані про бізнес (виробництво, збут, комерція чи надання послуг) на потрібну, точну й придатну інформацію про стан фінансово-господарської діяльності:

* підприємств-конкурентів;

* міжнаціональних корпорацій;

* підприємств-партнерів;

* іноземних корпорацій;

* зад і я них ними виробничих сил;

* використовуваних можливостей і намірів.

Тобто дотичними є три основних фактори - споживачі, конкуренти та зміни умов на ринках.

Отже, ділова розвідка, як і конкурентна, є різновидом економічної розвідки, яка має на меті не тільки формування бази даних про конкурентів, їх досягнення чи недоліки, а й прогнозування конкурентоспроможності власної продукції й конкурента, послуг і діяльності фірми; передбачення можливих економічних криз у фінансово-господарській діяльності організації; визначення шляхів їх усунення; вироблення рекомендацій щодо виходу на певний сегмент ринку; підбору кадрів та захисту стабільності й економічної безпеки фірми; розроблення стратегічних проектів для прийняття управлінських рішень.

2.Основні етапи здійснення ділової розвідки, послідовність і зміст основних заходів.

Ділова розвідка - це постійний процес збору, обробки, оцінки та накопичення

даних, їх аналізу з метою прийняття оптимальних рішень. В самому процесі її

проведення можна виділити наступні етапи:

 збір даних, які, по суті, ще не є інформацією;

 структурування інформації;

 збереження та аналіз структурованих даних;

 синтез знань, вони і стануть першим продуктом ділової розвідки;

 фаза прийняття управлінського рішення (стратегічного або тактичного);

 прийняття рішення призводить до дії і, відповідно, до конкретного

результату.

3.Характеристика джерел і показники якості інформації ділової розвідки.

Потенційними джерелами витоку комерційної таємниці можуть бути:

1. Документація підприємства або просто документи (накази, бізнес-плани, ділове листування тощо). Це найпоширеніша фор­ма обміну інформацією, її накопичення та зберігання. Важливою особливістю документів є те, що вони іноді є єдиним джерелом найважливішої інформації, а отже, їх втрата, викрадання, знищення можуть завдати не­поправного збитку.

2. Персонал підприємства (усі, хто працює тут, у тому числі й керівник). У деяких джерелах конфіденційної інформації люди відіграють особливу роль, оскільки здатні виступати не тільки джерелом, а й суб'єктом зловмисних дій.

3. Партнери, контрагенти або клієнти, що користуються або ко­ристувалися послугами підприємства, найбільш обізнані із джерелами найважливіших секретів фірми. Тому вони заслуговують ретельної уваги під час аналізу системи захисту.

4. Вироблена продукція або надані послуги. Враховують етапи її "життєвого циклу": за­дум, макет, дослідний зразок, випробування, серійне виробництво, експлуатація, модернізація і зняття з виробництва. Кожен із цих етапів супроводжується специфічною інформацією, що виявляється різними фізичними ефектами.

5. Технічні засоби забезпечення виробничої діяльності. До нихналежать, зокрема, телефо­ни і телефонний зв'язок, телевізори і промислові телевізійні установки, радіоприймачі, радіотрансляційні системи, системи гучномовного зв'язку, підсилювальні системи, кіносистеми, охоронні й пожежні си­стеми та інші, які за своїми параметрами можуть бути джерелами пере­творення акустичної інформації в електричні й електромагнітні поля, здатні утворювати електромагнітні канали просочування конфіденційної інформації.

6. Непрямі джерела (відходи виробництва, реклама, публікації у пресі). Відходи виробництва, які називають непотрібом, можуть багато про що розповісти щодо використовуваних матеріалів, їх складу, особливостей виробництва, технології. І отримати їх можна майже безпечним і законним шляхом на звалищах, смітниках, у місцях збору металобрухту, в корзинах для сміття в робочих кабінетах. У публікаціях - книгах, статтях, монографіях, оглядах, повідомленнях, рекламних проспектах, доповідях, тезах та ін.: можна мимовільно розкрити всі виробничі таємниці.

Із джерел конфіденційної інформації можна мати дані про склад, зміст і напрям діяльності підприємства (організації), що цікавить конкурентів.

Тому грамотна система захисту, розроблена з урахуванням усіх її особливостей, дасть змогу запобігти багатьом проблемам.

4.Джерела інформації ділової розвідки, що створюються технічними засобами.

5. Технічні засоби забезпечення виробничої діяльності. До нихналежать, зокрема, телефо­ни і телефонний зв'язок, телевізори і промислові телевізійні установки, радіоприймачі, радіотрансляційні системи, системи гучномовного зв'язку, підсилювальні системи, кіносистеми, охоронні й пожежні си­стеми та інші, які за своїми параметрами можуть бути джерелами пере­творення акустичної інформації в електричні й електромагнітні поля, здатні утворювати електромагнітні канали просочування конфіденційної інформації.

5. Послідовність і зміст основних етапів планування ділової розвідки

На кожному етапі використовують свої, відповідні до моменту методи. Починають будь-яку роботу з нагромадження матеріалу. На цій стадії найбільш ефективний моніторинг різних джерел інформації. Фахівці в області ділової розвідки вважають, що більшість відомостей про наміри конкурентів, часом навіть секретних, є у відкритих джерелах. Можна виділити наступні канали одержання необхідних матеріалів:

ЗМІ — у цьому випадку важливо націлювати увагу не тільки на спеціальну літературу або профільні видання. Часто крупиці інформації можна виявити в необережному інтерв'ю або необдуманому коментарі. Навіть рекламні оголошення або список опублікованих вакансій здатні навести на міркування про плановані заходи;

Інтернет — всесвітня глобальна мережа дає можливість одержати відомості про будь-яку людину, товар, підприємство. Відвідати сайт компанії — однаково, що побувати в самій фірмі. Тут можна знайти інформацію про послуги, продукцію, контакти, співробітників, плани, новинки й т.п.;

ярмарки, виставки, конференції, семінари. Деякі чомусь забувають про такий метод, як візуальний моніторинг. А тим часом, саме його використання може змінити нашу уяву про стратегію компанії-конкурента. Як правило, до проведення таких акцій, як виставки або конференції, дуже ретельно готуються, фірми прагнуть продемонструвати свою нову продукцію або хоча б розповісти про неї. Відвідування подібних заходів дає можливість одержати наочне враження, визначити ступінь інтересу до новинки як з боку потенційних партнерів, так і з боку споживача, побачити результати всіляких тестів або порівняльних випробувань. Досить цікавим у цьому змісті буде вивчення книги відгуків. До візуального моніторингу можна віднести й обхід торгівельних крапок конкуруючих компаній. Спостереження такого роду дають матеріал про товарний асортименти, роботу персоналу, послугах, ціновій політиці, портреті покупця й т.п.;

неформальне спілкування з колегами й партнерами. Не повинна вислизати від уваги й інформація, не підтверджена офіційними джерелами або ЗМІ. Кулуарні бесіди з колегами по бізнесу найчастіше здатні додати більш достовірні відомості. Особлива категорія людей, що представляє інтерес, — Vip-Клієнти конкурентів по бізнесу, які теж можуть повідомити багато цікавого.

Іноді для одержання даних необхідне звернення у державні або правоохоронні органі. Так, податкова служба може надати відомості про держреєстрацію, юридичну й фактичну адресу, засновниках. У деяких випадках прибігають до тактичних хитрощів. Скажемо, роблять оперативну закупівлю товару. Ціль такої акції — досліджувати (розібрати, зібрати) конструкцію продукції конкурентів. Або інший приклад: проведення анкетування персоналу під видглядом маркетингового дослідження. Якщо вас цікавлять якісь наукові розробки, але ви не маєте доступу в лабораторії, можна запропонувати контракти на фінансування дослідницьких робіт. Навіть затяжні й, видалося б, безглузді переговори можуть бути дуже результативні, адже в їхньому процесі часто запитують додаткові дані.

Крім того, існують спеціальні комп'ютерні програми, що дозволяють збирати й сортувати інформацію, структурувати і аналізувати її й навіть вишиковувати прогноз розвитку ситуації.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]