18.Задачі і зміст організації системи сівозмін.

Організація системи сівозмін.

Проектування системи сівозмін – проектування типів, видів, масивів, розмірів, розташування їх попередників, розробка схем чергування попередників і пару.

Виділяють наступні типи сівозмін:

6. Польові сівозміни: парозернові, парозернопросапні, зернопросапні.

7. Кормові сівозміни:

• прифермські;

• притаборні;

• сіножате-пасовищні.

8. Спеціальні сівозміни.

Всі сівозміни можуть бути спеціалізовані, тобто насичені однією культурою.

Існують також комбіновані сівозміни: кормопольова, кормозернова тощо.

На вибір типів і видів сівозмін впливають:

1. Спеціалізація господарства.

2. Тип утримання і харчування худоби.

3. Концентрація поголів’я.

4. Структура сільськогосподарських угідь і їх якість.

5. Розташування основних, додаткових і сезонних господарських центрів.

6. Наявність еродованих земель і ступінь ерозійної небезпеки.

7. Територіальне розташування масивів ріллі і їх конфігурація.

Сівозміни закріплюються за постійними колективами. Кількість полів сівозмін різна.

Поле сівозміни – місце, на якому вирощуються одноіменні культури з їх одночасною обробкою механізованими засобами, основна земельно-облікова одиниця земель, що обробляються.

На розмір поля впливають площа і характер розташування орних масивів, характер ґрунтового покриву, ступінь еродованості, характер рельєфу, раніше встановлені межі полів, дороги і лісові смуги.

Довжина поля залежить від довжини гону машинно-тракторних агрегатів (L=1,5-2,5км), а ширина – від висоти дерев полезахисної лісосмуги (В=25-30h).

Найкращою формою поля є прямокутник, найгіршою – трикутник.

Відхилення полів по площі для різних сівозмін не повинно перевищувати:

• польова сівозміна – 10-12%;

• кормова сівозміна – 10-15%;

• овочева сівозміна – 4-5%.

19.Організація кормових сівозмін.

Кормові сівозміни проектуються тільки у випадках, коли потреба в кормах забезпечується менше, ніж на 50% за рахунок природних кормових угідь. В іншому випадку кормові сівозміни не проектуються, а нестача кормів задовольняється за рахунок польових сівозмін.

Кормові сівозміни проектуються на ґрунтах технологічної групи 1а (зі схилом від 0° до 1°) і якнайближче до місць споживання кормів.

Площа кормової сівозміни залежить від потреби в зеленій масі, а кількість полів – від асортименту кормів на літній період (від 4 до 10).

Для молодняка великої рогатої худоби, що утримуються влітку на віддалених пасовищах, проектують притаборні сівозміни.

Для Обґрунтування ефективності кормових сівозмін, їх кількості, розміру, складу та чергування культур необхідно:

1. Визначити по кожній територіально відокремленій фермі необхідну площу кормових культур.

2. Встановити, в якій сівозміні найбільш доцільно розмістити окремі види кормових культур, визначити кількість та розміри кормових сівозмін та їхнє 6ісце розташування.

3. Підрахувати економію, що отримується внаслідок зниження транспортних витрат та зменшення відстані перегонів худоби.

4. Визначити додаткові витрати на холості переміщення тракторних агрегатів при порівняно невеликій площі кормових сівозмін.