Оборона

Оборона здійснюється навмисно або вимушено з головною метою — відбити наступ противника, завдати йому втрат і створити умови для переходу своїх військ у наступ. Оборона може бути –позиційною або маневреною.

Умови переходу до оборони: оборона може застосовуватися навмисно, коли більш активні й рішучі дії недоцільні, або вимушено — внаслідок несприятливої обстановки, що склалася. Вона може підготовлятися завчасно до початку бойових дій або організовуватися під час бою. Перехід до оборони батальйону (роти) може здійснюватися в умовах відсутності зіткнення з противником або безпосереднього зіткнення з ним.

Бригаді (полку) призначається ділянка, батальйону— район оборони, а роті і взводу — опорний пункт. Ширина батальйонного району оборони — 3--5 км, глибина — 2—2,5 км. Рота займає опорний пункт 1 —1,5 км по фронту і до 1 км в глибину, а взвод — до 400 м по фронту і до 300 м в глибину. Механізоване відділення обороняє позицію до 100м по фронту. Проміжки між ротними опорними пунктами можуть бути до 1000 м, а між опорними пунктами взводів — до 300 м.

Батальйонний район оборони обладнується трьома-чотирма траншеями і складається з опорних пунктів рот, позицій штатних і приданих вогневих засобів, пов'язаних між собою єдиною системою вогню, загороджень і ходів сполучення в межах району оборони.

Опорний пункт механізованої роти обладнується двома траншеями і складається з опорних пунктів механізованих взводів, позицій вогневих засобів роти і приданих підрозділів, пов'язаних між собою єдиною системою вогню, загороджень і ходів сполучення в межах опорного пункту роти.

Опорний пункт танкової роти складається з опорних пунктів танкових взводів і позицій приданих підрозділів. Придані танковій роті механізовані підрозділи займають позиції, як правило, попереду танків, а також у проміжках між танковими взводами і на флангах.

Побудова оборони батальйону (роти) включає бойовий порядок батальйону (роти), систему опорних пунктів і вогневих позицій, систему вогню, систему інженерних загороджень.

Підготовка оборони починається з одержанням бойового завдання від старшого командира. Вона вклю­чає:

організацію бою;

підготовку баталь­йону (роти) до виконання бойового завдання;

заняття оборони, створення бойового порядку та системи вогню;

інженерне обладнання району оборони (опорного пунк­ту);

організацію і проведення виховної роботи;

прак­тичну роботу командира батальйону (роти), його за­ступників і штабу батальйону в підпорядкованих під­розділах та інші заходи.

Організація бою: (прийняття рішення, постановку бойових завдань підрозділам, рекогносцировку, органі­зацію взаємодії і системи вогню, всебічного забезпечен­ня бою і управління, розробку схеми району оборони батальйону, опорного пункту роти);

Система вогню батальйону (роти) в обороні включає: ділянки зосередженого і рубежі загороджувального вогню артилерії і мінометів, підготовлені на підступах до оборони, перед переднім краєм, на флангах, у проміжках між ротними опорними пунктами і в глибині оборони; зони вогню протитанкових засобів і суцільного багатошарового вогню всіх видів зброї перед переднім краєм, у проміжках, на флангах і в глибині оборони для знищення в першу чергу танків та інших броньованих машин противника; підготовлений маневр вогнем з метою його зосередження в короткі терміни на будь-якому загрозливому напрямку чи ділянці. Вона будується з урахуванням вогневих можливостей усіх видів зброї батальйону (роти) і приданих вогневих засобів, їх тісній взаємодії в поєднанні з інженерними загородженнями та природними перешкодами.

Інженерне обладнання району оборони (опорного пункту) починається негайно після визначення позицій підрозділам і вогневим засобам та організації системи вогню. У деяких випадках воно може починатися ще до заняття оборони, в повному обсязі проводиться, як правило, після заняття підрозділами опорних пунктів і продовжується безперервно в ході всього оборонного бою. Воно здійснюється одночасно на всю глибину оборони в послідовності, яка забезпечує постійну готовність підрозділів до відбиття наступу противника і захисту від усіх засобів ураження, і проводиться потай, з повним напруженням сил і максимальним використанням збірних фортифікаційних споруджень, конструкцій і місцевих будівельних матеріалів.

В умовах відсутності безпосереднього зіткнення з противником інженерне обладнання району оборони (опорного пункту) здійснюється з широким використанням засобів механізації.

У першу чергу влаштовуються інженерні загородження перед позицією бойової охорони і переднім краєм оборони; розчищаються смуги обзору і обстрілу; відриваються окопи на механізовані відділення, окопи для танків, бойових машин піхоти (бронетранспортерів) та інших вогневих засобів; споруджуються будівлі для командно-спостережних і медичного пунктів; улаштовуються перекриті щілини на кожне відділення, екіпаж або обслугу; створюються ділянки суцільних траншей у взводних і ротних опорних пунктах; маскується озброєння і техніка від розвідки та для захисту від високоточної зброї противника; влаштовуються загородження в проміжках між підрозділами, на флангах та в глибині оборони; обладнуються вогневі рубежі для танкового батальйону (роти) і механізованого батальйону (роти) на бойових машинах піхоти, які знаходяться у другому ешелоні (резерві), підготовляються шляхи висування до цих рубежів та рубежів розгортання до контратак; обладнуються пункти водозабезпечення (водозабірні пункти).

У другу чергу дообладнуються ротні та взводні опорні пункти; відриваються окопи для танків, бойових машин піхоти (бронетранспортерів) та інших вогневих засобів на запасних (тимчасових) вогневих позиціях, вогневих рубежах і в районах зосередження бронегруп; створюється і вдосконалюється в бойовому і господарчому відношеннях система траншей та ходів сполучення в батальйонному районі оборони; дообладнуються командно-спостережні і медичний пункти; влаштовуються бліндажі на кожне відділення (екіпаж, обслугу), сховища на кожну роту (батарею) і сховище на командно-спостережному пункті батальйону (роти), укриття для озброєння, техніки, ракет, боєприпасів та інших матеріальних засобів; обладнуються основні фальшиві об'єкти в батальйонному районі оборони (ротному опорному пункті); додатково обладнуються загородження перед переднім краєм, в проміжках між опорними пунктами і на флангах, а також підготовляються шляхи маневру.

Надалі розвивається система траншей і ходів сполучення в районі оборони (опорному пункті); нарощується система інженерних загороджень; додатково розвивається сітка шляхів маневру підрозділів, підвозу і евакуації; обладнуються фальшиві опорні пункти, траншеї, вогневі позиції та інші об'єкти.

Під час переходу до оборони в умовах безпосереднього зіткнення з противником інженерні загородження встановлюються в першу чергу перед переднім краєм на найважливіших напрямках. Під час обладнання позицій підрозділи спочатку відривають окремі окопи, які потім з'єднуються в окоп на відділення і траншею на взвод.

Інженерне обладнання району оборони (опорних пунктів, позицій) здійснюється всіма підрозділами, в . тому числі підрозділами бойового, технічного забезпечення і тилу. Придані підрозділи інженерних військ виконують найбільш складні завдання.

НАСТУП

Наступ проводиться з метою повного розгрому противника та оволодіння важливими районами (об'єктами) місцевості.

Наступ може вестися на противника, який обороняється, наступає або відходить.

Наступ на противника, який обороняється, здійснюється з положення безпосереднього зіткнення з ним або з ходу.

Наступ на противника, який наступає, ведеться шляхом зустрічного бою, а на того, що відходить — шляхом його переслідування.

Механізований і танковий батальйон можуть наступати в першому ешелоні бригади (полку), складати її другий ешелон або загальновійськовий резерв, діяти як авангард, передовий (рейдовий, спеціальний, обхідний або розвідувальний) загін і морський десант.

Механізована і танкова роти можуть наступати в першому ешелоні батальйону, складати його другий ешелон або резерв, діяти в головній похідній заставі, обхідному, спеціальному і розвідувальному загонах.

Механізований батальйон (рота), крім того, може діяти як тактичний повітряний десант і складати основу штурмового загону (штурмової групи).

Механізований (танковий) взвод наступає у складі роти або в резерві батальйону, в штурмовій групі та в бойовому розвідувальному дозорі, може діяти і самостійно, крім того, може діяти в передовій групі тактичного повітряного десанту.

Механізований (танковий) батальйон наступає, як правило, на фронті до 2 км, а на ділянці прориву бригади (полку) — на фронті до 1 км.

Механізована (танкова) рота наступає, як правило, на фронті до 1 км, а на ділянці прориву — на фронті до 500 м.

Механізований (танковий) взвод наступає на фронті до 300м, а механізоване відділення в пішому порядку - на фронті до 50м.

Бойовий порядок батальйону в наступі будується в один або в два ешелони, роти — в один ешелон.

При одноешелонній побудові бойового порядку батальйону виділяється резерв у складі не менше взводу.

У ході наступу положення рот (взводів) у бойовому порядку батальйону (роти) може бути в лінію, кутом вперед, кутом назад, уступом вправо, уступом вліво.

. Батальйону першого ешелону вказується найближче завдання, подальше завдання і напрямок продовження наступу; роті, а також батальйону другого ешелону — найближче завдання і напрямок продовження наступу.

Найближче завдання батальйону першого ешелону, як правило, полягає у знищенні противника в опорних пунктах рот першого ешелону на своєму фронті наступу і оволодіння ними; подальше завдання — у розвитку наступу, розгромі противника у взаємодії із сусідніми батальйонами в глибині району оборони і оволодінні першою позицією. Напрямок продовження наступу визначається з таким розрахунком, щоб забезпечувалось виконання подальшого завдання бригади (полку).

Найближче завдання роти першого ешелону, в тому числі і танкової роти, приданої механізованому батальйону, як правило, полягає у знищенні противника в опорному пункті взводу першого ешелону і оволодінні ним.

Напрямок продовження наступу визначається з таким розрахунком, щоб забезпечувалось виконання найближчого завдання батальйону.

Найближче завдання батальйону другого ешелону під час введення його в бій може полягати в завершенні розгрому спільно з батальйонами першого ешелону бригадних (полкових) резервів противника і оволодінні їхнім рубежем.

Найближче завдання роти другого ешелону під час введення її в бій може полягати у завершенні знищення противника спільно з ротами першого ешелону в опорних пунктах у глибині оборони і оволодінні першою позицією.

Напрямок продовження наступу батальйону (роти) другого ешелону визначається з таким розрахунком, щоб забезпечувалось виконання подальшого завдання бригади, полку (батальйону).

Механізованому (танковому) взводу (відділенню) в наступі вказуються об’єкт атаки і напрямок продовження наступу.

Висування та розгортання мб і перехід в атаку

Бойові завдання мб в наступі

Підготовка наступу починається з одержанням завдання і включає:

організацію бою;

підготовку батальйону (роти) до виконання бойового завдання; підготовку вихідного району;

організацію і проведення виховної роботи;

практичну роботу командира батальйону (роти), його заступників і штабу батальйону в підпорядкованих підрозділах та інші заходи.

Організація бою включає:

прийняття рішення;

рекогносцировку;

постановку бойового завдання підрозділам;

організацію взаємодії;

вогневого ураження противника;

всебічного забезпечення бою і управління.

ДІЇ ДРГ ПРИ ВЕДЕННІ БОЮ.

До складу ДРГ входять:

- фахівець з відповідного напрямку, у якому працює група;

- фахівець з систем безпеки;

- фахівець із підривної справи;

- фахівець з ліквідації охорони та інше;

- можливо зв'язківець;

- особовий склад щодо прикриття та забезпечення.

Для виконання завдання в групі створюються, як правило, три підгрупи:       перша - підгрупа нападу на вартових;     

друга – основн;.     

третя - підгрупа прикриття.

     

Підгрупа нападу без шуму зніме вартових, то вона виконує завдання підгрупи прикриття.

Тактичні десанти та ДРГ застосовуються, головним чином, у наступальному бою з метою затримки підходу тактичних резервів противника, завершення оточення військ противника, руйнування засобів зв'язку, знищення або порушення роботи органів управління, знищення боєприпасів і пального у тактичній зоні розташування противника.

Об'єктами і районами дій тактичних десантів та ДРГ можуть бути:

- артилерійські позиції противника;

- позиції ППО противника;

- штаби та командні пункти;

- тактичні резерви;

- вузли доріг, командуючі висоти на шляхах підходу резервів і відходу військ;

- переправи і дефіле;

- окремі ділянки тилових позицій противника;

- склади боєприпасів, пального, та транспорти;

- плацдарми при форсуванні водних перешкод.

Оперативні десанти можуть застосовуватися в усіх видах операції й на всіх її етапах.