- •1.Адміністративний процес: поняття, сутність, ознаки й особливості.
- •2.Мета і завдання адміністративного процесу.
- •3.Структура адміністративного процесу процесу.
- •4.Поняття та сутність адміністративних проваджень.
- •5.Співвідношення понять адміністративна юрисдикція та адміністративна юстиція.
- •6.Співвідношенння понять адміністративна юстиція та адміністративне судочинство.
- •7.Поняття застосування норм права як специфічна форма його реалізації. .Правозастосовна природа розгляду адміністративних справ.
- •8.Процесуальний зміст публічних (адміністративних) послуг та процедури їх надання.
- •10.Поняття стадії провадження. Основні і факультативні стадії провадження в адміністративних справах.
- •9.Процесуальна форма розгляду адміністративних справ. Адміністративно-процесуальна форма.
- •11.Епати та процесуальні дії як елементи адміністративного провадження.
- •12.Процесуальний режим як елемент адміністративного провадження.
- •13. Поняття та сутність принципу права. Історичний процес виникнення принципів права як правової категорії.
- •14.Види принципів адміністративного процесуального права.
- •15.Адміністративно-процесуальні норми: поняття,сутність, ознаки та особливості..
- •16.Класифікація та видова характеристика адміністративно-процесуальних норм.
- •17. Поняття адміністративно-процесуального правовідношення. Особливі риси адміністративно-процесуальних правовідносин.
- •18.Види адміністративно-процесуальних правовідносин
- •19. Елементи адміністративно-процесуальних правовідносин
- •20. Поняття та види об’єктів адміністративно-процесуальних правовідносин.
- •21. Суб’єкти адміністративно-процесуальних правовідносин: поняття, сутність, види.
- •22.Фізичні та юридичні особи як суб*єкти адміністративно-процесуальних правовідносин.
- •23. Органи (посадові особи), наділені публічно-владними повноваженнями як суб*єкти адміністративно-процесуальних правовідносин.
- •24. Суд як суб*єкт адміністративно-процесуальних правовідносин.
- •25. Адміністративні комісії як суб*єкти адміністративно-процесуальних правовідносин.
- •26. Заінтересовані особи як суб*єкти адміністративно-процесуальних правовідносин.
- •27. Особи які представляють та захищають інтереси інших осіб.
- •28. Особи які сприяють розгляду справ в адміністративному процесі.
- •29. Поняття, сутність та різновиди юридичної відповідальності в адміністративному процесі.
- •30.Підвідомчість в адміністративному процесі.
- •31.Поняття підсудності адміністративних справ та її різновиди.
- •32.Поняття та види доказів в адміністративному процесі.
- •33.Класифікація доказів в адміністративному процесі.
- •35.Поняття діяльності з доказування в адміністративному процесуальному праві. Структурні елементи процесуального доказування.
- •36.Поняття, структура та особливості предмету доказування. Межі доказування. Обставини справи які не потребують доказування.
- •37.Діяльність з доказування: збирання, дослідження, перевірка, оцінка та використання доказів.
- •38.Засоби доказування в адміністративному процесі.
- •39.Поняття юридичного строку. Строки давності та процесуальні строки.
- •40. Способи встановлення строків:у правовій нормі,юрисдикційним органом,за погодженням із стороною.
- •41.Види строків в адміністративному процесі.
- •44.Неюрисдикційні провадження:поняття,сутність,різновиди.
- •46.Поняття та види нормативних актів управління.Стадії провадження з підготовки й ухвалення нормативних актів.
- •1.За юридичною властивістю акти поділяються на нормативні, індивідуальні та змішані.
- •47.Універсальність провадження з ухвалення індивідуальних актів управління.
- •48. Установче адміністративне провадження:поняття,особливості,види.
- •49. Поняття та сутність установчої дільності.Субєкти установчого провадження.Стадії установчого провадження .
- •50.Адміністративне провадження за зверненнями громадян заявного виду.
- •51. Стадії провадження за зверненням громадян заявного виду.
- •52.Поняття реєстраційно-дозвільної діяльності та реєстраційн-дозвільного провадження. Стадії реєстраціно-дозвільних проваджень та їх особливості.
- •53.Акредитаційні адміністративні провадження.
- •54.Атестаційні адміністративні провадження.
- •55.Сертифікаційні адміністративні провадження
- •56 Ліцензійні адміністративні провадження
- •57.Загальні положення щодо провадження у реєстраційно-паспортних справах.
- •58,59,60 Немає
- •61.Контрольно-наглядове провадження. Стадії контрольно-наглядового провадження.
- •62.Провадження за скаргами громадян: поняття, сутність, особливості.
- •63.Поняття та завдання дисциплінарного провадження.
- •64.Дисциплінарний проступок, як підстава дисциплінарного провадження. Учасники дисциплінарного провадження. Стадії дисциплінарного провадження.
- •65.Спрощене дисциплінарне провадження.
- •66.Державне провадження щодо державних службовців.
- •67.Дисциплінарне провадження щодо військовослужбовців,дисципліна яких прирівнюється до військової.
- •68.Дисциплінарне провадження щодо осіб,які перебувають в установах зі спец.Режимом або піддані іншим обмеженням прав.
- •69.Провадження із застосування адміністративно-попереджувальних та адміністративно-запобіжних заходів.
- •70.Субєкти застосування адміністративно-попереджувальних і запобіжних заходів.
- •71.Стадії провадження із застосуванням адміністративно-попереджувальних та запобіжних заходів.
- •72.Провадження у справах про адміністративні правопорушення.
- •73.Поняття амініністративного правопорушення як підстави провадження у справах про адміністративні правопорушення.
- •74.Субєкти провадження у справах про амін. Правоп.
- •75.Стадії провадження у справах про амін. Правоп.
- •76.Адмін. Розслідування як стадія провадження у справах про амін. Правоп.
- •77.Розгляд і вирішення справи як стадія…
- •78.Оскарження чи опротестування.
- •79.Виконання рішення.
- •80.Провадження в амін. Судочинстві.
- •81.Поняття, мета та завдання провадження.
- •82.Принципи адміністративного судочинства.
- •83. Учасники адміністративного судочинства.
- •84.Адміністративна юрисдикція та підсудність адміністративних справ.
- •85.Підготовче провадження в амін судочинстві.
- •86.Судовий розгляд справи та судові рішення в амін. Судочинстві.
- •87.Апеляційне провадження та його процесуальні форми
- •88.Касаційне провадження та його процесуальні форми.
- •89. Перегляд судових рішень Верховним Судом України у адміністративних справах.
- •90.Поняття сутність та особливості виконавчого процесу.
31.Поняття підсудності адміністративних справ та її різновиди.
Підсудність — це розмежування компетенції між окремими ланками судової системи і між судами однієї ланки щодо розгляду і вирішення підвідомчий їм адміністративних справ. Згідно чинного КАС, підсудність поділяється на такі види:
1) предметна;
2) територіальна;
3) інстанційна;
3.1. Предметна підсудність забезпечує відповідний розподіл адміністративних справ між трьома ланками судової системи, як між судами виключно першої інстанції, тобто між місцевими загальними судами, окружними адміністративними судами чи Вищим адміністративним судом України. Місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні: 1) адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган чи посадова особа місцевого самоврядування, посадова чи службова особа органу місцевого самоврядування, крім тих, які підсудні окружним адміністративним судам. 2) усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності. 3) усі адміністративні справи щодо спорів фізичних осіб з суб'єктами владних повноважень з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Окружним адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган державної влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, обласна рада, Київська або Севастопольська міська рада, їх посадова чи службова особа, крім випадків, передбачених КАС України, та крім справ з приводу їхніх рішень, дій чи бездіяльності у справах про адміністративні проступки та справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам. Справи щодо оскарження дій або бездіяльності посадових чи службових осіб місцевих органів виконавчої влади розглядаються і вирішуються місцевим загальним судом як адміністративним судом або окружним адміністративним судом за вибором позивача (альтернативна підсудність).
Вищому адміністративному суду України як суду першої інстанції підсудні справи щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів або всеукраїнського референдуму справи про дострокове припинення повноважень народного депутата України, а також справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. У разі невизначеності КАС України предметної підсудності адміністративної справи така справа розглядається місцевим адміністративним судом за вибором позивача.
3.2. Територіальна підсудність розмежовує компетенцію по розгляду підвідомчих судам справ між однорідними судами залежно від території, на яку поширюється їх діяльність. Таке просторове розмежування компетенції називається особистою, або суб'єктивною, компетенцією. Вона персоніфікує суди по розгляду справ, визначає, який конкретно суд може розглянути конкретну справу по першій інстанції. Адміністративні справи вирішуються адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, передбачених КАС України. Обрання цього правила обумовлене тим, що рішення суб'єкта владних повноважень, яке стосується прав багатьох осіб (нормативно-правовий акт), може бути оскаржено багатьма позивачами. Якби позов можна було подавати за місцем свого проживання, то виникали б ситуації, коли правомірність такого рішення було б піддано перевірці паралельно не одним адміністративним судом. Як наслідок можливі різні результати перевірки. Таке правило встановлене і в інтересах відповідача для тих поодиноких випадків, коли відповідачем є фізична чи юридична особа за позовом суб'єкта владних повноважень. Якщо ж позивач оскаржує рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, що стосуються інтересів лише позивача, то заяву належить подавати за місцем знаходження позивача. Виключна територіальна підсудність справ Окружному адміністративному суду м. Києва встановлена також ч.3 ст.175 КАС України, відповідно до якої оскарження дій чи бездіяльності кандидата на пост Президента України, ініціативних груп всеукраїнського референдуму, інших суб'єктів ініціювання всеукраїнського референдуму, що порушують законодавство про вибори чи референдум, подається до окружного адміністративного суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ. У разі невизначеності КАС України територіальної підсудності адміністративної справи така справа розглядається місцевим адміністративним судом за вибором позивача. 3.3. Інстанційна підсудність дозволяє розмежувати компетенцію адміністративних судів різних рівнів (першої, апеляційної та касаційної інстанцій). Систему судів загальної юрисдикції складають: 1) місцеві суди; 2) апеляційні суди; 3) вищі спеціалізовані суди; 4) Верховний Суд України. Найвищим судовим органом у системі судів загальної юрисдикції є Верховний Суд України. Вищими судовими органами спеціалізованих судів є відповідні вищі спеціалізовані суди. Місцеві адміністративні суди (місцеві загальні суди як адміністративні суди та окружні адміністративні суди), а також Вищий адміністративний суд України у випадках, встановлених КАС України, вирішують адміністративні справи як суди першої інстанції. Апеляційними судами з розгляду адміністративних справ є відповідно апеляційні адміністративні суди, які утворюються в апеляційних округах відповідно до указу Президента України. В Указі Президента України «Про утворення місцевих та апеляційних адміністративних судів, затвердження їх мережі та кількісного складу суддів» зазначено положення про утворення з 1 січня 2005 року в системі адміністративних судів України такі апеляційні адміністративні суди: Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд; Донецький апеляційний адміністративний суд; Київський апеляційний адміністративний суд; Львівський апеляційний адміністративний суд; Одеський апеляційний адміністративний суд; Севастопольський апеляційний адміністративний суд; Харківський апеляційний адміністративний суд, а з 1 березня 2009 – Вінницький апеляційний адміністративний суд; Житомирський апеляційний адміністративний суд. Вищий адміністративний суд України переглядає судові рішення місцевих та апеляційних адміністративних судів у касаційному порядку як суд касаційної інстанції. У випадку, визначеному частиною шостою статті 177 цього Кодексу, Вищий адміністративний суд України переглядає в апеляційному порядку як суд апеляційної інстанції судові рішення Київського апеляційного адміністративного суду. Вищому адміністративному суду України як суду першої інстанції підсудні справи щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів або всеукраїнського референдуму, справи про дострокове припинення повноважень народного депутата України, а також справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. Рішення, дії або бездіяльність Центральної виборчої комісії щодо встановлення нею результатів виборів чи всеукраїнського референдуму оскаржуються до Вищого адміністративного суду України. Верховний Суд України у випадках, установлених КАС України, переглядає судові рішення адміністративних судів після їх перегляду в касаційному порядку. Верховний Суд України є найвищим судовим органом у системі судів загальної юрисдикції. Верховний Суд України: 1) переглядає справи з підстав неоднакового застосування судами (судом) касаційної інстанції однієї і тієї ж норми матеріального права у подібних правовідносинах у порядку, передбаченому процесуальним законом; 2) переглядає справи у разі встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом; 3) надає висновок про наявність чи відсутність у діяннях, в яких звинувачується Президент України, ознак державної зради або іншого злочину; вносить за зверненням Верховної Ради України письмове подання про неможливість виконання Президентом України своїх повноважень за станом здоров'я; 4) звертається до Конституційного Суду України щодо конституційності законів, інших правових актів, а також щодо офіційного тлумачення Конституції та законів України. Верховний Суд України переглядає судові рішення в адміністративних справах з таких підстав: 1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.
