9. Правила відбору середнього зразка. Документи, що супроводжують середній зразок на контрольно-насінневу станцію

Відбирають лісничі, помічники лісничих, інженери та інші спеціалісти л/г які пройшли інструктаж на ЛНС (лісонасінневі станції).

Середні зразки відбирають не пізніше 10 днів після формування партії насіння, для ільмових не пізніше 3х днів.

Починають з відбору виємок – це невелика кількість насіння, відібрана від партії за 1 прийом. Сукупність виємок – це є вихідний зразок.

Виїмки відбирають щупом або рукою.

Якщо насіння зберігається насипом, беруть не менше 15 виємок по 5 з нижнього, середнього і верхнього шарів.

З партії крупного насіння (горіхів, кісточкових) беруть 30 виємок рукою.

З сипучого насіння, яке зберігають в мішках – беруть мішковим щупом, проколи відразу зашивають.

З незашитих мішків – беруть руками, циліндричним чи конусним щупом.

Від партії насіння до 10 мішків беруть з кожного мішка 3 виємки.

Якщо більше 10 мішків – по 2 виємки, чергуючи місця з яких беруть виємки.

Якщо сипуче насіння зберігається в скляних бутлях чи металевих посудинах, а мало сипуче в ящиках, мішках і іншій тарі, то виїмки відбирають руками. Для цього: насіння висипають на гладку поверхню, перемішують, розрівнюють і відбирають не менше 5-ти виємок з кожного місця тари.

Із виємок формують вихідний зразок. На гладку поверхню висипають окремо всі виїмки і оглядають їх порівнюючи між собою по запаху, кольору, блиску, забрудненості і ін. Якщо різниці немає – їх об’єднують. Це і буде вихідний зразок.

Якщо є значні відмінності між виємками, що вказує на неоднорідність партії насіння, формують вихідні зразки по однорідним виємкам.

Маса вихідного зразка повинна бути в 10 разів більша за середній зразок.

Відбір середнього зразка. Вихідний зразок висипають на гладку поверхню, перемішують, розрівнюють, створюють квадрат товщиною до 3см – для дрібного і не більше 10см – для крупного насіння. Лінійкою по діагоналях ділять квадрат на 4 трикутники. З двох протилежних насіння видаляють, з 2-х інших роблять квадрат і т.д. Ділять доти, доки маса середнього зразка не буде відповідати ГОСТу 13056.1-67.

Якщо маса партії насіння менша чи рівна 1/25 максимальної маси партії, маса зразка буде рівною половині маси середнього зразка.

Середній зразок поміщають в чистий, продезинфікований полотняний мішок, туди ж кладуть етикетку, зав’язують шпагатом і відправляють на контрольно-насінневу станцію (КНС) не пізніше 2 діб з дня його відбору.

Акт складається в трьох екземплярах: один залишають на підприємстві; 2-й – в бухгалтерії; 3-й – супроводжує зразок на КНС, копія паспорта. На мішку пишуть: 1)порода; 2)маса партії; 3)№ паспорта.

10. Види посівів в розсаднику, схема посіву, норма висіву, глибина загортання насіння.

Види:грядкові і без грядкові;

широкорядні і вузькорядні;

стрічкові і рядкові.

1.1) Грядкові – посіви проводять на грядах на вологих грунтах: насипні гряди ширина 1м, висота 10-15см, міжряддя 40-50см; понижені гряди – влаштовані нижче рівня землі на 5-10см, ширина 1м, дорожки шириною 40-60см мають вигляд насипних валів.

УГН-4К – універсальний грядковлаштовувач (робить насипні гряди) з ТД-75.

Насіння на гряди висівають в поперечні, поздовжні рядочки або в розсів.

Посів проводять стрічками використовуючи сівалки СЛП-М, СЛШ-4М, ”Литва-25“ в агрегаті з Т-16М.

Безгрядкові – широко використовують в лісових розсадниках. Насіння висівають на рівну поверхню без влаштування гряд. Дуже дрібне насіння висівають врозсів і не загортають. Крупне насіння висівають в канавки, для дрібного канавки не роблять, вдушують в грунт.

Ширина рядка. В залежності від посівних рядків посіви бувають вузькорядні (до 5см) і широкорядні (5-10см).

В залежності від розміщення посівних рядків – стрічкові і рядкові.

Стрічкові найбільш поширені.

Схеми посіву:

для хвойних використовують 5ти-6ти рядні стрічкові посіви

/10/30/10/30/10/60

/20/20/20/20/70

/25/25/25/25/50

для листяних 3-4 рядні стрічкові посіви

/40/40/70

/25/25/25/75

Норма висіву – це кількість насіння (виражена в грамах), яку необхідно висіяти на 1м погонний. Норма висіву повинна бути opt ( г/м. пог.(кг/га)).Значення – при рідкому розміщенні сіянців неефективно використовується площа і збільшуються затрати на їх вирощування, коли посіви густі – вони не зможуть бути високоякісними оскільки не зможуть добре розвиватись.

Залежить від якості посівного матеріалу і оптимальної густоти стояння сіянців.

хвойні. 2 кл. – н.в. збільшується на 30% - листяні на - 20% і 60%

3 кл. - н.в. збільшується на 100% - береза на - 50% і 100%

Н.в. Сзв. – 1,5-2г/м пог., Д – 125г/м пог., Ял. – 1,8г/м пог.

4) Глибина загортання. Впливає на проростання і розвиток сходів: коли дуже глибоко – насіння добре забезпечене вологою, але сходам важче пробити шар грунту і вони пізніше вийдуть на поверхню (або ж зовсім не з’являться); коли мілко загорнуті – можуть не прорости через нестачу вологи.

Залежить від: розмірів насіння, грунту, часу посіву, поливів і покриття.

Сосна звичайна. – 0,5-1,5см, ялина – 0,5-1,5см, дуб – 5-7см; глибина ≈ 3 товщини насіння.

(коли менше 50%)13. Догляд за посівами до і після появи сходів. Якість садивного матеріалу великою мірою залежить від догляду за посівами, який проводять починаючи з висіву насіння до викопу­вання сіянців. Заходи щодо догляду умовно об'єднують у дві групи: догляд за посівами до появи сходів і догляд за сіянцями (після появи сходів).

Головними завданнями догляду за посівами до появи сходів є створення сприятливих умов для проростання насіння та появи друж­них сходів і може включати: післяпосівне розпушування , коткування, полив, мульчування та покриття посівів, знищення бур'янів і розпушення .

Післяпосівне розпушування, проводять переважно на осінніх посівах з метою недопущення висихання та знищення кірки. Його здійснюють легкими боронами. Для знищення ґрунтової кірки іноді застосовують кільчасті котки.

Коткування весняних посівів легкими котками проводять для то­го, щоб поліпшити прилягання часток з насінням і забезпечити капілярний підйом води до проростаючого насіння. Своєчасне котку­вання значно підвищує ґрунтову схожість насіння і забезпечує дружність сходів.

Полив посівів сприяє появі дружних і рівномірних сходів. Прово­дити його слід обережно, особливо на посівах з невеликою глибиною загортання насіння. Найкращим способом поливу є дрібнокраплинне дощування.

Мульчування потребують посіви дрібного насіння, глибина загор­тання яких не перевищує 2 см. Його застосовують для збереження во­логи у верхньому шарі , недопущення появи кірки, створення оптимального повітряного та теплового режимів. Для мульчування використовують тирсу, перегній-сипець, торфокрошку, пісок та інші пухкі матеріали. Посіви покривають шаром завтовшки 1,5—2 см. Під час догляду мульчу загортають у грунт.

Осінні посіви в разі потреби покривають 4—5-сантиметровим ша­ром соломи, осоки, очерету та інших матеріалів. Рано навесні для кра­щого прогрівання і поліпшення аерації покриття підпушують, а після появи перших сходів — наполовину знімають. Повністю по­криття знімають перед першим доглядом за ґрунтом.Догляд за посівами після появи сходів (догляд за сіянцями) включає притінення (побілку) сходів, прополювання бур'янів і розпу­шування, проріджування сходів, підрізання коренів, зрошення посівів і боротьбу з грибковими хворобами та шкідниками сіянців.Затінення та побілку сіянців застосовують для захисту ніжних сходів від прямого сонячного проміння і можливих опіків кореневої шийки, послаблення нагрівання та зменшення випаровування води з поверхні з метою зниження інтенсивності транспірації сіянців. Для затінення застосовують щити з дранки або плетені з гілок розміром 1,5—2 х 0,8—1 м з просвітами, які становлять близько 50%, рідше для цього використовують солому, очерет та деякі інші ма­теріали. Щити встановлюють з південної сторони посівної стрічки вер­тикально або під кутом 35—45° до поверхні землі. При горизонталь­ному затіненні щити встановлюють над посівами одразу після масової появи сходів на висоті 35—50 см. Затінення інколи замінюють побілкою посівів 10%-м розчином крейди.Розпушення та знищення бур'янів проводять, як правило, одночасно. При вирощуванні дворічних сіянців розпушення і знищен­ня бур'янів в полі сіянців першого року проводять 5—8, а в полі дру­гого року — 4—6 разів. Кількість доглядів залежить від кліматичних умов та від ступеня засміченості бур'янами.

Найбільшої ефективності при боротьбі з бур'янами досягають при правильному поєднанні хімічних і механічних доглядів, причому пер­шими проводять хімічні (примінення гербіцидів). Проріджування сіянців проводять через 15—20 днів після масової появи сходів, залишаючи на 1 м борозенки 100—150 сіянців шпиль­кових порід і 40—60 листяних. При зріджуванні (висмикуванні) сходів залишають найбільш розвинені рослини. Після зрідження бажано зво­ложити посіви.

Підрізка коренів необхідна для одержання сіянців з добре розга­луженою і мичкуватою кореневою системою. Вона необхідна для порід із стрижневим коренем (дуб, горіх, каштан та деякі ін.). Підрізку стрижневого кореня виконують ножами спеціальної конст­рукції після появи у молодих сходів перших справжніх листочків. Підрізка коренів на глибину 10—12 см сприяє одержанню садивного матеріалу з добре розвиненою кореневою систе­мою. Зрошення сіянців — важливий агротехнічний захід при вирощу­ванні сіянців в районах з нестійким і недостатнім зволоженням. Поли­вають переважно дощуванням або по борознах.Посіви, сходи і сіянці потребують захисту від несприятливих ме­теорологічних факторів. Навесні, в результаті ча­стих промерзань та відтавань важкого за механічним складом грунту, спостерігається витискання сіянців. Основними способами захисту сіянців від витискання є поліпшення фізичних властивостей шляхом внесення органічних добрив і мульчування на зиму посівних стрічок з однорічними сіянцями.У районах з різко континентальним кліматом нищівними для ніжних сходів деяких порід (дуба, ялини, ясеня, клена та ін.) бувають пізньовесняні заморозки. Сходи від заморозків захищають димовими завісами або шляхом дощування протягом 2—3 год. Іноді посівні стрічки з сходами вкривають щитами.Боротьба з грибковими хворобами та ентомологічними шкідниками включає профілактичні та винищувальні заходи