73. Порядок випуску, реєстрації та розміщення цінних паперів в Україні. Особливості випуску цінних паперів в Україні у бездокументарній формі.

Порядок випуску та обігу цінних паперів регламентується законодавством. Емісія цінних паперів у загальному випадку містить у собі: ухвалення рішення про випуск цінного папера, розробку проспекту емісії, його реєстрацію, опублікування (у разі відкритої емісії), продаж цінного папера першим інвесторам, реєстрацію звіту про результати емісії.Емісія цінних паперів може бути відкритою і закритою. Порядок реєстрації випуску цінних паперів, а також інформації про випуск встановлюється Кабінетом Міністрів України. Реєстрація здійснюється Національною комісією з цінних паперів і фондового ринку або її територіальним органом протягом 30 днів з моменту подачі заяви, а також усіх необхідних документів. При цьому варто мати на увазі, що реєстрація випуску цінних паперів або інформації про випуск не може розглядатися як гарантія вартості цих цінних паперів. Розміщення цінних паперів може здійснюватися шляхом прямого звернення до інвесторів (англ. direct placement) або через посередників. Після реєстрації випуску цінних паперів емітент має право замовити виготовлення бланків цінних паперів. Потім, за результатами розміщення емітент видає:власникам цінних паперів, що випущені в паперовій формі, — бланки чи інші сертифікати;власникам цінних паперів, що випущені в безпаперовій формі, — виписку з реєстру. Загальний реєстр випуску цінних паперів ведеться Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку. Акції можуть бути видані одержувачу (покупцю) тільки після повної оплати їх вартості.

За бездокументарної форми зберігання власник встановлюється на підставі запису в системі реєстру або на рахунках у цінних паперах. Реєстри ведуть реєстратори іменних цінних паперів, а рахунки з цінними паперами – зберігачі. Перехід прав власності на цінні папери від одного суб'єкта до іншого з використанням бездокументарної їх форми випуску фіксується зарахуванням цінних паперів на рахунок власника у зберігача.

Емітентом казначейських зобов'язань України виступає держава в особі Міністерства фінансів України за дорученням Кабінету Міністрів України. Рішення про випуск та умови довгострокових і середньострокових К. з. приймається Урядом, а короткострокових — М-вом фінансів, яке встановлює порядок продажної вартості всіх К. з. залежно від часу їх придбання. Одержані від реалізації К. з. кошти спрямовуються на покриття поточних видатків державного бюджету. Виплата доходу по К. з. та їх погашення здійснюються відповідно до умов їх випуску.

Казначейські зобов'язання України можуть бути іменними або на пред'явника, розміщуються у документарній або бездокументарній формі. У разі розміщення казначейських зобов'язань України у документарній формі видається сертифікат.

Казначейські зобов'язання мають два основні способи отримання доходів (як і облігації). Перший спосіб полягає в тому, що інвестор може придбати казначейські зобов'язання держави, ставши його власником до моменту погашення даного цінного папера. Коли дата погашення настає, власник такого зобов'язання надає його, або інший документ, що підтверджує право власності на нього, і отримує певну суму готівкою. Суть другого способу полягає в тому, що власник казначейського зобов'язання держави може забажати продати такий вид державних цінних паперів до настання терміну їх погашення.

Прибутковість казначейських зобов'язань держави залежить від таких чинників:

- номінальної вартості даного цінного папера;

- дохідності цінного папера (відсотків на нього);

- строку, що залишається до його погашення;

- змін ринкової кон'юнктури тощо.