2.3. Аналіз, інтерпретація та узагальнення одержаних результатів дослідження

У загальнюючи отримані результати дослідження можемо підбити підсумки. Розглянемо результати екстравертів стосовно опитувальника «естетичних переваг» (див. табл.. № 6, дод. Д ).

Рис. 3.1. Зведена таблиця результатів дослідження екстравертів

Р озглянемо результати за опитувальником «естетичних переваг» у інтровертів

Рис. 3.2. Зведена таблиця результатів дослідження інтровертів

За результатами методики «5- PF особистісний опитувальник» (див. рис. 3.1.), бачимо, що у досліджуваній групі більший відсоток екстравертів 79,5%, ніж інтровертів  23,1%. За результатами методики Р.Кеттелла (див. рис. 3.7.), бачимо, що у екстравертів та інтровертів однакові високі показники за такими факторами як: MD ( самооцінка), E (домінантність), L (підозрілість), O (тривожність).

Можемо констатувати, що екстраверти більш за інтровертів, мають освіту творчого напрямку, (особливо музичну) або займаються творчою діяльністю. Це може бути пов’язано з тим, що людина-екстраверт спрямована на зовнішній світ, та соціальні контакти. У обох груп, як екстравертів так і інтровертів, є високий потяг до малювання. Можливо це є їхнім джерелом енергії.

Екстраверти частіше інтровертів відвідують музеї та виставки. Більший відсоток екстравертів мають улюбленого художника та вміють розрізняти напрями мистецтва. Це пов’язано з тим, що вони частіше відвідують культурно-освітні заклади, тому можуть краще орієнтуватися в напрямах мистецтв.

Що стосується образу світу, можна відзначити, що екстраверти належать до прагматичних натур, тобто прагнуть з усього отримання більш практичних результатів. Інтроверти ж відносяться до романтичних натур, в яких вирують ідеї та почуття  це емоційно піднесені люди.

Обидві групи в картині надавали особливого значення її кольору. Екстравертам і інтровертам найбільше сподобалися два напрями художнього мистецтва. Це напрям «імпресіонізм». Він сподобався як екстравертам так і інтровертам. До нього належать такі картини як: Огюст Ренуар «Парасольки», Каміль Піссаро «Пастушка»,Поль Сезан «Гравці у карти», Клод Моне «Терасса в Сен-Адрессі», це найпопулярніша картина серед досліджуваних екстравертів та інтровертів ітд. Результати відрізняються за другим напрямом мистецтва,який обрали досліджувані, екстравертам більше сподобався «постімпресіонізм», до нього належать такі картини: Анрі Тулуз Лотрек «Танець в Мулен-Руж», Винсент Ван Гог «Соняшники» ітд. Інтроверти частіше обирали «романтичний історизм», до цього напряму відносяться такі картини: Адольф Фон Менцель «Вечеря на балу»,  найпопупулярніша картина серед досліджуваних інтровертів, ітд. (див. табл.. № дод. Д).

Висновки до другого розділу

Загалом можна зробити такі важливі висновки:

Група наших досліджуваних нами юнаків, за результатами розділилася на екстравертів та інтровертів.

В основному, результати за експериментом у екстравертів та інтровертів схожі, але є й певні відмінності. Особливо це стосується того, що екстраверти знаходяться ланкою вище за інтровертів стосовно естетичної культури. Більший відсоток екстравертів здобув освіту або займався в установах творчого напряму (музичних, хореографічних, образотворчих).

Також, вони (екстраверти) частіше відвідують культурно-освітні установи, і у зв’язку з цим, вміють та вдало розрізняють художників, їх картини, та напрями художнього мистецтва. Також це має великий вплив на особливості сприйняття картин. Тому що, чим частіше людина відвідує культурно-освітні установи, тим більш обізнаною у цьому питанні вона є. Це підтверджують отримані нами результати.

Визначено, що властивості особистості є схожими у двох груп досліджуваних. Але образ світу у екстравертів та інтровертів відрізняється між собою. Екстраверти  прагматичні натури, інтроверти  романтичні. Це також, як відомо, впливає на особливості сприйняття.

При сприйнятті важливу роль грають потреби та інтереси людини. А як відомо ці два показники у екстравертів та інтровертів різняться. Що здається захоплюючим для одних  інших не цікавить.

Парадокс полягає в тому, що обидві групи досліджуваних надають особливого значення та виділяють з поміж кольору, форми та змісту, саме колір картини.