- •1. Сучасний стан харчової промисловості в Україні. Основні напрями її розвитку.
- •2. Вимоги до сировини для виробництва харчових продуктів (на прикладі однієї із галузей харчової промисловості).
- •3. Хімічний склад сировини (на прикладі однієї із галузей харчової промисловості).
- •4. Асортимент харчових продуктів. Роль харчових продуктів у забезпеченні потреб споживачів, якість харчових продуктів.
- •5. Показники якості сировини та готової продукції (на прикладі однієї із галузей харчової промисловості).
- •6. Вимоги до якості сировини. Діючі стандарти на сировину.
- •7. Зміни які проходять у сировині під час її переробки і їх вплив на якість готової продукції.
- •10. Порядок відбору проб сировини та підготовка їх до аналізу.
- •8. Основні принципи харчових технологій.
- •9. Реалізація принципу повного використання основних компонентів сировини для виробництва харчових продуктів.
- •11. Дайте загальну характеристику основних складових компонентів продовольчої сировини та харчових продуктів.
- •12. Які речовини називаються білками? Класифікація білків.
- •1. Фосфопротеїди,
- •6. Металопротеїди.
- •12. Які біологічні функції виконують білки?
- •13. Харчова цінність білків.
- •14. Будова та амінокислотний склад білків.
- •15. Амінокислотний скор. Повноцінність білків.
- •16. Основні фізико-хімічні та технологічні властивості білків.
- •17. Які речовини називаються ліпідами? Їх роль в організмі. В яких продуктах містяться ліпіди?
- •18. Чим рідкі жири відрізняються від твердих? Які продукти містять рідкі жири?
- •19. Наведіть характеристику окремих жирів промислового значення.
- •20. Гідрогенізація жирів.
- •21. Фосфоліпіди, воски, ліповітаміни.
- •22. Біохімічне та хімічне згіркнення жирів під час зберігання.
- •23. Поліненасичені жирні кислоти: лінолева, ліноленова, арахідонова. Їх роль в організмі та біологічна активність.
- •24. Крохмаль - як складова харчових продуктів.
- •25. Пектинові речовини – як складова харчових продуктів.
- •26. Клітковина – як складова харчових продуктів.
- •27. Класифікація вітамінів та їх роль в організмі
- •28. Руйнування вітамінів під впливом технологічних факторів.
- •29. Інактивація ферментів під дією різних технологічних факторів.
- •30. Вода. Її будова, властивості, вміст у харчових продуктах.
- •31. Класифікація вуглеводів та їх роль в організмі.
- •32. Біологічна роль та характеристика вуглеводів.
- •33. Утворення вуглеводів у рослинах (процес фотосинтезу).
- •34. Які макро- і мікроелементи вам відомі? Які продукти містять кальцій, магній, фосфор, залізо? Роль цих елементів в організмі.
- •35. Будова, властивості та біологічна роль ферментів.
- •36. Характеристика та промислове значення ферментів.
- •37. Ферменти як біологічні каталізатори. Класифікація, основні властивості.
- •38. Характеристика органічних і неорганічних консервантів
- •39. Основні технологічні процеси харчових виробництв (механічні, гідродинамічні, теплові, масообмінні).
- •40. Основні технологічні процеси харчових виробництв (хімічні, біохімічні)
- •41. Наведіть способи раціонального використання сировини на прикладі однієї із галузей харчової промисловості.
- •42. Розкрийте сутність принципу енергозбереження в харчових технологіях.
- •43. Як здійснюється первинне оброблення сировини для виробництва харчових продуктів (на прикладі однієї із галузей харчової промисловості)?
- •44. Фільтрування. Загальні відомості, рушійна сила процесу. Швидкість фільтрування.
- •45. Способи очищення, що використовуються при переробленні сировини та виробництві харчових продуктів, їх загальна характеристика.
- •46. Механічні способи оброблення сировини і напівфабрикатів, їх загальна характеристика.
- •47. Подрібнення в харчових технологіях: сутність, призначення, основне устаткування.
- •48. Перемішування в харчових технологіях: сутність, призначення, основне устаткування.
- •49. Процеси одержання гомогенних мас.
- •50. Мембранні методи оброблення сировини в харчових технологіях: сутність, призначення, рушійна сила, принципова відмінність від фільтрування.
- •51. Способи розділення неоднорідних систем (осадження, гравітаційне осадження, в полі відцентрових сил): характеристика, рушійна сила.
- •52. Сепарування рідкої сировини: теоретичні основи процесу, основне устаткування.
- •53. Дезодорація в харчових технологіях: сутність, призначення, режими.
- •54. Рафінація в харчових технологіях: сутність, призначення, режими.
- •55. Способи і призначення теплового оброблення сировини та напівфабрикатів.
- •56. Теплообмінні апарати: види, галузь застосування, їх порівняльна оцінка.
- •57. Способи теплового оброблення та нагрівання харчових продуктів.
- •58. Пастеризація в харчових технологіях: сутність, призначення, режими.
- •59. Стерилізація в харчових технологіях: сутність, призначення, режими.
- •60. Охолодження у харчових технологіях: призначення, режими, устаткування.
- •61. Заморожування у харчових технологіях: сутність, призначення, режими, основне устаткування.
- •62. Випарювання у харчових технологіях: сутність, призначення, режими, основне устаткування.
- •63. Наведіть теоретичні основи масообмінних процесів (класифікація, рушійна сила, матеріальний баланс, механізм процесу).
- •64. Абсорбція: фізична сутність і призначення процесу. Сфера застосування в харчовій промисловості.
- •65. Адсорбція: фізична сутність і призначення процесу. Сфера застосування в харчовій промисловості.
- •66. Екстрагування: фізична сутність і призначення процесу. Сфера застосування в харчовій промисловості.
- •67. Сушіння в харчових технологіях: сутність, призначення, режими.
- •68. Наведіть теоретичні основи процесу кристалізації. Способи кристалізації.
- •69. Мікробіологічні процеси харчових виробництв.
- •70. Види бродіння, їх значення в харчовій промисловості.
- •71. Спиртове бродіння, його хімізм.
- •72. Молочнокисле бродіння, його хімізм, значення та застосування.
- •73. Як здійснюється контроль якості готової продукції (на прикладі однієї із галузей харчової промисловості).
- •74. Способи пакування готової продукції.
- •75. Вимоги до маркування харчових продуктів.
- •76. Класифікація і характеристика сировини для виробництва харчової продукції.
- •77. Класифікації відходів і побічних продуктів харчових виробництв.
- •78. Головні задачі в галузі зберігання і переробки харчових продуктів.
- •79. Методи консервування, що грунтуються на принципі анабіозу.
- •80. Принцип абіозу та теплова стерилізація.
- •81. Застосування антибіотиків при консервуванні.
- •82. Вимоги до води, що використовується в харчових технологіях.
- •83. Причини псування харчових продуктів.
- •84. Вплив процесу стерилізації на зміну якості харчових продуктів.
- •85. Використання відходів виробництва.
- •86. Фізико-хімічні й органолептичні показники харчової продукції.
- •87. Особливості асептичного фасування.
- •88. Основні поняття про функціональне харчування.
- •89. Основні підходи до збагачення традиційних харчових продуктів макро- та мікронутрієнтами.
- •90. Охарактеризувати способи збагачення традиційних харчових продуктів вітамінами.
- •91. Способи збагачення харчових продуктів сполуками заліза, кальцію, йоду.
- •92. Дати гігієнічну характеристику основних компонентів харчових продуктів.
- •93. Принципи створення харчових продуктів спеціального призначення.
- •94. Радіоактивне забруднення продовольчої сировини та харчових продуктів і шляхи його запобіганню.
- •95. Роль харчових волокон у функціонуванні організму людини і їх основні природні джерела.
- •96. Екологічні аспекти використання полімерних та інших матеріалів у харчовій промисловості.
- •97. Смакові та ароматоутворюючі речовини в харчових продуктах.
- •98. Використання барвників, ароматизаторів та смакових добавок у харчовій промисловості.
- •99. Сенсорний аналіз. Загальні прийоми та умови його проведення.
- •100. Харчова, біологічна та енергетична цінність сировини (на прикладі однієї із галузей харчової промисловості).
- •101. Підвищення якості сировини за рахунок технічних і технологічних аспектів.
- •102. Вплив сторонніх речовин на технологічні процеси виробництва харчових продуктів.
- •103. Джерела забруднення харчових продуктів.
- •104. Зміни складових частин сировини при його охолодженні та заморожуванні.
- •104. Фізико-хімічні процеси, що відбуваються при тривалому зберіганні харчових продуктів.
- •106. Очищення, миття і дезінфекція обладнання харчових виробництв.
- •107. Класифікація харчових добавок за їх технологічним призначенням.
- •108. Фактори, що впливають на формування споживчих властивостей.
- •109. Основні правила зберігання харчових продуктів.
- •110. Лужність харчових продуктів. Методи визначення
2. Вимоги до сировини для виробництва харчових продуктів (на прикладі однієї із галузей харчової промисловості).
Борошно є сировиною для виробництва багатьох харчових продуктів (хліб та хлібобулочні вироби, макаронні вироби). Сировиною для виробництва борошна є пшениця, жито, а також гречка, кукурудза, ячмінь та овес. Пшеничне та житнє борошно відносять до основних, так як вони більш широко використовуються при виробництві хліба. Якість хліба в значній мірі залежить від якості борошна. Тому контролю якості борошна приділяють значну увагу.
Борошно часто забруднюють комірні шкідники (борошняний хрущак, млинова вогнівка та кліщі) у разі зберігання його в незадовільних умовах. Борошно, в якому виявлено поодинокі екземпляри шкідників, необхідно терміново просіяти, після чого його можна направляти на виробництво хліба або хлібопродуктів. За наявності значної кількості шкідників використання борошна для виробництва хліба не дозволяється.
Органолептичні показники якості пшеничного борошна наведені у таблиці.
Органолептичні показники якості пшеничного борошна
( за ГСТУ 46.004 – 99)
Назва показника |
Характеристика і норма для борошна сортів |
|||
вищого |
першого |
другого |
обійного |
|
Колір |
Білий або білий із жовтим відтінком |
Білий або білий із жовтим відтінком |
Білий з жовтим або сірим відтінком |
Білий з жовтим або сірим відтінком з помітними частинами оболонок |
Запах |
Властивим пшеничному борошну без сторонніх запахів, не затхлий, не пліснявий |
|||
Смак |
Властивий пшеничному борошну, без сторонніх присмаків, не кислий, не гіркий |
|||
У разі органолептичного оцінювання якості борошна беруть у рот шіпку його і визначають смак. Доброякісне борошно має специфічний смак, без стороннього присмаку.
Забраковане за органолептичними показниками борошно використовують для технічних цілей або передають спиртовим заводам для виробництва з нього етилового спирту. Інколи дефектне борошно (з дозволу органів ветсанслужби) використовують як корм для худоби.
За фізико-хімічними показниками борошно повинно відповідати вимогам, наведеним у таблиці.
Фізико-хімічні показники пшеничного борошна (за ГСТУ 46.004 – 99)
Назва показника |
Характеристика і норма для борошна сортів |
|||
вищого |
першого |
другого |
обійного |
|
Вміст мінеральної домішки |
При розжовуванні борошна не повинно відчуватись хрускоту |
|||
Вологість, %, не більше |
15,0 |
15,0 |
15,0 |
15,0 |
Зольність у перерахунку на суху речовину, % не більше |
0,55 |
0,75 |
1,25 |
Не менше ніж на 0,07% нижче і зольності зерна до очищення, але не більше 2,0 % |
Білість, умовних одиниць приладу РЗ-БПЛ |
54 і більше |
36,0 – 53,0 |
12,0 - 35,0 |
Не обмежується |
Клейковина сира, - кількість, %, не менше |
24,0 |
25,0 |
21,0 |
18,0 |
- якість |
Не нижче 2-ої групи |
|||
Число падіння, с, не менше |
160 |
160 |
160 |
105 |
Металомагнітна домішка, мг в 1 кг борошна: - розміром окремих частинок у найбільшому лінійному вимірюванні, не більше 0,3 мм і (або) масою не більше 0,4 мг, не більше |
3 |
3 |
3 |
3 |
- розміром і масою окремих частинок більше вказаних вище |
Не допускається |
|||
Зараженість і забрудненість шкідниками хлібних запасів |
Не допускається |
|||
Борошно має здатність поглинати вологу з навколишнього повітря і ставати зволоженим, особливо під час зберігання у вогких приміщеннях. Зволожене борошно легко псується внаслідок активізації амілолітичних і протеолітичних ферментів.
Під час здійснення контролю якості борошна особливу увагу необхідно приділити виявленню металевих домішок. Згідно з санітарним законодавством вміст металевих домішок, які потрапляють у борошно з металевих агрегатів, може становити не більше як 3 мг/кг. У складі цих 3 мг не має бути голчастих та плівчастих часток. Довжина металевих домішок не має перевищувати 0,1 мм. Якщо металеві домішки довші за 0,1мм, то всю партію борошна, що підлягає харчовій експертизі, необхідно повернути на підприємство, яке його виробило, для повторного їх вилучення.
У разі здійснення робіт з контролю якості визначають кількість і якість клейковини в борошні. Під клейковиною розуміють гідратовані білкові драглі, які одержують під час відмивання борошна водою із пшеничного тіста. Основну частину клейковини (80—85%) становлять білки (головним чином гліадин і глютенін). Вміст сирої клейковини у борошні різних сортів регламентує ДСТУ: для борошна вищого ґатунку — не менш як 28 %, для 1-го ґатунку — не менш як 30 %, для 2-го ґатунку — не менше за 25 %, для обійного борошна — не менш як 20 %. Фізичні властивості клейковини (еластичність, розтяжність) — це спадкові сортові особливості пшениці. Техніка визначення сирої клейковини полягає у відмиванні тіста, виготовленого із 25 г борошна, водою. Крім того, оцінюють клейковину за допомогою органолептичного методу за її кольором і фізичними властивостями. Колір клейковини, якісної у хлібопекарному відношенні — світлий або світло-жовтий. Темну клейковину одержують під час відмивання незадовільного у хлібопекарному відношенні борошна. Фізичні властивості клейковини характеризують розтяжність і еластичність. Розтяжність клейковини вважають середньою, якщо джгутик з 4 г клейковини за 10 хв можна розтягнути до розриву на 10—20 см; великою — понад 20 см і малою — не більш як на 10 см. Під еластичністю клейковини розуміють її здатність поступово майже повністю відновлювати початкову форму після розтягування. Еластичні властивості клейковини борошна нормальної якості перебувають в оберненій залежності від її розтяжності: що дужче розтяжна клейковина, то вона менш еластична.
Ще одним показником якості борошна є його кислотність. Борошно підвищеної кислотності — це борошно тривалого зберігання або борошно, яке зберігали за несприятливих умов (підвищені температура і вологість).
Нормативи кислотності борошна різних ґатунків наведено в таблиці
Нормативи кислотності борошна різних ґатунків, градуси
-
Ґатунок борошна
Борошно свіже
Борошно підвищеної кислотності
Борошно високої кислотності
Вищий
До 2,5
До 3,0
Вище за 3,0
1-й
До 3,5
До 4,5
Вище за 4,5
2-й
До 4,5
До 5,5
Вище за 5,5
Обійне борошно
До 6,5
До 7,5
Понад 7,5
Борошно підвищеної кислотності потребує ретельнішого органолептичного контролю, тому що воно може бути згірклим. Крім того, підвищена кислотність борошна може призвести до збільшення кислотності готових виробів (наприклад, макаронів).
Максимальна вологість борошна дорівнює 14,5 %. У разі вологості 15,5 % його відносять до категорії вологого, понад 15,5 % — до сирого.
