2. Поняття «соціально-педагогічне дослідження»
Будь-яке дослідження, соціально орієнтоване, у центрі своєї опіки має людину. Наукові знання про людину можуть бути результатами як окремої науки, так і мати інтегративний характер (міжнауковий). Основним в особистості виступає її соціальна якість як система певних елементів: соціально визначена мета діяльності особистості; соціальні ролі; норми і цінності; система знаків, що використовує людина для виконання ролей та орієнтації у довколишньому світі; рівень освіти та спеціальної підготовки; соціально-психологічні особливості; активність і самостійність у прийнятті рішень.
Поняття «особистість» (центральне поняття соціально-педагогічного дослідження), про яке йде мова, може розкриватися з різних позицій (філософської, психологічної, педагогічної тощо), але однозначно, що особистість – це продукт соціальних процесів (Термін «соціальний» має два значення. У широкому розумінні він визначає суспільство в цілому і застосовується для зіставлення суспільства з природою, соціальної форми руху матерії з біологічною. У цьому випадку поняття «соціальне» тотожне поняттю «суспільне». У вузькому розумінні цей термін означає наявність соціальних зв’язків між людьми. Соціальні зв’язки – це зв’язки взаємодії індивідів і груп індивідів, які переслідують певну соціальну мету в конкретних умовах місця і часу. (Рабочая книга социолога. – М: Наука, 1983. – С.8)). Найважливішою умовою розвитку і становлення особистості є активна ї участь у педагогічних процесах – навчанні і вихованні.
Формою пізнання соціальної і педагогічної дійсності, її ролі в житті особистості є соціально-педагогічне дослідження як система наукових методів та способів вивчення соціально-педагогічних процесів в цілому; впливу зовнішніх факторів та внутрішніх умов на розвиток і становлення особистості та колективу, а також вивчення детермінантів взаємодії між соціально-педагогічними явищами з метою отримати переконливо доведені і практично значущі знання (рішення, висновки) для теорії і практики виховання особистості.
Метою соціально-педагогічного дослідження є визначення конкретного об’єкта і всебічне, достовірне вивчення його структури, характеристик, зв’язків на основі розроблених у науці методів і принципів пізнання.
Соціально-педагогічне дослідження є комплексним поєднанням соціологічного і педагогічного дослідження. Саме поняття «соціально педагогічне» входить у сферу вивчення людини. Склярів О.П. (К., 2000) в роботі «Поняття соціально-педагогічного в категоріальному апараті соціального пізнання» обґрунтовує зазначену тенденцію. Чому поняття педагогічного і соціального об’єднуються можна визначити з того, що є об’єктом педагогічного і соціального пізнання.
З одного боку – це педагогічні явища (факти), з яких складаються педагогічні процеси. Дані об’єкти вивчення є системами. Педагогічну систему, як об’єкт соціально-педагогічного дослідження, можна подати схемою:
А з іншого боку, детальний аналіз поняття «соціальний факт», що є об’єктом соціального дослідження, вказує на спільність ознак об’єкту педагогічного і соціального дослідження.
Найважчим завданням соціально-педагогічного дослідження є пошук об’єктивної основи, що визначає і пояснює суб’єктивні дії вчителя і дітей. (Чи справді педагогічна діяльність підпорядкована об’єктивним закономірностям, чи вчитель працює за своїм бажанням? Між якими групами явищ педагогічної дійсності мають існувати закономірні зв’язки? Або де ж шукати об’єктивні причинні зв’язки (закономірності) суб’єктивних дій учнів та вчителя?). Сфера соціально-педагогічної дійсності включає об’єктивні зв’язки:
між розвитком матеріального і духовного життя суспільства та завданнями і змістом навчання і виховання;
зв’язок між діяльністю педагогів, учнів та результатами цієї діяльності;
між спадковістю, впливом середовища і організованим впливом освітньо-виховних закладів тощо.
Таким чином, для вирішення складних наукових проблем в сфері соціально-педагогічної практики, дослідникові необхідно дотримуватись основних вимог до пошукової діяльності.