2. Організація виробництва тваринництва

В ТОВ «АФ Косівщинська», як було зазначено вище, основним напрямком в галузі твариннцтва є виробництво молока. Територія молочно-м’ясної ферми має такі зони:

• виробничу, що включає в себе приміщення для утримання тварин та блок-доїння

• господарську, що містить силосховище та сінажосховище, гнійо сховище.

Крім цього на території ферми є пункт штучного запліднення, ветеринарно-санітарний пропускник, побутові приміщення, зважувальна.

Для здійснення підприємницької діяльності в господарстві утримується всього 1478 голів ВРХ, в тому числі дійних корів - 443; корів на підсосі – 103 голови. Наявне поголів’я молочного напрямку забезпечує надій на фуражну корову 3388 кг, а валовий надій складає – 17597 ц.

Така продуктивність корів забезпечує багатьма факторами. В першу чергу – це породний склад. В господарстві вирощують корів лебединської породи, яка є найбільш характерною для нашої зони. Крім того на підприємстві налагоджена робота ветеренарної та зоотехнічної служб, які ретельно стежать за станом здоров’я худоби, проведенням запліднення, що дозволяє уникнути різних захворювань тварин. Також в агрофірмі налагоджена робота по племінній справі. Для цього було придбано плембичків.

Для виробництва молока господарство повинно мати міцну кормову базу. З метою збільшення продуктивності худоби на підприємстві розробляються кормові раціони по збалансованості кормів поживними речовинами. Ці кормові раціони розробляються відповідно до віково-статевої групи тварин та їхньої можливості у підвищенні продуктивності. Так, господарство використовує корми власного виробництва, покупних кормів немає. До кормових раіонів тварин входять: силос, сінаж, сіно і концентровані корма. Роздачу корма на фермах здійснюється частково вручну, а частково кормороздавачами. Сіно тваринам дають один раз в день, сінаж та силос – 2 рази на день. А починаючи з весни, тваин випасають на полях.

Важливим елементом в процесі організації виробництва молока є забезпечення належних умов утримання тварин. Так, в господарстві при утриманні ВРХ застосовують стійлово-пасовицький спосіб утримання. Цей спосіб передбачає утримання тварин узимку в приміщеннях, а влітку – частково у приміщеннях, а частково на пасовищах. Все поголів’я тварин утримується в спеціально обладнаних приміщеннях. Також в господарстві сформовано бригади, які займаються безпосередньо доглядом та обслуговуванням тварин. Ще, що до утримання, то в господарстві використовують як прив’язний тип приміщення, так і безприв’язний. Прив’язна система утримання передбачає, що кожна тварина утримується на прив’язі на постійно відведеному для неї місці, яке кожна тварина знає. Безприв’язне групове утримання – це утримання на незмінюваній підстильці з вигулами біля приміщень, з годівлею на вигулах. Безприв’язне утримання порівняно з прив’язним є більш прогресивним є дає змогу значно скоротити затрати праці на догляд за тваринами і при правильній годівлі забезпечити високу продуктивність тварин. В господарстві тварини взимку постійно утримуються за прив’язною системою утримання, а влітку – вночі – за прив’язною, а вдень – за безприв’язною системою утримання.

Наступним етапом в організації виробництва молока є доїння корів. Саме даний технологічний процес є дуже важливим у підвищенні продуктивності тварин та підвищенні жирності молока. Доїння корів в господарстві здійснюється три рази вдень, в основному доїльними апаратами, але інколи і вручну. Доїння доїльними апаратами дає змогу визначити кількість надоєного молока однією дояркою. Оскільки в господарстві використовують трьохразове доїння, то доярки працюють у дві зміни. Перша зміна обслуговує худобу вранці, друга – ввечері, а обіднє обслговування проводиться обома змінами спільно. Так як доярки роблять позмінно, вони мають розроблений графік, за яким доярки наперд знають коли вони працюють в першу зміну, а коли в другу.

Надоєне молоко повинне пройти первинну обробку. В першу чергу – це охолодження до температури +4…+6С. для охолодження молока в господарстві застосовують холодильні установи ТОМ-1. Після охолодження молоко розливають по молоковозах і реалізують.

Важливим технологічним процесом на тваринницькій фермі є прибирання гною. Видалення гною на фермах господарства механізованею гній прибирається гноєтранспортером 2 рази на день: після раннього доїння та перед вечірнім.

Отже, дана система виробництва молока, яка використовується в господарстві, є досить ефективною. Це потоково-цехова система виробництва молока.

Також важливим моментом при організації виробництва молока є раціональна організація оплати праці працівників та їх матеріальне стимулювання. Так, заробітна плата нараховується щомісяця по розцінках за продукцію по результатах роботи за кожен місяць і авансування не проводить. . Окремо проводяться доплати, за звання майстра тваринництва першого та другого класу. А в кінці року проводиться преміювання за основні результати роботи і за перевиконання планового виробництва продукції з урахуванням її якості, а також за зниженні її собівартості.

РОЗДІЛ 3. Система внутрігосподарського планування

Система внутрігосподарського планування – це система встановлення стратегічних та оперативних напрямків господарювання, обгрунтування узгоджених пропозицій в економічному і соціальному розвитку підприємства та його підрозділів, спрямованих на задоволення попиту ринку і одержання максимально можливих прибутків.

Основним завданням внутрішьогосподарського планування ТОВ “АФ Косівщинська” є:

• виконання плану продажу сільськогосподарської продукції господарства,

• задоволення внутрішньогосподарських потреб в усіх видах продукції,

• встановлення оптимальної виробничої структури господарства з метою найбільш повного і раціонального використання землі,

• підвищення матеріального і культурного рівня працівників.

Система внутрішньогосподарського планування ділиться на види:

1. Перспективне планування, що передбачає складання плану економічного та соціального розвитку підприємства. Сюди входять розробка виробничої та соціальної програми

2. Поточне планування – виробнича програма на календарний рік. При складанні цього плану господарство опирається на держзамовлення та договори на поставку продукції

Що стосується перспективного планування, то ним в господарстві займається головний економіст. Хоча на сьогоднішній день складаню перспективних планів в господарстві приділяється мало уваги. В господарстві займаються складанням річного плану, який складається на підприємстві кожного року. В його зміст входять:

• поставка державі сільськогосподарської продукції

• основні економічні показники діяльності господарства

• показники землекористування

• виробництво і собівартість продукції рослиннитцва і тваринництва

• потреба в насінні

• виробнича програма по рослинництву та тваринництву

• потреба і забезпеченість тварин кормами

• баланс трудових ресурсів

• розрахунок прибутку

• розрахунок валового і чистого доходів

• сума капіталовкладень

• показники роботи промислових і обслуговуючих виробництв

• показники соціального розвитку колективу.

Перед складанням річного плану економіст повинен детально вивчити показники діяльністі господарства за минулий рік, виявити, які є мождиві матеріальні, трудові, фінансові ресурси на плановий рік. Виходячи з цього встановлюються нормативи на плановий рік.

Основна увага при складанні річного плану приділяється розробці виробничої програми по рослинництву і тваринництву. Починають роботу із складання виробничої програми по тваринництву, оскільки, виходячи із запланованої кількості поголів’я та рівня продуктивності, розраховується потреба та забезпеченість тварин кормами, які безпосередньо стосуються галузі рослинництва.

ТОВ “АФ Косівщинська” при складанні виробничої програми по твариннитцву основна увага приділяється галузі скотарства, де основною продукцією є молоко і м’ясо ВРХ.

Виробнича програма по тваринництву передбачає планування поголів’я худоби, її продуктивності і валового виходу продукції. Виходячи з наявного поголів’я тварин в господарстві, та знаючи показники відтворення стада, складають план парування тварин.

Поголів’я тварин планується в помісячному обороті стада, де враховується поголів’я на початок року, кількість отриманого приплоду, кількість вибракованих тварин, поголів’я, що надійшло чи вибуло з інших груп і т.п. також тут зазначається середьомісячне поголів’я, поголів’я на пасовищний період. Всі розрахунки проводяться по кожній статево-віковій групі тварин.

Після складання помісячного обороту, розраховують річний оборот, де показується рух тварин по поголів’ю та живій вазі.. жива вага тварин розраховується виходячи з вередьнодобового приросту, строку утримання тварин, маси на початок і кінець періоду по кожній групі тварин, а також віку реалізації на м’ясо.

Продуктивність худоби планується на основі досягнутої з підвищеними її за рахунок поліпшення зооветеринарних та організаційно-економічних заходів.

По ВРХ, зокрема по молочному скотарству складається план помісячного надою молока. Виходячи із наявного поголів’я дійних корів та рівня їх продуктивності, планують поголів’я корів по місяцях лактації, де прийнято вважати, якщо корова розтелилась у грудні, то на першому місяця лактації буде в січні і т.д.

Запланований на десять місяців доїння надій при 8 – 9 місячній лактації, в залежності від часу наступного парування після розтелу, переводять в кілограми по місяцях лактаціїї і множать на розраховане поголів’я корів по місяцях лактації. Добуток підсумовується і виходять на помісячний валовий надій молока.

Окремо планується у виробничий програмі по тваринництву потреба в кормах. Вона розраховується на два періоди: на плановий рік; від урожаю планового року до урожаю наступного року для визначення загальної потреби продукції рослинництва і планування посівних площ.

Основними показниками виробничої программи по рослинництву є площа, урожайність, валовий збір, потреба насіння, добрив, засобів захисту рослин.

Починають складання виробничої программи із визначення площ під кормовими культурами, де враховується потреба господарства в кормах, наявність корму на підприємстві і нестача в кормах. При розрахунках беруться до уваги особливості вирощування кормових культур, а також умови зберігання кормів. Крім того, розраховується зелений конвеєр, тобто забеспеченість тварин зеленою масою н алітній період.

Наступним кроком при плануванні є складання зернофуражного балансу, де враховується продаж зерна, внутрігосподарська потреба, страховий фонд, виділення в фуражний фонд, на громадське харчування та інше.

Також в виробничий программі планують урожайність сільськогосподарських культур, де береться до уваги запланована норма внесення певного виду добрив, окупність добрив, післядія добрив і т.п. Далі визначається необхідна кількість добрив та засобів захисту рослин. Потреба в насінні визначається з врахуванням наявного насіння в господарстві, закупленого насіння та витрат на його доставку.

Також у річному плані визначається:

• рівень оплати праці працівників, зайнятих у сільськогосподарському виробництві,

• планується робота допоміжних та обслуговуючих виобництв,

• плануються витрати по статтям затрат по кожному виду виробленої продукції,

• визначається запланована собівартість одиниць продукції.

Крім того, річний план передбачає визначення запланованого виходу продукції та розподіл її по каналах реалізації.

В кінцевому результаті визначається запланований рівень прибутку і можливий рівень рентабельності, які підприємства може отримати в плановому році.

Щодо оперативного планування, то в ТОВ АФ “Косівщинська” також приділяється увага. В основнму в господарстві розробляється оперативні плани-розрахунки, де визначається потреба в матеріальних, грошових і трудових ресурсах. Основним із них є плани-наряди та робочі плани на окремі періоди сільськогосподарських робіт.

С початку роботи планують по підрозділах, а потім підсумовується по підприємствам в цілому. Якщо деякі роботи попереднього періоду залишаються невиконаними, то вони приєднуються до наступного періоду.

Робочі плани в агрофірмі в основному складаються на такі періоди сільськогосподарських робіт:

1. весняні роботи: закриття вологи, культивація зябу, підживлення озимих, посів ярих;

2. догляд за посівами: досходове і післясходове боронування, боротьба з шкідниками, заготівля сіна;

3. збирання озимих і ярих ранніх зернових, сівба озимих і закладання силосу;

4. осінні роботи: збирання пізніх культур, зяблева оранка, силосування пізніх культур;

5. зимові роботи: ремонт техніки, завезення кормів на ферму, снігозатримання.

В робочі плани, складені в господарстві, в основному включаються такі показники: перелік і обсяг робіт, строки їх виконання, склад агрегату, норми виробітку, щоденна потреба працівників та інше (див. Додатки). При складанні цих планів користуються загальноіснуючою методикою, що і при складанні технологічних карт та інших планів підприємства.

Так, наприклад, складений в господарстві робочий план по збиранню врожаю ранніх зернових культур враховує (див. Додаток № Б):

• Оперативний штаб по проведенню збиральних робіт

• Завдання комбайнерам на період збирання зернових, де вказується прізвище комбайнера, комбайн на якому він працюватиме, площа, яку потрібно обмолотити та кількість намолоченого зерна;

• Площа збирання зернових культур, де вказується площа збирання, мівозміна, номер поля, культура та її сорт;

• Розрахунок проведення зернозбиральних робіт на кожному полі включає площу під культурами, їх назву, вид робіт по кожній культурі, норму виробітку, витрати ПММ, оплату праці комбайнерам та водіям, прізвище комбайнерів та водіїв;

• Загін по очистці насіння включає завдання, яке повинен виконати кожен робітник, їх призвіща, марка машини та агрегату.

Аналогічні розрахунки проводяться і при складанні решти планів на виконання тих чи інших робіт.

Велику увагу в господарстві приділяють проведенню “нарядів”. Так, наряди в господарстві проводяться щоденною на них вказуються завдання, які стоять перед підприємством на поточний день здійснюється розподіл цих завдань по окремих працівниках, згідно їх посади. Наряди проводяться в кімнаті директора, де присутні керівник господарства та всі члени управління. Так, на одному з таких нарядів директор давав розпорядження своїм працівникам вирішити ряд питань, наприклад, економісту по оплаті праці на протязі 3 днів зобов’язаний виконати роботу по визначенню нормативів на транспортування гною. Також розпорядження давав і агроному, і главному бухгалтеру. Такі наряди, звичайно, дають в усній формі, а інформація про їх надання фіксується секретарем підприємства в книзі нарядів, де вказується завдання, особа, яка безпосередньо повинна забезпечити виконання даного завдання, строк виконання.