- •11 Кріплення вердловин
- •11.1 Мета та способи кріплення свердловин
- •11.2. Конструкція свердловини та її елементи
- •11.2.1 Вимоги до конструкції свердловин
- •11.2.2 Основні причини, що впливають на проектування конструкції свердловини
- •Геологічні умови буріння
- •Призначення та дебіт свердловини
- •Метод розкриття пласта Спосіб буріння
- •11.3 Обсадні труби та їх з’єднання
- •11.3.1 Обсадні труби з різьбовими з'єднаннями
- •З’єднання; l – довжина труби в зібраному стані
- •11.3.1.1 Обсадні труби з муфтовими з'єднаннями
- •Обсадних труб оттм
- •Обсадних труб оттг
- •11.3.1.2 Обсадні труби з з безмуфтовими з'єднаннями
- •З трапецієподібним профілем (позначення — в таблиці 11.2)
- •11.2.3 Труби обсадні товстостінні
- •11.2.4 Обсадні труби із зварними з'єднаннями
- •11.2.5 Обсадні труби великих діаметрів
- •11.2.6 Обсадні труби зарубіжних фірм
- •Радіальний герметизуючий поясок
- •Упорний герметизуючий поясок
- •Б Рисунок 11.17 – з’єднання стт-м (гладкі безмуфтові труби): а – загальний вигляд; б – розподіл навантажень в різьбових з’єднаннях
- •11.3 Маркування, упаковка, транспортування обсадних труб
- •11.4 Проектування конструкції свердловини
- •Вибір кількості і глибин спуску обсадних колон
- •Вибір діаметрів обсадних колон і доліт
- •Вибір способу спуску обсадних колон
- •Вибір інтервалів цементування
- •Вибір способу цементування
- •11.5 Особливості проектування конструкцій газових і газоконденсатних свердловин
- •11.6 Компоновка обсадної колони
- •Із зворотним клапаном (fc)
- •Муфта з кільцем «стоп» (flc)
- •Цементування
- •11.7 Умови роботи обсадних колон
- •Цементування
- •Освоєння і експлуатація свердловини
- •11.8 Спуск обсадних колон у свердловину
- •11.8.1 Підготовчі роботи перед спуском обсадних колон
- •11.8.2 Спуск обсадних колон
- •11.8.2 Особливості спуску обсадних колон секціями та хвостовиків
Радіальний герметизуючий поясок
Рисунок
11.15 – Подвійний бар’єр
герметизації
Упорний герметизуючий поясок
Такі труби оснащені внутрішнім двоконусним упорним герметизуючим пояском, який має форму компактного клина. Основне ущільнення утворено зовнішньою частиною клина, з конусністю 1:10. додаткове – внутрішньою, з кутом 15°.
При догвинчуванні з’єднання обсадних труб ОТТМ (малогабаритні муфти негерметичне з’єднання) можливий ефект вздуття муфти (рисунок 11.16), чого немає в з’єднаннях ВАРМ.
Рисунок
11.16 – З’єднаннях ВАРМ
не
розширяється при
догвинчуванні
В даний час виготовляються гладкі безмуфтові труби з високогерметичними з’єднання
СТТ-М (рисунок 11.17)
а)
Б Рисунок 11.17 – з’єднання стт-м (гладкі безмуфтові труби): а – загальний вигляд; б – розподіл навантажень в різьбових з’єднаннях
)
11.3 Маркування, упаковка, транспортування обсадних труб
Окрім вимог, обумовлених в ГОСТ 10692—80, на кожній трубі на відстані 0,4—0,6 м від одного з кінців повинно бути нанесено маркування за допомогою клейм:
● умовний діаметр труби, мм;
● номер труби;
● група міцності;
● товщина стіни, мм;
● найменування або товарний знак заводу-виготовлювача;
● місяць і рік випуску.
Крім того, на кожній трубі повинна бути нанесена маркування стійкою світлою фарбою:
● умовний діаметр труби, мм;
● група міцності;
● товщина стіни, мм;
● довжина труби, см;
● маса труби, кг;
● тип з'єднання (окрім труб з короткою трикутною різьбою);
● вид виконання (для виконання А);
● найменування або товарний знак заводу-виготовлювача.
На кожній муфті наносяться:
● найменування заводу-виготовлювача;
● група міцності;
● буква «С» для спеціальних муфт і вид виконання.
Різьби, упорні торці і уступи і поверхні труб ущільнювачів і муфт повинні бути захищені від пошкоджень металевими запобіжними кільцями і ніпелями.
При відвантаженні в одному вагоні повинні знаходитися труби тільки однієї партії. Допускається відвантаження в одному вагоні труб різних партій за умови їх розділення, якщо партія труб або її залишок не відповідають вантажопідйомності вагона.
11.4 Проектування конструкції свердловини
Спроектувати конструкцію свердловини для даного конкретного випадку – це означає визначити необхідну кількість обсадних колон, розміри цих колон (діаметр, довжину і місце розташування кожної колони), спосіб спуску кожної колони, діаметри доліт для буріння під кожну колону, верхні і нижні границі інтервалів цементування, а також вибрати конструкцію привибійної зони свердловини.
Проектування конструкції свердловини здійснюється на основі аналізу особливостей геологічного розрізу та накопиченого досвіду будівництва свердловин в даному районі. При цьому особливу увагу необхідно звернути на можливість спрощення конструкції свердловини з врахуванням належного досвіду.
При проектуванні конструкції перших пошуково-розвідувальних свердловин необхідно передбачити в конструкції можливість спуску резервної колони на випадок виникнення непередбаченої ситуації.
При проектуванні раціональної конструкції глибоких свердловин необхідно виходити з умов:
• отримання щонайбільших швидкостей буріння при якнайменших об'ємах робіт з її кріплення;
• вибору мінімально допустимих зазорів між обсадними колонами і стінками свердловини;
• максимально можливого збільшення глибини виходу колони, що спускається, з башмака попередньої колони;
• зменшення діаметра експлуатаційної колони.
З декількох можливих варіантів вибирають найбільш економічний, тобто такий, що дозволяє забезпечити вирішення всіх задач при мінімумі витрат на розвідку родовища (для пошуково-розвідувальних свердловин), або при мінімумі собівартості одиниці продукції (для видобувних свердловин).
