12. Конкурентоспроможність підприємства та її критерії

Кокурентоспроможністьтрактується як здатністьобєктууправліннявипереджатисуперників у конкурентнійборотьбізадлявизначенняекономічнихцілей.

Конкурентнвперевагирозглядаються як елементзабезпечення конкурентоспроможності . Конкурентоспроможність не є сумою конкурентних переваг . Це нова якісна характеристика об’єкта, яка сама може породжувати нові конкурентні переваги.

Економічні критерії конкурентоспроможності. п-ва:

1. Забезпечення портеб споживачів у товарах та послугах;

2. Ефективність інвестованого капіталу, який реалізує п-ницьку ціле орієнтацію власника капіталу;

3. Оплата умов праці і реалізація соц..витрат. Відповідність цих умов уявленням персоналу, що необхідний для роботи на даному п-ві.

Між даними критеріями існує каузальний (причинно-наслідковий) х-тер.

Недотримання хоча б одного з критеріїв робить підприємство не конкурентоспром. і може обумовити його закриття з причин:

1. Непотрібності споживачам;

2. Не зацікавленості робочого персоналу і потційних працівників в роботі на даному п-ві;

3. Не бажання продовжувати інвестування власником в році невідповідності фінансових результів підприємницьким цілям влсника.

15. Види конкурентоспроможності підприємства

Основним видами конкурентоспроможності підприємства є: комплексна, потенційна, динамічна.

Комплексна КС розраховується на основі окремих складових конкурентоспроможності таких як: продукційно-виробнича кс, інвестиційна, рекрутингова.

Потенційна КС показує потенційно можливу конкурентоспрожність яка визначається обсяг виробництва підприємства/макс. потужність

Динамічна КС відображає здатність підприємства підтримувати досягнутий рівень конкурентоспромож-ності як в умовах впливу негативних факторів, так і при трансформації загальної ситуації на цьому сегменті ринку, шляхом створення умов для стабільного та гармонічного розвитку підприємства. Динамічна конкурентоспроможність є обов’язковою умовою довгострокового виживання підприємства .

Методологія

1. Методика розрахунку коефіцієнта територіальної конкурентної значимості суперника.

Підприємства, для яких територіальний чинник є найголовнішим при визначенні конкурентів, працюють на ринках з індивідуальним складом конкурентів. при визначенні складу основних конкурентів слід дотримуватися принципу спільності потенційних споживачів, на основі якого формуються зони диференційованого конкурентного впливу суперників на досліджуване підприємство й розраховуються коефіцієнти територіальної значимості цільових конкурентів

Використання розрахованих коефіцієнтів дає змогу врахувати територіальний чинник близькості конкурентів при визначенні конкурентної значимості суперника, яка є складовою ринкової небезпечності суперника.

Розрахунок коефіцієнта територіальної значимості конкурентів

Зони ринку за питомою вагою споживачів, що обслуговуються підприємством П, %	Середина інтервалу, %	Коефіцієнт територіальної значимості
70 і більше 69,9 – 40 ( 39,9 – 10	85 55 25	1 0,6 0,3

А- (під-ва послугами або товарами яких користуються 70-100 % спожив)

В- зона помірного кокурента 40-70%

С- зона слабкої конкур 10-40%

Д –зона не відчутної конкуренції до 10%

2. Оцінювання інтенсивності конкуренції за показниками динаміки ємності ринку розраховується за формулою: . Цей метод оцінки конкурентоспроможності показує, що чим вищий коефіцієнт варіації, тим нижча інтенсивність конкуренції. Якщо коефіцієнт варіації низький, то інтенсивність конкуренції високий.