- •1.Поняття програмного забезпечення. Класифікація програмного забезпечення.
- •2. Проблеми розробки складного програмного забезпечення.
- •3. Стандарти життєвого циклу пз.
- •4. Процеси життєвого циклу пз. Стадії життєвого циклу пз, взаємозв’язок між процесами і стадіями.
- •5. Моделі життєвого циклу пз.
- •6. Міжнародні стандарти розробки складних програмних продуктів.
- •7. Національні стандарти розробки складних програмних продуктів.
- •8. Використання стандартів при створенні програмних продуктів.
- •14. Поняття архітектури програмного забезпечення. Принципи проектування.
- •12. Методології розробки пз . Характеристика методології dsdm.
- •17. Патерни проектування пз. Класифікація шаблонів проектування.
- •18. Патерни проектування об'єктів. Схема архітектури mvc.
- •19. Загальна характеристика case-засобів. Класифікація case-засобів. Критерії вибору та оцінювання case-засобів.
- •21. Принципи об’єктно-орієнтованого програмування
- •22. Компонентна технологія Delphi. Поняття компонента. Ієрархія компонентів.
- •23. Особливості використання класів в Object Pascal. Класифікація класів Delphi.
- •24. Написання функціонального коду програми та прив'язка інтерфейсних елементів з цим кодом (надання елементам функціональності).
- •26. Класифікація властивостей компонентів.
- •27. Керування властивостями візуальних компонентів в режимі проектування. Керування властивостями візуальних компонентів в режимі виконання програми.
- •28. Створення інтерфейсу користувача. Форми та модулі. Шаблони форм. Характеристики форми. Організація взаємодії форм.
- •29. Загальні принципи створення меню. Головне меню. Спливаюче меню. Пункти меню.
- •30. Компоненти для організації списків. Списки. Комбіновані списки.
- •32. Аналіз вимог замовника до пз. Інженерія вимог. Розділи аналізу вимог. Типи вимог.
- •33. Проблеми аналізу вимог
- •34. Якість пз, фактори якості пз.
- •35. Аналіз та опрацювання метрик оцінки якості програмного забезпечення на етапі проектування. Метрики оцінки якості пз.
- •II. Аналіз моделей життєвого циклу пз. Вибір методу одержання оцінки значень показників якості на етапі проектування
- •37. Стандарти тестування пз.
- •38. Випробування програмних продуктів – робочий проект. Основні концепції супроводу пз.
- •39. Способи роботи з файлами. Стандартний підхід. Об’єктний підхід.
- •41. Розробка аплікацій баз даних засобами Delphi. Робота з таблицями та індексами.
- •42. Переміщення по набору даних. Фільтрація. Організація пошуку записів. Модифікація набору даних.
- •43. Інструментальні засоби для роботи з базами даних.
- •44. Основи мови побудови запитів sql. Функції sql.
- •45. Визначення даних. Відбір даних таблиць. Модифікація записів. Статичний та динамічний запити.
- •46. Керування роботою офісних аплікацій. Багатопоточні аплікації.
- •47. Створення довідникової системи засобами Delphi. Основні вимоги до довідникової системи . Правила побудови.
- •49. Експлуатаційна, операційна, рекламна документація на пз
- •50. Маркетинг програмних продуктів.
29. Загальні принципи створення меню. Головне меню. Спливаюче меню. Пункти меню.
Загальні принципи створення меню. Головне меню. Спливаюче меню. Пункти меню. Найважливішим елементом для користувача інтерфейсу є меню. Воно дуже схоже на список страв, який ви не раз бачили в ресторані. Відмінність тільки одне – там його подає офіціант, а тут воно саме з'являється на екрані вашого комп'ютера після старту практично будь-якої програми. Коротше кажучи, меню – це перелік можливостей, які програма надає в розпорядження користувача і які він може вибирати за своїм бажанням. Вибір пунктів меню здійснюється за допомогою миші або клавіатури. Розрізняють два типи меню: головне меню форми; контекстне меню форми або компоненту. Головне меню завжди одне і розташовується під заголовком форми. Вибір одного з пунктів головного меню викликає появу на екрані підлеглого меню зі списком вкладених пунктів. Будь-який пункт підлеглого меню може бути або командою, або містити інше підлегле меню, про що свідчить стрілка праворуч від пункту. Рівень вкладеності підлеглих меню практично не обмежений, але сучасне уявлення про хороше інтерфейсі вимагає, щоб вкладеність була мінімальною. в Delphi ви можете відображати різні панелі інструментів з допомогою меню View. Або ж, клацніть правою кнопкою миші по панелі інструментів Standard в VB, і на екрані відобразиться "спливаюче" меню зі списком доступних панелей інструментів. Таким же чином ви можете відкрити аналогічне "спливаюче" меню в Delphi. Крім того, панелі інструментів у VB і Delphi можна настроювати. Нижче рядка заголовка знаходиться Головне меню (Main Menu), яке необхідне для виконання різних функцій Delphi. Головне меню складається з таких елементів: File, Edit, Search, View, Project, Run, Component, DataBase, Tools, Help. Рядок меню дозволяє керувати всією роботою по створенню проекту. У рядку меню є « випадаючі» меню, за допомогою яких здійснюється управління середовищем розробки Delphi.
30. Компоненти для організації списків. Списки. Комбіновані списки.
Компоненти для організації списків. Списки. Комбіновані списки. Комбінований список або Поле зі списком (англ. combo box) — компонент графічного інтерфейсу користувача (ГІК або GUI), що поєднує в собі текстове поле та випадний список. Компонент дозволяє або ввести необхідне значення у полі, або вибрати його із випадного списку. Інший компонент ГІК «Випадний список» (Drop-down list) зовнішньо не відрізняється від поля зі списком, проте не дозволяє вводити варіант з клавіатури, а лише вибирати значення за допомогою мишки. Щоправда сучасні реалізації комбінованих списків, можуть мати два режими з можливістю редагування в полі і без такої можливості. ListBox - для роботи з простим списком в Делфі Список являє собою упорядковану сукупність взаємопов'язаних елементів, що є текстовими рядками. Списки широко застосовуються в MS Office, наприклад, для відображення інформації про перелік шрифтів або способах їх накреслення. Для зручності користувачів, комбіновані списки часто реалізовують автодоповнення ввідного тексту. Комбіновані списки є альтернативою радіокнопкам. Перевагою є можливість додання великої кількості пунктів вибору і при цьому компонент займає небагато місця на екрані.
31. Робота з окремими рядками. Рядок або ж стрічка (англ. string) в java — це послідовність символів Юнікоду. Наприклад: "Абвгґд". В багатьох мовах програмування рядки зберігаються у масивах. Проте в java рядки представляють собою окремий об'єктний тип. Для рядків може використовуватись оператор "+", що здійснює конкатенацію(з'єднання) двох окремих рядків. Так в розглянутих навчальних прикладах конкатенація використовується при виводі на консоль System.out.println("Один"+"два"+"="+"Три"). Для здійснення інших дій з рядками, як то пошук символів та буквосполучень, використовуються методи класу String. Оголошення змінної і присвоєння їй рядка відбувається наступним чином: String str="Це рядок"; Для того щоб створити рядок, необхідно взяти літери в подвійні лапки: "це рядок". Також можна створити пустий рядок "". Якщо необхідно використати спецсимволи, то застосовують зворотню косу (backslash) "\". Наприклад, помістити в рядок внутрішні подвійні лапки можна таким чином "\" - це лапка". Аналогічно для одинарних лапок, недрукованих символів, тощо. Найчастіше коса застосовується для символу нового рядка: System.out.println("Це перший рядок тексту, \n а це другий текстовий рядок."); Таким чином рядок (string) може містити текст з кількома текстовими рядками (в англ. застосовують термін multyline string — багатолінійний рядок, багаторядковий рядок або ж багаторядкова стрічка). Проте власне клас String не дуже підходить для зберігання великих об'ємів текстових даних та маніпуляцій з ними. Для цього краще застосовувати класи StringBuilder або ж StringBuffer.
