Загальна характеристика порожнини рота.

Порожнина рота належить до переднього відділу травної системи. Основною її функцією є механічна обробка їжі. Додатковими - хімічна переробка вуглеводів за допомогою амілази і мальтази слини, захисна.

Слизова оболонка порожнини рота має такі особливості: наявність багатошарового плоского епітелію товщиною 180-600 мкм, власної пластинки, відсутність або слабкий розвиток м'язової пластинки, відсутність у деяких ділянках підслизової основи (рис.9).

За нормальних умов слизова оболонка має переважно гладку блискучу поверхню. Інтенсивність блиску залежить від ступеня її зволоження слиною. Колір коливається від блідо-рожевого до червоного в залежності від ступеня васкуляризації. Через добре зволожений епітелій слизової оболонки можуть швидко всмок­туватись багато речовин, що використовується в лікарській практиці (введення нітрогліцерину, валідолу тощо).

Під епітелієм лежить власна пластинка слизової оболонки. Це пухка волокниста сполучна тканина. М'язова пластинка розвинена слабо. Підслизова основа (пухка волокниста сполучна тканина) з'єднує слизову оболонку з підлеглими структурами (м'язами, окістям). Рухомість і здатність до утворення складок слизової оболонки порожнини рота залежать від ступеню розвитку підслизової основи. Найбільш рухомою є слизова оболонка губи, щоки, дна порожнини рота і м'якого піднебіння, нерухомою - в ділянці ясен і твердого піднебіння.

Функції слизової оболонки порожнини рота: - бар'єрна, механічна, всмок­тувальна, рецепторна (смакова, температурна, тактильна, больова чутливість), буферна (підтримання постійного рН), захисна (імунна).

Структурні та гістохімічні особливості епітелію слизової оболонки, його часткове зроговіння в окремих ділянках.

Слизова оболонка порожнини рота вистелена багатошаровим плоским епітелієм, кількість шарів якого неоднакова в різних ділянках. Основні шари епітелію- базальний, остистий (шипуватий), плоских клітин (поверхневий). Зернистий шар виявляється лише при частковому зроговінні і менш виражений у порівнянні з епідермісом. Зернистий шар спостерігається, зокрема, у слизовій оболонці ясен і твердого піднебіння, локалізується між остистим і роговим шарами. Якщо поверхневі клітини при цьому не мають ядер - це явище називається ортокератозом. Якщо поверхневі клітини містять ядра - це називається паракератозом. Ортокератоз виявляється в ділянках з постійним підвищеним навантаженням на епітелій (ясна, тверде піднебіння). У ділянках, де немає постійного механічного навантаження (щока), виявляються ознаки паракератозу.

Будова епітелію слизової оболонки порожнини рота.

Епітелій губ, щік, язика, дна ротової порожнини, м'якого піднебіння містить базальний, остистий, поверхневий шари. На твердому піднебінні, яснах виявляються базальний, остистий, зернистий, роговий шари. В епітелії слизової оболонки порожнини рота відбуваються активні обмінні процеси, характеристику яких ми отримуємо за допомогою гістохімічних методів дослідження. У клітинах базального і остистого шарів спостерігається перевага процесів біологічного окислення над процесами гліколізу, міститься велика кількість ДНК і РНК, виявляється значна активність глюкозо-6-фосфатдегідрогенази. З наближенням до поверхневих шарів наростають процеси гліколізу, зменшується кількість глікогену і сукцинат­дегідрогенази в клітинах.

До особливостей будови епітелію слизової оболонки порожнини рота належить також його проникливість. Він пропускає через себе воду — це явище називається перспірацією.