Класифікація Internet-магазинів. Існує кілька систем класифікації Internet-магазинів:

1. За методом роздрібного продажу товарів у мережі: Internet-магазини; Web­–вітрини, торгові системи; торгові ряди; контентні проекти (споживацькі енциклопедії, системи Internet-замовлень товарів тощо);

2. за бізнес–моделлю: повністю онлайновий магазин та суміщення офф-лайнового бізнесу з он-лайновим (коли Internet-магазин створюється на основі вже діючої реальної торгової структури);

3. за взаємовідносинами з постачальниками: магазини, які володіють власним складом (наявність реальних товарних запасів); магазини, що працюють за договорами з постачальниками (відсутність значних товарних запасів);

4. за ступенем автоматизації серед торгових систем електронних магазинів розрізняють Web-вітрини, власне Internet–магазини та торгові Internet-системи (TIS).

Web-вітрина – це спеціалізований Web–сайт, на якому пропонується товарний каталог, система навігації та оформлення замовлення з наступною передачею його менеджеру для оформлення. Той у свою чергу зв'язується зі складом, організовує доставку товару покупцеві, контролює процес оплати за товар. Паралельно ведеться рекламна робота, вивчення попиту, аналітична робота.

Робота Web–вітрини багато в чому нагадує посилкову торгівлю, проте замовлення на товар та ознайомлення з ним робиться через мережу Internet. В даному випадку Web-вітрина є інструментом залучення покупця, інтерфейсом для взаємодії з ним та проведення маркетингових заходів.

Internet–магазин на відміну від Web–вітрини, характеризується повною автоматизаціяєю системи обробки замовлень, що дає можливість працювати індивідуально з кожним зареєстрованим клієнтом.

Організація обслуговування покупців у віртуальних магазинах. Типова схема взаємодії покупця з Internet-магазином здійснюється наступним чином:

1. Відкриття сайту Internet-магазину, де представлено каталог товарів та необхідні елементи інтерфейсу для виконання операцій відбору та купівлі товарів;

2. Перегляд товарного каталогу та вибір товарів (формування кошика покупця);

3. Реєстрація покупця;

4. Вибір форми оплати та доставки товару;

5. Підтвердження замовлення;

6. Оплата товару;

7. Доставка придбаного товару покупцеві.

Пошук товарів в Internet–магазині може здійснюватися за допомогою каталогу або через внутрішню пошукову систему. За допомогою каталога можна здійснити огляд товару (найчастіше у вигляді фото), ознайомитися з його споживчими та технічними характеристиками (у вигляді тексту та спеціальних символів), ціною..

У процесі перегляду і відбору товару покупець формує власний віртуальний кошик, який являє собою список відібраного товару з вказівкою його ціни, кількості та загальної вартості (з урахуванням можливих знижок). Коли зроблено остаточний вибір товару, покупцеві слід підтвердити замовлення, зареєструватися за встановленою процедурою з визначенням форми оплати та доставки товару.

Реєстрація полягає у заповненні покупцем спеціальної форми, що включає в себе інформацію про покупця, його поштову і (або)електронну адресу, особистий пароль та деяку іншу.

Найпоширенішими формами оплати товарів, придбаними в Internet-магазині можна назвати:

1. Оплата кур'єрові готівкою здійснюється при доставці ним товару за вказаною адресою.

2. За допомогою платіжних систем мережі Internet.

3. Оплата поштовим (телеграфним) переказом.

4. Післяплата при одержанні товару на пошті.

5. Оплата банківським переказом.

Доставка придбаних товарів покупцю може здійснюватися такими способами:

1. Доставка власною чи професійною кур'єрською службою.

2. Доставка міжнародною кур'єрською службою, наприклад UPS або WestPost.

3. Доставка поштою. Товар передається покупцю бандероллю з замовленням у відповідному поштовому відділенні.

4. Доставка магістральним (залізничним, автомобільним, водним, повітряним) транспортом. Такий вид доставки характерний для сегменту В2В при взаємодії виробників з посередниками та посередників між собою. Найчастіше так поставляються великогабаритні товари або великі партії товару. Ціни і терміни доставки залежать від конкретних умов угоди.

Перспективною формою торгівлі в системі В2С є електронні моли (E-mall) або електронні торговельні центри. Електронний мол являє собою Web-сайт, який містить значну кількість електронних крамниць та каталогів, об'єднаних загальним місцем розташування (в деяких випадках - під однією відомою маркою), що спільно виконують додаткові функції.

К омпонент Інтернет-магазина VirtueMart. Для створення Internet - магазину на Joomla можна скористатись компонентом VirtueMart (читається як «віртумарт»).

В даний час самою останньою версією програмного забезпечення є VirtueMart 2.6. Вікіпедія називає цей продукт, мало не найпопулярнішим у користувачів, які є веб-майстрами і бажають займатися комерцією в мережі інтернет. Віртуальна енциклопедія обґрунтовує цю заяву тим, що для Joomla VirtueMart скачати можна абсолютно безкоштовно, а при нестачі його базових ресурсів можливості Віртумарта можна доповнити, а функції його розширити за допомогою додаткових програм - надбудов.

Це програмне забезпечення підтримує:

• безліч категорій і кількість пропонованої на сайті продукції;

• безліч видів валют для закріплення її за кожним із продуктів;

• можливість реалізовувати продукцію за допомогою завантаження зі сторінок сайту;

• відключення режиму продажу на сайті і використання функцій VirtueMart для організації на сторінках проекту звичайного каталогу;

• встановлення різних цін для продукції одного виду, залежно від кількості товарів або категорії покупця, з використанням для оплати безліч популярних в Інтернеті платіжних систем на вибір.

Ознайомитись з основними налаштуваннями та функціями VirtueMart можна за допомогою 10 відеоуроків, які розташовані за адресою:

https://www.youtube.com/watch?v=0VrdSeL4dpk&list=PLAT7QQEB8z10xSMLxrJKx3K42qK0-3dUE