Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
щупак. всесвітня історія 10 клас.docx
Скачиваний:
8
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
4 Мб
Скачать
☆

З декларації Тимчасового уряду «Про цілі війни»

Мета вільної Росії — не панування над іншими народами..., не насильницьке загарбання чужих територій, а утвердження міцного миру на ґрунті самовизначення народів. Але російський народ не допустить, щоб його батьківщина вийшла із боротьби приниженою і надірваною в життєвих силах своїх. Ці засади будуть становити основу зовнішньої політики Тимчасового уряду. ?Які основні ідеї декларації? Як Ви вважаєте, під чиїм тиском Тимчасовий уряд прийняв її?

Кампанія 1917 р. відбувалась за цілком нових воєнно-політичних обставин, пов’язаних зі вступом у війну США та революцією в Росії.

Революція в Росії

Лютнева революція 1917 р. змінила історичну долю Росії.Однією з її причин було тяжке становище, в якому опинилась країна після двох з половиною років світової війни.

Тимчасовий уряд, який було створено після зречення від престолу царя Миколи II,взяв курс на війну до переможного завершення. У зверненні уряду, опублікованому 19 березня 1917 р. зазначалось: «Уряд буде... виконувати укладені з союзниками угоди».

У свою чергу, Петроградська Рада, як паралельний орган влади, у маніфесті «До народів світу» заявила, що «настала пора розпочати вирішальну боротьбу із загарбницькими прагненнями урядів усіх країн; прийшла пора для народів взяти у свої руки вирішення питання про війну і мир». Водночас у маніфесті зазначалось: «Російська революція не відступить перед багнетами загарбників і не дозволить роздавити себе зовнішньою воєнною силою».

Ставлення політичних партій до війни

Російські політичні партії по-різному ставились до війни.

Ліберальні партії. Представники ліберальних партій (конституційні демократи та октябристи) вважали, що на час війни протиріччя між партіями можуть відійти на другий план, що вони повинні об’єднатися для захисту вітчизни. Ці політичні сили стали ініціаторами створення «Прогресивного блоку» — коаліції партій у Державній думі.

Ліві партії займали різні позиції щодо війни.

«Оборонці» (Г. Плеханов) вважали, що на час війни слід відкласти антиурядові виступи.

Центристи (Л. Мартов, В. Чернов) закликали до швидкого мирного врегулювання і виступали за підписання рівноправного договору між воюючими сторонами.

«Пораженці», яких представляли більшовики на чолі з В. Леніним, обрали відкрито антидержавну й антипатріотичну позицію. Вони виступали за поразку Росії у війні, за перетворення імперіалістичної війни, як називали її більшовики, на війну громадянську з метою захоплення влади і встановлення диктатури пролетаріату.

Урядовий табір. Урядовий табір і верховна імператорська влада не мали чіткої державної позиції, що стало однією з головних причин розколу суспільства і критичного загострення ситуації в країні.

Декрет про мир. Брестський мирний договір

Декрет про мир

Після жовтневого перевороту 1917 р. більшовики однією із перших постанов прийняли Декрет про мир, який відображував їхні наміри вийти із світової війни за будь-яку ціну. Уже наприкінці року Раднарком розпочав безпрецедентні сепаратні переговори з Німеччиною.

Брестський мирний договір. Мирний договір між Росією і Німеччиною був укладений 3 березня 1918 p. у Бресті. Згідно з договором, радянська Росія визнала за Німеччиною територіюПрибалтики, Польщі, частково Білорусі. Вона відмовлялась від претензій на Фінляндію,передавала Туреччині Каре, Батум, Ардаган, мала укласти мир з Українською Центральною Радою, роззброїти флот, відновити старий торговельний договір із Німеччиною, а також виплатити їй репарації в розмірі 6 млрд марок.

Таким чином, Радянська Росія втрачала територію розміром 800 тис. кв. км, на якій проживало 26% населення.

Брестський договір означав вихід Росії з війни, що вкрай негативно сприйняли країни Антанти.