- •28.) Процес засвоєння технічних знань.
- •29.) Етапи формування практичних умінь та навичок.
- •30.) Особливості створення навчально-матеріальної бази навчання технології.
- •32.) Обладнання майстерень.
- •33.)Основні ергономічні вимоги до робочого місця учнів та вчителя.
- •34.) Атестація робочих місць учнів.
- •35.) Вимоги до матеріальної бази профільного та професійного навчання.
- •36.) Особливості навчально-матеріальної бази профільного і професійного навчання в сільській школі та мнвк.
- •47) Загальні критерії оцінювання навчальних досягнень
- •50) Складові частини технологічного виховання.
- •11. Вимоги до вчителів трудового навчання
- •12.Осолиості педагогічної діяльності
- •16 Дидактичні принципи
- •18Поняття про методи, прийоми навчання технології
- •17. Характеристика принципів
- •2.Процес трудової підготовки та його складові частини.
- •4.Перспективний педагогічний досвід організації технологічної підготовки учнів.
- •5.Аналіз навчальної і науково-методичної літератури з трудової і професійної підготовки.
- •6.Історія розвитку технологічного і професійного навчання.
- •8.Трудова підготовка учнів у сучасній загальноосвітній школі та шляхи її реформування.
8.Трудова підготовка учнів у сучасній загальноосвітній школі та шляхи її реформування.
Технічна праця у 5-9 класах побудована за операційно-предметною системою. Ця система, як і системи предметна, операційна та операційно-комплексна, мас один істотний недолік. Вона спрямована тільки на формування трудових, практичних вмінь і навичок. За цією системою учні не залучаються до творчої технічної діяльності. Тим часом праця сучасного робітника характеризується високим інтелектуальним рівнем, інколи на розумову працю доводиться витрачати часу більше, ніж на працю фізичну Тому тепер ведеться робота над створенням такої системи, яка не мала б зазначеного недоліку. Програма з технічної праці у 5-9 класах, яка діє в школах, містить у собі спробу залучити дітей до творчої технічної праці. Проте назвати її досить вдалою ще не можна, бо зміст творчої діяльності в ній не розкривається. Трудове навчання в старших класах будується за операційно-комплексною системою, а тому на практиці виникають труднощі, пов'язані з недоліками цієї системи. Отже, система трудового навчання в старших класах потребує вдосконалення так само, як і система трудового навчання у дев'ятирічній_школі. Шляхи реформування: 1.Навчання слід будувати з урахуванням завдань політехнічної освіти. 2.Зміст системи і організація навчання повинні відповідати рівню розвитку га особливостям організації певного професійного виду праці. 3.Навчання слід будувати на основі продуктивної праці з включенням учнів у систему виробничих відносин. 4.Послідовність у вивченні трудових операцій слід обґрунтовувати з дидактичної точки зору. 5.Система навчання повинна відповідати психофізіологічним закономірностям формування в учнів трудових умінь і навичок. 6.У процесі навчання слід створювати умови, що спонукають учнів до участі в технічній творчості і сприяють розвитку відповідних здібностей. 7.У процесі навчання слід створювати умови для виховання учнів. 8.Профорієнтація.
9.Зарубіжний досвід здійснення трудової підготовки учнівської молоді. Трудова підготовка має забезпечити: 1) вироблення елементарних трудових навичок у період дошкільної освіти; 2) розширення трудового досвіду дітей, формування в них навичок самообслуговування; 3) формування техніко-технологічних та економічних знань, умінь та навичок, необхідних для залучення учнів до продуктивної праці та оволодіння певною професією; 4) розширення політехнічного світогляду учнів і розвиток їхніх творчих здібностей на основі взаємозвязку трудового навчання з основами наук; 5) активне ознайомлення з масовими професіями, виховання потреби у праці та оволодіння певною професією; 6) ознайомлення учнів з основами ринкової економіки, різними формами господарської діяльності; 7) використання досвіду народної педагогіки, залучення школярів для вивчення народних ремесел, створення умов для органічного включення їх у трудову діяльність.Наша трудова підготовка була спрямована на всебічний розвиток учня в усіх сферах , а зарубіжна була спрямована на чомусь одному. Тому наш учень знав майже все але поверхнево, а от зарубіжний учень знав тільки одне але досконало. Що згодом перейняли і ми.
