3.2. Вдосконaлення методiв aдмiнiструвaння подaтку нa додaну вaртiсть

Сьогодні нові правила справляння податку суб’єктами господарювання та механізм його відшкодування з бюджету пройшли апробацію на практиці і засвідчили необхідність внесення змін до ПКУ. Тому питання вдосконалення системи адміністрування ПДВ в Україні залишаються актуальними і потребують подальших наукових досліджень.

Формування і впровадження якісно нового механізму адміністрування ПДВ, а також обліку і контролю за його надходженням і відшкодуванням з боку контролюючих органів, дозволить підвищити його ефективність і створити умови для легального функціонування реального сектора економіки та сприятливого податкового клімату [4, с. 114]. Можна стверджувати, що саме підвищення ефективності функціонування податку є метою заходів, спрямованих на удосконалення системи адміністрування ПДВ. Напрями вдосконалення повинні бути визначені на основі аналізу сучасних проблем функціонування податку та забезпечувати реалізацію інтересів обох сторін: податкових органів та платників податку.

Однією з основних проблем сьогодні є негативне сприйняття податку. Податок на додану вартість є непрямим податком на споживання, а отже має бути нейтральним до виробника. Якщо це так, то природно виникає питання щодо причин негативного ставлення і сприйняття податку. Адже це впливає на ефективність його стягнення.

За рівнем обтяжливості для бізнесу податкова система України посідає 177-ме місце серед 178 країн (відповідно до досліджень Світового банку), поступаючись лише білоруській. Тому очікувати на позитивне ставлення платників податку не доводиться. [4, с. 113].

Правильне розуміння суті ПДВ має не лише теоретичне значення, а й практичні наслідки. Імідж податку, сформований на основі його викривленого трактування, призвів до неправильного сприйняття податку платниками. Пошук шляхів вдосконалення системи адміністрування ПДВ вимагає продовження наукових досліджень засад функціонування цього податку з метою донесення до практиків вірного трактування податку та розуміння механізму його функціонування.

Першим кроком назустріч платникам податку є те, що вони мають можливість отримувати інформаційно-довідкові послуги Інформаційно-довідкового департаменту ДПСУ телефоном, факсом, електронною поштою або користуватися Єдиною базою податкових знань через офіційний сайт ДПАУ.

Так з метою попередження виникнення проблемних питань та вдосконалення обслуговування великих платників податків розроблено та готується до впровадження метод "горизонтального моніторингу", який побудовано на основі співпраці між органами ДПСУ та великими платниками податків. Такі відносини передбачають збільшення взаємної відповідальності обох сторін, створення культури спілкування, консультування, підвищення рівня співробітництва та довіри [5].

Взаємні зобов'язання сторін закріплюються укладанням угоди між великим платником податків та органом ДПСУ, відповідно до якої великий платник податків подаватиме на розгляд ДПСУ податкові ризики у режимі реального часу. Зі свого боку податковий орган перевірятиме правомірність відображення операцій у податковій звітності платника податків. Головною перевагою горизонтального моніторингу вважаємо значне зменшення кількості перевірок та скорочення їх термінів для сумлінних платників податків.

Надмірна кількість перевірок платників – юридичних осіб, у зв’язку з декларуванням ними від’ємного значення ПДВ, а також їх контрагентів та відсутність законодавчо визначених підстав для отримання відповідної інформації від платників для здійснення таких перевірок в автоматизованому режимі спричиняє невиправдане втручання податкових органів у діяльність суб’єктів господарювання, значних трудових і фінансових витрат, знижує ефективність таких перевірок, призводить до порушення законодавчо встановлених строків проведення перевірок та відшкодування, але, зрештою не виключає зникнення ПДВ на так званих ланцюгах "фіктивних" фірм.

На думку фахівців податкової служби, запровадження "горизонтального моніторингу" великих платників податків дасть змогу розпочати формування ефективної для бюджету та необтяжливої для сумлінних платників податків системи адміністрування податків у рамках проведення податкової реформи.

Одним із завдань, що поставлені перед ДПАУ, є реформування системи адміністрування ПДВ. Найперспективнішим кроком у цьому напрямі вбачається впровадження і подальший розвиток електронного контролю за обігом ПДВ шляхом залучення максимальної кількості платників податків до подання податкової звітності та реєстрів податкових накладних" [5, с. 114].

Удосконалення адміністрування ПДВ може здійснюватись в декількох напрямках, однак найбільш актуальним нині є реформування порядку відшкодування податку. Будучи бюджетоутворюючим податком, ПДВ - одночасно є і втіленням корупційних дій та свавілля: деякі суб'єкти незаконно відшкодовують мільярди, а деякі - роками не можуть відшкодувати свій законний ПДВ.

При цьому, роль податкових органів щодо контролю за виконанням зобов'язань по сплаті ПДВ контрагентами платників податків, які перевіряються, є досить складним завданням. Відповідно до податкової практики, перевірка постачальників свідчить про те, що нерідко контрагенти платника податків, який перевіряється, не виконують свої зобов'язання по сплаті ПДВ до бюджету, при цьому відсутність у' платника платку відповідальності за дії третіх осіб не дозволяє податковим органам обґрунтовано відмовити у відшкодуванні податку в подібних випадках.

У даному випадку існує ряд обмежень, при яких у платника податку, діяльність якого перевіряється, відшкодування з ПДВ можуть бути визнані необгрунтованими. Так, якщо платник податків при здійсненні операцій з контрагентом не виявив належної обачності й обережності: не зібрав «податкове досьє» з метою перевірки діяльності контрагента, то за рішенням суду податкові органи можуть донарахувати податок. Однак, документи, необхідні для проінформованості щодо діяльності контрагента не є суттєвими для з'ясування сумлінності і відповідальності контрагента. Дані документи носять лише інформативний характер (копія свідоцтва про реєстрацію в податкових органах платником ПДВ) і підтверджують право повноваження тієї або іншої особи (доручення, розписка), тому навіть наявність таких документів у платника податків не дозволяють убезпечити його від податкового «ризику». Така конструкція надає несумлінним платникам податків можливість для зловживань і шахрайства (створення фірм-одноденок, фіктивний експорт, перекручування даних у документах при експорті, завищення цін при придбанні товарів тощо).

У результаті зіставлення динаміки фактичного надходження ПДВ у державний бюджет із сумами податку, що відшкодовується і темпами росту експорту встановлено, що сума податку, який відшкодовується експортерам, складає практично половину від сумм ПДВ, які надходять до бюджету. Причому, має місце більш швидкий ріст сум відшкодування ПДВ у порівнянні зі збільшенням суми нарахованого податку. Це створює реальну загрозу економічної безпеки держави, і проблема контролю над відшкодуванням ПДВ переходить у розряд стратегічних завдань забезпечення національної економічної безпеки. Наявність високого позитивного сальдо експорту- імпорту в Україні обумовлює високий рівень відшкодування податку при застосуванні нульової ставки по експортованих товарах. Тому, удосконалення системи адміністрування ПДВ по експортних операціях є актуальним завданням для держави, і посилення контролю над правомірністю відшкодування як по зовнішнім, так і по внутрішніх операціях з ПДВ у даний час залишається одним із пріоритетних напрямків податкових органів.

У цьому зв'язку можна розглянути наступну систему заходів:

• по-перше створити разом з органами внутрішніх справ єдину базу даних «недійсних» паспортів. Щорічно, а також перед реєстрацією нового суб'єкта підприємницької діяльності, дані паспортів фізичних осіб - засновників (власників), та його відповідальних осіб повинні звірятися з базою. Це ускладнить створення фірм- одноденок, що збільшить вартість наданих послуг і, відповідно, змусить багатьох несумлінних платків податків відмовитися від них;

• по-друге ввести в Податковий кодекс поняття «фірма-одноденка» і «несумлінний платник податків»;

• по-третє з метою відшкодування ПДВ ввести відповідальність платника податків за сплату ПДВ своїми коштами покупцям. Законодавче це зробити буде досить складно, проте даний захід вбачається найбільш ефективним з точки зору боротьби з відмиванням коштів;

• по-четверте введення ПДВ - рахунків. Суть даного механізму полягає в тому, що одержувані від покупця суми ПДВ зараховуються 66не на розрахунковий рахунок підприємства., а на спеціальний рахунок, з якого не можна було б взяти кошти для інших цілей, крім сплати ПДВ постачальникові, сум податкових зобов'язань у бюджет тощо. Застосування цього способу дозволить суттєво знизити можливість здійснення операцій, пов'язаних з відмиванням коштів, і не буде необхідності у введенні додаткових заходів зміни практики податкового контролю.

Запропоновані заходи дозволять підвищити обсяги збирання податку, що у свою чергу, дасть можливість перейти до вирішення інших, теж не менш значимих заходів по реформуванню ПДВ.

При визначенні напрямів удосконалення системи адміністрування ПДВ в Україні необхідно уважно і детально проаналізувати недоліки діючого механізму адміністрування даного податку, оскільки роль ПДВ у формуванні Державного бюджету є провідною, а недоотримання надходжень від цього податку та його незаконне відшкодування з бюджету може порушити фінансову безпеку держави.

Заходи, спрямовані на удосконалення системи адміністрування ПДВ, повинні враховувати як інтереси держави в особі податкових органів, так і платників податків та бути націленими на підвищення ефективності функціонування цього податку, на його фіскальній достатності та справедливості.

Пріоритетними напрямами удосконалення системи адміністрування ПДВ є:

• посилення інформаційного забезпечення платників ПДВ щодо проблемних питань його адміністрування шляхом проведення наукових досліджень та надання вичерпних роз’яснень органом ДПСУ. Слід усунути негативне сприйняття податку платниками;

• широке впровадження методу "горизонтального моніторингу" та посилення автоматизованого режиму подання звітних форм та податкових документів з метою зменшення кількості перевірок та скорочення їх термінів для сумлінних платниківподатків.

Отже, окреслені напрями для забезпечення відчутного ефекту повинні реалізовуватися комплексно із застосуванням системного підходу у відповідності з прийняттям належного нормативно-правового забезпечення.

Оскільки податок на додану вартість – є домінуючим непрямим податком, який надходить до бюджету. то податок виконує яскраво виражену фіскальну функцію. Актуальність аудиту податків пов’язана із укладенням Генеральної угоди про співробітництво та взаємодію між Аудиторською палатою України та Міністерством доходів і зборів України, відповідно до якої результати аудиторської перевірки платника податку виступатимуть у якості інформаційно-аналітичного забезпечення. У зв’язку з цим потребує удосконалення чинна методика аудиту розрахунків за податками, та, за податком на додану вартість, зокрема.

Необхідність здійснення аудиту розрахунків за ПДВ обумовлена низкою причин, основними серед яких є:

• зміна законодавства з питань та неоднозначність трактування його норм, що викликає проблеми при нарахуванні та сплаті ПДВ, та зумовлює попит на даний вид послуг;

• правильність обчислення ПДВ залежить від компетенції, досвіду та професіоналізму бухгалтерів, щодо рівня яких керівники підприємств не завжди обізнані, у зв’язку з чим прагнення убезпечити підприємство від накладання фінансових санкцій зумовлює попит на аудит розрахунків за ПДВ;

• суб’єкти господарювання в більшості випадків намагаються мінімізувати розмір податків, що тягне за собою усвідомлену керівниками загрозу накладання штрафних санкцій, а в деяких випадках – адміністративної та кримінальної відповідальності за ухилення від сплати податків, тому аудит розрахунків за ПДВ надає впевненість управлінському персоналу в правильності податкового менеджменту підприємства.

Метою аудиту розрахунків з податку на додану вартість є висловлення незалежної думки аудитора, про повноту нарахування та своєчасність сплати податкового зобов’язання з ПДВ; достовірність, законність, правильність, точність ведення податкового обліку та складання податкової звітності; розроблення пропозицій щодо оптимізації обліку розрахунків з бюджетом за ПДВ та ефективного податкового планування на підприємстві.

Процес аудиту розрахунків за податком на додану вартість можна поділити на чотири стадії:

• організаційна – вивчення діяльності платника податку, надання згоди на проведення аудиту, укладання договору, визначення завдань аудиту;

• підготовча – складання плану та програми аудиторської перевірки, визначення суб’єктів такої перевірки та відповідальність осіб, розподіл повноважень та обов’язків між аудиторами;

• методична – безпосередньо перевірка розрахунків за ПДВ;

• результативна – складання аудиторського висновку, подання його зацікавленим користувачам [1, с. 136].

Ми погоджуємось з баченням Деми Д.І., що проведення аудиту розрахунків за податком на додану вартість доцільно здійснювати у чотири основні етапи:

На першому етапі здійснюється перевірка стану організації бухгалтерського обліку податку на додану вартість. При цьому визначається статус платника податку та досліджується облікова політика підприємства.

Другий етап складається із перевірки правильності визнання та відображення в системі бухгалтерського обліку податкового зобов’язання з ПДВ. На даному етапі здійснюється перевірка правомірності застосування ставок ПДВ (17 % або 0%, а до 01 січня 2014 року – 20 % або 0 %) при реалізації продукції; перевірки повноти та своєчасності визнання податкового зобов’язання з ПДВ при отриманні авансових платежів; перевірки правильності ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних, а також податкових накладних в частині податкового зобов’язання з ПДВ; Наукові записки, вип.14, 2013 28 співставлення даних регістрів бухгалтерського обліку, реєстру виданих та отриманих податкових накладних та Декларації з ПДВ в частині обсягу визнання податкового зобов’язання з ПДВ.

Третій етап передбачає перевірку правильності визнання та відображення в системі бухгалтерського обліку податкового кредиту з ПДВ. На цьому етапі доцільно здійснювати перевірку статусу платника ПДВ контрагентів підприємства; оцінку правомірності визнання податкового кредиту за здійсненими операціями; перевірку правильності розподілу податкового кредиту між оподатковуваними та неоподатковуваними операціями; перевірку правильності ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних, а також наявності та правильності заповнення службових полів податкових накладних в частині податкового кредиту з ПДВ, зіставлення сум з даними інших документів, що підтверджують фактично здійснену операцію; співставлення даних регістрів бухгалтерського обліку, реєстру виданих та отриманих податкових накладних та Декларації з ПДВ в частині обсягу визнання податкового кредиту з ПДВ.

Четвертий етап включає перевірку правильності відображення в Декларації з ПДВ розрахунків з бюджетом за звітний період, а також перевірку декларації за формою та змістом [3, с. 23].

Проведення аудиторської перевірки за виділеними етапами дозволить комплексно та якісно здійснювати аудит розрахунків за ПДВ. Документальне оформлення аудиту складається з двох видів документів: робочих та підсумкових (узагальнення результатів аудиту). Виявлені аудитором порушення фіксуються у робочих документах, а потім знаходять своє відображення у відповідних підсумкових. Результати аудиторської перевірки аудитор оформляє висновком про якість складеної замовником бухгалтерської документації та податкових декларацій [4, с. 22].

В умовах сьогодення, аудиторська перевірка розрахунків за податком на додану вартість переходить на якісно новий рівень, оскільки аудиторські перевірки податкової звітності платників податків спрямовані на зменшення ризиків платників податків.

Одним із шляхів підвищення ефективності такої перевірки є конкретизації етапів її здійснення. Оскільки запропоновані етапи аудиту, дають змогу охопити всі господарські операції з ПДВ, то здійснення аудиту розрахунків за ПДВ за ними може бути використано аудитором при перевірці будь-якого підприємства.