3. Конкурентні сили галузі та їхня характеристика

Серед різних факторів зовнішнього середовища, що впливають на фірму, виділяють ключовий - це галузь (чи галузі), в якій фірма веде конкурентну боротьбу. Структура галузі має істотний вплив на формування правил конкурентної боротьби, а також потенційних стратегій фірми. Стан конкуренції в галузі залежить від п'яти основних конкурентних сил (модель п'яти конкурентних сил, розроблена професором Гарвардської школи бізнесу М. Портером):

1. загроза появи товару замінника—Вплив на конкуренцію в галузі товарів-замінників буває високий, якщо: ціна замінника приваблива; витрати споживачів на переключення на новий товар низькі; споживачі думають, що замінники за своєю якістю рівноцінні чи перевершують вихідний товар.

2. загроза появи нових гравців—Незалежно від інтенсивності конкуренції для кожної фірми необхідно розробляти ефективну стратегію, що забезпечить перевагу над конкурентами;

3. ринкова влада постачальників—Постачальники можуть становити вагому конкурентну силу, оскільки вони можуть підвищити ціну на продукцію, що поставляється, здійснити постачання неякісної продукції, несвоєчасність поставки тощо;

4. ринкова влада споживачів—Конкурентна сила покупців зростає з підвищенням їх можливості впливати на ціни і якість товарів, на рівень обслуговування та ін;

5. рівень конкурентної боротьби — Конкуренція між фірмами, що суперничають і які пропонують однотипні товари і послуги, виникає у зв'язку з тим, що в однієї чи декількох фірм з'являється можливість краще задовольнити потреби споживача або необхідність поліпшити свою діяльність;

Модель п'яти сил конкуренції М. Портера дозволяє визначити найкращу відповідність між внутрішнім станом організації і дією сил у її зовнішньому оточенні.

4. Ознаки конкурентів та їхні типи

Конкуренти — суб’єкти ринку, що мають спільних реальних або потенційних споживачів товарів або послуг, що представлені на ринку.

Типи:

• по однор.прод.;

• по функціях.

При визнач.конкурентів слід керуватися такими ознаками:

1. подібність або ідент.видів д-сті та їх рез.;

2. рівень цін, за якими реаліз.тов., що залежить від якості товарів та рівня трансп.витр., пов’язаних з доставкою тов. до місця реалізації;

3. територіальна доступність споживачам.

На основі даних ознак складають конкурентну карту ринку — диф.х-ку діючих конкурентів на цільовому ринку. Конк.карту складають по усіх основних видах п-ції. Суб’єкти, які потрапляють хоча б до однієї склад.карти, являються конкурентами даного п-ва.

На основі визнач.конкурентів формують відпов.аналітичні групи:

1. основні конкуренти.

   • Виробляють ідент.п-цію;

   • Мають подібні обс.д-сті;

   • Територіально найближчі до спільних споживачів.

2. більш потужні конкуренти:

   • підприємства, що мають помітні конкурентні переваги.

3. група п-сті, що володіють значною сумарною часткою ринку (більше 50%)

4. група всіх діючих і потенційно можливих конкурентів:

   • п-ва, що будуть своє в-во;

   • що можуть перепрофілюватись;

   • п-ва іннов.х-ру;

   • нові фрми, що виникли в результаті купівлі аутсайдерів.

Наявність територіально близькиз конкурентів може бути корисним для п-ва:

• зниження навантаження;

• обслуговування ринку;

• боротьба з товарами замінниками;

• створення перепон для появи нових конкурентів;

• створення цільової парасольки.