Тема 4. Операції з обслуговування платіжного

обороту

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Вивчення цієї теми треба розпочати з ознайомлення з нормативною базою здійснення розрахункових операцій, сутністю та особливостями платіжних систем та переказу грошей в Україні, а також особливостями міжбанківського переказу грошей в Україні у національній валюті. Увагу потрібно приділити вивченню особливостей порядку відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземній валютах, безготівкових розрахунків у національній валюті України.

План самостійної роботи

1. Закон України “Про банки і банківську діяльність

2. Закон України “Про платіжні системи та переказ грошей в Україні”.

3. Інструкція “Про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах”.

4. Інструкція “Про безготівкові розрахунки в націо­нальній валюті України”.

5. Інструкція “Про міжбанківський переказ грошей в Україні в національній валюті

Література: 1.1, 1.5, 10, 11, 12, 33, 36, 47, 50, 53, 56, 59,

63,64.

Питання 1. Закон України “Про банки і банківську діяльність”

Під час вивчення цього питання потрібно звернути увагу на Закон України “Про банки і банківську діяльність”, стаття 51. Розрахункові банківські операції.

Для здійснення банківської діяльності банки відкривають та ведуть кореспондентські рахунки у Національному банку України та інших банках в Україні і за її межами, банківські рахунки для фізичних та юридичних осіб у гривнях та іноземній валюті.

Банківські розрахунки проводяться у готівковій та безготівковій формах згідно із правилами, встановленими нормативно-правовими актами Національного банку України.

Безготівкові розрахунки проводяться на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді.

Банки в Україні можуть використовувати як платіжні інструменти платіжні доручення, платіжні вимоги, вимоги- доручення, векселі, чеки, банківські платіжні картки та інші дебетові та кредитові платіжні інструменти, що застосовуються у міжнародній банківській практиці.

Платіжні інструменти мають бути оформлені належним чином і містити інформацію про їх емітента, платіжну систему, у якій вони використовуються, правові підстави здійснення

53

розрахункової операції і, як правило, держателя платіжного інструмента та отримувача коштів, дату валютування, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення банком розрахун­кової операції, що цілком відповідають інструкціям власника рахунку або іншого, передбаченого законодавством, ініціатора розрахункової операції.

При виконанні розрахункової операції банк зобов’язаний перевірити достовірність та формальну відповідність документа.

Під час оплати за договорами, укладеними підпри­ємствами, утвореними у встановленому порадку органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим чи органами місцевого самоврядування та уповноважені на отримання державних коштів, взяття за ними зобов’язань і здійснення платежів, у тому числі, державними, казенними, комунальними підприємствами, а також господарськими товариствами, у статутному капіталі яких державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків, їх дочірніми підприємствами, а також підприємствами, господарськими товариствами, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків належить державним, у тому числі, казенним, комунальним підприємствам та господарським товариствам, у статутному капіталі яких державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків, об’єднаннями таких підприємств (господарських товариств), банки перевіряють наявність звіту про результати здійснення процедури закупівлі та інших документів, що підтверджують виконання такими підприємствами та господарськими товариствами вимог Закону України “Про здійснення державних закупівель”.

Питання 2. Закон України “Про платіжні системи та переказ грошей в Україні”

Обробка та передача в межах України електронних та паперових документів на переказ, документів за операціями із застосуванням спеціальних платіжних засобів та документів на відкликання можуть здійснюватися за допомогою як внутріш­ньодержавних, так і міжнародних платіжних систем, що діють в Україні.

Порядок діяльності платіжної системи визначається її правилами, встановленими платіжною організацією відповідної платіжної системи.

Правила платіжної системи (крім внутрішньобанківських платіжних систем) мають встановлювати організаційну структу­ру платіжної системи, умови членства, порядок вступу та виходу із системи, принцип виконання документів на переказ, відкликання документів на переказ, порядок вирішення спорів, управління ризиками у системі, систему страхування, систему захисту інформації, порядок проведення реконсиляції та інші положення, визначені платіжною організацією. Правила відповідної платіжної системи, а також договори, що уклада­ються між учасниками цієї платіжної системи (крім внутрішньобанківських платіжних систем), повинні передбачати порядок врегулювання неплатоспроможності та інших випадків нездатності виконання членами платіжної системи своїх зобов’язань.

Банк визначає умови та порядок функціонування власної внутрішньобанківської платіжної системи з урахуванням вимог закону та нормативно-правових актів Національного банку України.

Правила внутрішньодержавної платіжної системи та міжнародної платіжної системи, платіжною організацією якої є резидент, мають бути узгоджені платіжною організацією цієї платіжної системи з Національним банком України.

При проведенні переказу платіжні системи мають право здійснювати взаємозалік на основі клірингу або виконувати кожний документ на переказ окремо.

Для формування та обробки документів за операціями із частосуванням спеціальних платіжних засобів, документів на

переказ, документів на відкликання платіжні системи, а також банки повинні використовувати системи захисту інформації та мають право використовувати спеціальні платіжні засоби, ідентифікатори держателя спеціального платіжного засобу, програмно-технічні засоби та телекомунікаційні канали зв’язку.

Порядок використання платіжними системами, а також окремими банками платіжних інструментів, програмно- технічних засобів, систем захисту інформації та телекому­нікаційних каналів зв’язку визначається правилами цих систем та відповідними договорами, з урахуванням вимог закону та нормативно-правових актів Національного банку України.

В Україні можуть створюватися внутрішньодержавні банківські та небанківські платіжні системи. До внутрішньо­державних банківських платіжних систем відносяться системи міжбанківських розрахунків, системи масових платежів та внутрішньобанківські платіжні системи. Система міжбанків­ських розрахунків призначена для переказу коштів у межах України між банками на виконання зобов’язань їх клієнтів, а також власних зобов’язань цих банків. Внутрішньобанківська платіжна система створюється банком із метою забезпечення найбільш сприятливих умов для проведення переказу коштів між його підрозділами.

Система масових платежів призначена для переказу коштів за операціями, що здійснюються юридичними та фізичними особами із застосуванням платіжних інструментів. Внутрішньодержавні небанківські платіжні системи мають право здійснювати діяльність, пов’язану із переказом, виключно після їх реєстрації в Національному банку України та отримання відповідного дозволу Національного банку України.

Порядок реєстрації та отримання внутрішньодержавними небанківськими платіжними системами дозволу на здійснення діяльності, пов’язаної із переказом та відкликанням цього дозволу, визначається Національним банком України. Членом внутрішньодержавних небанківських платіжних систем може бути банк, що має банківську ліцензію Національного банку України, а також небанківська фінансова установа, яка має ліцензію Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України на здійснення переказу коштів, і які уклали договір із платіжною організацією відповідної платіжної системи.

Система електронних платежів Національного банку України (СЕП НБУ) - це державна система міжбанківських розрахунків. Необхідною умовою для проведення переказу через СЕП НБУ є встановлення банком кореспондентських відносин із Національним банком України шляхом відкриття кореспондентського рахунка у Національному банку України.

Порядок функціонування СЕП НБУ, прийняття та виклю­чення з її членів, проведення переказу за допомогою цієї системи та інші питання, пов’язані з діяльністю СЕП НБУ, визначаються Національним банком України.

Національний банк України регламентує та забезпечує функціонування СЕП НБУ, гарантує її надійність і безпеку, організовує та бере участь у проведенні через неї міжбанків- ського переказу.

Банки, а також небанківські фінансові установи, які мають ліцензію Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України на здійснення переказу коштів, мають право укладати договори з платіжними організаціями міжнародних платіжних систем про членство або про участь у цих системах. Банки, а також небанківські фінансові установи, які мають ліцензію Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України на здійснення переказу коштів, зобов’язані зареєструвати укладені договори у порядку, встановленому Національним банком України.

Умови договорів між банками, небанківськими фінансовими установами та платіжними організаціями міжна­родних платіжних систем про членство або участь щодо обмеження прав банків, небанківських фінансових установ та їх

представників бути членами або брати участь у інших міжнародних платіжних системах та заснованих за їх участю організаціях, є недійсними.

Платіжні організації внутрішньодержавних платіжних систем та інші організації, засновниками (учасниками) яких є банки, а також небанківські фінансові установи, які мають ліцензію Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України, що укладають договори з платіжними органі­заціями міжнародних платіжних систем про колективну участь їх членів у цих системах, зобов’язані зареєструвати такі договори у Національному банку України у порядку, встанов­леному Національним банком України.

Для реєстрації договорів Національний банк України має право вимагати документи щодо порядку проведення банками та небанківськими фінансовими установами переказів коштів у межах цих міжнародних платіжних систем на території України.

Платіжні організації міжнародних платіжних систем - ситуації, коли резиденти зобов’язані повідомляти Національний банк України про укладені договори з нерезидентами щодо їх членства та участі у цих системах у порядку, встановленому Національним банком України.

Для проведення переказу можуть використовуватися кошти як у готівковій, так і в безготівковій формі.

Види безготівкових розрахунків визначаються законами та прийнятими на їх основі нормативно-правовими актами Національного банку України.

Суб’єктами правових відносин, що виникають при здійсненні переказу коштів, є члени та учасники платіжних систем.

Відносини між суб’єктами переказу регулюються на підставі договорів, укладених між ними з урахуванням вимог чинного законодавства України.

Міжбанківський переказ здійснюється шляхом:

1. проведення суми переказу через кореспондентські рахунки, що відкриваються банками у Національному банку України;

2. проведення суми переказу через кореспондентські рахунки, що відкриваються банками в інших банках або в розрахунковому банку.

Внутрішньобанківський переказ здійснюється в порядку, визначеному правилами відповідної внутрішньобанківської платіжної системи.

Банки здійснюють переказ із кореспондентських рахунків інших банків - своїх клієнтів у межах залишку коштів на цих рахунках, окрім випадків надання обслуговуючим банком кредиту банку-клієнту.

Порядок визначення залишку коштів установлюється Національним банком України.

У разі недостатності на рахунку клієнта коштів для виконання у повному обсязі розрахункового документа стягувача на момент його надходження до банку, цей банк здійснює часткове виконання цього розрахункового документа шляхом переказу суми коштів, що знаходиться на рахунку клієнта, на рахунок отримувача.

Банки виконують міжбанківський (внутрішньобанків­ський) переказ на підставі міжбанківських розрахункових документів.

Питання 3. Інструкція “Про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах”

Банки відкривають своїм клієнтам за договором банківського рахунку поточні рахунки, за договором банків­ського вкладу - вкладні (депозитні) рахунки.

Поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей і здійснення

59

розрахунково-касових операцій із допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства України.

До поточних рахунків також належать:

• рахунки за спеціальними режимами їх використання, що відкриваються у випадках, передбачених законами України або актами Кабінету Міністрів України;

• поточні рахунки типу “Н”, що відкриваються у національній валюті офіційним представництвам і представни­цтвам юридичних осіб-нерезидентів, які не займаються підприємницькою діяльністю на території України;

• поточні рахунки типу “П”, що відкриваються у національній валюті постійним представництвам;

• поточні (накопичувальні) рахунки виборчих фондів;

• інвестиційні рахунки, що відкриваються нерезиден- там-інвесторам в уповноважених банках України відповідно до вимог цієї Інструкції для здійснення інвестиційної діяльності в Україні, а також для повернення іноземної інвестиції та прибутків, доходів, інших коштів, одержаних іноземним інвестором від інвестиційної діяльності в Україні.

Вкладний (депозитний) рахунок - рахунок, що відкри­вається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей, що передаються клієнтом в управління на встановлений строк або без зазначення такого строку під визначений процент (дохід) і підлягають поверненню клієнту відповідно до чинного законодавства України та умов договору. До вкладних (депозит­них) рахунків також належать пенсійні депозитні рахунки, що відкриваються фізичним особам відповідно до Закону України “Про недержавне пенсійне забезпечення” для накопичення заощаджень на виплату пенсії.

Якщо суб’єкт господарювання не має в цьому банку рахунків, то відкриття йому поточного рахунку здійснюється у такому порядку:

особи (особа), які (яка) від імені суб’єкта господарювання відкривають поточний рахунок, мають:

1. надати паспорт або документ, що його замінює;

2. представники юридичних осіб мають також надати документи, що підтверджують їх повноваження. Фізичні особи- резиденти додатково надають документ, виданий відповідним органом державної податкової служби, що засвідчує присвоєння їм ідентифікаційного номера платника податків;

3. подати документи (копії документів, засвідчені в установленому порядку).

На підставі зазначених вище документів уповноважений працівник банку здійснює ідентифікацію клієнта та осіб, уповноважених розпоряджатися поточним рахунком.

Між банком і клієнтом укладається в письмовій формі договір банківського рахунку.

Якщо юридична особа не має рахунку в цьому банку, то для відкриття їй поточного рахунку потрібно подати такі документи:

• заяву про відкриття поточного рахунку, Заяву підписує керівник юридичної особи або інша уповноважена на це особа;

• копію свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, засвідчену органом, що видав свідоцтво, або нотаріально чи підписом уповноваженого працівника банку;

• копію належним чином зареєстрованого установчого документа (статуту/засновницького договору/установчого акта/ положення), засвідчену органом, який здійснив реєстрацію, або нотаріально;

• копію довідки про внесення юридичної особи до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, засвідчену органом, що видав довідку, або нотаріально чи підписом уповноваженого працівника банку;

• копію документа, що підтверджує взяття юридичної особи на облік в органі державної податкової служби, засвідчену

органом, що видав документ, або нотаріально чи підписом уповноваженого працівника банку;

• картку із зразками підписів і відбитка печатки, засвідчену нотаріально або організацією, якій клієнт адміністративно підпорядкований, в установленому порядку. До картки включаються зразки підписів осіб, яким відповідно до чинного законодавства України або установчих документів юридичної особи надано право розпорядження рахунком та підписання розрахункових документів.

Юридичні особи, які використовують найману працю та відповідно до чинного законодавства України є платниками страхових внесків, додатково до вищезазначеного переліку документів мають подати такі документи:

• копію документа, що підтверджує реєстрацію юридичної особи у відповідному органі Пенсійного фонду України, засвідчену органом, що його видав, або нотаріально чи підписом уповноваженого працівника банку;

• копію страхового свідоцтва, що підтверджує реєстрацію юридичної особи у Фонді соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України як платника страхових внесків, засвідчену органом, що його видав, або нотаріально чи підписом уповноваженого працівника банку.

Інформацію про те, що юридична особа не використовує найману працю і не є платником страхових внесків, клієнт обов’язково зазначає в заяві про відкриття поточного рахунку в рядку “Додаткова інформація”.

Якщо суб’єкт господарювання вже має у цьому банку вкладний (депозитний) рахунок, цей клієнт ідентифікований банком і справа уже сформована з юридичного оформлення рахунку, то для відкриття поточного рахунку такому клієнту потрібно додатково подати заяву про відкриття поточного рахунку та картку із зразками підписів і відбитка печатки

(картку із зразками підписів), засвідчену в установленому порядку.

Суб’єкт господарювання, який використовує найману працю та є платником страхових внесків, додатково має подати копії відповідних документів, що підтверджують його реєстрацію у Пенсійному фонді України і Фонді соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, засвідчені органами, що їх видали, або нотаріально чи підписом уповноваженого працівника банку. Інформацію про те, що суб’єкт господа­рювання не використовує найману працю і не є платником страхових внесків, клієнт обов’язково зазначає в заяві про відкриття поточного рахунку в рядку “Додаткова інформація”.

Додатково до цих документів подається клопотання юридичної особи, якщо відкривається поточний рахунок відокремленого підрозділу цієї юридичної особи.

За поточними рахунками, що відкриваються банками суб’єктам господарювання у національній валюті,.здійснюються всі види розрахунково-касових операцій відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства України.

Поточний рахунок в іноземній валюті відкривається суб’єкту господарювання для зберігання грошей і проведення розрахунків ,у межах чинного законодавства України в безготівковій та готівковій іноземній валюті, для здійснення поточних операцій, визначених законодавством України, для здійснення інвестицій за кордон, розрахунків за купівлю-продаж облігацій зовнішньої державної позики України, для зарахування, використання та погашення кредитів (позик, фінансової допомоги) в іноземній валюті, для надходження іноземних інвестицій в Україну відповідно до чинного законодавства України* а також для проведення операцій, передбачених генеральною ліцензією Національного банку на здійснення валютних операцій.

Якщо фізична особа не має в цьому банку рахунків, то відкриття поточного рахунку здійснюється у такому порядку:

1. фізична особа надає уповноваженому працівникові байку паспорт або документ, що його замінює. Фізичні особи- резиденти додатково мають пред’явити документ, виданий органом державної податкової служби, що засвідчує присвоєння їм ідентифікаційного номера платника податків;

2. уповноважений працівник банку ідентифікує фізичну особу, яка відкриває рахунок, та підтверджує здійснення ідентифікації копіюванням вищезазначених документів;

3. фізична особа заповнює заяву про відкриття поточного рахунку та картку із зразками підписів. Зразки підписів засвідчуються підписом уповноваженого працівника банку;

4. між фізичною особою п£ банком укладається договір банківського рахунку.

Видаткові операції за поточними рахунками фізичних осіб здійснюються за розпорядженням власника або за його дорученням на підставі довіреності (копії довіреності), засвідченої нотаріально, а у випадках, визначених законо­давством України, - іншими уповноваженими на це особами. Довіреність може бути засвідчена уповноваженим працівником банку, якщо вона складається в банку (у присутності власника рахунку та довірених осіб). Така довіреність додаткового засвідчення не потребує.

Поточний рахунок типу “Н” у національній валюті відкривається уповноваженим банком таким іноземним представництвам:

• офіційним представництвам;

• представництвам юридичних осіб-нерезидентів, які не займаються на території України підприємницькою діяльністю;

• представництвам Іноземних банків;

• організаціям та установам, які згідно з чинними міжнародними договорами України та законодавством України залучаються до здійснення програм або проектів міжнародної допомоги чи міжнародної технічної допомоги;

• військовим частинам Чорноморського флоту Російської Федерації, що дислокуються на території України, які одержують для свого утримання бюджетні кошти за кошторисами Міністерства оборони Російської Федерації.

Відкриття поточного рахунку типу “П” у національній валюті постійному представництву здійснюється у такому порядку. Особи (особа), які (яка) відкривають рахунок, мають:

• надати паспорт або документ, що його замінює, і документи, що підтверджують їх повноваження. Фізичні особи- резиденти додатково надають документ, виданий відповідним органом державної податкової служби, що засвідчує при­своєння їм ідентифікаційного номера платника податків;

• подати документи (копії документів, засвідчені в установленому порядку) за переліком, визначеним Інструкцією.

На підставі цих документів уповноважений працівник банку здійснює ідентифікацію постійного представництва та осіб, уповноважених розпоряджатися поточним рахунком типу “ГГ, у національній валюті.

Між банком і постійним представництвом укладається у письмовій формі договір банківського рахунку.

Поточні рахунки клієнтів банків закриваються:

• на підставі заяви клієнта;

• на підставі рішення відповідного органу, на який згідно із законом покладено функції щодо припинення юридичної особи або припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця (за заявою ліквідатора, голови або члена ліквідаційної комісії, управителя майна тощо);

• у разі смерті власника рахунку - фізичної особи та фізичної особи-підприємця (за заявою третьої особи, зокрема, спадкоємця);

• на інших підставах, передбачених чинним шконодавством України або договором між банком і клієнтом.

Банк може відмовитися від договору банківського рахунку та закрити поточний рахунок клієнта, якщо операції за цим рахунком не здійснюються протягом трьох років поспіль і на цьому рахунку немає залишку коштів.

Банк закриває поточний рахунок юридичної особи на підставі документа, виданого державним реєстратором у порядку, установленому чинним законодавством України, який підтверджує державну реєстрацію припинення юридичної особи. За наявності рішення уповноваженого державного органу про скасування державної реєстрації юридичної особи або державної реєстрації фізичної особи-підприємця, визнання в установленому порядку юридичної особи фіктивною або оголошення фізичної особи померлою чи визнання безвісно відсутньою банк закриває рахунки таких осіб і протягом трьох робочих днів надає інформацію спеціально уповноваженому органу виконавчої влади з питань фінансового моніторингу щодо таких рахунків. Залишки коштів за такими рахунками перераховуються на окремі аналітичні рахунки, що відкриті за балансовим рахунком, визначеним Національним банком для обліку кредиторської заборгованості за- операціями з клієнтами банку. У разі ненадходження протягом семи робочих днів розпоряджень від спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань фінансового моніторингу або рішення суду стосовно вжиття чи невжиття заходів щодо цих коштів, банк зараховує ці кошти на балансовий рахунок, визначений Національним банком для обліку коштів за недіючими рахунками клієнтів.

Закриття поточного рахунку за бажанням клієнта здійснюється на підставі його заяви про закриття поточного рахунку, складеної в довільній формі із зазначенням таких обов’язкових реквізитів:

• найменування банку;

• найменування (прізвища, ім’я, по батькові), ідентифікаційного коду за ЄДРПОУ (ідентифікаційного номера) власника рахунку;

• номера рахунку, який закривається;

• дати складання заяви.

Заява про закриття поточного рахунку юридичної особи підписується керівником юридичної особи або іншою уповно­важеною на це особою та засвідчується відбитком печатки юридичної особи.

Заява про закриття поточного рахунку фізичної особи, у тому числі фізичної особи-підприємця, підписується власником рахунку або уповноваженою ним особою. Заява про закриття поточного рахунку фізичної особи-підприємця засвідчується відбитком печатки (за наявності).

Якщо рахунок юридичної особи закривається юридичною особою-правонаступником, то у заяві про закриття поточного рахунку додатково зазначається найменування та іденти­фікаційний код за ЄДРПОУ юридичної особи-правонаступника. Ця заява підписується керівником юридичної особи-право­наступника або іншою уповноваженою на це особою та засвідчується відбитком печатки юридичної особи-право­наступника.

Заява про закриття поточного рахунку може подаватися банку в електронній формі засобами програмно-технічного комплексу “клієнт-банк”, “клієнт-Інтернет-банк” тощо, якщо це передбачено договором банківського рахунку. У цьому випадку заява про закриття поточного рахунку має містити електронний цифровий підпис.

Питання 4. Інструкція “Про безготівкові розрахунки в національній валюті України”

Інструкція встановлює загальні правила, види і стандарти розрахунків юридичних і фізичних осіб та банків у грошовій

67

одиниці України на території України, що здійснюються за участю банків.

Вимоги цієї Інструкції поширюються на всіх учасників безготівкових розрахунків, а також на стягувачів, які здійснюють примусове списання коштів із рахунків цих учасників, та обов’язкові для виконання ними.

Учасники безготівкових розрахунків відкривають рахун­ки в порядку, що встановлюється нормативно-правовими актами Національного банку з питань відкриття та використання рахунків, а також рахунки для обліку коштів у розрахунках за конкретними операціями (акредитиви, розрахункові чеки тощо).

Банк здійснює розрахунково-касове обслуговування своїх клієнтів на підставі відповідних договорів і своїх внутрішніх правил здійснення безготівкових розрахунків. Кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів. Платники та стягувачі оформляють доручення/розпорядження про списання коштів із рахунків на відповідних бланках розрахункових документів, форма та порядок оформлення яких визначаються цією Інструкцією. Платники - фізичні особи мають право оформляти доручення про списання коштів зі своїх рахунків у довільній формі, погодженій у договорі з банком.

Платник може давати доручення про списання коштів зі свого рахунку на бланках розрахункових документів, види яких передбачені договором банківського рахунку чи іншим догово­ром, у якому обумовлено право банку здійснювати договірне списання коштів, а також у вигляді електронного роз­рахункового документа, якщо це передбачено договором між ним і банком.

Банк для здійснення розрахункових операцій може формувати електронні розрахункові документи.

Доручення платників про списання коштів зі своїх рахунків банки приймають до виконання виключно у межах залишку коштів на цих рахунках або якщо договором між банком та платником передбачено їх приймання та виконання у разі відсутності/недостатності коштів на цих рахунках.

Під час здійснення розрахунків можуть застосовуватись розрахункові документи на паперових носіях та в електронному вигляді.

Для списання коштів із рахунку платника банк платника застосовує платіжні інструменти:

• меморіальний ордер;

• платіжне доручення;

• платіжна вимога-доручення;

• платіжна вимога;

• розрахунковий чек;

• акредитив.

Розрахункові документи складаються на бланках, форми яких наведені у додатках до цієї Інструкції. Реквізити розрахункових документів за цими формами заповнюються згідно з вимогами цієї Інструкції.

Бланки розрахункових документів (окрім розрахункових чеків, що належать до документів суворого обліку та/або виготовляються і розповсюджуються централізовано) виготов­ляються на папері формату А4 або А5 будь-яким способом (друкарським, із використанням комп’ютерної техніки тощо) за умови обов’язкового забезпечення наявності та схематичного розташування всіх елементів (рамки, лінії, текстові елементи тощо, за винятком цифр у квадратних дужках, що позначають номери реквізитів) згідно із зразками, наведеними у додатках до цієї Інструкції.

Усі текстові елементи бланків мають бути виконані українською мовою. Відповідальність за правильність запов­нення реквізитів розрахункового документа несе особа, яка оформила цей документ і подала його до обслуговуючого банку.

Банки перевіряють відповідність заповнення реквізитів розрахункових документів клієнтів вимогам цієї Інструкції:

банк платника перевіряє заповнення таких реквізитів:

а) “Платник”, “Код платника”, “Рахунок платника”, “Банк платника”, “Код банку платника”, а також “М.П.” та “Підписи платника” (якщо згідно з формою документа вимагається їх заповнення);

б) банк отримувача - заповнення таких реквізитів: “Отримувач”, “Код отримувача”, “Рахунок отримувача”, “Банк отримувача”, “Код банку отримувача”, а також “М.П. отримувача” та “Підписи отримувача” (якщо згідно з формою документа вимагається їх заповнення);

в) банк стягувача - заповнення таких реквізитів: “Стягу- вач”, “Код стягувача”, “Рахунок стягувача”, “Банк стягувача”, “Код банку стягувача”, а також “М.П. стягувача” та “Підписи стягувача” (якщо згідно з формою документа вимагається їх заповнення).

Якщо розрахункові документи, у яких перевірені реквізити, заповнено з порушенням вимог, то банк, що здійснив перевірку, повертає їх без виконання.

Також банки повертають без виконання розрахункові документи, якщо:

• у розрахунковому документі не заповнено хоча б один із реквізитів, заповнення якого передбачено його формою, крім реквізиту “Дата валютування”;

• немає супровідних документів, надання яких разом із розрахунковим документом передбачено цією Інструкцією, або закінчився строк дії цих супровідних документів;

• розрахунковий документ подано до банку з порушенням чинного законодавства України, або документ не може бути виконано відповідно до чинного законодавства України;

• порушено інші вимоги.

У разі недотримання банками вимог, відповідальність за шкоду, завдану платнику (отримувачу, стягувану), покладається на банк, що обслуговує платника (отримувача, стягувача).

Розрахунковий документ (за винятком розрахункового чека) виписується у кількості примірників, потрібних для всіх учасників безготівкових розрахунків, із використанням електронно-обчислювальних і друкарських машин за один раз. Дозволяється заповнення розрахункового документа власноруч. Примірник розрахункового документа (незалежно від способу його виготовлення), реєстр платіжних вимог, які залишаються у банку, мають містити відбиток печатки (якщо картка із зразками підписів та відбитка печатки містить відбиток печатки) і підписи/підпис відповідальних/ої осіб/особи.

Під час підписування розрахункового документа не дозволяється використання факсиміле, а також виправлення та заповнення розрахункового документа у кілька прийомів. Банк не має права робити виправлення у розрахунковому документі клієнта. Клієнт, виходячи з технічних можливостей своїх та обслуговуючого банку, може подавати до банку розрахункові документи як на паперових носіях, так і у вигляді електронних розрахункових документів, використовуючи системи дистанцій­ного обслуговування. Спосіб подання клієнтом документів до банку передбачається у договорі банківського рахунку. Банк, що обслуговує платника із застосуванням систем дистанційного обслуговування, зобов’язаний перевірити відповідність номера рахунку платника і його коду (номера), що зазначені в електронному розрахунковому документі, і приймати цей документ до виконання, лише якщо вони належать цьому платнику.

Розрахункові документи, що надійшли до банку протягом операційного часу, банк виконує в день їх надходження. Розрахункові документи, що надійшли після операційного часу, банк виконує наступного операційного дня.

Банк і клієнт мають право, ураховуючи встановлені законодавством строки проведення міжбанківського переказу, передбачити в договорі банківського рахунку інші, ніж встановлені в абзаці першому цього пункту, строки виконання розрахункових документів клієнта. Порядок виконання таких документів визначається договором між банком і клієнтом та внутрішніми правилами банку.

Банк виконує розрахункові документи відповідно до черговості їх надходження та виключно у межах залишку коштів на рахунку клієнта, якщо інше не встановлено договором між банком і клієнтом.

Якщо до банку надійшло одночасно кілька розрахун­кових документів, на підставі яких здійснюється списання коштів, то вони виконуються у такій черговості:

а) у першу чергу списуються кошти на підставі рішення суду для задоволення вимог про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю, а також вимог про стягнення аліментів;

б) у другу - списуються кошти на підставі рішення суду для розрахунків щодо виплати вихідної допомоги та оплати праці особам, які працюють за трудовим договором (контрактом), а також виплати за авторським договором;

в) у третю - списуються кошти на підставі інших рішень

суду;

г) у четверту - списуються кошти за розрахунковими документами, що передбачають платежі до бюджету;

ґ) у п’яту - списуються кошти за іншими розрахунковими документами у порядку їх послідовного надходження.

Питання 5. Інструкція “Про міжбанківський переказ грошей в Україні в національній валюті”

В Україні відповідно до Закону України “Про платіжні системи та переказ грошей в Україні” можуть створюватися системи міжбанківських розрахунків, що призначені для переказу грошей у межах України між банківськими установами для виконання зобов’язань їх клієнтів, а також власних зобов’язань цих банківських установ. Порядок діяльності системи міжбанківських розрахунків визначається її правилами, установленими платіжною організацією цієї системи та узгодженими з Національним банком. Для їх узгодження платіжна організація подає до Національного банку (на ім’я заступника Голови, до функціональних обов’язків якого належить загальне керівництво з питань функціонування платіжних систем в Україні) викладені державною мовою три прошиті та засвідчені на звороті відбитком печатки копії Правил діяльності системи міжбанківських розрахунків.

Правила мають встановлювати:

• правову базу, на підставі якої платіжна організація має забезпечувати діяльність платіжної системи;

• організаційну структуру системи міжбанківських розрахунків;

• умови членства, порядок вступу та виходу із системи;

• порядок урегулювання неплатоспроможності та інших випадків нездатності виконання членами системи своїх зобов’язань;

• порядок вирішення спорів;

• управління ризиками в системі та систему страху­вання;

• перелік платіжних інструментів, що використовуються у системі для ініціювання переказу грошей, їх форми та порядку застосування;

• принцип виконання документів на переказ грошей та їх відкликання;

• порядок завершення міжбанківського переказу;

• порядок, технологію та регламент проведення розрахунків;

• порядок проведення реконсиляції;

• порядок використання програмно-технічних засобів, систем захисту інформації та телекомунікаційних каналів зв’язку;

• технологію формування, порядок та строки зберігання архівів електронних банківських документів і баз даних, а також процедуру знищення інформації щодо проведення переказу грошей, строки зберігання якої закінчилися;

• порядок резервування та відновлення функціонування системи у разі порушення її роботи або виникнення надзви­чайних ситуацій;

• інші положення, визначені платіжною організацією.

Визначений платіжною організацією порядок функці­онування системи міжбанківських розрахунків, засоби форму­вання та оброблення документів на переказ, що використо­вуються в системі, мають забезпечувати цілісність та конфі­денційність інформації, своєчасне завершення щоденного оброблення платежів, високий рівень безпеки й операційної надійності системи, відновлення роботи системи у разі порушення її роботи або виникнення надзвичайних ситуацій.

Взаємовідносини у системі міжбанківських розрахунків регулюються договорами, укладеними відповідно до чинного законодавства України.

Якщо договором передбачено здійснення договірного списання, то він має містити достатню для виконання договірного списання інформацію, а саме:

• умови, за яких має здійснюватися договірне списання;

• номер рахунку, з якого має здійснюватися договірне списання, тощо.

Форми міжбанківських розрахункових документів, їх реквізити та порядок оформлення мають відповідати вимогам до розрахункових документів, що визначені нормативно-правовим актом Національного банку про безготівкові розрахунки в Україні у національній валюті.

Банківські установи здійснюють міжбанківський переказ за міжбанківськими електронними розрахунковими докумен­тами, що формуються ними на підставі:

• паперових розрахункових документів клієнтів;

• паперових розрахункових документів банківської установи;

• електронних розрахункових документів, отриманих засобами автоматизованих систем від клієнта - ініціатора переказу;

• електронних розрахункових документів, отриманих засобами ВПС від філії банку;

• електронних розрахункових документів, автоматично сформованих САБ за умовами договорів або згідно з потребою банківської установи;

• електронних розрахункових документів, отриманих засобами інших платіжних систем, телекомунікаційних систем, інших засобів зв’язку за умови забезпечення цілісності та конфіденційності інформації тощо.

Міжбанківський електронний розрахунковий документ має містити такі обов’язкові реквізити:

• назву та номер;

• дату складання (число, місяць, рік);

• ознаку дебет/кредит;

• суму;

• код платника, назву платника, рахунок платника;

• код банку платника;

• код отримувача, назву отримувача, рахунок отримувача;

• код банку отримувача;

• призначення платежу;

• електронний цифровий підпис (далі - ЕЦП);

• ідентифікатор ключа, що використовується для накла­дення ЕЦП;

• технологічні реквізити (відмітку про час оброблення документа тощо).

Міжбанківський переказ виконується у строк до трьох операційних днів відповідно до чинного законодавства України.

Запитання для самоперевірки

1. Які нормативні акти здійснюють регулювання роз­рахункових операцій?

2. У яких формах здійснюються банківські розрахунки ?

3. Яким чином мають бути оформлені платіжні інструменти?

4. У чому полягає суть СЕП НБУ?

5. Яким шляхом здійснюється міжбанківський переказ?

6. У чому полягає особливість порядку відкриття, вико­ристання та закриття рахунків у національній та іноземних валютах?

7. Які платіжні інструменти використовуються платни­ками для списання коштів із рахунку?

8. Яка черговість списання коштів із рахунку при надходженні декількох документів?

9. Які обов’язкові реквізити має містити міжбанківський електронний розрахунковий документ?

Список рекомендованої літератури

1. Закони України (зі змінами та доповненнями):

   1. “Про банки і банківську діяльність” від 07.12.00.

   2. “Про порядок здійснення розрахунків в інозем­ній валюті” від 23.09.94.

   3. “Про заставу” від 02.10.92. - № 1654.

   4. “Про Національний банк України” від 20.05.99.

   5. “Про платіжні системи та переказ грошей в Україні” від 05.04.01.-№2346-111.

   6. “Про обіг векселів в Україні” від 05.04.01. - № 2374-ІП.

   7. “Про фонд гарантування вкладів фізичних осіб” від

20.09.01.

8. “Про іпотеку” від 05.06.03.

9. “Про фінансовий лізинг” (у новій редакції) від

11. 12.03.-№ 1381.

8. “Про цінні папери і фондовий ринок” від 23.02.06.

9. “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом” від

28.11.02.

8. “Про іпотечні кредитування, операції з консолідо­ваним іпотечним боргом та іпотечні сертифікати” від 19.06.03.

9. “Про організацію та обіг кредитних історій” від 23.06.05.

10. “Про державну податкову службу в Україні” від

24.12.93

8. “Про інвестиційну діяльність” від 18.09.91.

1.16 “Про приєднанім України до Конвенції УНІДРУЛ про міжнародний фінансовий лізинг” 11.01.06. - № 3301.

1.17. “Про господарські товариства” від 19.09.91. -№ 1576.

2. Указ Президента України “Про встановлення штрафних санкцій за порушення норм регулювання обігу готівки” від 12.056.95.-№ 436/95 (у редакціївід 11.05.99.-№491/99).

3. Декрет Кабінету Міністрів України “Про систему валютного регулювання і валютного контролю” від 19.02.93 І І Урядовий кур’єр. - 1999. - № 9. - С. З - 9.

4. Інструкція “Про порядок організації та здійснення валютно-обмінних операцій на території України”, затверджена постановою Правління НБУ від 12.12.02. - № 502.

5. Інструкція з бухгалтерського обліку операцій з готівковими коштами та банківськими металами в банках України, затверджена постановою Правління НБУ від 20.10.04. - № 495.

6. Інструкція “Про порядок виконання операцій з дорогоцінними металами, що скуповуються у населення у виробах та брухті”, затверджена постановою Правління НБУ від

21.05.03.-№206.

3. Інструкція з організації перевезення валютних ціннос­тей та інкасації коштів в установах банків України, затверджена постановою Правління НБУ від 14.02.07. -№ 45.

4. Інструкція “Про ведення касових операцій банками України” від 01.06.11. - № 174.

5. Інструкція “Про порядок регулювання діяльності комерційних банків”, затверджена постановою Правління НБУ від 28.08.01.-№ 368 (№ 10; 2001).

6. Інструкція “Про порядок відкриття використання і закриття рахунків у національній та іноземній валютах”, затверджена постановою Правління НБУ від 12.11.03. - № 492.

7. Інструкція “Про безготівкові розрахунки в госпо­дарському обороті України”, затверджена постановою Прав­ління НБУ від 21.01.04. - № 22).

8. Інструкція “Про міжбанківський переказ коштів в Україні в національній валюті”, затверджена постановою Правління НБУ від 16.08.06. -№ 320.

9. Інструкція “Про порядок нарахування і стягнення пені з комерційних банків що сплачують збори до фонду за несвоє­часну або не повне перерахування зборів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб”, затверджена постановою Правління НБУ від 08.01.99. -№ 6.

10. Інструкція “Про порядок складання і оприлюднення фінансової звітності банків України”, затверджена постановою Правління НБУ від 27.12.07. - № 480.

11. Положення “Про фонд гарантування вкладів фізичних осіб”, затверджене постановою КМУ і НБУ від 30.08.02. - № 1301/268).

12. Положення “Про надання Національним банком України кредитів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб”, затверджене постановою Правління НБУвід 25.05.09. - № 308.

13. Положення про порядок формування і використання резерву для відшкодування можливих втрат за позиками комерційних банків (затверджене постановою Правління НБУ від 06.07.00.-№279).

14. Положення “Про операції банків з векселями” (затверджене постановою Правління НБУ від 16.12.02. -№ 508).

15. Положення “Про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами”, затверджене постановою Правління НБУ від

3. -№516.

3. Положення “Про ведення касових операцій у націо­нальній валюті в Україні”, затверджене постановою НБУ від

4. -№637.

3. Положення “Про встановлення офіційного курсу гривні до іноземних валют та курсу банківських металів”, затверджене постановою НБУ від 12.11.03. - № 496.

23. Положення “Про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України” затверджене постановою Правління НБУвід 16.02.02. - № 508.

24. Положення “Про порядок створення і державної реєстрації банківських об’єднань”, затверджене постановою Правління НБУ від 31.08.01. - № 377.

25. Положення “Про порядок формування і використання банками резерву для відшкодування можливих втрат від дебіторської заборгованості” затверджене постановою Правління НБУ від 13.12.02.-№505.

26. Правша, затверджені постановою торгівлі іноземною валютою Правління НБУ від 08.05.11. - № 281.

27. Положення “Про порядок нарахування і сплати зборів фонду гарантування вкладів фізичних осіб”, затверджене постановою Правління НБУ від 14.01.02. -№ 1.

28. Положення “Про порядок відшкодування фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів вкладників банків у разі їх ліквідації”, затверджене постановою Правління НБУ від 11.01.01. —№ 8.

29. Положення “Про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу”, затверджене постановою Правління НБУ від 14.10.04. - № 483.

30. Положення “Про порядок формування резерву під операції банків України з цінними паперами” затверджене постановою Правління НБУ від 15.08.11. - № 281.

31. Положення “Про процентну політику Національного банку України”, затверджене постановою Правління НБУ від 18.08.04.-№389.

32. Правша використання готівкової іноземної валюти на території України, затверджені постановою НБУ від 26.03.98. - №119.

33. Правила організації розрахунково-касового обслуго­вування клієнтів, затверджені постановою НБУ від 05.02.01. -№ 44.

34. Правша здійснення переказів іноземної валюти за дорученням фізичних осіб та одержання фізичними особами в Україні переказів в іноземній валюті із-за кордону, затверджені постанова Правління НБУ -18/103.

35. Правила визначення платіжності та обміну банкнот і монет Національного банку України, затверджені постановою НБУ від 17.11.04. -№547.

36. Правила Національної системи масових електрон­них платежів від 10.12.04. ~№ 620.

37 Правша здійснення за межі України та в Україні переказів фізичних осіб за поточними валютними неторгі- вельними операціями та їх виплати в Україні та внесення змін до деяких нормативно-правових актів НБУ, затверджені постановою Правління НБУ від 29.12.07. - № 496.

38. Правила використання іноземної валюти та території України та внесення змін до деяких нормативно-правових актів НБУ, затверджені постановою Правління НБУ від 30.05.07. -№ 200.

39. Положення “Про здійснення банками фінансового моніторингу” від 14.05.03. -№ 189.

40. Положення “Про порядок емісії спеціальних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використання”, затверджені постановою Правління НБУ від 30.04.10. - № 223.

41. Положення “про впровадження пластикових карток міжнародних платіжних систем у розрахунках за товари, надані послуги та при видачі готівки”, затверджені постановою Правління НБУ від 24.02.97. - № 37.

42. Адамик Б.П. Національний банк і грошово-кредитна політика. - Тернопіль: Карт-бланш, 2002.

43. Васюренко О.В. Банківські операції. Навч. посіб. - К.: Т-во Знання, КОО, 2000.

44. Данілов О.Д. Інвестування. -К.: ВД “Комп’ютерпрес”,

2001.

38. Капран В.І. Кривченко М.С. Банківські операції. - К.: ЦНЛ, 2006.

39. Луців Б.Л. Банківська діяльність у сфері інвестицій. - К.: КНЕУ, 2002.

40. Мороз А.М., Савлук М.І., Пуховкіна М.Ф. та ін. Бан­ківські операції. - К: КНЕУ, 2002.

48. Мілай А. О. Кредитно-розрахункові операції. - К.: МАУП, 2004.

49. Петрук ОМ. Банківська справа. - Житомир, ЖДТУ,

2004.

48. Прокопенко І.Ф. Основи банківської справи. - К.: ЦНЛ, 2005.

49. Смолянська О.Ю. Фінансовий ринок. Навч. Пос. - К.: ЦНЛ, 2005.

50. Снігурська Л.П. Банківські операції і послуги. - К.: МАУП, 2006.

51. Тиркало Р.Г. Банківська справа. - Тернопіль: Карт- бланш, 2001.

52. Банківські операції: Навч. посіб. / В.І. Капран, М.С. Кравченко, О.К. Коваленко, С.І. Омельченко - К.: Центр навчальної літератури, 2006.

53. Банківські операції: Підручник / За ред. В.І. Міщенка, Н.Г. Слав’янської. - К.: Знання, 2006.

54. Енциклопедія банківської справ України / Редкол. В.С. Стельмах (голова) та ін. - К.: Молодь, Ін Юре, 2001.

57 Кредитування і контроль: Навч. посіб. / Т.С. Смов- женко, Р.Р. Коцовська, В.М. Крупський, В.С. Хім’як - Львів: ЛБІНБУ, 2004.

58. Мочерний С. Банківська система України: підручник / С. Мочерний, Л. Тришак - Львів: Тріада плюс, 2004.

59. Операції комерційних банків: Навч. посібник / Р. Ко­цовська, В. Ричаківська, Г. Табачук, Я. Грудзевич, М. Врознюк. - 3-тє вид. - К.: Алерта; Л.: ЛБІ НБУ, 2003.

60. Операції комерційних банків 11 Єпіванов А.О., Маслак

8. Г., Сало І.В. - ТОВ “ВТД “Університетська книга”, 2007.

58. Організація контролю в банку: Навч. посіб / Уклад.:

8. В. Бєлова. - Суми: Університетська книга, 2009.

58. Парасій - Вергуненко Аналіз банківської діяльності: Навч. метод, посіб. [для самост. вивч. дисц.] - К.: КНЕУ, 2003.

63 Романова М.І. Основи банківської справи: Навч. посіб. / М.І. Романова, Ж.В. Устюгова-К.: ЦУЛ, 2007.

64. Васюренко О. В. Банківські операції. - К.: Товариство “Знання”, КОО, 2004.

65. Фролов С.М. Банківська справа / Навч. посіб. - Суми: “УК”, 2005.

141 Банківські операції. Ч. 1

8