1. Мета, завдання, етапи науково-педагогічної практики

Мета науково-педагогічної практики – забезпечити студентам професійні знання педагогічні уміння та навички, необхідні у процесі викладання дисциплін зі спеціальності «Фізична реабілітація» та сприяти накопиченню у майбутніх педагогів практичного педагогічного досвіду з теорії та практики викладання дисциплін фізичної реабілітації у вищій школі.

Завдання науково-педагогічної практики:

• ознайомити магістрантів з нормативними документами, що регламентують діяльність вищих навчальних закладів;

• висвітлити особливості організації навчального процесу і стан викладання дисциплін спеціальності «Фізична реабілітація» у вищих навчальних закладах;

• ознайомити магістрантів із загальними положеннями про професійну діяльність та функції викладача спеціальності «Фізична реабілітація» вищого навчального закладу;

• ознайомити з плануванням педагогічної діяльності;

• навчити складати план-конспекти лекцій, практичних та семінарських занять;

• навчити організації та проведенню лекцій, практичних та семінарських занять;

• оволодіти методикою тестування рівня знань здобутих студентами;

• набути навички професійного спілкування зі студентами на засадах взаєморозуміння, взаємоповаги та співробітництва.

Етапи магістерської практики:

І етап магістерської практики передбачає:

• проведення установчої конференції, на якій магістранти ознайомлюються з базами практики, її змістом, метою, завданнями та основними вимогами. В організації та проведенні установчої конференції беруть участь магістранти, керівники практики, завідувач кафедри. Головою науково-педагогічної практики є завідувач кафедри фізичної реабілітації. Про місце та час проведення конференції оголошують заздалегідь;

• отримання магістрантами направлення на практику (додаток А);

• ознайомлення з характером магістерської практики, знайомство з її керівником та студентами групи, де проводиться науково-педагогічна практика;

• складання завдання на період науково-педагогічної практики (додаток Б);

• ознайомлення із звітною документацією, що передбачена вимогами науково-педагогічної практики магістра;

• вивчення навчально-методичного комплексу дисциплін, з яких стажується магістрант;

• відвідування двох лекцій та чотирьох практичних занять доцентів кафедри з подальшим записом у звіті (додаток В, Г);

• складання тестових завдань з певної дисципліни (не менше ніж 20 тестів);

• детальне ознайомлення з навчальними посібниками та науково-методичними комплексами з дисциплін, з яких здійснюється практика; підготовка до самостійного читання лекції та проведення практичних занять.

ІІ етап магістерської практики передбачає:

• безпосереднє викладання певних навчальних дисциплін стажистом;

• проведення однієї залікової лекції та двох залікових практичних занять з підготовкою конспектів лекції та практичних занять:

• взаємовідвідування залікових занять магістрантів (одного лекційного і одного практичного заняття) та написання педагогічного аналізу відвіданих занять (додаток В, Г);

• виконання завдань індивідуального плану.

ІІІ етап магістерської практики передбачає:

• підведення підсумків індивідуальної педагогічної діяльності;

• підготовку та оформлення звітної документації:

1. звіт про проходження практики;

2. протоколи відвідування практичних і лекційних занять;

3. розгорнутий конспект однієї лекції та двох практичних занять;

4. педагогічний аналіз однієї лекції та одного практичного заняття, що були проведені магістрантами;

• захист науково-педагогічної практики;

• участь у підсумковій конференції.

Під час практики магістранти систематично ведуть щоденник науково-педагогічної практики (додаток Д, Е). У щоденнику відображають термін та зміст своєї роботи з виконаними завданнями індивідуального плану. Після закінчення науково-педагогічної практики щоденник підписують магістрант і керівник від бази практики, а потім завіряють печаткою установи (бази практики). Ведення й оформлення щоденника практики здійснюється відповідно до правил (додаток Е).