4. Дати характеристику процесам зберігання бф, розкрити основні чинники зберігання.

1.)-Фізико хімічні-виникають у наслідок негативного впливу на документ.Світла,пилу,температури,вологості,повітря,природного старіння документа та не виконання правил проти пожежної безпеки. Захист від світла: Не допускати сонячні промені на фонд,тому стелажі ставлять бокові,щоб промінь падав не на документ,а на вікна жалюзі,або фарба білого кольору. Температура +200+-2; Вологість55,+5% Ефективно ставити квіти,які є природним регулятором вологості. Провітрювати приміщення захищати від пилу ,робити вологе прибирання. 2.)-Біологічні- (грибки,цвіль,комахи,гризуни,книжкові воші,кліщі) Дизенфекція:3% розчину формаліну(хлорка)документи в шкіряних і тканевих оправах дезенфекціювати в спеціальних камерах) 3.)-Соціальні-необхідно виховувати в читача дбайливе ставлення до фонду,вести боротьбу з боржниками,здійснювати поточний ремонт.

Теми Формування бф

Властивості БФ:

1.Цілісність;

2.Відкритість;

3.Множеність;

4.Динамічність;

5.Інформативність;

6.Керованість;

7.Комулятивність;

8.Стохантичність(імовірність).

9.Гетерогенність;

10.Надійність.

Основні параметри БФ:

Під цим поняттям розуміється кількість зосереджених у фонді доків, обсяг, що обчислюється в примірниках та назвах, що складають БФ.

Кількість примірників дає нам можливість уявити комплектування БФ(обсяг), а кількість дає уяву про його інформаційну цінність.

За рівнем охоплення доків у БФ можна визначти його повноту, оскільки повнота БФ впливає на якісне задоволення користувачів, оскільки на одного користувача у БФ повинно приходитись 8-12 примірників – це оптимальна повнота, якщо менше 8 – це не достатньо, а якщо більше 12 – це надмірна повнота.

Склад фонду характеризується 5 основними ознаками:

-зміст

-тип

-вид

-мова

-хронологічні рамки.

Структура БФ – це система поділу його на частини в залежності від обсягу, змістовного, мовного, хронологічного, видового та типового складу фонду.

Основні групи документів що складають БФ:

-видання або твори друку

-аудіовізуальні матеріали

-неопубліковані документи

-машиночитаючі документи

-документи на новітніх носіях

-мікро-документи та репродуктивні документи

Типи БФ:

1.В залежності від змісту:

-універсальні

-наукові

-спеціальні

-галузеві

-міжгалузеві

2.Пересувні фонди

Формування БФ:

1.Комплектування:

-відбір

-моделювання

2.Організація:

-розстановка

-облік

-приймання

-розміщення

-перевірка

-зберігання

3.Вилучення

Моделювання бф

Моделювання БФ – це створення моделі, що відтворює бажані кількісні та якісні параметри фонду і є орієнтиром для його подальшої оптимізації.

Види моделей БФ:

1.Описова – це словесна характеристика основних параметрів фонду.

2.Математична – кількісні характеристики.

3.Бібліографічна – перелік конкретних видань та інших доків в ДБА та БП.

4.Тематико-типологічна – вказує на тему, галузь, тип, вид видання і кількість їх придбаних у фонд.

Ці моделі доповнюють одна одну, створюють так званий образ БФ, в якому відображені всі основні характеристики, що дають змогу з’ясувати основні напрямки комплектування БФ, передбачені структурою фонду.

Облік БФ

Облік БФ – це комплекс операцій, що забезпечують одержання точних відомостей про обсяг, а також сприяють його зберіганню.

Значення обліку:

1. Сприяє зберіганню БФю

2. Забезпечує планування та його розвиток

3. Дає необхідну інф. про стан фонду на будь-який час.

4. Дає змогу здійснювати контроль за виконанням планових завдань та використання коштів на комплектування.

5. Забезпечує ведення звітності та держ.статистики.

Виконує 2 функціїї:

1.Інформативна

2. Контрольна

Вимоги:

1. Точність та повнота відомостей про фонд.

2. Документальне оформлення кожного док-ту, що надійшов чи вибув з БФ.

3. Своєчасне та оперативне реєстрування надходжень та вилучення з фонду.

4. Одноманітність форм. та прийомів обліку.

5. Простота, доступність, надійність обліку.

6. Узгодж. форм обліку з одиницями статистичної звітності.

7. Узгодж. форм обліку з одиницями обліку книговидачі.

Одиниці обліку:

1. Для книг (примірник та назва)

Примірник – кожна окрема одиниця видання з тиражу.

Назва – умовне позначення окремого видання, що становить єдине ціле та недрук.в одному або кількох томах.

2. Для журналів – це примірник, том, жанр, випуск.

Назва – це комплект видання за всі роки надходження до бібліотеки.

Або дод.одиницею є річний комплект.

3. Для газет – це річний комплект, назва комплекту.

4. Для кінофільмів – бабіни.

5. Для діафільмів – рулони.

6. Для грамплатівок – диски.

7. Для магнітофонних стрічок – касета, катушка.

2 Види обліку :

• Сумарний;

• Індивідуальний.

Сумарний облік – облік партій док., що надійшли або вибули з б-ки згідно з одним супровідним док.

Він містить дані про обсяг, склад фонду, про зміни, що відбув. в ньому.

Формою сум.обліку є «Книга сум.обліку». Вона скл.з 3-х частин:

1.Одержання вид.та ін.док-ів.

2.Вибуття видань та ін.док-ів.

3.Підсумки руху фонду.

Різновид сумарного обліку – кількісний облік у ЦБС.

Індивідуальний облік – облік кожного окремого примірника док.,що надійшов до б-ки чи вибув з неї і реєструється в інв.книзі.

Не підлягають інд.обліку: - брошури; -журнали; -газети; -окремо видані стандарти.

Існ.3 форми інд.обліку:-інвентарна книга;-обліковий каталог;-актова система.

Інв.книга – первинний обліковий док., в якому запис здійснюється в міру надходж.книг до б-ки.

Завдяки її структурі можна отрим.такі відомості:

-дата запису; -номер у книзі сум.обліку; -інв.номер; -автор та назва твору; -рук видання; -вартість та номер акту про вибуття.

Як обов*язкова форма інд.обліку Інв.книга використ.в б-ках обласних, наукових та учб.закладів, підприємств не поєднаних у централізовані системи.

Обліковий каталог – це службовий каталог ЦБС, на картках якого здійсн. інд.облік книг, брошур, ін. видів док-ів єдиного фонду системи.