Тема7. Технології інтерактивного навчання. Особливості технологій інтерактивного навчання в початковій школі під час вивчення предмету “ я і Україна. Навколишній світ.”

Мета лекції: ознайомити студентів із особливостями психічного та фізичного розвитку дітей молодшого шкільного віку. Сприяти розвитку навичок застосування у педагогічній діяльності технологій кооперативного, колективно-групового навчання, технології ситуативного моделювання. Включити студентів у рольове моделювання з метою набуття власного досвіду. Розширити знання студентів про комп‘ютерні технології навчання та з‘ясувати доцільність їх використання у початковій школі під час вивчення дисциплін природничого циклу. Виховувати позитивне ставлення студентів до інноваційної діяльності.

План лекції

1. Характеристика вікових особливостей психічного та фізичного розвитку дітей молодшого шкільного віку.

2. Особливості технологій кооперативного навчання у початковій школі на уроках з курсу “ Я і Україна. Навколишній світ” (робота в парах; змінювальні трійки; карусель; акваріум).

3. Особливості застосування технології колективно-групового навчання на уроках з природничих дисциплін (мікрофон; мозковий штурм; навчаючи-вчуся; незакінчене речення).

4. Особливості застосування на уроках з курсу “ Я і Україна. Навколишній світ 1-4 кл.” технології ситуативного моделювання (імітаційні ігри).

5. Аспектний аналіз комп‘ютерних технологій навчання і доцільність використання їх у початковій школі під час вивчення природничих дисциплін.

Зміст лекції

Будь яка діяльність може бути або технологією, або мистецтвом. Мистецтво засноване на інтуїції, технологія – на закономірностях науки. З мистецтва все починається, а технологією закінчується. Будь яка технологія навчання має свої педагогічні особливості, які суттєво відрізняють її від інших навчальних технологій. Окремі з них є провідними, без них навчальна технологія асимілюється, втрачає свою сутність, перестає бути сама собою.

Визначення періодів, стадій, фаз психічного розвитку особистості необхідне для створення оптимальної системи навчання і виховання, використання в повному обсязі можливостей дитини на кожному віковому етапі. Сучасний педагог має розуміти зв‘язок між періодами і стадіями розвитку, оскільки набуті знання і навички на попередній стадії переходять у наступну і використовуються в нових, складніших взаємовідносинах особистості із суспільним середовищем.

Під час інноваційного навчання у початковій школі педагогу слід пам‘ятати, що для дітей цього віку сприймання стає довільнішим, цілеспрямованим і категоріальним процесом, але трапляються труднощі в сприйманні форми та її відображенні.

В учнів формується здатність спостерігати явища навколишньої діяльності, тобто, виходячи з певної мети, помічати їх, виявляти істотні деталі, з‘ясувати взаємозв‘язки між ними.

У дітей молодшого шкільного віку під впливом навчання формується логічна пам‘ять, яка має вирішальне значення у здобутті знань. Але не вміючи ще диференціювати завдання від інших навчальних завдань, молодші школярі виробляють у себе настанову на дослівне запам‘ятовування і відтворення. За правильного педагогічного керівництва учні осмислено запам‘ятовують доступний для них матеріал. Зростають продуктивність, обсяг, міцність, точність запам‘ятовування матеріалу. У цей період учні частіше вдаються до спеціальних мнемонічних прийомів запам‘ятовування.

У молодшому шкільному віці відбувається подальший розвиток особистісних якостей не тільки в інтелектуальній, а й в емоційній, вольовій сферах, спілкуванні з дорослими та однолітками. Джерелом емоцій у молодших школярів є навчальна та ігрова діяльність. Формуванню почуттів сприяють успіхи та невдачі у навчанні, взаємини в колективі, читання художньої та наукової літератури, інтелектуальні ігри тощо. До емоційної сфери належать переживання нового, здивування, сумнів, радощі пізнання – основи формування пізнавальних інтересів, допитливості учнів. Колективні заняття сприяють розвитку моральних почуттів і формуванню таких рис характеру, як відповідальність, товариськість, колективізм. Починає формуватися громадська думка стосовно учнів, які успішно навчаються і є дисциплінованими, з‘являються спроби оцінити вчинки ровесників.

Отже, мета курсу “ Я і Україна” – сприяти формуванню в малого українця потреби до пізнання світу і людини в ньому як соціальної і біологічної істоти; засвоєнню духовних цінностей у різноманітних сферах: пізнавальній, моральній, діяльнісно-вольовій, емоційній, естетичній, комунікативній; виховання патріотизму, поваги до Української держави, її символіки, свідомого бажання зробити свій внесок у становлення України як демократичної заможної держави; створенню теоретичної бази для інтелектуального розвитку молодших школярів.

Педагог має будувати уроки, дидактична структура яких побудована на інтелектуальному навчанні. Матеріал уроку, який піднесено у новій формі, сприймається учнями як інформація, що примушує розуміти і запам‘ятовувати. Під час підготовки до нестандартного уроку учні самі шукають цікавий матеріал, знаходять дивовижні факти, запитання, складають вірші, пісні на відповідну тематику.

Загальним недоліком нетрадиційних уроків є відсутність класифікацій які допоможуть учителю розібратися у сутності інтерактивного навчання. Вибираючи із відомого учителю арсеналу нетрадиційних уроків він як правило опирається на власну інтуїцію, а не на будь-які наукові підстави. Такий вибір призведе до істотних недоліків, які призведуть до зниження педагогічної ефективності навчального процесу:

• відсутність прогнозу позитивних змін – росту якості знань та умінь, змини у розвитку учнів;

• перевагу репродуктивних технологій навчання: увага приділяється переважно формі організації процесу навчання, а не його змісту;

• перенавантаженню деяких уроків навчальним матеріалом, часто фактологічним.

Педагог має розуміти, що інтерактивні навчальні технології не вибираються для виконання певних навчальних завдань, а самою своєю структурою визначають кінцевий результат.

Якщо розглядати особливості кооперативного навчання , то слід зазначити, що це форма організації навчання у малих групах учнів, об‘єднаних спільною навчальною метою. Інтерактивні технології кооперативного навчання організовуються як на уроках засвоєння, так і на уроках застосування знань, умінь та навичок.

Робота в парах, це технологія яка особливо ефективна на початкових етапах навчання учнів роботі у малих групах. Ця технологія дає учням час думати, обмінятись ідеями з партнером і лише потім озвучувати свої думки перед класом. Вона сприяє розвитку навичок спілкування, вміння висловлюватись, критичного мислення, вміння переконувати й вести дискусію. Робота в парах дає можливість проаналізувати разом проблему, вправу, розробити разом питання до учителя або до інших учнів, порівняти записи, зроблені в класі.

Змінювальні трійки це технологія яка сприяє активному, ґрунтовному аналізу та обговоренню нового матеріалу з метою його осмислення, закріплення та засвоєння.

Карусель це варіант кооперативного навчання найбільш ефективний для одночасного включення всіх учасників в активну роботу з різними партнерами зі спілкування для обговорення дискусійних запитань. Ця технологія застосовується для обговорення будь-якої гострої проблеми з діаметрально протилежних позицій, або для збирання інформації з якої-небудь теми.

Акваріум цей варіант кооперативного навчання ефективний для розвитку навичок спілкування в малій групі, вдосконалення вміння аргументувати свою думку.

Технології колективно-групового навчання передбачають одночасну спільну (фронтальну) роботу всього класу.

Технологія “Мікрофон” надає можливість кожному сказати щось швидко, по черзі, відповідаючи на запитання або висловлюючи свою думку чи позицію. У якості мікрофону може виступати будь-який предмет (ручка, олівець). Учні передаватимуть його один-одному, по черзі беручи слово. На доповідь відводиться час не більше ніж 0,5-1 хвилина. Відповіді одразу не коментуються і не оцінюються учителем.

Мозковий штурм спонукає учнів проявляти уяву та творчість, дає можливість їм вільно висловлювати свої думки. Мета зазначеної технології полягає в тому, щоб зібрати якомога більше ідей щодо проблеми від усіх учнів протягом обмеженого часу. Кількість ідей заохочується. В умовах висування великої кількості ідей учасники штурму мають можливість пофантазувати. Учні можуть змінювати ідеї, висувати нові і обґрунтовувати їх.

Метод “Навчаючи – учусь” використовується при вивченні блоку інформації або при узагальненні та повторенні вивченого. Він дає можливість учням узяти участь у передачі своїх знань однокласникам. Учні можуть ходити по класу і знайомити зі своєю інформацією інших однокласників. Але учень може одночасно говорити тільки з однією особою. Отже, учень ділиться своїм фактом і сам отримує інформацію від однокласника.

Ігрові технології навчання відрізняються різноманіттям, тому віднести їх до будь-якої групи дуже складно. Основний мотив гри – не результат, а процес. Цей факт підсилює їх розливальне значення, але робить менш очевидним освітній ефект. Освітній ефект звичайно має місце коли ігри розглядати не ізольовано, а у системі. Можна, наприклад рухатися від засвоєння і використання фактів до їх зв‘язків (від рішення кросвордів до їх складення), від описання (уроки-подорожі) до пояснення (уроки-експедиції, дослідження).

Зазначені уроки у початковій школі пробуджують інтерес до процесу навчання і навчального предмету.

Ігрові форми відрізняються тим, що тут процес навчання максимально наближений до практичної діяльності. Рішення у багатьох іграх приймаються колективно, що розвиває мислення учнів, комунікативні здібності. У процесі гри виникає відповідний емоційний настрій, активізуючий навчальний процес.

Для ігрових форм уроку характерно:

• моделювання певних видів практичної діяльності;

• моделювання умов, у яких відбувається діяльність;

• наявність ролей, їх розподілення між учасниками гри;

• різниця рольових цілей учасників гри;

• взаємодія учасників, які виконують ті чи інші ролі;

• наявність загальної мети у всього ігрового колективу;

• групове або індивідуальне оцінювання діяльності учасників гри.

Процес гри сприяє розвитку учнів, поглибленню та підвищенню оперативності знань.

До ігрових форм уроку відносять рольові, імітаційні, ділові та інші ігри.

Вимоги до проведення дидактичних ігор:

• гра – це форма діяльності учнів, у котрій усвідомлюється навколишній світ, відкривається простір для особистісної активності та творчості;

• гра має дути побудована на інтересі;

• обов‘язковим є елемент змагання між учасниками гри.

Етапи гри включають:

• попередню підготовку: клас розбивають на команди, приблизно однакові за здібностями, дають домашнє завдання командам;

• гру;

• закінчення уроку: висновки про діяльність учасників гри і підведення підсумків.

Імітаційні ігри розвивають уяву та навички критичного мислення, сприяють застосуванню на практиці вміння вирішувати проблеми.

Комп‘ютерні технології в початковій школі (див. Освітні технології: Навч.-метод. посіб. / О.М.Пєхота та ін. – К.: А.С.К., 2004. – 163-179.)

Запитання для самоперевірки:

1. Навести характеристику вікових особливостей психічного та фізичного розвитку дітей молодшого шкільного віку.

2. Особливості технологій кооперативного навчання у початковій школі на уроках з курсу “ Я і Україна. Навколишній світ” (робота в парах; змінювальні трійки; карусель; акваріум)

3. Особливості застосування технології колективно-групового навчання на уроках з природничих дисциплін (мікрофон; мозковий штурм; навчаючи-вчуся; незакінчене речення).

4. Особливості застосування на уроках з курсу “ Я і Україна. Навколишній світ 1-4 кл.” технології ситуативного моделювання (імітаційні ігри).

5. Запропонувати аспектний аналіз комп‘ютерних технологій навчання і обґрунтувати доцільність використання їх у початковій школі під час вивчення природничих дисциплін.