Будова бактеріальної клітини

 

Будова бактерій: цитоплазма, оболонка, ядерна речовина. Деякі мають джгутики і капсулу.

 

Цитоплазма - рідка, прозора. Іноді в ній утворюються вакуолі наповнені клітинним соком, відклади - краплі жиру, кристалики солей сірки, волютинові зерна - розміщені на кінцях клітини і їх добре видно під мікроскопом. Багато волютину в паличках дифтерії. Забарвлюються інтенсивно.

 Ядро - некомпактне, ядерна речовина розміщена по всій цитоплазмі. Про наявнісь ядерної речовини - ДНК і здатність бактерій забарвлюватися основними - ядерними фарбами.

Оболонки - щільне утворення. Добре видно в електронному мікроскопі. Має три шари.

1. Цитоплазматична мембрана - прилягає до протоплазми.

2. Клітинна стінка.

3. Зовнішній шар.

Найщільніша - клітинна стінка. Вона тонка і еластична. Складається з вуглеводів, білків і фосфоліпідів.

Слизовий шар складається з полісахаридів, з глюкопротеїдів. Іноді дуже розвинений і утворює бактеріальну капсулу. Одні бактерії утворюють спори в організмі людини, інші зберігаються постійно. Капсула має захисне значення. Захищає від пожирання лейкоцитами - фагоцитоз.

Джгутики - є тільки в деяких бактерій - тонкі цитоплазматичні утвори проходять через спеціальні утвори в оболонці. В основі - базальне ядро. Джгутики - органи руху. Дифтерійні палички подібні до паличок черевного тифу, але дифтерійні палички рухомі, а дизентерійні - нерухомі.

 Бактерії, що мають один джгутик – монотрихи, а коли багато джгутиків – перитрихи. Деякі бактерії мають пучок джгутиків лофотрихи - синьогнійна паличка. Якщо пучок джгутиків розміщується на обох кінцях –це амфотрихи.

Найбільш рухомі - монотрихи - холерний вібріон. Перитрих - паличка черевного тифу.

У деяких нерухомих бактерій - дифтерійна паличка - на поверхні з допомогою електронного мікроскопа виявлені війки.

Спори бактерій - утв. паличковидні форми. Спори утворюють хвороботворні палички - паличка правцю, газової гангрени, сибірки, ботулізму. Спори утворюються поза організмом людини. В одних мікробів - при доброму доступі кисню, в інших - при відсутності. Це при несприятливих умовах існування мікроба.

Цитоплазма в певному місці згущується, потім вкривається дуже щільною оболонкою, а решта клітини поступово руйнується через 18-20 год.

Спори забарвлюються дуже важко. У бактеріальній клітині спора може розміщуватися центрально або в кінці. Спори можуть бути кулясті чи овальні. Завдяки спорам бактерії можуть довго зберігатися в несприятливих умовах. Спори не служать для розмноження, а є тільки особливою стійкою формою існування бактерій, сприяють зберіганню даного виду. Спори постійно перебувають у грунті, у воді. Якщо спори потрапляють у сприятливі умови кожна з них протягом кількох годин проростає у вегетативну бактеріальну клітину. Тріскає оболонка спори, потім з’являється ріст бактеріальної клітини.

Спороутворюючі палички називаються бацилами, а ті, що не утворюють спор - бактерії.

 

6. Коротка морфологічна характеристика грибів, спірохет, найпростіших, рикетсій, хламідій, мікоплазм, вірусів. Гриби

Рослинні організми складнішої будови ніж бактерії. Не містять хлорофілу. Багатоклітинні організми. Клітини витягнутої форми – гіфи - розростаються, утворюючи сплетення - тіло гриба - міцелій. Клітини грибів складаються з міцної оболонки, протоплазми і добре видимих одного чи кількох ядер.

Особливість - різноманітність способів розмноження: простий поділ, спороутворення, брунькування, статевим шляхом.

Групи грибів:

1. Повні - плісні, дріжджі;

2. Неповні;

3. Променисті.

Повні - penicillini; плісні - виділяють антибіотики.

Дріжджі - активні збудники спиртового бродіння.

Неповні гриби не мають плодових тіл, розмножуються спорами і простим діленням. Викликають захворювання волосся, шкіри, нігтів; дріжджоподібні гриби викликають захворювання пліснявку.

Променисті гриби займають проміжне місце між бактеріями та грибами. В організмі утворюють друзи. Живуть в грунті і на злакових рослинах. З них добувають стрептоміцин.

Вирощують на середовищах, які містять вітаміни, амінокислоти та мікроелементи (середовище Сабуро) за температури 22-37⁰ С протягом 4-7 діб. Утворюють колонії різного кольору (білі, чорні, зелені, жовті), твердої консистенції, пухнасті, гладенькі, шорсткі.