- •Модуль 1. Кліматологія.
- •Тема1: Атмосфера та її основні властивості
- •1.1. Атмосфера. Її будова та загальні відомості про параметри, які характеризують її стан
- •1.2. Поділ атмосфери на шари
- •Лабораторна робота № 1
- •1.3. Атмосферний тиск. Методи та одиниці виміру
- •1.4. Прилади для вимірювання атмосферного тиску
- •Тема 2: Сонячна радіація й радіаційний баланс
- •2.1 Сонячна радіація
- •2.2. Радіаційний баланс земної поверхні.
- •Тема: Спостереження за сонячною, земною та атмосферною радіацією.
- •Тема 3: температурний режим грунту та повітря.
- •Лабораторна робота № 4
- •Тема 4: вода в атмосфері та грунті.
- •4.1. Випаровування і випаровуваність.
- •4.2. Конденсація і сублімація
- •4.3.Характеристика вологості.
- •4.4. Методи й прилади для виміру вологості повітря
- •Тема 5.Тумани, хмари, опади
- •5.1 Типи туманів, їх утворення і поширення
- •5.2. Хмари і умови їх утворення. Спостереження за хмарністю
- •5.2.1. Класифікація хмар. Типи хмар
- •5.3 Опади, їх види і генетичні типи
- •Тема 6: барічне поле та вітер.
- •6.1. Вітер. Шкала Ботфорта
- •6.2. Характеристики вітру
- •6.3.Місцеві вітри.
- •Тема 7. Циркуляція атмосфери.
- •7.1.Загальна атмосферна циркуляція
- •7.2. Утворення циклонів і антициклонів.
- •7.3.Атмосферний фронт.
- •7.4. Умови погоди в циклоні.
- •7.5. Явища погоди в антициклонах.
- •Лабораторна робота 12
- •Тема 8: погода. Клімат.
- •8.1.2. Синоптичний аналіз і завбачення погоди
- •8.1.3. Класифікація погоди
- •8.2.2. Класифікація кліматів.
- •Тема 9: великомаштабні зміни клімату.
- •9.1.Зміни і коливання клімату в геологічній історії Землі
- •9.2.Наукові дослідження кліматичних процесів.
- •9.3. Особливості клімату України.
- •9.3.1.Чинники формування клімату України.
- •9.3.2. Причини змін клімату.
- •9.3.3.Небезпечні погодні явища в Україні.
- •9.3.4. Кліматичне районування України. Загальне і спеціальне районування.
9.3.4. Кліматичне районування України. Загальне і спеціальне районування.
Агрокліматичне районування – це поділ території на окремі райони з більш-менш подібними кліматичними умовами (близькими за агрокліматичними показниками), які мають важливе значення для сільськогосподарського виробництва. Розрізняють два вида агрокліматичного районування: загальне і спеціальне. Перше з них дає змогу оцінити в цілому кліматичні ресурси окремих районів для потреб сільського господарства. Спеціальне районування стосується невеликих територій, окремих культур і їх сортів, прийомів агротехніки тощо.
Агрокліматичне районування проводиться за окремими агрокліматичними показниками: середніми багаторічними сумами добових температур вище +100С, величинами гідротермічних коефіцієнтів та іншими показниками зволоження в теплий період, критичними температурами в холодний (для умов перезимівлі), повторюваністю й інтенсивністю різних несприятливих для сільського господарства метеорологічних явищ тощо. Зазначені агрокліматичні показники наносять на географічні карти (по одному, кілька або всі разом), на яких проводять відповідні ізолінії, або карти замальовують різними фарбами. Такі карти називають картами агрокліматичного районування (певної території). Їх передають відповідним органам сільського господарства для практичного використання.
Агрокліматичні аналоги – це найголовніші агрокліматичні показники, які визначають можливість вирощування в тому чи іншому районі земної кулі окремих сільськогосподарських культур або їх сортів і спеціалізації сільськогосподарського виробництва.
Питання до семінарського заняття:
Які причини зміни клімату на протязі довгострокового періоду розвитку Землі?
Що можна сказати про сучасні коливання клімату?
Яку роль відіграє діяльність людини в формуванні клімату?
Де розташований полюс холоду земної кулі?
Перелічите коротко методи відновлення кліматів минулого.
Кліматичне районування України. Загальне і галузеве районування.
Проблеми сучасного стану погоди і клімату.
Умови формування клімату України.
Перелічити основні небезпечні явища, які спостерігаються в Україні.
Посухи та суховії в Україні.
Грози, зливи і град в Україні.
Пилові (чорні) бурі в Україні.
Сучасні зміни клімату України, пов’язані із потеплінням.
Особливості клімату Запорізької області.
ПЕРЕЛІК КОНТРОЛЬНИХ ПИТАНЬ І ЗАВДАНЬ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ
МОДУЛЬ 1. Кліматологія.
Методи метеорології і кліматології.
Метеорологічні спостереження та прогнози , і їх роль для загально-екологічних досліджень стану атмосфери.
Метеорологічна служба. Мережа метеостанцій, супутникові спостереження.
Міжнародне співробітництво в області моніторингу навколишнього природного середовища . Міжнародні наукові програми.
Основні етапи історії розвитку метеорології та кліматології.
Склад сухого повітря біля земної поверхні та зміна його складу з висотою, екологічні фактори, що впливають на їх співвідношення.
Будова атмосфери. Гомосфера та гетеросфера.
Атмосферний тиск. Методи та одиниці вимірювання.
Газові та аерозольні домішки до атмосферного повітря. Фотохімічна теорія озону, екологічна роль.
Температура повітря та ґрунту. Температурні шкали. Термоізоплети.
Сонячна стала. Пряма сонячна радіація. Розподіл радіації.
Розсіяна, сумарна і відбита радіація. альбедо.
Земна і зустрічна радіація. Радіаційний баланс.
Явища, які пов’язані з розсіюванням сонячної радіації в атмосфері.
Тиск повітря, одиниці його визначення.
Зміна тиску з висотою, формула Бабінє.
Абсолютна, максимальна і відносна вологість. Методи вимірювання вологості.
Конденсація та сублімація в атмосфері. Ядра конденсації.
Хмари. Мікроструктура та водність.
Міжнародна класифікація хмар.
Генетичні типи хмар.
Активний вплив на хмари та опади.
Хмарність, її добовий та річний хід, географічний розподіл. Тривалість сонячного сяяння.
Серпанок, туман, імла, смог. Умови, типи та географічний розподіл туманів.
Утворення опадів, конденсація і коагуляція.
Характеристики режиму опадів. Характеристики зволоження. Посухи.
Сніговий покрив, його вимірювання та кліматичне значення. Заметілі.
Електрика хмар та опадів. Гроза, блискавка та грім. Куляста блискавка. Вогні Ельма.
Вплив вологості повітря на екологічний стан довкілля.
Баричне поле. Ізобаричні поверхні. Карти ізобар, карти баричної типографії.
Річний хід, місячні та річні аномалії тиску. Середній розподіл тиску біля земної поверхні у січні та липні.
Баричні системи. Горизонтальний баричний градієнт.
Вітер, його швидкість та напрямок. Потужність вітрового потоку. Шкала Ботфорта.
Сили, що діють в атмосфері: тяжіння, градієнт тиску, Каріоліса.
Турбулентність. Вплив перешкод на вітер.
Градієнтний вітер.
Турбулентність . Вплив перешкод на вітер.
Спостереження за вітром. Роза вітрів.
Основні вітророзділи Землі. Пасати.
Атмосферні опади. Головна умова випадання опадів. Кількість опадів. Прилади для вимірювання опадів.
Спостереження за хмарами.
. Класифікація опадів по характеру випадання і за походженням.
Від чого залежить географічний розподіл опадів на земній поверхні?
Типи річного ходу опадів.
Тепловий баланс.
Процеси нагрівання та охолодження Землі.
Добовий хід температури повітря.
Річний хід температури повітря і його типи.
Розподіл температури по вертикалі з висотою.
Суть адіабатичного охолодження і нагрівання повітря.
Сухо - і волого адіабатичний градієнт.
Вплив рослинності на температуру повітря і ґрунту.
Вплив рослинності на вологість повітря, випаровування і опади.
Характеристики вологості повітря і методи їх визначення чи розрахунку.
Формування обложних дощів, злив, граду, снігу, крупи, ожеледиці.
Циркуляція у позатропічних широтах.
Повітряні маси, їх рух і трансформація.
Атмосферні фронти: теплий, холодний, оклюзії.
Місцеві циркуляції: бризи, гірсько-долинні, льодовикові та стокові вітри. Бора і фен.
Шквали, смерчі, тромби, торнадо.
Циркуляція в тропіках. Пасати. Мусони.
Тропічні циклони.
Загальна циркуляція атмосфери. Західні повітряні течії у тропосфері помірних широт, та східні – у тропіках.
Роль циклонічної діяльності в загальній циркуляції атмосфери. Циклони та антициклони.
Формування атмосферних фронтів.
Формування циклонів. Стадії розвитку циклону.
Формування антициклонів і погода в них.
Переміщення циклонів і антициклонів, їх регенерація і вплив на них орографії.
МОДУЛЬ 2. ОСНОВИ КЛІМАТОЛОГІЇ.
ЗАГАЛЬНІ ЗАКОНОМІРНОСТІ ФОРМУВАННЯ КЛІМАТУ
Предмет і методи дослідження в кліматології.
Історія розвитку кліматології.
Сонячна радіація як основний чинник клімату.
Поняття про клімат, кліматична система
Зміни і коливання клімату.
Поняття про макро -, мезо - і мікроклімат.
Морські течії і клімат.
Вплив рельєфу на клімат.
Вплив гірських хребтів на клімат прилеглих територій.
Ґрунтовий і рослинний покрив як кліматоутворюючий фактор.
Вплив лісу на клімат і водний режим території.
Льодовий покрив і його вплив на клімат. Промерзання ґрунту.
Катастрофічні зміни клімату.
Причини зміни клімату.
Класифікація кліматів Землі. Значення і мета класифікації кліматів.
Основні принципи класифікації кліматів.
Ботанічна, гідрологічна, ґрунтова та генетична класифікація кліматів.
Класифікація клімату В. Кеппена.
Класифікація клімату Б. Алісова.
Класифікація клімату Л. Берга.
Глобальне потепління. Кіотський протокол.
Континентальний субєкваторіальний клімат.
Океанічний субєкваторіальний клімат.
Пасатний клімат.
Клімат берегових тропічних пустинь.
Континентальний тропічний клімат.
Океанічний тропічний клімат.
Тропічний клімат побереж.
Внутріконтинентальний субтропічний клімат, клімат високих субтропічних нагорій.
Мусонний субтропічний клімат, субтропічний клімат океанів.
Середземноморський клімат.
Внутріконтинентальний клімат помірних широт.
Клімат океанів в помірних широтах.
Клімат горних районів в помірних широтах.
Субполярний клімат.
Клімат Арктики
Клімат Антарктиди.
Астрономічні і фізичні гіпотези палеокліматичних змін.
Ознаки теплих і холодних кліматів.
Ознаки сухих (арідних) і вологих кліматів.
Особливості формування клімату України
40.Типи клімату України (за класифікацією Кеппена, Алісова та Будико).
Перелічити основні небезпечні явища, які спостерігаються в Україні.
Кліматичні сезони в Україні.
Сучасні зміни клімату України, пов’язані із потеплінням.
Загальне кліматичне районування України.
Мікрокліматичне районування України.
Опишіть мікроклімат міста. Що таке "острів тепла"?
Перелічите коротко методи відновлення кліматів минулого.
Які основні причини можливих антропогенних змін клімату?
Мікроклімат і метод його дослідження.
Основні кліматоутворюючи фактори України.
Система збору й обробки метеорологічної інформації.
Всесвітня служба погоди.
Види прогнозів погоди.
Обробка та аналіз кліматологічних спостережень.
Синоптичні карти.
Парниковий ефект, вплив аерозолів на формування клімату.
Штучний вплив на погоду.
Зміна клімату за останнє тисячоліття.
Гіпотези, що пояснюють зміну клімату у минулому. Клімат історичних епох.
Роль антропогенних факторів у зміні клімату
Теми рефератів:
Вплив метеорологічних факторів на розповсюдження атмосферних викидів від стаціонарного джерела забруднення.
Сучасні міжнародні програми дослідження атмосфери.
Радіозонд - винахід російського вченого П.А. Молчанова.
Антропогенні джерела забруднення атмосфери.
Зміна газового складу сучасної атмосфери.
"Озонові діри" - міф або реальність.
Сучасні прилади для виміру газового складу атмосфери.
Прилади для виміру сонячної радіації.
Використання сонячної енергії для потреб людей.
Пасати й мусони, райони формування.
Прилади для виміру температури ґрунту.
Світлові явища в хмарах (веселка, гало, вінці).
Тумани й смоги, відмінності в походженні.
Активні впливи на хмари.
Бризи, фени й гірничо-долинні вітри, райони формування.
Бору: умови формування.
Сучасні методи синоптичного аналізу.
Внутрішньотропічна зона конвергенції, район формування.
Формування мікроклімату великого промислового міста.
Мікроклімат лісу.
Клімат помірних широт.
22.Глобальні зміни земного клімату.
заДАЧИ для самостійної роботи:
На метеорологічній станції спостерігався тиск 1031 гПа, температура 13,5°. В той же час на радіозонді над станцією прилади визначили тиск 947 гПа і температуру 8,5°. На якій висоті знаходився радіозонд?
У поверхні землі в точці А температура 12°, тиск 980 мб. В точці Б температура 8°, тиск 960 мб. Знайти перевищення точки Б над точкою А.
Температура повітря по Цельсію дорівнює 140, температура повітря по Фаренгейту дорівнює 13°. Визначити температуру по Цельсію и Кельвіну.
При проведенні барометричного нівелювання в гірському районі атмосферний тиск на рівні моря 978 гПа при температурі 6°, на вершині гори тиск 922 гПа при температурі 80. Визначити висоту гори.
При вході в шарувато - купчасті хмари визначився тиск 910 гПа і температура 3°, а при виході з хмари тиск зменшився на 55 гПа, температура знизилась на 2°С. Визначити вертикальну потужність хмари.
На метеорологічній станції атмосферний тиск 980 гПа, а температура повітря – 10°. Визначити тиск на висоті 600 м, де температура −20°С.
Визначити щільність снігу, якщо коли під час проведення снігоземок його висота дорівнювалась 52 см, а показники маси снігоміра складали 14 ділень.
Об ’єм взятої проби снігу складає 1750 см3, а ії вага − 500 г. Визначити щільність снігу.
Визначити запас води в сніговому покриві, якщо коли висота його 50 см, а щільність складає 0,25 г/см3.
Записати напрям вітру в румбах, якщо точка горизонту, звідкіля рухається повітряна маса, лежить між: а) північчю і північно - заходом; б) півднем і південним сходом ; в) північчю і сходом. Виразити в градусах дуги напрямків вітру: СЗ, ЮЗ, ССВ, ЮВ, С. Виразити в румбах напрям вітру: 29, 205, 87, 320, 148°.
Під час запуску радіозонда біля поверхні землі тиск становив 1013,4 гПа, а температура 22,5°С. При вході радіозонду в купчасті хмари тиск складав 940,6 гПа и температура 18,7°С. Яка висота нижньої границі хмари?
На вершині гори Лиса (висота 342 м) атмосферний тиск 990 гПа і температура повітря 8°. Визначити тиск на рівні моря.
Температура повітря 13,5°С, дефіцит вологості 5,8 гПа. Визначити пружність насищення і пружність пару.
Знайти температуру повітря, якщо пружність пару складає 3,6 гПа, а дефіцит вологості 2 гПа.
Визначити точку роси, якщо відносна вологість складає 70 %, а температура +5,6 °С.
Визначити кількість водяного пару, який міститься в 1 м3 повітря, якщо дефіцит вологості рівний 0,5 мм, а температура – 2,5 °С.
В 1 кг повітря міститься 5 г водяного пару при температурі 20 °С і атмосферному тиску 1008 гПа. Визначити відносну вологість повітря і дефіцит вологості.
Протягом доби ( 24 години) випало 12мм опадів. Якої інтенсивності були опади?
Протягом чотирьох годин випало 28мм опадів. Яка інтенсивність опадів?
Визначити радіаційний баланс шару чистого сухого снігу, якщо сумарна радіація становить 0,25 кВт/м2, температура поверхні і повітря −40°С.
Середня глобальна температура Землі складає біля 15°, а екстремальне ії значення − біля 60° и 90° С. Визначити приватне випромінювання Землі при цих температурах і порівняти результати.
При якій температурі випадає роса, якщо температура повітря 293К (200С), а відносна вологість 71%.
На станції, широта якої 42°, а висота 504 м, при температурі 18 °С виправлений показник барометра був 972,1 гПа. Привести тиск повітря до рівня моря.
Висота снігового покриву в кінці січня становила 0,27м, а щільність – 0,17х103 кг/м3. Визначити запас вологи в сніговому покриві?
Який шар води образується при таянні снігу, якщо об’єм взятої проби снігу складає 2800 см3, об’єм води, що утворився при таянні цього снігу, рівний 900 см3, а середня висота снігового покриву 60 см?
Висота проби снігу, взятої за допомогою вагового снігоміра, дорівнює 43 см, кількість поділок на лінійці ваг – 64. Визначити запас води в снігу в літрах на 1 га.
Визначити середній сонячний час, якщо літній час на станції Вільнянськ складає 14 год. 30 хв.; 0 год. 30 хв.
Визначити пружність водяної пари, дефіцит вологості і точку роси, якщо відомо, що температура повітря 14 С, відносна вологість 46 %.
Визначити абсолютну вологість повітря при температурі 290К(170С). пружність водяної пари 1068 Па.
Визначити різницю в часі між городами Києвом і Ташкентом.
Визначити різницю в часі між городами Запоріжжя і Париж.
За Гринвічем поясний час 8 часів 20 мінут. Визначити поясний час і середній сонячний час в цей момент на станціях Запоріжжя і Львів.
Перевести в гПа тиск 723,5; 749,4 и 792,2 мм рт.ст. Перевести в мм рт. ст. тиск 956,4; 989,7 и 1045,8 гПа.
Визначити альбедо (А), якщо сумарна радіація становить 839Вт/м2, а інтенсивність відбитої становить 147Вт/м2.
На скільки більше відбиває сонячної радіації чорнозем сухий, ніж вологий, якщо сумарна радіація становить 911147839Вт/м2.
ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ словник
Абсолютна вологість (а) - кількість водяної пари в грамах, яка міститься в 1 м3 вологого повітря (г/м3).
Автоматична метеостанція – тривалий час працює без втручання людини. Спостереження автоматично передаються по радіо або через супутник.
Аєрозонд – невеликий не пілотований літак, що фіксує метеорологічні дані.
Альбедо – відбивна здатність земної поверхні.
Антициклон – область підвищеного тиску повітря в атмосфері, вітри в якій у Північній півкулі спрямовані за годинниковою стрілкою, у Південній – проти годинникової стрілки.
Активна температура - це температура, вища за біологічний нуль для даної фази розвитку сільськогосподарської культури або для всього періоду вегетації. Під біологічним мінімумом (нулем) температури розуміють нижню межу активної вегетації рослини в певній фазі розвитку.
Атмосфера - це повітряна оболонка, яка з усіх боків оточує нашу планету. Вона простягається на тисячі кілометрів від поверхні Землі.
Атмосферний тиск – тиск, що його чинить атмосфера на земну поверхню. Визначається масою стовпа з основою, що дорівнює одиниці. Зміни погоди, як правило, пов’язані зі змінами цього показника.
Атмосферними опадами називають воду в рідкому або твердому стані, яка Атмосферний фронт – межа між повітряними масами, що мають різну температуру.
Баричним ступенем називається така висота, на яку потрібно піднятися з початкового рівня щоб тиск знизився на 1 гПа.
Барометр - прилад для вимірювання атмосферного тиску
Барограф – прилад для безперервної реєстрації атмосферного тиску.
Бора - холодний шквалистий вітер штормової сили, який виникає на завітряній стороні невисоких гірських перевалів внаслідок перетікання через них повітряних мас.
Безморозний період - період у днях між середньою датою останнього заморозку навесні і середньою датою першого заморозку восени.
Бризи - це прибережні вітри з добовою періодичністю, що виникають на берегах морів, озер, а інколи й рік.
Вітер - це горизонтальний рух повітря.
Вологість – кількість водяної пари в повітрі.
Відносна вологість (Г) - це відношення пружності водяної пари, яка є в повітрі (е), до максимальної пружності водяної пари при даній температурі (Е), виражене у відсотках, тобто г = И.
Гептопаскаль – одиниця вимірювання атмосферного тиску в Міжнародній системі одиниць. 1гПа=100 Па. Числова величина атмосферного тиску в Гептопаскалях дорівнює числовій величині в мілібарах, тобто 760 мм=1030 мб=гПа.
Гігрометр – прилад для вимірювання вологості повітря.
Гідросфера – безперервна оболонка Землі, що включає всю воду в рідкому, твердому, газоподібному, хімічно й біологічно зв’язаному стані.
Глобальне потеплення – повсюдне підвищення температури атмосфери Землі.
Глобальні кліматичні моделі – комп’ютерне моделювання глобальних кліматичних процесів, що дозволяє прогнозувати зміни погоди.
Гольфстрім – океанічна течія, яка несе теплі води з Карибського моря у Північний Льодовитий океан.
Дефіцит вологості, або нестача насичення (а1) - різниця між максимальною пружністю водяної пари і пружністю водяної пари, яка є в повітрі при даній температурі.
Дощ - вологі опади, що випадають із хмар.
Ель - Ніньйо – тепла течія в екваторіальних водах, що омиває північне – західне узбережжя Південної Америки. Коли вона яскраво виражена і стійка, спостерігаються аномалії температур і вологості в різних частинах земної кулі.
Ефект Каріоліса – обумовлений обертанням Землі; виявляється у тому, що всі тіла, які рухаються щодо земної поверхні, в Північній півкулі одержують прискорення, спрямоване праворуч, а в Південній – ліворуч від напрямку їх руху.
Ефективна температура - це активна температура, яка зменшена на величину біологічного нуля.
Ізобара – лінія на синоптичній карті, що сполучає точки з однаковим атмосферним тиском. Окреслює області високого і низького тиску. Місця близького розташування ізобар позначають сильний вітер.
Іній - це льодяні кристалики різної форми, завдовжки близько 1 мм, які утворюються на траві та різних горизонтальних поверхнях за таких самих умов, що й роса, але при від'ємних температурах підстильної поверхні. Іній може утворюватися і на поверхні снігового покриву.
Заморозками називають короткочасні зниження температури приземного шару повітря і поверхні ґрунту до 0° С і нижче в теплу пору року.
Зливові опади випадають раптово, інтенсивність їх значна, але тривалість невелика. У теплу пору року можуть бути з градом.
Капілярна вологоємність - це найбільша кількість вологи, яка може утримуватися ґрунтом вище водного джерела.
Клімат - це багаторічний середній режим погоди, характерний для певного пункту або району, який створюється в результаті взаємодії сонячної радіації, підстильної поверхні і залежної від них циркуляції атмосфери.
Кліматологія – це вчення про закономірності формування клімату та його коливання на землі та в різних географічних районах.
Метеорологія - це наука про фізичні процеси та явища в атмосфері Землі в їх взаємодії з земною поверхнею й космічним середовищем.
Мікроклімат - місцевий різновид клімату, параметри якого залежать від підстильної поверхні, близькості до водних об’єктів чи великих населених пунктів.
Мрячні опади пов'язані з шаруватими і шарувато-купчастими хмарами. Складаються вони з дуже дрібненьких краплинок або сніжинок, які надзвичайно повільно падають на земну поверхню.
Мусони - стійкі протягом сезону вітри, які взимку дмуть із суші на море, а влітку - з моря на сушу.
Найменша, або польова, вологоємність - це кількість вологи, яку ґрунт утримує в підвішеному стані над ґрунтовими водами при глибокому їх заляганні.
Опади – вода в рідкому або в твердому стані, що випадає з хмар (дощ, сніг, крупа, град).
Облогові опади характеризуються малою інтенсивністю і досить тривалим часом випадання. Найчастіше вони спостерігаються під час проходження теплих фронтів.
Ожеледь (льодяний наліт на земній поверхні) утворюється внаслідок випадання переохолоджених краплинок у вигляді мряки або слабкого дощу.
Озон – газ, триатомна модифікація кисню, поглинає більшу частину шкідливого ультрафіолетового випромінювання і запобігає втратам тепла Землею.
Озоновий шар – шар у межах стратосфери на висоті 10-15 км, відрізняється підвищеною концентрацією озону. Захищає землю від ультрафіолетової радіації.
Паморозь - це рихлі білі кристали, що наростають на гілках дерев, хвої, дротах та інших тонких предметах. Вона утворюється під час сильних морозів і, як правило, коли є туман. У народі паморозь часто називають інеєм, хоч ці продукти конденсації утворюються за різних умов і мають неоднакову форму.
Пилові бурі - це перенесення сильним вітром великої кількості пилу (або піску) внаслідок видування й розвіювання повітряними течіями поверхневих шарів ґрунту.
Повна вологоємність - це кількість води, яку грунт утримує при заповненні всіх його проміжків (капілярних і некапілярних).
Посуха - це такий стан погоди, який призводить до тривалої і значної нестачі опадів порівняно з нормою при підвищених температурах повітря та випаровуванні.
Прогноз погоди - це науково обґрунтоване забезпечення її змін у тому або в іншому пункті чи районі.
Пружність водяної пари (е) у вологому повітрі (парціальний тиск) поки що вимірюють у міліметрах ртутного стовпа, або мілібарах.
Роса - це досить великі краплинки води, що утворюються на стеблах і листках рослин або на предметах, які лежать на землі під час сильного охолодження приземного шару повітря.
Сонце - центральне світило сонячної системи, до складу якої входить і Земля. Воно посилає на Землю надзвичайно велику кількість енергії у вигляді тепла і світла, які здатні поширюватись у світловому просторі завдяки випромінюванню.
Синоптична карта — це географічна карта, на яку наносять результати одночасних (синхронних) метеорологічних і аерологічних спостережень у різних пунктах земної кулі, на базі чого проводять аналіз цих спостережень.
Синоптичне прогнозування – прогнозування погоди на підставі аналізу карт, на яких зафіксовано показники метеоспостережень, зареєстровані одночасно на якомога більшій території.
Стратосфера – шар атмосфери Землі між тропосферою і мезосферою. Розташована на висоті від 8-16 до 45-55 км.
Сублімація – перехід водяної пари з газоподібного стану в твердий і назад, мінуючи рідку фазу.
Теплий фронт – тепле повітря напливає на відступаюче холодне, спокійно піднімаючись угору площею розділення й охолоджуючись, що супроводжується утворенням хмар і опадами.
Торнадо – обертовий стовп повітря до 1,6 км у діаметрі, що рухається зі швидкістю до 105 км/год. Швидкість вітру в середині торнадо може досягати 480 км/год.
Точка роси (І) - температура, при якій водяна пара, що є в повітрі, досягає насичення.
Тропічний циклон – назва урагану в Австралії та країнах Індійського океану.
Тропосфера – нижня, основна частина атмосфери, найбільш схильна до впливу земної поверхні.
Тропопауза – перехідний шар від тропосфери до стратосфери завтовшки від декількох сотень до 2-3 км. Висота тропопаузи та її температура змінюються залежно від широти.
Туман – скупчення дрібних водяних крапель або крижаних кристалів у приземному шарі атмосфери.
Ураган – вітер руйнівної сили, швидкість якого перевищую 30 м/с.
Холодний фронт – атмосферний фронт між масами холодного й теплого повітря, що переміщується у бік теплого. Зазвичай супроводжується похолоданнями, шквалами, зливами, грозами. На синоптичних картах позначається лінією із трикутниками.
Фен - теплий сухий вітер, який дме вниз по схилах гір.
РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА
Основна:
Антонов В. С. Короткий курс загальної метеорології: Навчальний посібник. /Антонов В. С. – Чернівці: Вид-во Рута, 2004. – 332 с.
Хромов, С.П. Метеорология и климатология: учебник / С.П. Хромов, Петросянц М.А. – Изд 5-е, перераб. и доп. - М.: Наука, 2001. – 528 с.
Довгелевич М.Й. Метеорология и кліматологія: Навчальний посібник. /Довгелевич М.Й. -Житомир: вид-во ГІТІ, 2001.-243с.
Матвеев Л.Т. Теория общей циркуляції атмосфери и климата Землі, учебник /Матвеев Л.Т. Л.: Гидрометеоиздат, 1991. – 224 с.
Воробьев В.И. Синоптическая метеорология: Навчальний посібник / Воробьев В.И. - Л.: Гидрометеоиздат, 1991.
Перехрест С.М. Шкідливі стихійні явища в Українських Карпатах та засоби боротьби з ними: Навчальний посібник / Перехрест С.М., Кочубей С.Г., Печковська О.М. – К.: Наук. думка, 1971. – 200 с.
Семенченко, Б.А. Физическая метеорология: учебник / Б.А. Семенченко. – М.: Аспект-пресс, 2002. – 415 с.
Хабутдинов Ю.Г., Шанталинский К.М. Метеорология и климатология. Учение об атмосфере: Учебное пособие / Хабутдинов Ю.Г., Шанталинский К.М. - Казань: Изд-во Казанского университета, 2000. – 184 с.
Дроздов О. А. Климатология: учебник /Дроздов О. А. Л.: Гидрометеоиздат, 1990. – 250 с.
Зверев А.С. Синоптическая метеорология: Учебное пособие / Зверев А.С. -Л.: Гидрометеоиздат, 1977.
Шварцева, Н.М. Метеорология и климатология: учебное пособие / Н.М. Шварцева. – Ч.1. – Томск : Изд-во ТПУ, 2000. – 100 с.
Бобылев В.П. Методические указания к проведению практических и лабораторных работ по метеорологии и климатологии / Бобылев В.П., Саввин А. В., Пустоварова Т. М. – Днепропетровск: НМетАУ, 2003. – 40 с.
Басманов Є.І. Метеорологія і кліматологія: Конспект лекцій. /Басманов Є.І. – www.Basmanov.sky.net.ua
Додаткова:
Матвеев, Л.Т. Курс общей метеорологии. Физика атмосферы: учебник / Л.Т. Матвеев.– Л.: Гидрометеоиздат, 1984. – 751 с.
Руководство по краткосрочным прогнозам погоды. Ч. 1-3.-Л.: Гидрометеоиздат, 1968.
А.Б. Рейфер Справочник по гидрометеорологическим приборам и установкам: Справочник / А.Б. Рейфер и др. – Л.: Гидрометеоиздат, 1971. – 372 с.
Будыко М. И. Климат и жизнь: Учебное пособие. / Будыко М. И. – Л.: Гидометеоиздат, 1971. – 472 с.
Костин С. И. Метеорология и климатология: учебник / Костин С. И. М.:-Изд-во Моск. ун-та, 1977. – 400 с.
Костин С. И. Климатология: учебник /Костин С. И. Покровская Г. В.- Л.: Гидрометеоиздат, 1961. – 485 с.
Природа Украинской ССР. Климат – Киев: Наукова думка, 1984. –
230 с.
Наставление гидрометеостанциям и постам. – Л.: Гидрометеоиздат, 1985. – Вып.3. - Ч.1: Метеорологические наблюдения на станциях. – 300 с.
Дроздов О.А. Климатология: Учебное пособие. /Дроздов О.А. – Л.: Гидрометеоиздат, 1989. – 567 с.
Матвеев, Л.Т. Курс общей метеорологии. Физика атмосферы: учебник / Л.Т. Матвеев.– Л.: Гидрометеоиздат, 1984. – 751 с.
Бучинский И. Е. Климат Украины в прошлом, настоящем и будущем: Учебное пособие /Бучинский И. Е. – К.: Сельзозиз УССР, 1963. –
308 с.
Качурин Л. Г. Физические основы воздействия на атмосферные процессы: Учебное пособие /Качурин Л. Г. – Л.: Гидрометеоиздат, 1986. – 145 с.
Стихийные метеорологические явления на Украине и в Молдавии: Климатическое пособие. – Л.: Гидрометеоиздат, 1991. – 224 с.
Монин А.С. История климата: ученик / Монин А.С., ШишковЮ.А. -Л: Гідрометеоиздат,1979.- 408с.
Атлас облаков. Л: Гідрометеоиздат,1978.-267с.
Інтернет ресурси
ДОДАТКИ
Додаток А.- Ртутний чашковий барометр. Додаток Б.-Барометр-анероїд
Додаток В. - Барограф М-2
Додаток Г.- Опадомір ГГИ-3000
Додаток Д. - Опадомір Третьякова Додаток Е.– Плювіограф
Додаток І.– Інформаційні потоки метеоданих для метеослужб.
Додаток К.- Будова атмосфери.
.
Додаток Л.- Розподіл родин хмар в тропосфері.
ДОДАТОК М.- Психрометрична таблиця розрахунку відносної вологості
Тем-ра за сухим термометром, °С |
Температура за вологим термометром, °С |
|||||||||||||||||
10 |
10,5 |
11 |
11,5 |
12 |
12,5 |
13 |
13,5 |
14 |
14,5 |
15 |
15,5 |
16 |
16,5 |
17 |
17,5 |
18 |
18,5 |
|
Відносна вологість повітря, % |
||||||||||||||||||
12 |
78 |
83 |
89 |
94 |
100 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
13 |
69 |
74 |
79 |
84 |
89 |
94 |
100 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
14 |
60 |
65 |
70 |
74 |
79 |
84 |
90 |
95 |
100 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
15 |
52 |
57 |
61 |
66 |
71 |
75 |
80 |
85 |
90 |
95 |
100 |
|
|
|
|
|
|
|
16 |
46 |
50 |
54 |
58 |
63 |
67 |
71 |
76 |
81 |
85 |
90 |
95 |
100 |
|
|
|
|
|
17 |
39 |
43 |
47 |
51 |
55 |
59 |
64 |
68 |
71 |
77 |
81 |
86 |
90 |
95 |
100 |
|
|
|
18 |
34 |
37 |
41 |
45 |
49 |
53 |
56 |
61 |
65 |
69 |
73 |
77 |
82 |
86 |
91 |
95 |
100 |
|
19 |
29 |
32 |
36 |
39 |
43 |
46 |
50 |
54 |
58 |
62 |
66 |
70 |
74 |
78 |
82 |
86 |
91 |
95 |
20 |
24 |
27 |
30 |
34 |
37 |
41 |
44 |
48 |
52 |
55 |
59 |
63 |
66 |
70 |
74 |
78 |
82 |
86 |
21 |
20 |
23 |
26 |
29 |
32 |
36 |
39 |
42 |
46 |
49 |
53 |
56 |
60 |
64 |
67 |
71 |
75 |
79 |
22 |
16 |
19 |
22 |
25 |
28 |
31 |
34 |
37 |
40 |
44 |
47 |
50 |
54 |
57 |
61 |
64 |
68 |
71 |
23 |
13 |
16 |
18 |
21 |
24 |
27 |
30 |
33 |
36 |
39 |
42 |
45 |
48 |
51 |
55 |
58 |
62 |
66 |
24 |
|
12 |
15 |
18 |
20 |
23 |
26 |
28 |
31 |
34 |
37 |
40 |
43 |
46 |
49 |
53 |
56 |
59 |
25 |
|
|
11 |
14 |
17 |
19 |
22 |
25 |
27 |
30 |
33 |
36 |
38 |
41 |
44 |
47 |
50 |
53 |
ДОДАТОК
О. – Психрометричний графік
ДОДАТОК П.
№№ варіант
|
Типи кліматів |
Кліматична зона |
1 |
Матеріковий |
Єкваторіальна |
2 |
Океанічний
|
|
3
|
Океанічний муссонний субєкваторіальний клімат |
Субєкваторіальна |
4
|
Матеріковий муссонний субєкваторіальний клімат |
|
5
|
Матеріковий тропічний клімат (пояс тропічних пустинь ) |
Тропічна |
6 |
Океанічний тропічний клімат |
|
7 |
Тропічний клімат западних побережий матеріков(вологих прибережних пустинь) |
|
8
|
Тропічний клімат восточних побережий матеріков
|
|
9 |
Внутриконтинентальний субтропічний клімат |
Субтропічна |
10 |
Океанічний ceбтропічний клімат |
|
11 |
Субропічний клімат западних побережий матеріков(середземноморе) |
|
12 |
Субтропічний клімат восточних побережий матеріков(муссонний) |
|
13 |
Внутриконтинентальний клімат помірних широт |
Помірна |
14 |
Океанічний клімат помірних широт |
|
15 |
Клімат западних побережий матеріков(морський) |
|
16 |
Клімат восточних побережий матеріков (муссонний) |
|
17 |
Матеріковий полярний |
Полярна |
18 |
Океанічний (Арктичний) |
|
19 |
Матеріковий субарктичний |
Субполярна |
20 |
Океанічнийсубантарктичний |
ДОДАТОК Р.- Коефіціент вологості
Відносна вологість |
100 30 |
95 |
90 |
85 |
80 |
75 |
70 |
65 |
60 |
55 |
50 |
45 |
40 |
Коефіціент вологості |
5 0,7 |
4,7 |
4 |
3,5 |
3 |
2,5 |
2 |
1,8 |
1,5 |
1,3 |
1,2 |
1,0 |
0,9 |
ДОДАТОК С . Повторюваність напрямку вітру, %
Варіанти завдань |
Пн |
П ІнС |
С |
П ІдС |
П Пд |
П ІдЗ |
З |
П ІнЗ |
1 |
12 |
16 |
14 |
25 |
8 |
4 |
5 |
16 |
2 |
5 |
7 |
12 |
17 |
8 |
16 |
19 |
16 |
3 |
6 |
7 |
9 |
17 |
11 |
13 |
22 |
15 |
4 |
7 |
5 |
11 |
16 |
15 |
10 |
19 |
17 |
5 |
6 |
2 |
9 |
22 |
3 |
9 |
17 |
32 |
6 |
8 |
6 |
12 |
19 |
9 |
9 |
17 |
20 |
7 |
9 |
7 |
8 |
16 |
16 |
12 |
18 |
14 |
8 |
8 |
6 |
8 |
16 |
15 |
12 |
16 |
19 |
9 |
11 |
10 |
9 |
13 |
12 |
11 |
15 |
15 |
10 |
14 |
13 |
8 |
13 |
13 |
10 |
13 |
17 |
11 |
19 |
15 |
8 |
17 |
11 |
7 |
8 |
15 |
12 |
20 |
16 |
9 |
11 |
14 |
9 |
7 |
14 |
13 |
12 |
8 |
7 |
15 |
12 |
10 |
17 |
19 |
14 |
12 |
10 |
11 |
12 |
13 |
12 |
15 |
15 |
15 |
17 |
12 |
10 |
13 |
10 |
10 |
12 |
16 |
16 |
15 |
21 |
11 |
8 |
12 |
12 |
7 |
14 |
17 |
10 |
14 |
14 |
12 |
10 |
12 |
14 |
14 |
18 |
8 |
11 |
11 |
16 |
12 |
12 |
14 |
16 |
19 |
16 |
18 |
16 |
11 |
12 |
12 |
8 |
10 |
