14. Модель «пастки» спадної продуктивності.

Динаміка продуктивності як на макро-, так і на мікрорівні значною мірою визначається економічною політикою уряду. Негативний вплив на темпи зростання продуктивності економічної політики уряду можна продемонструвати схематично (рис. 2.1) . Ця модель «пастки» спадної продуктивності наочно показує, що заворожене коло бідності, безробіття і низьких темпів соціально-економічного зростання може бути розірване тільки на основі зростання продуктивності в усіх ланках економіки.

Рис. 2.1. Модель «пастки» спадної продуктивності

15.Макрорівневі та макрорівневі чинники продуктивності

Чинники продуктивності — це рушійні сили і причини, під впливом яких змінюється її динаміка. Макрорівневі чинників продуктивності — це ті, які реалізуються на макрорівні через систему виконавчої та законодавчої влади. Оскільки макрорівневі чинники продуктивності перебувають за межами підприємств і не контролюються їхніми менеджерами, то вони називаються ще й зовнішніми чинниками.

Макрорівневі (зовнішні) чинники продуктивності впливають на її динаміку як позитивно, так і негативно. Ось чому макрорівневими чинниками необхідно управляти таким чином, щоб безперервно забезпечувати максимальні темпи зростання продуктивності за їх рахунок.

Вихідним, фундаментальним чинником зростання продуктивності є життєвий простір країни, який характеризується як кількісними, так і якісними параметрами. Він включає в себе населення країни, її територію, екологію, землю, кліматичні умови, природні багатства та природні ресурси

Одні мікрорівневі чинники змінюються значно швидше, ніж інші, тому їх поділяють на дві групи: «тверді» та «м’які». Класифікація внутрішніх чинників на «тверді» та «м’які» зроблена за аналогією з поширеними англійськими комп’ютерними термінами. «Тверді» та «м’які» чинники продуктивності за своєю суттю фактично є відповідно матеріально-технічними і соціально-організаційними чинниками продуктивності

16.Матеріально-технічні чинники продуктивності, їх характеристика

Матеріально-технічні («тверді») чинники продуктивності

Вироби. До виробів відносять усі товари, що виготовляються, підприємствами і фірмами для задоволення потреб споживачів. Характерною ознакою виробів є те, що підвищення продуктивності за їхній рахунок відбувається як у виробників (за рахунок збільшення їх обсягів, економії витрат на одиницю продукції), так і у споживачів, коли підвищуються якісні характеристики виробів

Різноманіття конкретних методів і способів досягнення високої продуктивності праці викликає необхідність класифікації факторів зростання, які можна об'єднати в наступні групи:

матеріально-технічні;

організаційно-економічні, управлінські;

соціально-економічні;

соціально-психологічні;

природні.

Матеріально-технічні:

рівень розвитку засобів виробництва, їх якість (рівень використання науково-технічних досягнень);

підвищення рівня механізації й автоматизації виробництва;

упровадження прогресивної технології й новітньої техніки;

модернізація існуючого устаткування;

збільшення одиничних потужностей машин і устаткування, збільшення енергоозброєності роботи підприємства;

підвищення якості сировини матеріалів, палива, що використовуються;

уживання прогресивніших видів і джерел енергії.

Ці напрями ведуть до зниження повної технологічної трудомісткості продукції, підвищення продуктивності праці.