Припинення трудового договору з ініціативи працівника.

Працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею 14-річного віку або дитиною-інвалідом; догляд за хворим членом сім¢ї відповідно до медичного висновку або інвалідом І групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.

Після закінчення двох тижнів з дня попередження про розірвання трудового договору працівник має право залишити роботу, а власник (уповноважений ним орган) зобов’язаний видати йому належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок.

Якщо працівник після закінчення строку попередження про звільнення не залишив роботи і не вимагає розірвання договору, власник або уповноважений ним орган не вправі звільнити його за поданою раніше заявою, крім випадків, коли на його місце запрошено іншого працівника, якому відповідно до законодавства не може бути відмовлено в укладенні трудового договору (працівники, запрошені в порядку переведення з іншого підприємства, установи, організації; молоді спеціалісти з направленням; вагітні жінки та ін.).

Працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо власник не виконує законодавство про охорону праці, умови колективного договору з цих питань. Працівникові виплачується вихідна допомога в розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше 3-місячного заробітку.

Строковий трудовий договір підлягає розірванню достроково на вимогу працівника в разі його хвороби або інвалідності, які перешкоджають виконанню роботи за договором, порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного або трудового договору, а також з інших поважних причин, передбачених законодавством.

Припинення трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу.

Трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках передбачених статтею 40 КЗпП:

1) зміни в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників;

2) виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров¢я,

3) систематичного невиконання працівником без поважних причин обов’язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного або громадського стягнення;

4) прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин;

5) нез’явлення на роботу протягом більш як 4 місяців підряд внаслідок тимчасової непрацездатності, не враховуючи відпустки по вагітності і пологах, якщо законодавством не встановлений триваліший строк збереження місця роботи (посади) при певному захворюванні (наприклад, при захворюванні на туберкульоз місце роботи зберігається протягом 12 місяців). Звільнити працівника можна лише у період його непрацездатності. За працівниками, які втратили працездатність у зв’язку з трудовим каліцтвом або професійним захворюванням, місце роботи (посади) зберігається до відновлення працездатності або встановлення інвалідності;

6) поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу (якщо незаконно звільнений працівник поновлюється на роботі органами по розгляду трудових спорів; якщо попередня робота надається особі, яка була незаконно притягнена до кримінальної відповідальності; якщо військовослужбовців строкової служби чи курсантів військово-навчальних закладів звільняють за станом здоров¢я чи за сімейними обставинами протягом перших 3 місяців з дня призову чи зачислення на військову службу);

7) появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп’яніння;

8) вчинення за місцем роботи розкрадання (в тому числі дрібного) майна власника, встановленого вироком суду, що набрав законної сили,

Звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6, допускається, якщо неможливо перевести працівника за його згодою на іншу роботу.

Не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за пунктом 5), а також у період перебування працівника у відпустці. Це правило не поширюється на випадок повної ліквідації підприємства, установи, організації.

додаткові підстави розірвання трудового договору у випадках:

1) одноразового грубого порушення трудових обов’язків керівником підприємства, установи, організації та його заступниками, головним бухгалтером і його заступниками, а також службовими особами митних органів, державних податкових інспекцій, яким присвоєно персональні звання, і службовими особами державної контрольно-ревізійної служби та органів державного контролю за цінами;

2) винних дій керівника підприємства, установи, організації, внаслідок чого заробітна плата виплачувалася несвоєчасно або в розмірах, нижчих від установленого законом розміру мінімальної заробітної плати;

3) винних дій працівника, який безпосередньо обслуговує грошові або товарні цінності, якщо ці дії дають підстави для втрати довіри до нього з боку власника або уповноваженого ним органу;

4) вчинення працівником, який виконує виховні функції, аморального проступку, не сумісного з продовженням даної роботи.

За загальним правилом власник може розірвати трудовий договір лише за попередньою згодою профспілкового органу. Профспілковий орган повідомляє власника або уповноважений ним орган у письмовій формі про прийняте рішення в 10-денний строк. Власник має право розірвати трудовий договір не пізніш як через місяць з дня одержання згоди профспілкового органу. Якщо розірвання трудового договору було проведено без звернення до профспілки, суд зупиняє провадження у справі до одержання відповіді профспілки.

КЗпП передбачені випадки, коли розірвання трудового договору з ініціативи власника допускається без попередньої згоди профспілки (у разі ліквідації підприємства, установи, організації; поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу; звільнення з роботи за сумісництвом тощо).

Про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. Водночас власник або уповноважений ним орган доводить до відома державної служби зайнятості про наступне вивільнення працівника із зазначенням його професії, спеціальності, кваліфікації та розміру оплати праці. Вивільнюваним працівникам зберігається середня зарплата на період працевлаштування, але не більше як на три місяці з дня звільнення з урахуванням вихідної допомоги (працівникам, яких звільняють на даній підставі, сплачується вихідна допомога розміром не менше середнього місячного заробітку). За зазначеними працівниками зберігається безперервний трудовий стаж, якщо перерва в роботі після звільнення не перевищила 3 місяців.

Не пізніше ніж за 10 календарних днів до закінчення 3-місячного строку звільненим гарантується:

1) статус безробітного, якщо після закінчення 10 днів відповідна робота не була запропонована;

2) право на одержання допомоги по безробіттю у розмірі 75% середньої зарплати за останнім місцем роботи протягом наступних 3 місяців і в розмірі 50% – протягом наступних 6 місяців, але не більше середньої зарплати, яка склалася в народному господарстві відповідної галузі, і не менше встановленої законодавством мінімальної зарплати;

3) збереження на новому місці роботи на весь період професійного перенавчання з відривом від виробництва середньої зарплати за останнім місцем роботи;

4) права дострокового виходу на пенсію (за 1,5 роки до встановленого законодавством строку, якщо є необхідний загальний трудовий стаж).