11.Біологічна індикація водойм. Система сапробності.

Біологічний аналіз якості води – оцінює ступінь забрудненості водойми в цілому за результатами аналізу складу її біоценозу. Б.а. ґрунтується на сапробності – коамрлексі фізіологічних вл-ей організму, що зумовлює його здатність розвиватися в сер-щі з різним ступенем забрудненості. Система сап-і відносить водойми до однієї з зон сапробності.

1 Зона – зона брудної води (сильного забр-я) – поліса пробна. Хар-ка: - значне забруднення нестійкими орган-и речовинами. [О₂]= 0-3 мг/дм³; - фотосинтез відсутній, але є продукти анаеробні(СН₄ – метан, Н₂S – сірководень, СО₂.).Для такої зони ЗМЧ= 10⁵ – 10⁶шт/см³, БГКП=2(10⁵ – 10⁶)шт./дм³; - органіка. Видів 30-36, але кожного дуже багато. Представники населення: безбарвніжгутикові, інфузорії, амеби.

2 Зона сер забр-я – мезосапробна. А). α – мезосапроби – менше органіки.. Почин аеробні процеси мінералізації органіки. [О₂]= 5-4мг/дм³. Продукти: NH₃, CO₂. ЗМЧ= 10⁴ шт/см³, БГКП=2(10⁴ – 10⁵)шт./дм³. Кі-ь видів: 70-76. Представники: гетерогенні бактерії, гриби, ціани, інфузорії, жгутикові, коловертки. Індикатором є ціани. Б). β – мезосапробна – відсутність нестійкої органіки. . [О₂]= 6-7мг/дм³. Присутні продукти мінералізації: NH₃, NО₂^-, NО₃^-. ЗМЧ= 10³шт/см³, БГКП=2(10³ – 10⁴)шт./дм³. Кі-ь видів: 116-133, біомаса зменшується. Представники: нітрифікуючи бактерії, хробаки, молюски, ракоподібні.

3 Зона чистої води – олігосапробна. Відсутність орган забруднення. [О₂] > 8 мг/дм³.ЗМЧ= 100шт/см³, БГКП=100 – 1000шт./дм³. Кі-ь видів: > 163.

4 Ксеносапробна зона – водойма без антропогенного впливу.

12.Біологічні перешкоди у водопостачанні.

Біообростання (обростання поверхні орган-ів) - біоценоз, що утвор орг.-ми, привнесеними в систему з током води, що пристосувалися до існування в спорудах і трубопроводах системи водопостачання. Кількісний і якісний склад біообр залежить від якості води, матеріалу поверхні прикріплення, швидкості течії. При окиснюваності води О_к ≥ 4-6 мгО₂/дм³ – утвор біообр не зворотн. Чим більше окиснюваність, тим більше біомаса обростань. Якщо в воді є N, P – обов’язково розвиваються ціани. Інтенсивність біобр значно зростає зі збільшенням t. Якщо у воді є речовини (Fe, Ca, Si, Mn,S) біообр обов’язково утвор. Матеріал поверхні: чим не рівніше, тим більше біообр.. Швидкість: чим більше шв, тим менше біообр. Вплив біообр на систему водопост-я: змін склад води; при масовому відмиранні біообростань з'являється сірководень, сульфіди (що обумовл чорний колір води); знижується пропускна спроможність трубопр (зростає опір, енерговитрати, зменш інтенсивність теплообміну); руйнується матеріал поверхонь. В щільних біообр складаються анаеробні умови . Профілактика біообр.: охорона водойм і водотоків від побутових і виробничих ст. вод; видалення з води ел-ів, що сприяють розвитку мікроорганізмів; механ очищення дна і берегів водойм від водної рослинності. Боротьба з біообр.: хлорування води; термічний метод; в системах технічного водоп викор мідний купорос (CuSO₄); катодний захист металевих поверхонь; ультразвук.

Цвітіння водойм – бурхливий, неконтрольований розвиток водоростей в товщі води. Наслідки цв: погіршення якості води; забиваються фільтри насосів. Профілактика: попереднє забруднення водойми міогенами (азот і фосфор) і біоорозкладними речовинами ( ціани); аерування – подача в воду повітря, інтенсифікує розкладання органіки, перешкоджає загниванню і загибелі донного населення; штучне за каламучення глиною; створення штучних поверхонь обростань в зоні надходження стічних вод; створення умов для розвитку макророслинності. Методи боротьби з цв: фізичні (коагулювання, всмоктування); хімічні (пестициди, купорос, гербіциди); біологічні – розвиток мікроорг – антагоністів в водоростях (альгофаги).