2.5 Порядок виконання роботи
1. Ознайомитися з методичними вказівками до даної роботи.
2. Вивчити пристрій універсального та оптичного кутомірів.
3. Накреслити ескіз вимірюваної деталі і позначити кути.
4. Виміряти штангенциркулем довжини менших сторін позначених кутів і занести до протоколу.
5. Виміряти за допомогою універсального і оптичного кутомірів зазначені на кресленні кути та занести до протоколу.
6. Розрахувати граничні значення кутів з заданими відхиленнями кутових розмірів та визначити відхилення і степені точності кутів без заданих відхилень кутових розмірів і занести до протоколу.
Лабораторна робота №3 контроль зубчастих коліс за допомогою міжцентроміра
3.1 Мета роботи
1. Вивчити пристрій міжцентроміра.
2. Одержати практичні навички контролю зубчастих коліс за допомогою міжцентроміра.
З. Одержати навички користування таблицями допусків на параметри зубчастих коліс.
3.2 Прилади та інструменти
1. Міжцентромір.
2. Індикатор годинникового типу.
3. Зубчасте колесо, що перевіряється.
4. Вимірювальне зубчасте колесо.
5. Набір плоскопаралельних кінцевих мір.
6. Креслення зубчастого колеса, що перевіряється.
3.3 Стандарти
1. ДСТУ 3423-96. Передачi зубчастi. Похибки та допуски. Термiни та визначення.
2. ДСТУ ISO 53-2001. Передачi зубчастi цилiндричнi для загального i важкого машинобудування. Стандартний вихiдний контур (ISO 53:1998, IDT).
3. ДСТУ ISO 54-2001. Передачi зубчастi цилiндричнi для загального i важкого машинобудування. Модулi (ISO 54:1996, IDT).
4. ДСТУ ISO 1122-1:2006. Передачi зубчастi. Словник термiнiв. Частина 1. Визначення, що стосуються геометрiї (ISO 1122-1:1998, IDT).
5. ДСТУ ISO 1328-1:2006. Колеса зубчастi цилiндричнi. Системи точностi ISO. Частина 1. Термiни та визначення понять i встановленi допуски вiдхилень бокових поверхонь зубцiв зубчастого колеса (ISO 1328-1:1995, IDT).
6. ДСТУ ISO 1328-2:2006. Колеса зубчастi цилiндричнi. Системи точностi ISO. Частина 2. Термiни та визначення понять i встановленi допуски вiдхилень радiальних складових i биття (ISO 1328-2:1997, IDT).
7. ДСТУ 3175-95. (ГОСТ 30224-96) Передачi зубчастi Новiкова цилiндричнi з твердiстю поверхнi зубцiв не менше нiж 35 HRCэ. Вихiдний контур.
8. ГОСТ 1643-81. Передачі зубчаті циліндричні. Допуски.
3.4 Теоретичні відомості
При остаточному контролі зубчастих коліс застосовується метод обкатування зубчастого колеса, що перевіряється, з вимірювальним. Перевірка цим комплексним методом проводиться при щільному сполученні зубчастих коліс на приладах, що називаються міжцентромірами. В даний час застосовуються міжцентроміри типу МЦМ–160, МЦМ–400С, МЦМ–600, КДП–І50, КДП–300, КДП–400 та інші.
За допомогою таких приладів можна визначити наступні параметри :
1. Коливання вимірювальної міжосьової відстані за оберт зубчатого колеса ( F''ir ) – показник кінематичної похибки зубчастого колеса.
2. Коливання вимірювальної міжосьової відстані на одному зубі (f''ir) – показник плавності роботи зубчатого колеса.
3. Граничні відхилення вимірювальної міжосьової відстані ( +Аа"е, –Аа"е) – показник бічного зазору передачі.
Принцип роботи міжцентромірів полягає в тому, що зубчасте колесо, що перевіряється 1, (рисунок 3.1 ) установлюють на оправку приладу і за допомогою пружини 2 приводять у щільне зачеплення з вимірювальним колесом 3, розташованим на іншій оправці.
Рисунок 3.1– Принципова схема міжцентроміра
При обкатуванні коліс помилки зубчатого колеса, що перевіряється, є причиною коливань F''ir вимірювальної міжосьової відстані аwм і фіксуються індикатором 4 або самописцем.
При контролі граничних відхилень вимірювальної міжосевої відстані відстані (Аа"е, Аа"і) колесо, що перевіряється і вимірювальне зубчасте колесо встановлюється на номінальну вимірювальну міжосьову відстань аwм.
,
(1)
де т - модуль зубчастих коліс;
z і zвим – число зубців коліс, що перевіряється і вимірювального;
а – кут профілю вихідного контуру ;
– кут
зачеплення зубчатого колеса, що
перевіряється з вимірювальним;
Кут визначається залежністю
(2)
де
–
сума
коефіцієнтів зсуву вихідного контуру,
що визначаеться по формулі:
(3)
– коефіцієнт
зсуву вихідного контуру для вимірювального
зубчастого колеса;
– коефіцієнт
зсуву вихідного контуру для перевіряємого
зубчатого колеса;
– додатковий
зсув, викликаний граничним
відхиленням величини найменшого
додаткового зсуву вихідного контуру
для
вимірювального
колеса;
– додатковий
зсув, викликаний граничним відхиленням
величини
найменшого додаткового зсуву вихідного
контуру для контрольованого
зубчастого колеса.
При визначенні суми коефіцієнтів зсуву вихідного контуру по залежності (3) враховується знак кожної складової величини. Якщо зсув вихідного контуру чи додатковий зсув направлений від центра колеса, то коефіцієнти беруться зі знаком плюс; якщо зсув вихідного контуру чи додатковий зсув направлений до центра колеса, то коефіцієнти беруться зі знаком мінус.
Конструкцію і роботу міжцентроміра розглянемо на прикладі приладу типу КДП – 300 (рисунок 3.2).
Рисунок 3.2– Загальний вигляд міжцентроміра КДП-300
Прилад КДП – 300 складається із станини 1, по напрямних якої можуть переміщатися супорти 2 і 3. Супорт, що плаває 2, має обмежену величину переміщення (~ 4 мм) і для більшої рухомості монтується на кулькових напрямних. Під дією пружини, розташованої у середині корпуса, він підтискається до супорта 3, а за допомогою кулачка, що приводиться в рух рукояткою 4, може бути відведений від нього. Переміщення супорта 2 фіксується індикатором годинникового типу 5.
Супорт 3 має можливість переміщення по напрямних станини 1 за допомогою ходового гвинта, що приводиться в рух маховиком 6. Закріплення супорта 3 у потрібному положенні здійснюється рукояткою 7.
Обидва супорти в верхній частині мають отвори під оправки на яких установлюються зубчасті колеса. Відстань між осями оправок установлюється «по масштабній лінійці 8 і ноніусу 9, чи за допомогою блоку плоскопаралельних кінцевих мір.
При контролі зубчастих коліс вимірювальне колесо встановлюється на оправку супорта 2, а те, що перевіряється, на оправку супорта 3.