2. Розширення в імені файлу

Розширення в імені файлу є необов’язковим, проте його зручно використовувати для позначення типу файлу. Як правило, прикладні програми встановлюють або пропонують своє унікальне розширення при записі файлу. Це дозволяє за іменем файлу з’ясувати, за допомогою якої програми його створено.

Наведемо приклади характерних розширень:

.com, .exe — файли з програмами, готовими до виконання;

.pas, .bas, .c, .for, .vb — тексти програм, написаних на мовах програмування

Паскаль, Бейсік, Сі, Фортран, Visual Basic відповідно;

.bak — копія файлу, яку роблять для попередження можливого порушення інформації;

.txt, .doc, .rtf — текстові документи;

.gif, .jpg, .pcx, .bmp, .cdr — файли з графічними зображеннями — малюнками, фотографіями тощо;

.xls, .wks — файли електронних таблиць;

3. Імена дисків

Коли ми працюємо з файлом, то маємо розуміти, що він зберігається на одному з дисків — жорсткому, гнучкому магнітному, компакт-диску тощо. Щоб розрізняти пристрої, з якими працюють, їм надають імена. Дисководи прийнято позначати латинськими літерами з двокрапкою. Перші букви алфавіту А і В застосовуються для позначення накопичувачів на гнучких дисках, наступні літери позначають логічні диски, тобто умовні частини жорсткого диска (вінчестера). І нарешті, останніми позначаються накопичувачі на компакт-дисках, DVD та флеш-пам’ять. Це можуть бути літери E, F, G тощо.

Наприклад, комп’ютер може мати один дисковод А: для читання 3,5-дюймових дискет, логічні диски вінчестера С:, D: та E:, дисковод для читання та запису компакт-дисків F:, дисковод для читання DVD G:.

4. Поняття каталогу (папки) та підкаталогу

Імена файлів реєструються на дисках у каталогах.

Каталог — це спеціальне місце на диску, де зберігаються імена файлів, відомості про їх розмір, дату й час створення та останнього оновлення, основні властивості файлу.

У термінах ОС Windows каталог, як і звичайне місце збереження документів, зветься папкою.

Якщо, наприклад, у каталозі Games зберігається ім’я файлу sea.exe, то говорять, що

файл sea.exe знаходиться в каталозі Games. Кожний диск містить один каталог, який називається кореневим. Усі інші каталоги є підпорядкованими до кореневого каталогу й називаються підкаталогами. У свою чергу, будь-який каталог може містити не тільки файли, а й інші каталоги, які є підкаталогами цього каталогу.

Вимоги до імен каталогів такі самі, як до імен файлів, але, як правило, вони не мають розширень. В окремих каталогах розміщують файли, що належать до різних програм або стосуються різних тематик. Так, документи можуть зберігатися в каталозі Document; ігри — у каталозі Мої ігри, власні малюнки та фотографії — у каталозі Малюнки. У свою чергу, тексти рефератів, повідомлень з біології — у каталозі Біологія, з географії — у Географія тощо. Файли, що стосуються різних ігор, теж зручно розміщувати у відповідних підкаталогах каталогу Мої ігри. Таким чином, створюється деревовидна структура

5. Шлях до файлу

Каталог, із файлами якого працюють у поточний момент, називається поточним, або активним. Щоб звернутися до файлу з поточного каталогу, достатньо вказати його ім’я. Якщо треба вказати файл не з активного каталогу, необхідно описати шлях до файла або його повне ім’я.

Шлях до файлу — це послідовність з імен каталогів та підкаталогів, розділених символом «\».

Шлях задає маршрут від поточного або кореневого каталогу до того каталогу, в якому знаходиться файл. Якщо шлях починається із символу «\», то маршрут обчислюється з кореневого каталогу, інакше — з поточного каталогу. Повне ім’я файлу складається з імені дисковода, шляху та імені файла, які розділяються символом «\». Повне ім’я файла має вигляд:

дисковод:\шлях\ім’я файлу

Наприклад, у наведеній вище деревовидній структурі (рис. 8.1) повне ім’я файлу henry.doc матиме вигляд D:\Document\Біологія\henry.doc; повне ім’я файлу про місто.doc — D:\Document\Географія\про місто.doc. Повне ім’я D:\Мої ігри\winmine.exe означає, що виконуваний файл winmine.exe знаходиться в каталозі Мої ігри диска D:.