Особливості слизової оболонки. Слинні залози язика.

Язик покритий слизовою оболонкою, яка має різний рельєф на нижній, бічних і верхній поверхнях органу. Найпростішу будову мас слизова оболонка на нижній поверхні. Епітелій тут багатошаровий плоский незроговілий. Власна пластинка (пухка волокниста сполучна тканина) вдається в епітелій і утворює короткі сосочки. Далі розташовується підслизова основа (пухка волокниста сполучна тканина), яка прилягає безпосередньо до м'язів язика. Слизова оболонка нижньої поверхні язика легко зміщується.

Слизова оболонка верхньої і бічних поверхонь язика нерухомо зрощена з його м'язовим тілом і містить особливі утворення сосочки. Підслизова основа відсутня. В язиці є чотири види сосочків: ниткоподібні, грибоподібні, жолобкуваті і листоподібні. Усі сосочки є похідними слизової оболонки і побудовані за загальним планом. Слизова оболонка кореня язика характеризується відсутністю сосочків. Поверхня епітелію тут нерівна, має підвищення і заглиблення. Підвищення утворюються за рахунок скупчення у власній пластинці слизової оболонки лім­фатичних вузликів (язиковий мигдалик).

В язиці розташовуються три види залоз: білкові, слизові і змішані. Білкові залози (Ебнера) розміщені біля жолобкуватих і листоподібних сосочків. Це прості трубчасті розгалужені залози, їх вивідні протоки відкриваються в ровики жолобу­ватих або між листоподібними сосочками, і вистелені багатошаровим плоским епітелієм. Кінцеві відділи представлені розгалуженими трубочками з вузьким просвітом і сероцитами конічної форми. Слизові залози (Вебера) розташовані, головним чином, у корені язика і вздовж його бічних країв. Це поодинокі прості альвеолярно-трубчасті залози. їх протоки вистелені багатошаровим епітелієм. Кінцеві відділи містять слизові клітини - мукоцити. Змішані залози (Нуна) розміщуються в передньому відділі язика і відкриваються своїми вивідними протоками вздовж нижньої поверхні язика, часто на дні крипт язикового мигдалика.

Будова і функція сосочків язика. Орган смаку.

На слизовій оболонці верхньої і бічних поверхонь язика розміщуються особ­ливі утворення - сосочки. Є чотири види сосочків - ниткоподібні, грибоподібні, жолобуваті і листоподібні. Усі сосочки є похідними слизової оболонки і побудовані .за загальним планом.

Ниткоподібні сосочки (рис.21) розподілені по спинці язика рівномірно, але найбільша кількість їх спостерігається в куті термінальної борозни. Довжина їх становить 0,3 мм. Різновидом ниткоподібних є конічні сосочки. Вони зустрічають­ся у плодів пізніх стадій розвитку і новонароджених дітей на передньобічній поверхні язика, мають ширшу основу, дещо вищі від інших. До моменту відлучення від грудей конічні сосочки редукуються. На місці кожного сосочка власна пластинка слизової оболонки утворює підвищення, яке в основі має форму підкови. Від цього підвищення відходять довгі вторинні сосочки, які глибоко вдаються в епітелій. Епітелій (багатошаровий плоский) покриває ці виступи. Поверхневі клітини епі­телію, які розташовуються на найбільш виступаючих ділянках сосочків, зроговівають не в повній мірі, дещо відшаровуються від підлеглих шарів і нагадують черепицю білуватого кольору Сукупність ниткоподібних сосочків зумовлює нормальну "обкладеність" язика.

Кількість грибоподібних сосочків значно менша, ніж ниткоподібних, вони розташовуються асиметрично. Грибоподібні сосочки довжиною 0,7-1,8 мм мають вузьку основу і широку верхівку, і дійсно нагадують за формою гриб. Основа кожного такого сосочка утворюється виростом власної пластинки. Епітелій багатошаровий плоский незроговілий. В епітелії інколи зустрічаються смакові бруньки.

Жолобуваті сосочки розташовуються вздовж термінальної лінії, число їх 6-16. Довжина сосочка - 1-1,5 мм, діаметр 1-3 мм. Як і грибоподібні, вони мають вузьку основу, широку верхівку, занурені в товщу слизової оболонки і оточені ровиком. Потовщення слизової оболонки, яка оточує сосочок, називається валиком. На бічних поверхнях цих сосочків завжди спостерігаються смакові бруньки. У ділянках, де розміщуються жолобкуваті сосочки, під ними між м'язовими пучками язика містяться серозні залози. їх вивідні протоки відкриваються на дні ровиків. Водянистий білковий секрет цих залоз промиває ровики від речовин, які туди потрапляють.

Листоподібні сосочки добре розвинені лише в дітей і розташовуються пере­важно по краях язика. Довжина сосочка 2-5 мм. В епітелії бічних поверхонь містять­ся смакові бруньки. У простори, якими розділені ці сосочки, відкриваються вивідні протоки серозних залоз язика (рис.22). У дорослих листоподібні сосочки редукуються.

Орган смаку (з вторинно-чутливими, сенсорно-епітеліальними клітинами) представлений сукупністю смакових бруньок в епітелії жолобкуватих, листоподіб­них і грибоподібних сосочків язика. У дітей смакові бруньки можна знайти на губах, надгортаннику, голосових зв'язках.

Смакова брунька має еліпсоїдну форму і складається з 10-60 клітин, які щільно прилягають одна до одної (рис.23). Серед них розрізняють рецепторні, підтримуючі і базальні. Вони оточені базальною мембраною. Верхівка бруньки сполучається з поверхнею язика за допомогою отвору - смакової пори, яка закінчується досере­дини заглибленням - смаковою ямкою.

Смакові сенсорні епітеліоцити мають типові органели, ядро розташоване базально, на верхівці - мікроворсинки, якими сприймається подразнення. Збудження передається на нервові закінчення (біля 50 навкруги бруньки).

Підтримуючі епітеліоцити оточують сенсорні клітини, мають велике ядро і добре розвинену ендоплазматичну сітку. Вони являють собою малоспеціалізовані клітини, з яких розвиваються і сенсорні, і підтримуючі. Термін життя останніх - 10 діб.