- •Технікум промислової автоматики
- •«Затверджую»
- •5.05010101 «Обслуговування програмних систем і комплексів»
- •Пояснювальна записка
- •Функції самостійної роботи:
- •Види самостійної роботи:
- •Теми, які виносяться на самостійне вивчення:
- •Структури файлів
- •Тема 1 «Файлові системи» План
- •Література
- •Іменування файлів
- •Захист файлів
- •Області застосування файлів
- •Тема 2 «Компоненти середовища системи керування базами даних (скбд)» План
- •Література
- •Апаратне забезпечення
- •Програмне забезпечення
- •Процедури
- •Користувачі
- •Тема 3 «Трьохрівнева архітектура системи керування базами даних» План
- •Література
- •Тема 4 «Головні переваги та недоліки ранніх скбд» План
- •Література
- •Тема 5 «Об'єктно-орієнтована модель даних» План
- •Література
- •Недоліки об'єктно-орієнтованих баз даних:
- •Тема 6 «Фундаментальні властивості відношень в реляційній моделі даних» План
- •Література
- •1. Відсутність кортежів-дублікатів
- •2. Відсутність впорядкованості кортежів
- •3. Відсутність впорядкованості атрибутів
- •4. Атомарність значень атрибутів
- •Тема 7 «Обмеження цілісності за станом» План
- •Література
- •Тема 8 «Дванадцать правил е. Ф. Кодду» План
- •Література
- •Правило інформації
- •Правило гарантійного доступу
- •Правило підтримки недійсних значень
- •Правило дінамічного каталогу, заснованого на реляційній моделі
- •Правило вичерпної підмови даних
- •Тема 9 «Функціональна модель даних. Модель семантичних об’єктів» План
- •Література
- •Магазин
- •Продавец
- •Тема 10 «Аномалії оновлення в базі даних» План
- •Література
- •Відношення «Співробітники»
- •Відношення «Відділення»
- •Відношення «Співробітники в відділеннях»
- •1. Аномалії вставки
- •2. Аномалії знищення
- •Аномалії модифікації
- •Тема 11 «Історія створення та виникнення мови запитів sql. Основні поняття sql» План
- •Література
- •Тема 12 «Типи даних в sql. Робота з оператором Where» План
- •Література
- •Типи даних в sql
- •Обрання рядків з використанням оператора where
- •Тема 13 «Сортування результатів – оператор Order by» План
- •Література
- •Відношення «Співробітники»
- •Відношення «Об’єкт нерухомості»
- •Тема 14 «Організація реляційних баз даних. Створення бази даних в скбд Access» План
- •Література
- •Організація реляційних баз даних
- •1. Визначення мети створення бази даних
- •Визначення таблиць, які повинна містити база даних
- •Визначення необхідних в таблиці полів
- •Завдання індівідуальних значень кожному полю
- •Визначення зв’язків між таблицями
- •6. Відновлення структури бази даних
- •7. Додавання даних та створення інших об’єктів бази даних.
- •Створення бази даних в скбд ms Access
- •Створення таблиць та зв’язків між таблицями в скбд Access
- •Визначення полів
- •Визначення первинного ключу
- •Визначення властивостей полів
- •Символи масок внесення
- •Встановлення зв’язків між таблицями
- •Тема 15 «Створення запитів в скбд ms Access» План
- •Література
- •Типи запитів, які підтримуються в скбд ms Access
- •Тема 16 «Внутрішні запити» План
- •Література
- •Тема 17 «Використання ключових слів Any та All» План
- •Література
- •Тема 18 «Створення форм в скбд Access» План
- •Література
- •Приклад створення простої автоформи:
- •Приклад створення форми за допомогою «Мастера форм»:
- •Створення форм за допомогою режиму конструктора
- •Тема 19 «Створення фільтрів в скбд ms Access» План
- •Література
- •1.Фільтр по выделенному фрагменту
- •2. Використання поля «Фильтр для»
- •3. «Звичайний фільтр»
- •4. «Розширенный фільтр»
- •Збереження фільтру як запиту
- •Використання запиту в якості фільтру
- •Тема 20 «Створення звітів в скбд Access» План
- •Література
- •Тема 21 «Створення макросів в скбд Access» План
- •Література
- •Макрокоманди, їх призначення та аргументи:
- •Збереження макросів
- •Виконання макроса
- •Редагування макросів
- •Копіювання макросів
- •Тема 22 «Системний каталог» План
- •Література
- •Зміст системного каталогу
- •Тема 23 «Властивості компонента tadoTable» План
- •Література
- •Тема 24 «Методи компонента tadoTable» План
- •Література
- •Тема 25 «Керування відображенням даних» План
- •Література
Іменування файлів
Зупинимося коротко на способах іменування файлів. Всі сучасні файлові системи підтримують багаторівневе іменування файлів за рахунок підтримки в зовнішній пам'яті додаткових файлів із спеціальною структурою - каталогів. Кожен каталог містить імена каталогів і файлів, що містяться в даному каталозі. Таким чином, повне ім'я файлу складається із списку імен каталогів плюс ім'я файлу в каталозі, що безпосередньо містить даний файл. Різниця між способами іменування файлів в різних файлових системах полягає в тому, з чого починається цей ланцюжок імен.
В цьому відношенні є два крайні варіанти. У багатьох системах управління файлами потрібно, щоб кожен архів файлів (повне дерево довідників) цілком розташовувався на одному дисковому пакеті (або логічному диску, розділі фізичного дискового пакету, що представляється за допомогою засобів операційної системи як окремий диск). В цьому випадку повне ім'я файлу починається з імені дискового пристрою, на якому встановлений відповідний диск. Такий спосіб іменування використовується у файлових системах фірми DEC, дуже близько до цього знаходяться і файлові системи персональних комп'ютерів. Можна назвати цю організацію підтримкою ізольованих файлових систем.
Інший крайній варіант був реалізований у файлових системах операційної системи Multics. У файловій системі Miltics користувачі представляли всю сукупність каталогів і файлів як єдине дерево. Повне ім'я файлу починалося з імені кореневого каталога, і користувач не зобов'язаний був піклуватися про установку на дисковий пристрій яких-небудь конкретних дисків. Сама система, виконуючи пошук файлу за його іменем, запрошувала установку необхідних дисків. Таку файлову систему можна назвати повністю централізованою.
Звичайно, багато в чому централізовані файлові системи зручніше ізольованих: система управління файлами переймає на себе більше рутинної роботи. Але в таких системах виникають істотні проблеми, якщо комусь потрібно перенести піддерево файлової системи на іншу обчислювальну установку. Компромісне рішення застосоване у файлових системах ОС UNIX. На базовому рівні в цих файлових системах підтримуються ізольовані архіви файлів. Один з цих архівів оголошується кореневою файловою системою. Після запуску системи можна «змонтувати» кореневу файлову систему і ряд ізольованих файлових систем в одну загальну файлову систему. Технічно це виробляється за допомогою закладу в кореневій файловій системі спеціальних порожніх каталогів. Спеціальний системний виклик кур'єр ОС UNIX дозволяє підключити до одного з цих порожніх каталогів кореневий каталог вказаного архіву файлів. Після монтування загальної файлової системи іменування файлів виробляється так само, як якби вона із самого початку була централізованою. Якщо врахувати, що звичайне монтування файлової системи виробляється при розкручуванні системи, то користувачі ОС UNIX зазвичай і не замислюються про вихідне походження загальної файлової системи.
Захист файлів
Оскільки файлові системи є загальним сховищем файлів, що належать, взагалі кажучи, різним користувачам, системи управління файлами повинні забезпечувати авторизацію доступу до файлів. У загальному вигляді підхід полягає в тому, що по відношенню до кожного зареєстрованого користувача даної обчислювальної системи для кожного існуючого файлу вказуються дії, які дозволені або заборонені даному користувачеві. Існували спроби реалізувати цей підхід в повному об'ємі. Але це викликало дуже великі накладні витрати як по зберіганню надлишкової інформації, так і по використанню цієї інформації для контролю правомочності доступу.
Тому в більшості сучасних систем управління файлами застосовується підхід до захисту файлів, вперше реалізований в ОС UNIX. У цій системі кожному зареєстрованому користувачеві відповідає пара цілочисельних ідентифікаторів: ідентифікатор групи, до якої відноситься цей користувач, і його власний ідентифікатор в групі. Відповідно, при кожному файлі зберігається повний ідентифікатор користувача, який створив цей файл, і наголошується, які дії з файлом може виробляти він сам, які дії з файлом доступні для інших користувачів тієї ж групи, і що можуть робити з файлом користувачі інших груп. Ця інформація дуже компактна, при перевірці потрібна невелика кількість дій, і цей спосіб контролю доступу задовільний в більшості випадків.
