24. Назвіть і поясніть сутність основних видів кредитування зовнішньої торгівлі

Міжнародний кредит-це позичка в грошовій або товарній формі, надана кредитором однієї країни позичальнику іншої на умовах строковості, платності, забезпеченості та повернення.

1. За цільовим призначенням:

 Зв’язані кредити – надаються на конкретні цілі, обумовлені в кредитній угоді. Вони можуть бути:

- комерційні – які надаються для закупівлі певних видів товарів і послуг;

- інвестиційні – для будівництва конкретних обўєктів, погашення заборгованості, придбання цінних паперів;

- проміжкові – для змішаних форм вивезення капіталів, товарів і послуг, наприклад, у вигляді виконання підрядних робіт (інжиніринг).

 Фінансові кредити – це кредити, які не мають цільового призначення і можуть використовуватися позичальниками на будь-які цілі.

2. За формою кредитування:

 Товарні кредити – міжнародні кредити, що надаються експортерами своїм покупцям у товарній формі з умовою майбутнього покриття платежем у грошовій чи іншій товарній формі.

 Валютні (грошові) кредити – кредити, надані у грошовій формі: у національній або іноземній валюті.

3. За формою забезпечення:

 Забезпечені кредити – кредити, забезпечені нерухомістю, товарами, документами, цінними паперами, золотом та іншими цінностями як заставою.

 Бланкові кредити – кредити, надані просто під зобов’язання боржника вчасно погасити.

4. За строками:

 Надстрокові – добові, тижневі, до трьох місяців.

 Короткострокові – до 1 року.

 Середньострокові – від 1 до 5 років.

 Довгострокові – понад 5-7 років.

5. За валютою позики:

 у валюті країни-позичальника;

 у валюті країни-кредитора;

 у валюті третьої країни;

 у міжнародній грошовій одиниці (СПЗ, ЕКЮ та ін.).

6.. За кредиторами:

 Приватні кредити – надаються приватними особами.

 Фірмові (комерційні) кредити – кредити, що надаються фірмами.

 Банківські кредити – кредити, які надаються банками, іноді посередниками (брокерами).

 Урядові (державні) кредити – кредити, надані урядовими установами від імені держави.

 Кредити міжнародних фінансово0кредитних організацій.

 Змішані кредити – в яких беруть участь приватні підприємства та держава, державні та міжнародні установи.

25. Опишіть практику кредитування зовнішньоекономічної діяльності в Україні

В умовах загострення конкуренції на світових ринках кредитування учасників зовнішньоекономічної діяльності стає не тільки необхідним, але іноді і неминучою умовою реалізації товарів.

В промислово розвинутих країнах кредитоспроможність позичальників, що працюють на зовнішніх ринках, так добре відома, що вони можуть отримувати кредити на основі своєї репутації. Тобто, вони отримують незабезпечений або негарантований кредит. Але в Україні рівень невпевненості в тому, що позичальник оплатить свій борг та відсотки за ним, настільки високий, що банкам не рекомендується видавати кредити без належного забезпечення.

Зараз у вітчизняній практиці кредитування існує дуже багато проблем із використанням банками тих чи інших способів забезпечення кредитів. Однією з найголовніших є недосконалість вітчизняного законодавства як стосовно реалізації забезпечення кредитів, так і права банка отримати відшкодування при використанні гарантії.

Масові неплатежі в нашій країні в більшості випадків пов’язані з недооцінкою кредитного ризику, з нецивілізованим підходом банків до своєї кредитної політики. При розгляді заявки про кредитування необхідно враховувати найдрібніші деталі стосовно потенційного клієнта, інакше банк може зазнати величезні втрати . Кредитним відділам банків доцільно постійно враховувати, аналізувати зарубіжний та всезростаючий вітчизняний досвід.

Банки розвинутих країн для оцінки кредитоспроможності клієнтів застосовують складну систему великої кількості показників.

Так, ряд американських банків використовують систему оцінки кредитоспроможності клієнтів, побудовану на чотирьох групах основних показників:

• ліквідності фірми,

• оборотності капіталу,

• залучення коштів,

• прибутковості.

Ефективним методом оцінки кредитоспроможності позичальників є бальні системи оцінки кредитною ризику. За американським економістом Д. Дюраном. Всі показники поділяються на три групи, які характеризують:

• правоздатність та дієздатність клієнта,

• платоспроможність клієнта,

• етичність клієнтів у ділових питаннях.

Задачею українських банків є використання того досвіду, що вже набутий розвинутими країнами, оскільки, по-перше, він вже є перевірений на практиці, по-друге, дозволить зекономити кошти і час для банківської системи, по-третє, він може виступити базисом для сучасних розробок вітчизняних фахівців.