Ой сусіди, сусідоньки

Потішку виконують двоє дітей. Жінка-українка і курочка (в шапочці курочки, з крилами). Виходить жінка, промовляє слова, низько кланяється:

Ой сусіди-сусідоньки,

Прошу вас, прошу вас,

Чи не бігла моя курочка

Біля вас?

Семеняста курочка і чубок,

А на правій ніженьці мотузок.

Вискакує курочка:

"Куд-кудач! Куд-кудач!"

Два півники

Двоє дітей - півники, в шапочках півника з палками, дві курочки - з відрами, цап біля млина, козеня зі скрипкою. Півники справа імітують рухи - молотять горох. Вдалині млин, біля млина - цап, коза з відром, поруч сидить козеня й грає на скрипці. Дві курочки йдуть з відрами від півників до млина.

Потішку читають четверо дітей.

1-а дитина

Два півники, два півники

Горох молотили

2-а дитина

Дві курочки-чубарочки

Біжить зайчик дорогою

Потішку виконують двоє дітей: одна дитина промовляє слова від автора, друга - імітує рухи та промовляє слова зайчика.

Біжить зайчик дорогою

Та й скаче,

Затуляється лапками

Та й плаче:

"Усі ж бо я городи обійшов,

ніде ж бо я капустиці не знайшов ".

Кукуріку, півнику

Кукуріку, півнику, куди йдеш? Скажи мені правдоньку,де живеш?

Ото ж моя хатонька край води,

З хорошого дерева, з лободи. А на моїй хатонці крокви

З хорошого дерева - з моркви; Така моя хатонька край води, З хорошого дерева - з лободи.

А на моїй хатонці лати.

З хорошого дерева –з м’яти.

Така моя хатонька край, води,

З хорошого дерева - з лободи.

Забавлянки Гойда, гойда, гойдаша, Де кобила, там лоша, А кобилка в лiсi, а лошатко — в cтpici. *** Чуки, чуки, чуки, чук. Наловив дід щук, А бабуся плотву — годувати дітвору, А бабуся карасиків — годувати Тарасиків. А бабуся окуньків — годувати молодців. *** Кую, кую ніжку, Поїдем в доріжку, Будем коня напувати, Будем в баби ночувати. *** Куй, куй, чобіток, Подай, бабо, молоток. Не подаси молотка, Не підкую чобітка, Молоток срiбленький, Чобіток золотенький. *** Ладунки, ладусі! А де були? у бабусі. А що їли? Кашку. А що пили? Бражку. А що на закуску? Хліб та капустку. *** Сорока-ворона. Діткам кашку варила. На припічку сиділа. Пiдiть, дітки, по водицю! І цьому дам, i цьому дам, А цьому не дам: Biн дров не рубав, В хату не носив, печі не топив, Води не носив, дiжi не місив, Каші не варив, хліба не ліпив, В піч сажав, кашу доїдав. *** Їде, їде пан, пан На конику сам, сам, А за паном хлоп, хлоп, На конику скок, скок. Гоп-чук, чук-чук-чук, Кращий хлопчик, дівчур: I волики напасе, I водички принесе. *** Чуки-рики, півники, гайда, Була собі дiвчина-найда. I хліб пекла, i часник товкла, I сорочки латала, I на хлопців моргала. Ось така вона була. Очі дівчинки манісіньки, Яка ж бо ти гарнісінька: За косою барвіночок Ще й рука бiлiсiнька. *** Kyє коваль бричку, заглядає в пічку: Чи є борщ, чи є каша? Чи є в борщі кусок м‘яса? Ішла киця по водицю та й упала у криницю. Пішов котик рятувати, став за хвостик витягати. Ой, цить, кицю, будь весела, Та поїдемо на села, Та купимо трана-рана, А в барана спина драна, А в корови крутi роги, А в Наталі чорні брови. *** Танцювала риба з раком, А петрушка — з пастернаком, А цибулька — з часником, А дівчина — з козаком. . А цибулька дивується, Що так гарно танцюється. *** Послухайте, люди, Довга байка буде! Був собі горобець, Бабі збив новий горнець. Прилетіла горобчиха, Питається баби стиха: А хто збив Вам горнець? Баба каже: „Горобець!" Пiдiб‘ю йому крильця! Чи казати знов з кінця? Як казати, то казати: Був собі горобець...