Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Візуал Бейсік 2010 Глінський.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
4 Мб
Скачать
☆

§ 29. Файли даних прямого доступу

Ви вже знаєте, що файли даних призначені для постійного збе­рігання даних на зовнішніх носіях (диску, флеш-пристрої то­що). Дані у такі файли заносять зазвичай один раз, після чого їх можна використовувати багаторазово. Файли даних, що міс­тять корисні відомості, можуть бути предметом обміну чи купівлі-продажу. У цій книжці розглянемо файли даних двох видів: файли даних прямого доступу і файли даних послідовного дос­тупу (текстові файли).

  1. Основні поняття. Прямий доступ означає, що записати будь-який елемент у файл або прочитати будь-який елемент з файлу можна, не розглядаючи інші елементи, а знаючи лише номер еле­мента у файлі. Тому у файл прямого доступу можна заносити дані тільки фіксованої довжини (у байтах). У VBA записи одного типу мають фіксовану довжину. У VB, якщо структура містить дане типу String, вона є динамічною (нефіксованої довжини). Але коли струк­туру заносять у файл, її довжина фіксується.

«Записування» даних у файл означає процес виведення даних з оперативної пам’яті у відведені їм місця у файлі. «Читання» файлу означає процес введення даних із файлу в оперативну пам’ять у змінні. Для реалізації цих процесів є спеціальні команди, які роз­глянемо далі.

Файли даних прямого доступу зберігаються на носіях у закодованому вигляді, тому їх не можна читати чи створювати за допомо­гою текстового редактора Блокнот.

  1. Назва і номер файлу даних. Файлові даних, що вже є чи має бути створений на диску, користувач надає деяку власну назву з деяким розширенням назви, наприклад, так: myfilel.dat. У прог­рамі потрібно задавати повний шлях до такого файлу, наприклад, так: z = “d:\myfile1.dat”.

Файлів даних може бути декілька. Ви вже знаєте, що у програмі кожному фізичному файлу з довгою назвою потрібно поставити у відповідність деякий номер. Номер може бути заданий значенням цілочислової змінної. Цей номер зазначають у командах, і комп’ю­тер відтепер «знає», з яким фізичним файлом на диску він підтри­мує зв’язок. Такий номер називають ще номером каналу зв’язку.

Користувач може пронумерувати файли «вручну» або застосува­ти функцію FreeFile(), яка автоматично визначає вільний номер, який треба призначити файлові з назвою z.

  1. Дії з файлами даних. Розглянемо створення і використання файлу даних і задачу пошуку даних у файлі.

Створення файлу даних складається з таких етапів:

  1. відкривання доступу до фізичного файлу і надання йому де­якого номера;

  2. записування даних з оперативної пам’яті у файл;

  3. закривання файлу.

Використання файлу даних складається з таких етапів:

  1. відкривання доступу до фізичного файлу і надання йому де­якого номера;

  2. зчитування даних з файлу у змінні;

  3. закривання файлу.

Зазвичай записування і зчитування даних реалізують за допомо­гою циклів.

Щоб відшукати у файлі дані, що задовольняють деякий крите­рій пошуку, треба виконати, наприклад, такий алгоритм:

  1. відкрити доступ до фізичного файлу і надати йому деякий номер:

  2. занести всі дані з файлу у масив або у прості змінні;

  3. виконати пошук у масиві;

  4. закрити файл.

Другий і третій пункти можна поєднати в одному циклі.

Результати пошуку можуть бути занесені в інший масив, в ін­ший файл, а також виведені на форму в елементи керування.

4. VBA. Команди для роботи з файлами даних прямого доступу. Нехай z = "d:\myfile.dat" — команда присвоєння, якою змінній z надане повну назву файлу даних, nf = FreeFile — команда присвоєння, якою змінній nf автоматично надається значення вільного номера для файлу.

Нехай zs — оголошена командою Dim zs As «назва типу> змінна для поточного запису, що буде опрацьовуватися.

Команда відкривання доступу до файлу z має такий вигляд:

Open z For Random As nf Len = Len (zs).

Тут Len = Len (zs) конструкція, що визначає довжину одного дано­го тину zs (довжину запису в байтах).

Команда записування даного zs у файл nf у позицію з номером і має такий вигляд: Put nf, і, zs.

Команда записування даного zs у файл nf у поточну (наступну позицію така (параметр і не пишуть, але кому залишають): Put nf„ zs.

Команда зчитування і-го даного з файлу nf і присвоєння його змінній zs така: Get nf, і, zs.

Команда зчитування поточного (наступного) даного з файлу nf : присвоєння його змінній zs така: Get nf, , zs.

Команда закривання файлу з номером nf така: Close nf.

Зауваження 1. Якщо замість змінної nf пишуть конкретний чис­ловий номер файлу, то треба писати, наприклад, так: Put #1, і, zs.