4. Поради студенту.

1. Зміст теми:

Тези змісту теми.

1. Медицина рабовласницького суспільства по­в’я­зана з виникненням перших цивілізацій: в Месопота­мії, Єгип­ті (IV-III тис. р. до н.е.), Індії, Китаю та інших державах. Загальні риси розвитку медицини в рабовласницькому суспільстві:

- винайдення писемності (з IV тис. до н. е.) і створення перших текстів ме­дичного змісту ;

- формування двох напрямків в медицині: 1) народна (емпірична) медици­на, застосована на практичному до­свіді народу, 2) культова (теургічна), за­снована на релігійних віруваннях:

- уявлення про виникнення хвороб (пов’язані з природою, мора­льно-етич­ні, релігійно – містичні);

- підготовка лікарів (фамільна традиція, навчання в загальній школах при храмах);

- створення найстародавніших санітарно-технічних споруд, розви­ток гігіє­нічних навичок;

- диференційований підхід до медицини в соціально – неоднорідному сус­пільстві;

- формування основ лікарської етики;

- взаємний вплив і спадкоємність у розвитку медицини старо­дав­ніх цивілізацій.

Поєднання колективного лікування і знахарства. Перша «спеціалізація» в історії медицини. Знахар, його функції. Ініціаційні захворювання, сни та магічне зцілення в архаїчній культурі.

Давне населення України. Ритуальний канібалізм. (Зрубна культура. Причорноморські кургани, поховання №11, курган №3, біля с. Нове, Херсонської обл. ). Трипільська культура.

Синполітійні первісні суспільства доби бронзи.

Цілительні практики в період занепаду первісного суспільства ( з X–V тис. до н.е.).

Зародження приватної власності, класів, складання державності. Патріархат і матріархат. Первісна сусідська громада. Культ предків і уявлення про причини захворювання. Вождівство як перехідна ланка від первісності до цивілізації. Поява професійних служителів культу зцілювання.

Розширення сфери лікарських засобів і прийомів емпіричного лікування. Хірургічні техніки. Хірургічні інстру­менти (мідь, бронза, залізо). Наркотичні і п’янкі засоби.

Трансформація трепанаційних технік. Прижиттєві, посмертні та символічні трепанації (антропологічний матеріал таштикської та тагарсько-таштикської археологічних культур, Мінусинська котловина; палеоантропологічний матеріал з поховань т.зв. “алтайських скіфів”, Башадарський, Пазирикський кургани, могильник біля гори Тепсей). Використання асептичних та антисептичних засобів, знеболення.

Традиційна медицина народів світу.

Народне лікування в синполітейних суспільствах аборигенів Австралії, Азії, Америки, Африки, Океанії. Народна медицина як джерело традиційної та наукової медицини.

Українська народна медицина.

• Визначити особливості природничонаукових і медичних знань, характерні риси розвитку лікування в країнах Стародавнього Світу

• Інтерпретувати основні історико-медичні події Стародавнього Сходу і Античності

• Проаналізувати джерела з історії первісної культури і медицини;

Медицина в країнах Стародавнього Світу (IV тис. до н.е. – середина V ст. н. е.)

Характеристика епохи. Поняття “цивілізація”. Передумови цивілізаційного процесу. 10 признаків цивілізації ( за Чайдлом Г.): міста, монументальні будівлі, податки та данина, інтенсивна економіка, т.ч. торгівля, виділення ремісників-спеціалістів, писемність, зародження науки ( протонаука), розвинуте мистецтво, привілейовані класи, держава. Виникнення перших (ранніх) рабовласницьких цивілізацій: в Месопотамії і Єгипті (IV–III тис. до н.е.), Індії (середина III тис. до н.е.), Китаї (II тис до н.е.), Східному Середземномор’ї (III-II тисячоліття до н.е.), Америці (I тисячоліття до н.е.).

Протонаукові знання. Писемність. Числові символи ( в письмових памятниках культури Урук, на території сучасного Іраку ( Тепе-Спалк : археологічний пам’ятник в давньому Ірані), в мінойскій культурі Криту, в Мохеджо-Даро, Хараппі). Розвиток математики, астрономії, географії, оптики, зоології (Московський папірус № 1890; папірус Рінда 1850–1800; трактат Кіккуліша з Мітанії про розведення коней, XIV ст. до н.е.; відшліфована лінза, знайдена при розкопках Ніневії, VII ст. до н.е.; давньоіндійський збірник „Правила нитки” ( „Шалва-сутра”, VII–v ст. до н.е.; давньокитайські математико-астрономічні трактати : „Математика...”, „Математика в дев’яти книгах” та ін.).

Загальні риси розвитку лікування в країнах Давнього світу: виникнення перших медичних текстів, формування двох напрямків в медицині ( емпіричний, теургічний), формування професійної медицини, будівництво санітарно-технічних споруд, формування основ патерналістичної лікарської етики, лікарські школи.

Медицина в країнах Стародавньої Месопотамії (Шумер, Вавілонія, Ассирія ). Історичний розвиток регіону.

Джерела інформації про лікування. Фрагменти шумерського героїчного епосу з Урука, Ніппура, Кіша; медичні тексти). “Епос про Гільгамеша”, “Енума Еліш...”, “Розмова пана з рабом” , “Вавілонська теодиція” та ін. літературні тексти як джерела інформації про лікування та уявлення про причини захворювань.

Винайдення клинопису. Школи-академії (е-дубби). Перша «фармакопея» з Ніппуру (2200–2100 рр. до н.е.). Її емпіричний характер. Давньошумерські лікарі ( Лулу).

Позитивне знання Вавілонії та Ассирії (іригація, ремесла, архітектура, лікування, математика, астрономія). П’ятитомний посібник з діагностики захворювань (друга пол. 2-го тис. до н.е.). Ассирійській рецептурний посібник, т.зв. „Довідник Набу-лехо” ( XII ст. до н.е.).

Міфологічні уявлення і медична діяльність. Божества-покровителі лікування (Еа, Гула, Іштар, Мардук, Нингішзіда, Ніназу, Шамаш, Енліль, Сін ).

Два основних напрямки в лікуванні: асуту і ашипуту. Листи лікаря Мукаліма. Правові аспекти діяльності лікаря в Законах Хамурапі.

Лікарська етика.

Епідемії.

Організація медичної справи (приміщення для хворих при храмах).

Медична освіта. Санітарно-технічні споруди.

Гігієнічні традиції.

Медичні знання в Стародавньому Єгипті ( III-I тисячоліття до н.е ). Періодизація і хронологія історії і лікування Стародавнього Єгипту.

Джерела інформації про лікування. Основні давньоєгипетські медичні тексти. Лікарська спеціалізація : вживання ліків рослинного та тваринного походження, дієтетика ( папірус Г. Еберса, біля 1500 р. до н.е.; Лондонський папірус № 10059, 1350 р. до н.е.; Лейденський папірус, біля 1250 р. до н.е.), оперативне лікування ( папірус Е. Сміта , біля 1550 р. до н.е.; папірус Хьорста, 1550 р. до н.е.), допомога при пологах , лікування жіночих і дитячих захворювань (Кахунський папірус, 1880 р. до н.е. ; 4 та 5 папіруси з Рамессеума, 1850 р. до н.е.; папірус Бругша, 1450 р. до н.е.; Берлінський папірус №3038, біля 1300 р. до н.е ; Берлінський папірус “Мати та дитина”; Ветеринарний папірус, папірус Честер Бітті), лікування зубів. Гігієнічні навики. Санітарний благоустрій давньоєгипетських міст. Храмова медицина. Розвиток магічних практик ( Лондон­ський магічний папірус, Лейденський магічний папірус, Туринський медичний папірус, папірус Ермана, Луврсь­кий папірус, Луврський остракон №3255, папірус Карлсберг, папірус з музею Булаг, Коптський медичний папірус, папірус Зенона ).

Характерні риси давньоєгипетської культури і медицини: вчення про безсмертя душі та культ мертвих, характерний художній стиль, ієрогліфічна писемність, “відкритий” пантеон богів – покровителів медицини, іригаційне землеробство, розвиток ремесла, позитивних знань та протонауки ( астрономія, математика, медицина). Міфологія і медицина. Особливості природничонаукових знань давніх єгиптян. Уявлення про будову людського тіла.

Розвиток медичної освіти ( Будинки життя” в Мемфісі, Фівах, Геліополі). Давньоєгипетські лікарі (Ім­хо­теп, Хесі-Ра, Ней-анх-секмет, Кхіу, Псаметике-сонбе, Анх-менкау-ра, Песешет ).

Захворювання давніх єгиптян. Шистозомос. Бруцельоз.

Розвиток медичних знань в Стародавній Індії.

Періодизація і хронологія історії і лікування давньої Індії.

Джерела інформації про лікування. Медицина в харапський, ведичний і класичний періоди.

Харапський період. Найдавніші санітарно-технічні споруди харапської цивілізації в містах Мохеджо-Даро, Хараппа, Чанху-Даро, Лотхал, Калібанган, Кот-Діджи. ( середина III тисячоліття до н.е.). Палеоантропологічні знахідки в містах Калібанган і Баззахом, Латхала .

Ведійський період (XIII-VI ст. до н.е.). Священні книги („шрути”) стародавніх індійців: “Ригведа”, “Самаведа”, „Яджурведа”, “Атхарваведа” як джерела знань про хвороби.

Брахманізм. Індуїзм і його головні ідеї: карма і сансара. Йога. Буддизм: шлях звільнення від карми.Їх вплив на розвиток медицини. Соціальна структура давньоіндійського суспільства і лікування.

Розвиток медичних знань в класичний період. Мистецтво лікування або аюрведа. Вчення про ліки. ( „Чарака-самхіта”, ІІ ст. н.е.). Уявлення про будову людського тіла. Оперативні методи лікування („Сушрута-самхіта”, IV ст. н.е.). Бхела, Чарака, Сушрута.

Гігєнічні традиції. „Закони Ману” про особисту гігієну.

Організація медичної справи під час правління Ашоки. Благоустрій міст, лікувальні заклади при буддійських храмах ( дхармашали).

Медична освіта. Центри медичної освіти: Таксіла і Касі. Лікарська етика.

Давньокитайська медицина. Археологічні розвідки, палеоантропологічні знахідки.

Людина і космос в філософії і культурі давнього Китаю. Давньокитайська антропокосмологія. Філософські школи. Конфуціанське вчення про “виправлення імен”. Натурфілософія даосизму. Інь і янь. Вчення про п’ять стихій. Алхімія і медицина.

Теорія давньокитайської медицини. Уявлення про будову людського тіла. Діагностика. Вчення про пульс. Чжень-цзю терапія. ”Лін шу”( “Канон акупунктури).” Трактат Хуанфу Мі “Чжєнь цзю цзя і цзинь” (“Класичний канон..). Передача медичних знань.

Лікарські засоби давньокитайської медицини.

Профілактичний напрямок в давньокитайській медицині. Профілактичний напрямок в давньокитайській медицині. “Ігри п’яти тварин”, дихальна гімнастика, масаж. Варіоляція.

„Трактат про лихоманку і суміжні захворювання” Занг-Зонг Їнга ( ІІІ ст. ).

Медицина в Стародавній Греції .

Основні етапи розвитку медицини. Крито-мікенська культура. ”Грецьке чудо”. Класична Греція. Джерела інформації. Археологічні і біоархеологічні розвідки. Санітарно-технічні споруди цивілізації на о. Крит. Поема Гомера „Іліада”. Філософські розвідки. Давньогрецька геурематографія.

Особливості розвитку науки в Стародавній Греції. Десакралізація знання. Зв’язок античної науки, медицини і філософії. Вплив полісної демократії на розвиток науки. Перші наукові програми. Давня іонійська натурфілософія. Пошуки першосубстанції. Фалес. Систематична космологія Анаксимандра. Теорія зміни і трансформації першосубстанції Анаксимена. Піфагорійська наука. Математичний погляд на природу Піфагора. Атомістична наукова програма Левкіпа і Демокрита. Платон. Епістеме (έπιστήμη), ноезис, докса (δόξα).

Здоров’я як рівновага (ίσονομία) усіх якостей і сил (δΰνάμεισ) організму в працях Алкмеона Кротонського. Концепція чотирьох елементів Емпедокла. Вчення про чотири соки організму Евріфона. Гуморальна теорія в діалозі Платона „Тімей”. Гуморальна теорія Гіпократа–Галена.

Медицина.

Давньогрецька медицина і знання Сходу. Традиційне лікування. Культ Асклепія. Miasma, katharsis, agos, ate, arete, melete thanatoy. Храмова і емпірична медицина. Храмові записки з Епідавра. Nekyomanteia. Скіфія і Стародавня Греція: взаємовпливи. Ятромантея (Iatromanteia). Аристей. Гермотим Клазометський. Емпедокл. Mantis ( ворожбит), ietros (цілитель), aoidos (співець). Астрологія і магічна медицина. Бол Мендеський ( 200 р. до н.е.).

Епідемії. Афінська чума ( 125 р. ).

Медичні школи. Родоська, кіренська, кротонська, сицилійська, кнідська, коська медичні школи. Дослідження анатомії тварин піфагорійцем Алкмеоном. „Коська анатомічна класифікація”.

Гіппократ, його життя і діяльність. Теорія життєвих соків. ”Гіппократівський збірник”, його структура і зміст.

Лікарська етика давньогрецьких лікарів.” Клятва”, “Закон”, ”Про лікаря”, “Про благопристойну поведінку”, "Настанови”.

Медицина елліністичного періоду. Елліністична культура. Еволюція образу світу. Особливості елліністичної науки і медицини. Олександрійська алхімія.

Наукова школа Аристотеля. Природничо-наукові тексти Аристотеля: „Про небо”, „Про виникнення та знищення”, „Метеорологія”, „Механіка”, „Історія тварин” (περί ζφων), „Про частини тварин” (περί ζφων μορίων), „Про виникнення тварин” (περί ζφων γενέσεωζ), „Про рух тварин”(περί ζφων χινήσεως), „Про дихання” (περί άναπνοής). Вчення Аристотеля про чотири елементи. Використання класифікації як наукового методу. Вчення про душу. Уявлення про біологічну доцільність. Лікей.

Розвиток ботаніки, фізіології рослин, лікознавство. Трактати „Про вивчення рослин”, „Фізіологія рослин”, „Про мінерали” Теофраста Ереського.

Олександрійська наукова школа. Мусейон. Олександрійська бібліотека. Розвиток медичних знань. Анатомія і хірургія. Анатомічні розвідки Герофіла з Халкедону (бл. 335–280 рр. до н.е.). Симптоматологія Герофіла. Еразистрат (бл. 300–240 рр. до н.е.). і його вклад в розвиток анатомії та фармації.

Медицина в Стародавньому Римі

Періодизація і хронологія. Джерела інформації з історії і медицини Стародавнього Риму. Літературні пам’ятники і археологічні дані. Санітарно-технічні споруди. Санітарна справа.

Особливості наукового знання і освіти в епоху Римської імперії. Утилітарний підхід до науки. Компілятивність знання. Римський енциклопедизм: „Про природу речей” (De rerum natura) Тита Лукреція Кара (бл. 98–55 рр. до н.е.); „Природня історія” ( Historia naturalis) Плінія Старшого (І ст. н.е.). Луцій Анней Сенека Молодший і його енциклопедія з природознавства „Природничо-історичні питання” ( Naturales quaestiones). Геоцентрична теорія світобудови Клавдія Птолемея. „Велика математична побудова астрономії в XIII книгах” (Sýntaxis Megístē, ІІ ст. до н.е.). „Оптика” і „Посібник з географії” Птолемея.

Медичні енциклопедії: Авла Корнелія Цельса (І ст. до н.е.– І ст. н.е.) „Про медицину” ( De medicina), Діоскорида Педанія з Кілікії ( І ст. н.е.) „Про лікарські засоби” ( De materia medica).

Організація медичної справи. Народна медицина. Розвиток релігійно-магічної домашньої медицини (medicina domestica). Теургійна традиція в давньоримській медицині. „Святі промови” П. Елія Арістіда (117-189 рр.). Воєнна медицина. Валетудинарії Розвиток медичної справи в містах. Діяльність архіятрів. Медичні школи. Спеціалізація.

Два напрямки в медицині. Міазматична концепція виникнення хвороби в праці Тита Лукреція Кара “De rerum natura”. Методичний напрямок в медицині: Асклепіад із Віфінії і основи „солідарної патології”. Соран Ефеський і Темісон. Діоскорид із Кілікії і його праця De materia medica. Медицина Корнелія Цельса. Historia naturalis Плінія Старшого. Зуболікарська допомога.

Гален і галенізм в історії медицини. Біографічні дані. „Справа” Галена. Основні праці ( „Про призначення частин людського тіла” (De usu patrium corporis humani), „Про побудову мистецтва медицини – лист до Патрофіла” (De partibus artis medicativae…), „Про основи медицини”( Definitiones medicae, De methodo medendi). Вивчення анатомії і фізіології Галеном. Помилки Галена. Телеологізм і пневматологія в системі Галена.

Становлення християнства, його вплив на розвиток медичної діяльності. Благочинність в ранньому християнстві. Притулки (xenodochio), перші лікарні (nosocomium, 370 р., Василій Великий). Догляд за немічними і хворими.Раннє християнство і антична філософська і наукова тридиція: знахідки і втрати.