1. Карбюратор к88ам. Перш за все зясуємо що таке система живлення двигуна для чого вона служить та які устройства до неї відносяться.

Отже система живлення двигуна служить для приготування горючої суміші, подачі її до циліндрів двигуна і від­вода з них продуктів згорання. У систему живлення входять устройства, забузпечуючі:

• подання і очищення палива і повітря;

• зберігання запасу палива і контроль його кількості.

• приго­тування горючої суміші;

• відведення відпрацьованих ­газів і глушіння шуму при випуску;

У системі живлення карбюраторного двигуна (плакат) бензин з бака через відкритий кран, фільтр-відстійник і топливопроводи подається насосом до карбюратора. Одночасно з підкапотного простору або каналу через повітряний фільтр в карбюратор засмоктується очищене повітря, яке, змішуючись з парами і дрібнорозпиленими частками бензину, утворює горючу суміш, що поступає через впускний газопровід в циліндри двигуна. З циліндрів гази, що відпрацювали, через випускний газопровід відводяться в приймальні труби, з них — до глушника, який не лише знижує шум, але і гасить полум'я і іскри від газів, що відпрацювали, при виході їх через випускну трубу.

Система живлення двигуна примусова, з подачею палива паливним насосом диафрагменного типу з важелем для ручного відкачування палива.

Паливом для двигуна служить автомобільний бензин з октановым числом не нижче 76.

Застосування автомобільного бензину з більш низьким октановим числом може служити причиною ненормальної роботи двигуна (детонація, піпдвищене утворення нагару, збільшена витрата палива, прогорання прокладок і головок блоку і т.д.).

Розглянемо устройства системи живленя двигуна більш детально, а саме устройства які забезпечують подачу палива (показую на плакаті і деталь)

Паливний насос Б-10 двигуна складається з трьох основних частин: корпуса, клапанною голів­ки і кришки. У корпусі насоса встановлені коромисло, нагнітальна пружина і валик важеля ручного підкочування палива. У голівці вбудовані три випускних клапана і три впускних кла­пана, над якими розташований сітчастий фільтр. Кришка має перегородку, розділяючу впускну А і нагнітальну Б по­лості насоса. Між клапанною головкою і корпусом затиснута багатослойна лакотканева мембрана, закріплена на штоку, нижній кінець якого через шайбу зєданий з внутрішнім вильчатим плечем коромисла, а його зовнішнє пле­чо пружиною постійно притиску­ется до штанги приводу насоса.

Працює насос таким чином. При набіганні виступу ексцентрика на штангу коромисло, по­вертаючись на осі, своїм виль­чатим плечем опускає шток з мемб­раною донизу, долаючи опір пружини. При цьому в полості над мембраною створюється розрядження, під дією якого відкриваються впускні клапани, і паливо з бака поступає у впускну порожнину А кришки, звідки, пройшовши сітчастий фільтр, заповнює простір над мембраною. При збіганні виступу ексцентрика з-під штанки під дією пружини шток разом з мембра­ною піднімається вгору, при цьому під тиском палива, що знаходиться над мембраною, впускні клапани закриваються, а випускні откри­ваються, і паливо подається в нагне­тательну порожнину Б. З останньої воно через отвір штуцера пос­тупає по паливопроводу до карбю­ратору.

У тому випадку, якщо витрата топли­ва через дозуючі системи карбю­ратора мала і замочний клапан поп­лавкової камери закритий, насос працює вхолосту .

Продуктивність насоса при частоті обертання розподільчого валу двигуна 1300—1400 об/хв. складає 180 л/г (не менш).

При недостатній подачі палива треба перевірити стан диафрагми, спостерігаючи чи немає підтікання палива через контрольний отвір, у випадку ушкодження діафрагми з цього отвору буде випливати паливо.

Не потрібно без необхідності розбирати паливний насос з метою уникнення появи течі палива між площинами рознімання кришки, головки і корпусу.

При розбиранні насоса необхідно зняти сітку і промити її в чистому бензині. Розбирати і збирати насос треба обережно, щоб не зашкодити діафрагму і прокладку.

При заміні діафрагми, щоб не зашкодити лист прогумованої диафрагменної тканини, необхідно обережно закручувати гайку штовхальника. Під час збирання діафрагми необхідно перевіряти, чи не потрапили між тарілками і діафрагмою частки пилу, обпилювання, металева стружка і т.д., тому, що це приводить до швидкого зносу діафрагми.

При зборці головки паливного насоса з корпусом сполучні гвинти варто затягувати при діафрагмі, віджатої в нижнє положення.

Слідуючі устройстройства системи живлення це устройства, які забезпечують очищення палива - це паливні фільтри. Для очищення палива від механічних домішок і води застосовуються паливні фі­льтри (показую на плакаті, деталі). На шляху від бака до карбюратора паливо очищається сіт­чатими фільтрами бака, паливного насоса і карбюратора. Крім того, між баком і паливним насосом встановлюють фільтр-відстійник ще­лівого типу, а між карбюратором і паливним насосом - фільтр тон­кої очистки палива. Таке ретельне очищення палива потрібне ­тому, що навіть самі невеликі механічні домішки і вода порушують роботу карбюратора.

Паливний фільтр-відстійник (фільтр грубого очищення) (показую на плакаті і деталь) встановлений на передньому кронштейні наливного бака, він служить для очистки палива перед закачуванням його у паливний насос, цей фільтр має елемент, що фільтрує, який складається з тонких пластинів з отвірами і штампованими виступа­ми. У зібраному фільтруючому елементі із-за наявності виступів обра­зуються щілинні зазори, в яких затримуються і випадають у відстій механічні домішки з розміром частиц понад 0,05 мм.

Періодично слід промивати фільтр і спускати бруд з відстійника.

Для промивання фільтруючого елемента необхідно відвернути болт на кришці фільтра і зняти корпус разом з фільтруючім елементом. Під час розбирання фільтра-відстійника важливо не зашкодити прокладку, що забезпечує герметичність корпуса з кришкою.

При спуску бруду з відстійника варто попередньо закрити кран паливного бака. Відвернувши пробку і спорожнивши відтстойник необхідно промити його чистим бензином. Для цього треба відкрити кран на час, достатній для споласкування відстійника чистим бензином. Промивши елемент бензином, варто установити його на місце і затягти болт на кришці.

Фільтр тонкого очищення ((показую на плакаті і деталь)) з керамічним фільтруючим елементом склянкою-відстойником установлений перед карбюратором значною мірою сприяє без­відмовній роботі систем карбюратора і особливо жик­лерів, що мають отвори з малим прохідним перерізом. Паливо через впускний отвір подається у скляний стакан-відстійник, який прижи­мається до корпусу скобою. Із стакану паливо поступає в порис­тий керамічний елемент, де воно піддається тонкому очищенню, і потім через вихідний отвір подається до карбюратора.

Для стабільної і неприривної роботи системи живлення необхідно неріодично промивати фільтр ацетоном, фільтруючий елемент продувати стисненим повітрям, підводячи його зсередини елемента, для чого попередньо треба відвернути гайку і зняти склянку-відстійник у терміни, зазначені в розділі «Технічне обслуговування автомобіля». При розбиранні і промиванні фільтра треба особливо обережно звертатися з фільтруючим елементом.

Наступні устройства системи живлення устройства, які призначені для зберігання запасу палива і контролю його кількості це паливні баки — основний і додатковий, (показую на плакаті). місткістю по 170 л кожний, місткість паливного бака повинна забезпечувати пробіг автомобіля без заправки в межах 400-600 км., баки розташовані по обох сторонах рами під вантажною платформою. Вони складаються з двох штампованих половин (див. мал.), зварених між собою; усередині бака маються перегородки, які підвищують його жорсткість і зменшують гід­равлічні удари при різких пері­міщеннях палива.

ПраНыи

ле!ыЗаливні горловини баків мають сітчастий фільтр і закриті герметичними відкидними кришками зі швидкодіючими затисками.

Правий паливний бак обладнаний клапанною коробкою з автоматично діючими клапанами (впускним і випускним), що з'еднують порожнину паливного баку з атмосферою у випадку підвищення чи зниження тиску в баці.

Лівий паливний бак з'єднаний із правим паливним баком повітряною трубкою.

При розрядженні в баці 0,016-- 0,034 кг/см.кв відкривається впускний клапан клапанної коробки і баки сполучається з навколишнім повітрям. При підвищенні тиску в баках на 0,11—0,18 атм відкривається випускний клапан. Такий пристрій клапанної коробки забезпечує вирівнювання тиску в баках і зменшує втрати палива від випару. Клапан з'еднаний з повітряною трубкою, виведеною вище рівня заданого броду і закріпленої на задній стінці кабіни.

Якщо після заправлення паливних баків передбачається тривала стоянка, то рекомендується не заливати правий бак цілком щоб уникнути витікання палива через клапан при підвищенні зовнішньої температури.

У важелі швидкодіючого затиску пробки мається отвір, що збігається при закритому положенні пробки з отвором у скобі горловини. При русі по бездоріжжю для усунення випадків мимовільного відкривання пробок у результаті зачепів в отвори пробок іскоб горловини необхідно повісити замок чи уставити болт із гайкою.

При експлуатації необхідно періодично перевіряти і підтягувати кріплення паливних баків і кронштейнів, спускати відстій через спускні пробки і промивати баки, очищати і промивати клапани на додатковому баці і продувати трубку, що з'єднує основний і додатковий баки, а також трубку, що з'єднує баки з атмосферою.

Переключають баки краном, установленим на кронштейні фільтра-відстійника основного бака. Кран має три положения: включений основний бак, включений додатковий бак (правий) і кран закритий.

Рівень палива в баках контролюється покажчиком рівня, установленим на щитку приладів. Покажчик рівня палива може бути підключений до будь-якого бака, незалежно від того, з якого бака витрачається паливо. Перемикач покажчика рівня палива встановлений на передньому щиті кабіни. Праве положения перемикача відповідає підключенню правого бака, ліве положения — лівого бака.

Періодично варто перевіряти і підтягувати гайки кріплення баків

КАРБЮРАТОР ДО-88АМ

Одним з головних пристроїв системи живлення двигуна є устройства які забезпечують приготування горючої суміші до яких відноситься карбюратор (показую на плакаті і деталь) .

Ос­новним призначенням карбюратора є дозування подання бензи­на для будь-якого з можливих режи­мів роботи двигуна. При цьому смеседозирующие облаштування карбю­ратора забезпечують необхідне співвідношення між розпорошеним паливом і повітрям. Отримана таким чином суміш найдрібніших часток і пари бензину з повітрям називається горючою сумішшю.

Отже як характеризується горюча суміш і на якій горючій суміші найбільш економічна робота двигуна.

Склад горючої суміші. Для повного згорання 1 кг бензину теоретично потрібно близько 15 кг (чи 12,5 м3) повітря. Проте при роботі карбюраторного двигуна кількість повітря в горючій суміші може бути більша або менше теоретично необхідного.

Тому склад горючої суміші характеризується коэффіцієнтом надлишку повітря , який є відношенням кількості повітря Lд, яке бере участь в згоранні палива, до теоретично необхідної його кількості Lт. Якщо в горючій суміші на 1 кг палива доводиться 15 кг повітря, то суміш називається нормальною і в цьому випадку = Lд / Lт =1.

Якщо в горючій суміші на 1 кг палива доводиться понад 15 кг, але не більше 17 кг повітря, то її називають збідненою ( = 1,05 1,15), при змісті ж повітря понад 17 кг— бідною ( = 1,2 1,25). Горючу суміш, що містить менше 15 кг, але не менше 12 кг повітря на 1 кг палива, називають збагаченою( = 0,8 0,95), а при змісті повітря менше 12 кг — багатою ( = 0,4 0,7). Найбільш економічна робота двигуна досягається на збідненій суміші (при = 1,05 1,15).

У циліндрах двигуна горюча суміш змішується з тими, що залишилися там від попереднього циклу продуктами згорання (залишковими газами) і перетворюється на робочу суміш.

Карбюратор двухкамерний, вертикальний, зі спадним (падаючим) потоком суміші, збалансованою поплавковою камерою, кожна камера має два дифузори, він складається з чотирьох основних частин: корпусу 10 повітряної горловини, корпусу 6 поплавцевої камери і дифузорів, корпусу 51 камер змішувачів і пневмоинерційоного обмежувача 42 максимальної частоти обертання колінчастого валу.

Необхідний склад суміші виходить унаслідок пневматичного гальмування палива і застосування клапана економайзера.

Карбюратор має роздільну для кожної камери систему холостого ходу з забезпеченням з головного паливного каналу. Для збагачення сумші при різкому відкритті дросельних заслонок у, карбюраторі мається ускорительний насос.

Для полегшення пуску холодного двигуна карбюратор має повітряну заслонку з автоматичним клапаном і кінематичним зв'язком повітряної і дросельної заслонок. Поплавкова камера, ускорительний насос, економайзер і повпряна заслонка загальні для обох камер.

Карбюратор може забезпечувати неохідний склад суміші у будь якому режимі роботи автомібіля Зил 131.

В умовах експлуатації автомобіля з карбюраторним двигуном характерні наступні основні режими роботи :

Пуск і прогрівання холодного двигуна При цьому режимі робота двигун вимагає дуже багатої суміші (α = 0,3÷0,5) із-за поганого випару палива в результаті зіткнення його з непрогрітими стінками впускного газопроводу і циліндрів

При пуску і прогріванні двигуна повітряну заслінку 21 закривають, а оскільки вона конструк­тивно через систему тяги пов'язана з віссю 68 дросельної заслінки 6, то остання декілька приоткрива­ється. В результаті цього в смішуючій камері створюється розряження, що забезпечує збагачення горючої суміші в результаті інтенсивного витікання палива з коль­цевої щілини 20 малого дифузора 20 і емульсії з отворів 59 і 60 каналу 30 холостого ходу. Разом з цим збагачення горючої суміші відбувається і із-за декількох на­жимань на педаль дросельної заслін­ки в результаті чого поршень 14 ускорительного насосу переміщується до низу і додатково впрускається паливо в малий дифузор 20.

Для підтримки стійкої роботи двигуна автомобіль використовує режим холостого ходу і малих навантажень, який вимагає багатої суміші при цьму (α = 0,60÷0,80).

При малій частоті обертання ко­ленчатого валу на режимі холостого ходу дросельна заслінка 6 при­крита, тому розрядження в диффу­зорі недостатньо для витікання палива. Максимальне розрідження созда­ється за дросельною заслінкою. Під дією цього розрідження паливо з поплавцевої камери 55 через головний жиклер 9 і колодязь 8 жиклера повної потужності посту­пає в колодязь 19, а потім до жиклера холостого ходу 17. При цьому необ­хідне для утворення емульсії повітря поступає з повітряної гор­ловини через верхній отвір жик­лера холостого ходу 17, а також з повітряного жиклера 19 і жикле­ра повної потужності 46.

Багата горюча суміш, що утворилася, рухається по каналу 30, у кінці якого до неї додатково підсмоктується повітря з верхнього щілиновидного отвору 59, і через нижній отвір 60 емульсія посту­пає в простір камери змішувача за дросельною заслінкою і далі в циліндри двигуна.

Режим малих (середніх) навантажень, що відповідає відкриттю дросельних заслінок до 80%. На цих навантаженнях двигун працює велику частину часу, а тому для такого режиму доцільний економічний склад суміші, т. е. суміш має бути збідненою (α = 1,05÷ 1,15).

При малих і середніх навантаженнях двигуна перехід від режиму холос­того ходу до режиму малих нагру­зок відбувається у міру відкриття дросельної заслінки. При цьому сис­тема холостого ходу плавно закінчує подачу емульсії, а оскільки розрядження і швидкість повітря в дифузорах зростають, то в роботу вступає головна дозуюча сис­тема. До палива, що поступає з поплавцевої камери через головний жиклер 9 і жиклер повної потужності 8, підмішується повітря з повітряного жиклера 19. Утворюючуяся при цьому емульсія поступає в кільцеву щілину 20 малого диффу­зора 20.

Зі збільшенням розряже­ння в малому дифузорі компенса­ція складу горючої суміші досягається надходженням додаткового повітря з жиклера холостого ходу 17, внаслідок чого зменшується розрідження біля жиклера повної потужності 8 і в колодязі 8. Таким чином, повітря, яке поступає через повітряні жиклери 19 і 17, гальмує витікання палива з головного жиклера 9, і горюча суміш обідняється до необхідного складу.

Режим повних (максимальних) навантажень, що забезпечує отримання від двигуна максимальної потужності. Зазвичай такі режими використовують короткочасно (при розгоні автомобіля, русі його з максимальною швидкістю, подоланні крутих підйомів і так далі). На вказаних режимах, нехтуючи економічністю, застосовують збагачену суміш (α = 0,85÷0,90). У цих умовах руху неминуче різке і повне відкриття дросельної заслінки, яке не повинне супроводжуватися відчутним збідненням горючої суміші із-за збільшення кількості повітря, що поступає. При великих навантаженнях двигуна збагачення горючої суміші здійснюється економайзером 10. При відкритті дросельної заслінки 6 більш ніж на 85% планка 11 переміщається до низу і через направляючу 15 і пружину 15 натискає на шток 12, який, впливаючи на толка­тель 3, відкриває кульковий клапан економайзера 10, і додаткова кількість палива поступає по каналу до жиклера повної потужності 8. В результаті цього відбувається збагачення горючої суміші і двигун розвиває повну потужність.

При різкому відкритті дросельних заслінок (режим прискорення) короткочасне збагачення горючої суміші відбувається в результаті подання додаткового палива з колодязя прискорювального насоса 14, а також резервного палива, що знаходиться в колодязі 8 над жиклером повної потужності 8. Різке відкриття дросельної заслін­ки супроводжується швидким пері­мещенням штока 12 і планки 11 донизу. При цьому тиск під поршнєм 14 зростає, зворотний кульковий клапан 10 закривається, а паливо по каналу 67 через голчастий кла­пан 44 поступає в колодязь 65 форсунок 43. Потім через жиклер 27 форсунок паливо подається в змішуючу порожнину 25, де воно змішується з повітрям і у вигляді тонких струменів упорскує через розпороши­тель 24 в камеру змішувача для збагачення горючої суміші.