Протирадіаційні укриття

Протирадіаційними укриттями (ПРУ) називаються негерметичні захисні споруди, що забезпечують захист людей від радіоактивних речовин і опромінення в зонах радіоактивного забруднення місцевості.

Крім того, вони забезпечують захист людей від проникаючої радіації і світлового опромінення ядерного вибуху та значно зменшують дію ударної хвилі вибуху.

До ПРУ можна віднести не тільки спеціально побудовані споруди (завчасно або швидко), але і споруди господарського призначення (льох, підпілля, овочесховище та ін.), а також пристосовані під укриття, і звичайні житлові будови (мал. 5.2).

Рис.5.2. Пристосування під укриття підвалу(а) і льохи(б)

Захисні властивості укриттів визначаються коефіцієнтом ослаблення радіації, який залежить від товщини захищаючих конструкцій, властивостей матеріалу, з якого виготовлені конструкції, а також від енергії гамма-випромінювання.

Наприклад, підвали дерев'яних будинків ослабляють радіацію в 7-12 разів, а кам'яних — в 200—300 разів.

У ПРУ місткістю понад 50 чоловік повинне бути не менше двох входів розміром 80x180 см, причому бажано, щоб вони були розташовані в протилежних кінцях укриття під кутом 90° один до одного.

ПРУ, або споруди, обладнані під укриття людей, можуть не мати системи забезпечення повітрям. Тому склад повітря в таких укриттях безперервно погіршується. Внаслідок цього перебування в них людей обмежується 4—6 годинами.

При переобладнанні різних споруд під ПРУ закладають віконні отвори (на всю їх товщину) цеглою або іншим рівноцінним матеріалом. Перекриття підсилюють шаром піску, шлаку або просто землі товщиною до 20см. Ретельно закладають тріщини, щілини, отвори в стінах, в місцях примикання віконних і дверних отворів.

Двері ретельно підганяють до її рами і оббивають щільною тканиною або повстиною. У тамбурі, обладнаному при вході, встановлюють додаткові двері або щільну завісу. Виступаючі частини стін обсипають ґрунтом. За можливістю обладнується один протічний і один витяжний короби (за відсутності засобів подачі повітря в укриття).

Для зберігання продуктів харчування і води в стінах ПРУ роблять ніші, частково або повністю обладнані захисними завісами. У цих випадках вода повинна зберігатися в термосах, що добре закриваються, баках та інших судинах, а їжа повинна бути щільно загорнена в целофанові або поліетиленові мішки (пакети). Слід мати на увазі, що за наявності РР, в укритті вживання їжі і води забороняється.

При вході в нього із заражених ділянок місцевості, для запобігання попаданню РР в ПРУ (сховище), необхідно перед тамбуром видалити радіоактивний пил з верхнього одягу і взуття (струшуванням, змітанням, протиранням щіткою, ганчірками і т. і.), в тамбурі обережно зняти одяг (засоби захисту) і взуття. Після цього можна входити в укриття.

У перші 3—5 години після початку радіоактивного забруднення вхідні двері і вентиляційні отвори повинні бути закриті. За цей час рівні радіації на місцевості різко знижуються, а радіоактивний пил в основному осідає.

Після закінчення 4-6 годин укриття необхідно провітрити. Але не слід влаштовувати протяги. На період провітрювання особовий склад, що знаходився в укритті, надівши засоби захисту, виходить на 15—20хв. з укриття. На цей час відкриваються вентиляційні засувки. Якщо рівень радіації на місцевості достатньо високий, то під час провітрювання люди можуть залишитися в засобах захисту органів дихання в укриттях.

В укриттях місткістю більше 50 чоловік встановлюється примусова вентиляція з ручним або електричним приводом.

Кожні 2—3 доби всі поверхні і предмети в ПРУ необхідно протирати вологою ганчіркою, а підлогу постійно підтримувати у вологому стані.