Контрольні питання:

1. Які гігієнічні вимоги висуваються до води плавального басейну?

2. Розповісти про способи очищення і знезаражування води.

3. Охарактеризуйте мікрокліматичні умови критого плавального басейну.

4. Які вимоги висуваються до вентиляції й опалення плавального басейну?

5. Яким вимогам повинне відповідати освітлення басейну?

6. Розповісти про правила санітарного режиму для відвідувачів басейну.

7. Як обладнується плавальний басейн на відкритій водоймі?

Тема 5: Гігієнічні норми рухової активності дітей і підлітків.

Мета заняття: закріплення теоретичних знань про гігієнічне нормування рухової активності дітей і підлітків.

План

1. Визначення й оцінка рухової активності школяра.

2. Визначення рівня фізичної підготовленості та рухового віку школяра.

теоретичні відомості Гігієнічна норма рухової активності (РА) дітей і підлітків – це науково обгрунтовані кількісні параметри, що цілком задовольняють біологічну потребу зростаючого організму в рухах і сприяють процесам росту, розвитку, зміцненню здоров'я дітей і підлітків.

Дефіцит рухів (гіпокінезія) викликає різноманітні морфофункціональні зміни в організмі, які можна розглядати як адаптацію до низького рівня РА. Комплекс більш глибоких фізіологічних змін, викликаних гіпокінезією, відносять до передпатологічних і патологічних станів.

Надмірна РА (гіперкінезія) часто має місце при форсуванні підготовки юних спортсменів.

Таблиця 14

Шкала оцінки сумарної добової активності дітей 5-17 років (за А.Г.Сухарєвим)

Вік, років	Оцінка рухової активності
	Гіпокінезія	Гігієнічна норма	Гіперкінезія
5-6	7,5	8,6-10,5	13
	9	11-15	20
	4	4,5-5,5	6
7-10	8	10,6-12,5	15
	10	15-20,5	25
	3,5	4-5	5,5
11-14 хлопці	10	12,6-14,5	17
	15	20-25	30
	3	3,5-4,5	5
дівчата	10	12,6-13,5	16
	12	17-23	28
	3	3,5-4,5	5
15-17 хлопці	12	14,6-16,5	20
	20	25-30	35
	2,5	3-4	4,5
дівчата	11	13,6-14,5	18
	15	20-25	30
	3	3,5-4,5	3,5

Примітка: перші рядки – енерговитрати, КДж,

другі – локомоції, тис. кроків,

треті – тривалість рухового компонента, год.

У цілому РА дітей і підлітків в умовах школи складає лише 18-20 % від норми, що рекомендується, а в дні, коли проводитися урок фізкультури, - 60 %.

Оптимальна РА школярів може бути досягнута при дотриманні двох основних принципів:

• цілеспрямована корекція сумарної добової РА засобами фізичного виховання;

• використання гігієнічно обґрунтованої моделі процесу фізичного виховання, що повною мірою відповідає віковим, статевим і індивідуальним функціональним особливостям і можливостям школярів.

У будь-якому випадку вчитель фізкультури, тренер повинні вміти оцінювати рівень РА школяра для того, щоб оптимізувати фізкультурно-оздоровчий і тренувальний процес.

При вимірі РА користуються декількома критеріями. Найбільш точним є величина енерговитрат (Ен) чи споживання енергії. Вимірити величину Ен можна методом непрямої калориметрії, тобто шляхом визначення кількості споживаного організмом кисню. Однак класичний метод непрямої калориметрії дуже громіздкий і в звичайних умовах під час занять фізкультурою і спортом не застосовується. У практиці широке поширення одержав розрахунковий спосіб визначення Ен. До інших критеріїв рухової активності можна віднести тривалість рухового компонента в добовому «бюджеті» часу, виражений в одиницях часу (хвилинах, годинах) чи у відсотках стосовно тривалості доби, а також число переміщення тіла в просторі (локомоцій) за одиницю часу чи сума рухів у показниках кілометражу локомоцій.

Також знаходить своє застосування безупинна реєстрація ЧСС і визначення пульсової «вартості» різних видів діяльності, у тому числі сумарної величини рухової активності за добу.

В даний час найбільш популярна й авторитетна методика, запропонована вченими з Фремінгемського університету (Німеччина).

Величина РА представляється у виді цифрового індексу фізичної активності (ІФА).

Уся рухова активність людини розподіляється на п'ять рівнів: базовий, сидячий, малий, середній і високий. Кожному рівню відповідають визначені види фізичної активності. Критерієм розподілу послужило відносно близьке за значенням споживання кисню при діяльності, що об'єднана в один рівень.

Так, у дітей і підлітків:

• до базового рівня відносяться сон, відпочинок лежачи;

• до сидячого – їзда в транспорті, читання, малювання, перегляд телепередач, настільні і комп'ютерні ігри, прийом їжі;

• до малого рівня - особиста гігієна, стояння з невеликою рухливістю, уроки в школі (крім фізкультури і праці), пересування пішки;

• до середнього рівня – домашня робота по господарству, прогулянки, ранкова гімнастика, рухливі перерви в школі;

• до високого рівня – участь у спеціально організованих заняттях фізичними вправами, інтенсивні ігри, біг, катання на санках, ковзанах, велосипеді, лижах, самокаті, роликах і т.д.

Для того, щоб визначити час, витрачений на кожний з видів рухової активності, варто провести добовий хронометраж видів діяльності дитини, що полягає у фіксуванні відрізків часу, витраченого на кожен вид у тій послідовності, у якій вони чергуються. Хронометраж проводиться, як правило, батьками чи дослідником і реєструється в індивідуальній карті дитини. Школярі середнього і старшого віку можуть вести хронометраж самі і реєструвати його результати в індивідуальній карті.

Для визначення кількісного значення різних по інтенсивності видів рухової діяльності автори розробили вагові коефіцієнти фізичної активності, що обчислювалися досить складним підрахунком з використанням кількості годин на кожному рівні фізичної активності і кисню, що споживається при такогому виду діяльності. При множенні кількості годин, витрачених на кожен вид діяльності на ваговий коефіцієнт (табл.15), одержуємо кількість балів, що відповідають ІФА на кожному рівні. Сума ІФА всіх рівнів за добу відповідає добовому індексу фізичної активності.

Таблиця 15

Вагові коефіцієнти ІФА (індексу фізичної активності)

Рівень фізичної активності	Споживання кисню, л/хв	Ваговий коефіцієнт	КДж/хв
Базовий (БР)	0,25	1,0	5,23
Сидячий (СИР)	0,28	1,1	5,85
Малий (МР)	0,41	1,5	8,57
Середній (СР)	0,60	2,4	12,55
Високий (ВР)	1,25	5,0	26,14

Карта реєстрації фізичної активності дитини може бути довільною. Як приклад, приводимо карту реєстрації, запропонованої К.Л.Андерсеном зі співробітниками і доповнену Е.В.Давиденко (табл.16).

Порівняльний аналіз величини ІФА за добу і внесків кожного рівня в цей результат дозволяє визначити кількісне значення рівня добової рухової активності і якісну оцінку індивідуальної рухової активності за інтенсивністю прикладених фізичних зусиль (табл.15).

Таблиця 16