- •2. Методи розрахунку зон ураження від техногенних вибухів і пожеж на підприємствах харчової промисловості
- •Титульний аркуш
- •Практична робота
- •2.1 Короткі теоретичні відомості
- •Визначення ступеню руйнувань під час вибуху
- •Визначення очікуваного характеру пожеж
- •Які очікуються руйнування елементів виробничого об’єкта?
- •2.2 Методика виконання роботи
- •Оцінка ступеня можливих уражень персоналу
- •Загальні висновки і рекомендації
- •В яку зону руйнувань може потрапити виробничий об’єкт?
- •Який ступінь можливого ураження виробничого персоналу.
- •Підсумки проведеної оцінки можливих наслідків аварії на вибухонебезпечному об'єкті
- •Додатки
Визначення ступеню руйнувань під час вибуху
Ступінь руйнувань будівель, споруд, обладнання залежить від їх конструктивної міцності та величини надлишкового тиску ( Р) ударної хвилі.
Величина можливого надлишкового тиску, в свою чергу, визначається кількістю вибухової речовини Qп,, і відстанню досліджуваної точки до центра вибуху L.
Під час вибуху газопароповітряної суміші вуглеводневих продуктів створюється осередок вибуху, який умовно поділяють на три зони.
Зона І — зона детонаційної хвилі (знаходиться в межах хмари вибуху) має радіус R1:
,
м,
(2.1)
де Qп, - кількість вуглеводневого продукту,т.
В межах цієї зони надзвичайно великий надлишковий тиск ударної хвилі вибуху - Р=І700 кПа.
Зона 2 - зона дії продуктів вибуху (охоплює територію, поширення продуктів газопароповітряної суміші при детонації) має радіус R2:
R2= 1,7 R1., м, (2.2)
Надлишковий тиск вибухової хвилі в межах зони 2 розраховується за формулою:
,
(2.3)
де L, м - відстань від центра вибуху до вибраної точки в межах зони 2.
Зона 3 — зона дії повітряної ударної хвилі. Надлишковий тиск в цій зоні може бути розрахованим за формулою:
(2.4)
Після визначення величини надлишкового тиску вибухової хвилі в районі цеху можна оцінити ступінь можливих руйнувань (табл. 2.3.1, додатку).
Визначення очікуваного характеру пожеж
Внаслідок вибухів на промислових об'єктах можуть виникати окремі або суцільні пожежі.
Окрема пожежа виникає в окремій будівлі чи споруді.
Суцільна пожежа характеризується тим, що (протягом) 1...2 годин, вогонь охоплює до 90%, всіх будівель і споруд об'єкту.
Характер виникнення та розповсюдження пожежі залежить від таких чинників:
ступеню руйнувань будівель і споруд під час вибуху;
категорії пожежної небезпеки виробництва (таблиця 2.3.2);
ступеня вогнестійкості будівель і споруд (таблиця 2.3.3);
щільності забудови об'єкту (Щ) та ін.
Очікуваний характер пожеж з урахуванням наведених чинників можна визначити за допомогою таблиці 2.1.
Таблиця 2.1
Можлива пожежна обстановка після вибуху
№ п/п |
Характер забудови та категорія пожежної небезпеки виробництва |
Ступінь вогнестійкості будівель і споруд |
Р, кПа |
Очікувана пожежна обстановка |
|
Протягом перших 30 хв. |
Через 1-2 години після вибуху |
||||
1 |
Міська забудова або виробничі приміщення, будівлі та споруди категорій пожежної небезпеки В,Г,Д |
IV, V |
10...20 |
Окремі пожежі |
Суцільні пожежі при Щ>20% |
>20 |
Окремі пожежі |
Суцільні пожежі при Щ>10% |
|||
III |
20...50 |
Окремі пожежі |
Суцільні пожежі при Щ>20% |
||
I, II |
20...50 |
Окремі пожежі |
Суцільні пожежі при Щ>30% |
||
2 |
Виробничі об’єкти категорій вибухопожежної небезпеки А і Б |
- |
10...50 |
Окремі пожежі, що швидко перетворюються у суцільні, і супроводжуються вибухами виробничого устаткування |
|
ПРИМІТКА: Щільність забудови - це процентне відношення площі всіх забудов до фактичної площі території об'єкту.
