- •Мовознавство як наука. Галузі мовознавства. Мова, її проблеми та функції
- •Завдання
- •Дорошенко с.І., Дудик п.С. Вступ до мовознавства. – к., 1974. – с. 24-50.
- •Карпенко ю.О. Вступ до мовознавства. – к., 2006. – с. 38-41, 64-70.
- •Кочерган м.П. Вступ до мовознавства. – к., 2000. – с. 29-31, 34, 50-51.
- •Теоретичні питання
- •Література
- •2. Карпенко ю.О. Вступ до мовознавства. – к., 2006. – с. 109-141.
- •3. Кочерган м.П. Вступ до мовознавства. – к., 2000. – с. 102-132.
- •4. Головин б.И. Введение в языкознание. – м., 1983. – с.30-69.
- •Теоретичні питання
- •Література
- •2. Карпенко ю.О. Вступ до мовознавства. – к., 2006. – с. 141-165.
- •3. Кочерган м.П. Вступ до мовознавства. – к., 2000. – с. 133-163.
- •4. Головин б.И. Введение в языкознание. – м., 1983. – с.30-69.
- •Завдання
- •Теоретичні питання
- •Література
- •2. Карпенко ю.О. Вступ до мовознавства. – к., 2006. – с. 141-156, 160-162.
- •3. Кочерган м.П. Вступ до мовознавства. – к., 2000. – с. 133-151, 157-159.
- •4. Головин б.И. Введение в языкознание. – м., 1983. – с.47-52.
- •Завдання
- •Теоретичні питання
- •Література
- •3. Карпенко ю.О. Вступ до мовознавства. – к., 2006. – с. 182-256.
- •4. Кочерган м.П. Вступ до мовознавства. – к., 2000. – с. 181-240, 249-261.
- •5. Головин б.И. Введение в языкознание. – м., 1983. – с. 53-61, 67-76, 85-89.
- •Завдання
- •Теоретичні питання
- •Література
- •2. Карпенко ю.О. Вступ до мовознавства. – к., 2006. – с. 241-246.
- •3. Кочерган м.П. Вступ до мовознавства. – к., 2000. – с. 241-248.
- •4. Головин б.И. Введение в языкознание. – м., 1983. – с. 79-84.
- •Завдання
- •Теоретичні питання
- •Література
- •2. Карпенко ю.О. Вступ до мовознавства. – к., 2006. – с. 265-277, 287-297.
- •3. Кочерган м.П. Вступ до мовознавства. – к., 2000. – с. 275-280.
- •4. Головин б.И. Введение в языкознание. – м., 1983. – с. 90-94.
- •Завдання
- •Зразок морфемного аналізу слова
- •Зразок словотвірного аналізу слова
- •Теоретичні питання
- •Література
- •2. Карпенко ю.О. Вступ до мовознавства. – к., 2006. – с. 97-104, 257-265, 297-319.
- •3. Кочерган м.П. Вступ до мовознавства. – к., 2000. – с. 262-274, 280-332.
- •4. Головин б.И. Введение в языкознание. – м., 1983. – с. 99-101, 101-110, 135-150, 186-188.
- •Завдання
- •5. Ніхто любив мене, вітав, і я хилився ні до кого, блукав собі, молився Богу...
- •Зразок аналізу предикативних частин складного речення
- •Методичні рекомендації
Зразок аналізу предикативних частин складного речення
Я вірив, що Господь на небі чує
Мої різдвяні просьби і жалі…(Д. Павличко)
Речення розповідне, неокличне, стверджувальне, складне (2 предикативні частини), сполучникове, складнопідрядне з підрядним з’ясувальним.
Перша предикативна частина ( Я вірив…) співвідноситься з простим, двоскладним, непоширеним, неповним (структ. й семант.), неускладненим реченням.
Головні члени речення:
(хто?) Я – підмет, простий, виражений займенником 1 особи у формі Н.в. однини;
я (що робив?) вірив – присудок, простий, дієслівний, виражений дієсловом у формі минулого часу однини;
Я вірив – предикативний зв'язок (координація), предикативні семантико-синтаксичні відношення.
Друга предикативна частина (… Господь на небі чує мої різдвяні просьби і жалі) співвідноситься з простим, двоскладним, поширеним, повним (мінімальний ступінь семантичної неповноти, бо це частина складного речення, хоч і така, що може самостійно функціонувати як повноцінне просте речення), ускладненим однорідними додатками реченням. Однорідні члени поєднані в один ряд сполучниковим звʼязком, між ними встановлюються єднальні відношення. Однорідні додатки є непоширеними структурно, проте їхній зміст конкретизований за допомогою залежного другорядного члена різдвяні. Звʼязок між однорідними членами безпосередній, з присудком, від якого вони залежать, опосередкований. Між присудком та однорідними членами встановлюється граматичний звʼязок....та ..... семантико-синтаксичні відношення (див. аналіз звʼязків і відношень між словами в реченні).
Головні члени речення:
(хто?) Господь – підмет, простий, виражений іменником у формі Н.в. однини;
Господь (що робить?) чує – присудок, простий, дієслівний, виражений дієсловом у формі теперішнього часу однини.
Другорядні члени речення: група присудка:
чує (що?) просьби і жалі – однорідні додатки, прямі, виражені іменниками у формі З.в. множини;
просьби і жалі (чиї?) мої – означення, узгоджене, виражене присвійним займенником у формі З.в. множини;
просьби і жалі (які?) різдвяні – означення, узгоджене, виражене прикметником у формі З.в. множини;
чує (де?) на небі – обставина, місця, виражена іменником у формі М. в. однини з прийменником на.
Господь чує – предикативний зв'язок (координація), предикативні семантико-синтаксичні відношення;
чує просьби (жалі) – підрядний зв'язок, керування, сильне, безпосереднє, об’єктні семантико-синтаксичні відношення;
просьби і жалі – сурядний зв'язок, єднальні семантико-синтаксичні відношення;
чує просьби (жалі) – підрядний зв'язок, узгодження, повне (неповне – див., напр.,у Шульжука К. Ф. Синтаксис…), атрибутивні семантико-синтаксичні відношення;
просьби (жалі) різдвяні – підрядний зв'язок, узгодження, повне (неповне), атрибутивні семантико-синтаксичні відношення;
чує на небі – підрядний зв'язок, керування, слабке, опосередковане, обставинні семантико-синтаксичні відношення.
Кома ставиться в складнопідрядному реченні з підрядним з’ясувальним, що поєднується з головною частиною за допомогою сполучника що; крапка в кінці розповідного речення.
Практичне заняття № 16
Підсумкова контрольна робота
