9.Розвиток особистості та самосвідомості в молодшому шкільному віці. Діагностика особистості та самосвідомості молодшого школяра

Розвиток особистісної сфери дітей молодшого шкільного віку відбувається під впливом провідної діяльності — навчання.

Ядром особистості О.М.Леонтьєв вважав мотиваційну сферу. На кінець шостого року життя у дітей складається ієрархія мотивів, де домінуючими стають пізнавальні мотиви. Серед різноманітних соціальних мотивів навчання головними виступають мотиви досягнення успіхів та мотиви одержання високих оцінок.

Інтереси молодших школярів. Інтерес - пізнавальне ставлення до певної галузі знань. У молодших школярів спостерігаються пізнавальні, навчальні та читацькі інтереси. Пізнавальні інтереси молодших школярів мають ряд відмінностей: 1) вини носять інтелектуальний характер; 2) непостійні та короткочасні; 3) поверхові; 4) спрямовані на найближчий результат; 5) різнопланові; 6) формуються за наслідуванням, мають велику ступінь випадковості. Виникненню та закріпленню інтересів сприяють в першу чергу особливості навчальної діяльності, уміння вчителя їх розвивати.

Емоційні особливості молодших школярів зумовлені тим, що їх основним джерелом е навчальна та ігрова діяльність. Для молодших школярів характерним є життєрадісний, бадьорий настрій. Причиною афективних станів є розходження між домаганнями та можливостями дитини, між прагненням заслужити високу оцінку і дійсним ставленням ровесників до неї.

Формуванню почуттів сприяють успіхи та невдачі в учінні, взаємини з ровесниками та батьками, читання художньої літератури, сприймання телепередач тощо. До емоційної сфери особистості молодших школярів належать переживання нового, здивування, сумніву, радощів пізнання, які стають основою формування пізнавальних інтересів та допитливості учнів. Групові заняття та ігри сприяють розвитку в учнів моральних почуттів і формуванню таких рис характеру, як толерантність та товариськість. Л.С.Виготський відмічав, що вже в 6-7 років діти досить добре усвідомлюють переживання власні та інших людей.

Молодші школярі емоційно вразливі. У них розвивається почуття самолюбства, гордості, відбувається подальша диференціація соромливості. Формуються моральні почуття, зокрема почуття дружби, обов’язку, гуманності.

Вольові якості. Помітних успіхів досягають молодші школярі в набутті здатності здійснювати цілеспрямовані дії та долати при цьому певні труднощі.

Формування вольових якостей молодших школярів відбувається під впливом навчальної діяльності, яка пов’язана з виконанням обов’язкових завдань, довільного регулювання поведінки, вМіння узгоджувати свої потреби з вимогами вчителя.

Підвищена емоційна збудливість негативно впливає на волю й особливо на саморегуляцію молодших школярів. Для деяких учнів характерною є нестриманість, мінливість настрою.

Молодші школярі піддаються навіюванню. Вони наслідують не тільки хороші, але й погані вчинки. У подоланні негативних вчинків важливу роль відіграють індивідуальна виховна робота та правильно поставлені дорослими вимоги до молодших школярів.

Під впливом навчання і виховання у дітей молодшого шкільного віку формуються такі риси характеру, як цілеспрямованість, акуратність, любов до праці тощо. Важливою умовою формування рис характеру є життя учнів у шкільному колективі, їх участь у дитячих організаціях. Успіх у формуванні рис характеру в молодших школярів залежить від багатьох умов, серед яких провідне місце належить єдності вимог школи і родини, позитивному прикладу дорослих, розумному застосуванню ними заохочень і покарань.

У молодшому шкільному віці з’являється рефлексія, створюються нові можливості для усвідомлення власних якостей, властивостей. Самооцінка стає більш адекватною та диференційованою.

Самооцінка молодших школярів конкретна, ситуативна, багато в чому визначається оцінкою вчителя. У цьому віц| діти здатні порівнювати власні досягнення з досягненнями інших людей. Дитина може диференціювати ставлення до себе оточуючих, визначати свої позитивні та негативні риси характеру. Як правило у молодших школярів спостерігається завищена самооцінка. Ідеальний варіант - сформована адекватна самооцінка. Дитина повинна знати, що вона може, а чого не може.

Рівень домагань формується насамперед внаслідок досягнутих успіхів і невдач у попередній діяльності. У молодших школярів формується почуття невпевненості в собі за умови домінування невдач та низьких оцінок.

Повноцінний розвиток особистості дитини неможливий без формування почуття компетентності. Якщо в учбовій діяльності дитина не відчуває себе компетентною, її особистісний розвиток спотворюється. Для становлення почуття компетентності важливі успішне навчання, усвідомлення своїх здібностей та уміння якісно виконувати різні завдання.

Діагностика особистості молодших школярів базується на теоретичному уявленні про відносну стабільність, сталість особистості них утворень, що складають її структуру.

Мотиви учнів визначаються за допомогою опитування: усного або письмового (з 3 класу). Анкета визначення мотивації' до навчання О.Ануфрієва і С.Костроміної містить 10 закритих запитань щодо ставлення до школи, уроків, учителя, однокласників. До кожному питанню учень обирає одну з трьох запропонованих відповідей. За кожну відповідь нараховується певний бал. Загальна сума балів - показник навчальної мотивації і ставлення до себе як до школяра.

Дослідження інтересів можна проводити за допомогою анкети „Що мені подобається” (модифікація „Карти інтересів”). Анкета містить 150 питань типу „Чи подобається Вам ? Чи хотіли б Ви ?”, які стосуються різних навчальних предметів. В залежності від того, наскільки подобається, чи не подобається предмет або вид діяльності, обстежуваний ставить два плюси, один, нуль, мінус або два мінуси. Дані заносять в таблицю і підраховують загальну кількість плюсів та мінусів по кожній галузі знань (математика, історія, філологія, спорт, техніка, музика тощо)

Для дослідження рис особистості використовується дитячий варіант опитувальника Р.Кетгелла. Матеріал - пари альтернативних тверджень (дві частини по 55 пунктів окремо для хлопчиків і дівчат). З кожної пари обстежуваний повинен вибрати одне твердження. За збіг з ключем нараховуються 1 бал. Підраховується кількісний показник за 11 шкалами: доброзичливість, врівноваженість, покірність, добросовісність, сміливість, енергійність таінш.

У зв’язку з недостатнім рівнем сформованості рефлексії, діагностика молодших школярів передбачає широке використання експертних оцінок. Анкета для батьків, вчителів, вихователів дозволяє визначити рівень розвитку таких рис особистості дитини: комунікабельність, правдивість, ввічливість, самостійність, безпорадність, наполегливість, впевненість у собі та інш. (всього 16 рис). На кожне з 18 питань дорослий вказує, наскільки часто виявляється риса. В залежності від відповідей, визначається наявність/відсутність зазначеної риси.

Самооцінку молодшого школяра можна визначити за допомогою методики „Сходинки”. Бланк - схематичне зображення сходинок на 7 щаблів (кількість визначає психолог). Кожна сходинка вимірює якусь якість (розум, здоров’я, товариськість, успішність). В інструкції вказується, що нижній щабель відповідає найменшому ступеню розвитку певної якості, найвищий - найбільшому. Треба відмітити олівцем, на якому рівні сходів дитина уявляє себе. Чим вище місце зображення, тим вище рівень самооцінки.

Ще один прийом дослідження самооцінки - проективна методика „Намалюй себе” (А.Прихожан, З.Василяускайте). Пропонується намалювати три малюнки: хорошу дитину, погану дитину і себе. Попередня установка - розмір малюнка і колір зображення: хороша дитина малюється великою червоним і синім олівцями; погана дитина - повинна бути маленькою і намальована чорним і коричневим олівцями. Власний портрет малюється усіма олівцями довільного розміру. Аналіз - порівняння автопортрету з іншими портретами.

Також в молодшому шкільному віці можна визначити рівень домагань дитини за стандартними методиками „Моторна проба Шварцландера” та методикою Ф.Хоппе (Див. „Самосвідомість особистості. Структура самосвідомості та її діагностика”).