В заключній частині викладачу необхідно:

• підвести підсумки проведеного заняття та об’явити бали, отримані студентами;

• дати завдання на самостійну підготовку;

• дати команду черговому про закінчення заняття.

І. Вступна частина

Шасі автомобіля являє собою сукупність механізмів, призначених для передачі крутного моменту від двигуна до ведучих коліс, для пересування автомобіля й керування ім. Шасі складається з: трансмісії, ходової частини й механізмів керування.

Трансмісія - служить для передачі крутного моменту від двигуна до ведучих коліс і дозволяє змінювати крутний момент залежно від умов руху. Трансмісія складається зі зчеплення, коробки передач, головної й карданної передач, диференціала.

Головна передача, диференціал і півосі розташовані в кожусі заднього провідного мосту. Зчеплення призначене для тимчасового відключення двигуна від трансмісії й плавного їхнього з'єднання після перемикання передачі в коробці передач і при рушанні автомобіля з місця.

Коробка передач служить для зміни крутного моменту, руху автомобіля заднім ходом і тривалого роз'єднання двигуна від трансмісії під час стоянки автомобіля й при русі його по інертності.

Карданна передача дозволяє передавати крутний момент між валами, розташованими під мінливим при русі автомобіля кутом.

Головна передача служить для збільшення крутного моменту й передачі його під прямим кутом на півосі автомобіля.

Диференціал забезпечує обертання ведучих коліс із різними швидкостями при повороті автомобіля й русі коліс по нерівній дорозі.

Півосі передають крутний момент до ведучих коліс автомобіля. У більшості автомобілів ведучими є задні колеса.

Ходова частини автомобіля являє собою візок і складається з рами, переднього й заднього мостів, підвіски(ресор і амортизаторів) і коліс. Рама служить для кріплення на ній кузова й усіх агрегатів. У легкового автомобіля рама в більшості випадків отсутствует. Її роль виконує кузов.

Іі. Основна частина.

1. Будова коробки передач.

Коробка передач служать для зміни моменту, що крутить, по величині і напрямку і тривалому від'єднанню двигуна від трансмісії.

Необхідність зміни моменту, що крутить, виникає у зв'язку зі змінами умов руху. При троганні з місця чи при русі на підйом до ведучих коліс повинний бути підведений більший момент, що крутить, ніж при рівномірному русі по горизонтальній ділянці дороги. Зміна моменту, що крутить, досягається за допомогою зчеплення пари шестірень з різним числом зубів. Відношення числа зубів веденої шестірні до числа зубів ведучої шестірні називається передаточним числом пари шестірень. Якщо в передачі беруть участь декілька пар шестірень, то передаточне число такої передачі визначається як добуток передатних чисел кожної пари шестірень.

Для одержання заднього ходу між ведучою і веденою шестірнями вводиться проміжна, що змінює напрямок обертання веденої шестірні. Роз'єднання двох шестірень, що беруть участь у передачі, веде до вимикання передачі і від'єднанню двигуна від трансмісії.

Коробки передач (мал. 41) механічна, триходова, має п'ять передач для руху вперед і для руху назад; п'ята передача пряма. Коробки передач постачені двома синхронізаторами інерційного типу для включення другої і третьої, четвертої і пятой передач.

Коробка прикріплена до картера зчеплення на чотирьох шпильках, вкручених в тіло картера. Центрування коробки здійснюється по фланцям кришки заднього підшипника первинного вала.

Первинний вал розміщений на двох шарикоподшипниках. Передній підшипник встановлений у розточенні фланця колінчатого вала, задній — у передній стінці картера коробки передач. Задній підшипник має захисну шайбу, від осьових переміщень закріплений стопорними кільцями, встановленими в канавках на шейку первинного вала і зовнішнього кільця підшипника.

Для усунення влучення олії в зчеплення в кришці підшипника первинного вала мається гумовий сальник.

Передній кінець вторинного вала спирається на роликовий підшипник, задній кінець — на шарикоподшипник, закріплений стопорним кільцем у стінці картера.

Стопорне кільце обмежує можливість переміщення зовнішнього кільця підшипника переднього кінця проміжного вала. Отвір під підшипник у картері закривається заглушкою, що встановлюють на фарбі; при установці коробки на картер зчеплення цей отвір додатково ущільнюють гумовим кільцем. Задній підшипник кульковий, із захисною шайбою і з повним заповненням кульками для збільшення терміну його служби; підшипник закріплений стопорним кільцем. Блок шестірень заднього ходу

що убік включається, до упора в конус шестірні. При цьому рух каретки через три фіксатори передається конусним кільцям синхронізатора, що жорстко зв'язані між собою за допомогою трьох пальців, що блокують. Фіксатори складаються з двох напівциліндрів, між якими розміщені по двох циліндричні пружини, що притискають напівциліндри фіксаторів до внутрішньої поверхні отвору каретки синхронізатора.

Через розходження окружних швидкостей елементів, що переключаються, (шестірня і каретка синхронізатора) і під дією осьового тиску, переданого за допомогою фіксаторів, що утримують каретку від вільного осьового переміщення, на конічній поверхні виникає момент тертя. Під дією моменту тертя каретка зміщається щодо блоку конусних кілець до упора в поверхню пальців, що блокує. Наявність пальців перешкоджає осьовому переміщенню каретки щодо блоку кілець до моменту вирівнювання окружних швидкостей елементів, що переключаються, (відбувається синхронізація). Після вирівнювання окружних швидкостей елементів, що переключаються, що блокують поверхні пальців не перешкоджають осьовому переміщенню каретки щодо блоку кілець і передача включається без шуму й удару.

Для нормальної роботи синхронізаторів і попередження передчасного зносу кілець необхідно правильно і вчасно регулювати вільний хід педалі зчеплення. Якщо зчеплення «веде», то переключення передач стає скрутним. У випадку включення синхронізованих передач із шумом варто негайно з'ясувати причину несправності й усунути її.

Для запобігання витікання олії з коробки передач місце виходу вторинного вала ущільнено самопідтискним гумовим сальником (мал. 41), додатково захищеним відбивачем, а на первинному валу мається сальник. Для того щоб вода не попадала в коробку передач при подоланні бродів, місце входу в коробку важеля переключення ущільнено гумовим чохлом зі стяжними хомутами, а поверхня стику картера коробки передач з картером зчеплення, а також кришка коробки, кришки люків і кришки підшипників ущільнені спеціальною пастою, що ущільнює. При виконанні усіх видів робіт, зв'язаних з розкриттям і розбиранням коробки передач, зборку необхідно виконувати з застосуванням зазначеної пасти. Для запобігання підвищення тиску в коробці чи передач появи в ній розрідження при коливаннях температури внутрішня порожнина коробки повідомляється з атмосферою через вентиляційну трубку, установлену на задній стінці кабіни.