- •1.Поняття і система юридичної науки.
- •2. Предмет, методологія і функції теорії держави і права.
- •Методи пізнання держави і права
- •3.Основні теорії походження держави.
- •4.Функції держави: поняття, підстави для класифікації, форми та методи здійснення.
- •5. Поняття, ознаки та структура механізму держави.
- •6. Історичні типи форми держави.
- •7.Ознаки, принципи, функції і сутність права.
- •8. Співвідношення права і закону
- •Конституційне право
- •1. Місце Конституції в системі національного законодавства.
- •3. Конституційне закріплення системи органів державної влади в Україні.
- •4. Характеристика виборчої системи України.
- •5. Поняття, зміст і види конституційних прав і свобод людини і громадянина в Україні.
- •6. Конституційний статус Президента України.
- •7. Конституційно-правовий статус Автономної Республіки Крим.
- •8. Конституційні принципи правосуддя в Україні.
- •9. Компетенція Президента України.
- •10. Поняття депутатської недоторканності.
- •11. Конституційний склад, порядок обрання і строк повноважень Верховної Ради України.
- •12. Вища рада юстиції: порядок формування і компетенція. Система органів правосуддя і порядок їх формування.
- •13. Порядок формування, склад і повноваження Конституційного Суду України.
- •14. Конституційно-правовий статус Кабінету Міністрів України.
- •Цивільне право
- •2. Співвідношення цивільного права і цивільного законодавства.
- •3. Принципи здійснення цивільних прав
- •4.Юридичні факти та їх класифікація у цивільному праві.
- •5.Розмежування понять «строк» та «термін» у цивільному праві.
- •6. Цивільне правопорушення, його структурні елементи
- •Фінансове право
- •1.Поняття, предмет і метод фінансового права.
- •2. Загальна характеристика фінансового законодавства.
- •3. Органи управління в галузі фінансів.
- •4. Види, форми і методи фінансового контролю.
- •5. Бюджетна система України.
- •6. Склад доходів і видатків бюджету.
- •7. Поняття бюджетного процесу та його стадії.
- •8.Банківська система Україні.
- •Кримінальне право
- •1. Поняття кримінальної відповідальності.
- •2. Поняття злочину за кримінальним правом України.
- •3. Поняття складу злочину
- •4. Спосіб, місце, час, знаряддя, засоби вчинення злочину та їх кримінально-правове значення
- •5. Поняття, значення та ознаки об'єктивної сторони складу злочину.
- •6. Поняття та ознаки суб'єкта злочину.
- •7. Поняття суб'єктивної сторони складу злочину та її ознаки.
- •8. Поняття та форми вини.
- •9. Поняття та ознаки співучасті.
- •10. Повторність злочинів.
- •11. Сукупність злочинів та її види.
- •12. Рецидив.
- •13. Кваліфікація множинності злочинів.
- •14. Поняття та мета покарання.
- •15. Принципи та загальні начала призначення покарання.
- •16. Поняття, правові підстави та порядок звільнення від кримінальної відповідальності.
6. Історичні типи форми держави.
|
Типологія - науковий метод, основа якого розчленування і групування певних об'єктів за допомогою узагальненої моделі. Використовують цей метод для порівняльного вивчення важливих ознак, зв'язків, відношень між типами об'єктів, тобто типологія розподіляє всі держави, що існували та існують, на такі групи, які дадуть змогу розкрити їхню соціальну сутність. Ця сутність і держави, і права змінюється у процесі історичного розвитку, тому їхні типи називають історичними. Історичний тип держави - це сукупність важливих ознак, характерних для всіх країн, економічною основою яких є певний тип виробничих відносин, що виражають соціально-змістовну (класову) суть і соціальне призначення держави. До основних причин зміни типів держав і права належать: зміна виробничих відносин у результаті розвитку продуктивних сил, зміна соціально-класової структурисуспільства, встановлення нового співвідношення соціальних груп, зміна панівної верстви суспільства, зміна соціальної суті держави і права внаслідок переходу державної влади до представників іншої групи чи класу. Історії відомі такі історичні типи держав: > рабовласницька держава - найдавніша держава, що виникла у 4-3 тисячолітті до н. е. в країнах Близького Сходу (Єгипет, Лівія, Вавилон). У 8-7 тисячолітті до н. е. виникли рабовласницькі держави в Європі (Греція, Рим). Особливого розвитку виробничих відносин система рабовласницьких держав досягла в Стародавній Греції, Римі. Вільні люди -рабовласники. У цих державах існували різні форми правління: монархія, аристократія, демократична республіка; найтиповішою формою державного устрою була імперія, а політичні режими - авторитарний, деспотичний. Закріплювалася соціальна нерівність. Абсолютно безправними були чужинці, а рабів не визнавали суб'єктами права, вони були як знаряддя праці. У цей період розроблені демократичні норми державного права Греції та класичне приватне (майнове) право Риму, що увійшли до світової скарбниці; > феодальні держави - виникають в Європі в 5-6 ст. н. е. на основі рабовласницьких держав, що потерпіли крах. Характерними ознаками такої держави є закріплення соціальної нерівності, відносин сюзеренітету-васалітету; визнання селян, міщан людьми, але економічно залежними від феодалів; закріплення монополії феодалів на основні засоби виробництва та політичну владу; затвердження власності на землю як основи суспільства. Формами держави були ранньофеодальна монархія, представницька монархія; абсолютна монархія і феодальна міська республіка. Феодальне право - жорстоке, відверто класове, неузгоджене, значний вплив у якому мали релігійно-правові норми; > буржуазна держава - виникає у результаті революцій 17-18 ст. внаслідок впровадження капіталістичного способу виробництва. Формами такої держави були конституційна монархія, парламентарна та президентська республіки. Основною формою цієї держави в період становлення і розвитку виступала буржуазно-демократична республіка, в якій проголошували формальну рівність громадян перед законом, декларували права і свободи особи. У державі відбувалося поступове пристосування старого державного механізму до потреб капіталістичної системи, зростання ролі права, апарату держави, розширення сфери впливу та функцій держави. У цей період вчені, мислителі інтенсивно розробляли важливі демократичні інститути та положення державно-правової науки. Зокрема, теорію розподілу влади, було проголошено суверенітет, право на опір насильству, розроблено основні закони на демократичних засадах, створені Конституції держав, виникають партії та профспілки. І, нарешті, держава перехідного періоду - від буржуазного до соціально-демократичного періоду - виникла у процесі поступового чи революційного розвитку суспільства. > держава соціальної демократії - це організація політичної влади трудівників-власників (які становлять більшість суспільства), що реально забезпечує максимальне здійснення і захист основних прав людини, прав нації і народу на загальнолюдських засадах свободи, справедливості й солідарності. Такої організації економічного життя суспільства ще не існувало в історії людства, проте сучасні тенденції соціального розвитку дозволяють прогнозувати утворення такого суспільства; > держава соціально-демократичної орієнтації — це перехідний тип держави, який існує в період переходу від буржуазного типу до соціальної демократії; це організація політичної влади більшості населення, яка забезпечує необхідний консенсус усіх його частин та перехід до утворення умов, потрібних для повного і безперешкодного здійснення основних прав людини і прав нації (народу) та прогресу суспільства на засадах соціальної демократії. У сучасних умовах вчені виділяють два основних різновиди держав такого типу: а) держави, які існують у економічно розвинутих країнах соціальне орієнтованогокапіталізму (до них належать найбільш розвинені держави -Німеччина, Франція, Італія, США, Японія, Швейцарія); б) держави, які існують у країнах, що переходять від авторитарно-бюрократичного ладу, псевдосоціалізму до громадянського суспільства і перетворюються з організацій тоталітарної влади партійно-управлінської верхівки на організацію влади більшості населення (колишні республіки СРСР та ін.).
|
