3. Навчальна програма курсу Змістовий модуль і. Зародження та розвиток історіографії всесвітньої історії. Середньовічна історіографія та історіографія нового часу

Предмет і завдання історіографії всесвітньої історії

Особливості гуманітарного пізнання: багатофакторність явищ і проце­сів, мінливість об'єкту вивчення, вплив зворотних зв'язків, виключна роль суб'єктивного фактору. Багатозначність терміну "історіографія": історична наука, дисципліна, яка вивчає історію історичної науки, аналіз історичних творів з різних проблем минулого. Предмет, джерела і методи історіогра­фії як історії історичної науки. Герменевтика - метод історіографічного дослідження. Зовнішні об'єктивні фактори впливу та внутрішня гносео­логічна логіка історичного розвитку. Історіографічні школи, напрями і течії, їх смисловий зміст і відмінності Теоретико-методологічні та ідейно-політичні критерії для виділення окремих напрямів. Місце історіографії серед інших історичних дисциплін, її зв'язок з філософією, соціологією, по­літичними науками, історією суспільної думки, економічною наукою, літе­ратурознавством. Вчений-історик як головна постать історіографії.

Предмет, проблематика і періодизація курсу, історіографічний процес як чергування кризових і стабілізаційних етапів розвитку і зміни наукових парадигм. Єдність світової історичної науки і проблема національної спе­цифіки. Ідеологія - ворог або помічник історіографічного дослідження? Проблема ціннісного підходу і оціночного судження. Історизм, його про­блеми і різновиди.

Історія історичної науки як частина духовної культури людства. Огляд навчальної та наукової літератури з історіографії всесвітньої іс­торії. Методичні поради щодо опанування курсу.

Зародження історичної свідомості та Історичних уявлень у старо­давній міфології та епосі.

Виникнення історичної свідомості та знань про минуле у первісному суспільстві. Історія і фольклор. Архаїчна методологія та її роль у форму­ванні історичної думки. Реальне і фантастичне у давніх міфах. Архаїчний синкретизм. Історія походження світу і народів у стародавніх міфах і куль­тах. Героїчний епос і його роль у розвитку історичної свідомості. Основні етапи розвитку героїчного епосу. Загальні риси героїчного епосу, його роль у формуванні історичних уявлень. Уявлення про історичний час.

Антична історіографія.

Головні етапи розвитку Стародавньої Греції та Риму. Античний поліс і його роль в історії культури. Соціально-політична боротьба в античному суспільстві та її вплив на розвиток філософської, політичної та історичної думки.

Філософсько-теоретичні засади античної історіографії.

Античне уявлення про предмет і завдання історії. Соціальна функція історії. Проблема походження людини і суспільства. Соціально-політичні погляди Аристотеля та їх вплив на історичну думку. Античні автори про роль людини і долі в історії. Античні уявлення про прогрес і регрес в істо­рії. Ідея циклічності історичного розвитку людства. Зародження історизму в історичних поглядах античних авторів.

Методи вивчення історії та історичних подій в античній історіографії. Джерельна база історичних творів. Перші елементи критики джерел. Осно­вні різновиди і жанри історичних творів. Значення усної традиції в античній історіографії. Риторичність історичних творів, проблематика античної історіографії.

Основні етапи розвитку і досягнення античної історіографії.

Вплив міфології та героїчного епосу на ранню історичну думку Старо­давньої Греції та Риму. Праця Геродота "Історія" та її роль у розвитку іс­торичної думки та історіографи, прагматична історіографія у Стародавній Греції. Фукідід і його твори. Ксенофонт і його внесок історіографію. "Зага­льна історія" Полібія як перша спроба створення всесвітньої історії, Полі­бій про сенс і мету історії. Діоніссій Галікарнаський і розробка методів на­писання історії, трактат Лукіана із Самосати "Як писати історію". Плутарх і його внесок у розвиток біографістики.

Історична думка та історичні знання у Стародавньому Римі. Вплив да­вньогрецької історіографії на творчість римських істориків. Уявлення про розвиток світової історії у поемах Тіта Лукріція Кара. Історичні твори Като-на Старшого та їх роль у розвитку історіографії стародавнього Риму. Тіт Лівій та його "історія Риму". Історичні погляди і твори Корнелія Тацита. іс­торична біографістика у римській історіографії. "Життя дванадцяти цеза­рів" Гая Светонія Транквілла. Значення античної історіографії для подаль­шого розвитку історичних знань та історичної думки.

Середньовічна історіографія V—ХIУ ст.

Соціально-політичні та ідеологічні умови розвитку історичної думки та історичних знань в епоху середньовіччя. Розвиток державності у народів Європи. Криза античної культури античного світогляду. Розповсюдження і утвердження християнства у Європі. Політична та ідеологічна роль хрис­тиянської церкви у період середньовіччя.

Християнська теологія історії.

Біблійна основа теологи історії. Універсалізм християнської історичної доктрини. Ідея рівності людей і народів перед Богом та її значення для розви­тку уявлень про світову історію, європоцентричність християнської теології історії. Провіденціалізм і есхатологія - основи середньовічної історичної ду­мки та історіографії. Аврелій Августин і його роль у становленні історичної свідомості середньовіччя. Вчення Августина про два "гради" і його уявлення про історичний час, розвиток і єдність світової історії. Посилення впливу бо­гослов'я на історичну думку. Фома Аквінський. Релігійно-етичні твори дав­ньоруських християнських проповідників і їх вплив на історіографію.

Структура середньовічного історичного знання.

Історія священна і світська. Морально-етична інтерпретація історич­них подій у середньовічних історичних творах. Джерельна база середньо­вічної історіографії. Ставлення середньовічних істориків, хроністів і літо­писців до джерел.

Питання періодизації світової історії у середньовічній історіографії. Ви­ди і жанри історичної літератури доби середньовіччя. Хроністика і літопи­сання та їх роль у розвитку історичної думки. Різновиди хронік, літописів та літописних зводів. Всесвітні хроніки як новий тип історичного твору. Взаємозв'язок всесвітньої історії та історії окремих народів у хроніках і літописах. Біографічна література та її відмінність від античної біографістики.

Поява і розповсюдження історичних фальсифікацій ("Лжеісідорові декреталії", "Костянтинів дар" та ін.). Соціально-політичні та релігійно-етичні аспекти фальсифікації історії.

Етапи розвитку і головні досягнення середньовічної історіографії. Патріотична історіографія ІV-V ст. як перехідний етап від античної до середньовічної історіографії. Пам'ятки історичної думки Західної Європи раннього середньовіччя V-Х ст. (Григорій Турський, Ейнгард). Візантійські історики та їхні твори. Історичні погляди Георгія Амаргола, Прокопія Кесарійського, Михайла Псела. Антична історіографічна спадщина у творах істориків раннього середньовіччя. Видатні історіографічні пам'ятки класи­чного та пізнього середньовіччя ХІ-ХV ст. Історія людства у хроніці Отго-на Фрейзингенського. Релігійно-містична концепція світової історії Іоахіма Флорського. Міські хроніки. Розвиток літописання у слов'янських народів. "Повість временних літ", Київський та Галицько-Волинський літописи. Лі­тописні твори. "Слово про закон і благодать" митрополита Іларіона. "Киє­во-Печерський патерик". Історична концепція "Слова о полку Ігоревім". Взаємовплив давньоруської та західноєвропейської середньовічної історі­ографії.

Історична думка та історіографія ХV-ХVІІ ст.

Соціально-політичні умови розвитку історіографії у XV—XVII ст. Заро­дження капіталістичних відносин. Початок розкладу станового устрою су­спільства. Реформація і Контрреформація. Ранньобуржуазні революції XVI—XVII ст. Національно-визвольні рухи і становлення національних дер­жав. Великі географічні відкриття. Наукова революція XVI—XVIІ ст. та її вплив на розвиток історичної думки.

Гуманістична історіографія.

Історичні джерела світогляду гуманістів. Ставлення гуманістів до сере­дньовічної та античної історіографічної традиції. Антропоцентризм гуманіс­тичного світогляду. Критика середньовічного провіденціалізму і есхатології. Початок секуляризації історичних знань. Запровадження поняття історичного часу. Нова періодизація всесвітньої історії.

Накопичення історичних знань у працях істориків-гуманістів. Вивчення гуманістичної історії окремих держав і народів. Історична біографістика та її відмінності від середньовічної біографії.

Гуманісти про завдання і функції історії та історичних знань. Суспіль­но-політична і виховна роль історії. Ж.Боден і його трактат "Метод легкого засвоєння історії". Зародження історико-філологічної критики джерел. Ри­торичність творів істориків гуманістів. Нові жанри історичних студій.

Особливості і основні центри гуманістичної історіографії у країнах Єв­ропи. Гуманістична історіографія і її представники в Італії. "Політико-риторична школа" та її внесок у історіографію гуманізму. "Ерудитсько-критична школа" (Флавіо Біондо, Лоренцо Валла). "Нова політична школа". Історичні погляди і твори Нікколо Макіавеллі і Фраческо Гвіччардіні. Здобу­тки гуманістичної історіографії у Франції. Особливості німецького гуманіз­му й історичної думки. Себастьян Франк та його концепція світової історії. Гуманістична історіографія слов'янських народів. Передвідродження в Україні та Росії і його вплив на історичну думку.

Історико-соціологічні твори ХVІ-ХVІІ ст.

Соціально-політичні та історичні концепції ідеологів Нідерландської та Англійської революцій. Розвиток ідей раціоналізму та їх вплив на історич­ну думку. Теорії "природного права" і "суспільного договору" та їх інтер­претації в історичних концепціях, історико-соціологічні погляди Г.Гроція, Т.Гоббса, Дж. Локка, Р.Декарта. Проблеми походження влади і власності. Основні етапи розвитку суспільства. Антиісторизм атомістичної теорії сус­пільства. Вплив природничих наук на розвиток методів вивчення історії. Критика ідей провіденціалізму. Скептичне ставлення до історичних знань і достовірності історії.

Традиційно-провіденціалістські течії в історіографії ХV-ХVІІ ст."Ерудити".

Релігійно-політична боротьба та її вплив на історичну думку. Початок кризи середньовічного церковно-релігійного світогляду. Втрата церквою монополії у духовному житті суспільства. Ідеї провіденціалізму в релігійно-історичній думці XV—XVII ст. Протистояння гуманістично-раціоналістичної та традиційно - провіденціалістської течії в історіографії X\/-ХVIІ ст. Історич­на концепція Ж.Б.Боссюе. "Єрудитські" школи ХVІ-ХVІІ ст. Роль монастирів і монастирських конгрегацій у їх становленні. Історіографічна творчість цер­ковних (Ж.Боланд, Ж.Мобільон, Б.Монфокон) та світських "ерудитів". Нако­пичення історичних знань та історичних матеріалів у творах "ерудитів". Розширення джерельної бази історичних досліджень. Роль ерудитів у становленні допоміжних історичних дисциплін: джерелознавства, палео­графії, генеалогії, геральдики, нумізматики, хронології. Проблематика іс­торичних творів "ерудитів". Розвиток біографічного жанру.

Посилення виливу церкви і держави на розвиток історичних знать у Росії. Теорія "Москва – Третій Рим". Москва як спадкоємиця Київської та Володимиро-Суздальської Русі. Проблема "Схід-Захід" у російській істо­ричній думці ХV-ХVІІ ст. Хронографи та їх значення для вивчення світової історії. Пізнє російське літописання. Воскресенський і Ніконовський літо­писи, "Новий літописець". Історичні погляди С.Медвєдева, А.Лизлова. Позалітописна історіографічна традиція. Родовідні книги. Церковні та монас­тирські синодики. "Степенна книга".

Історіографія XVIII ст. Просвітництво

Передумови розвитку історичної думки та історичних знань у XVIIІ ст. "Освічений" абсолютизм і його реформи. Криза феодально-абсолютистського ладу. Революції у Північній Америці і Франції. Криза середньовічного світогляду і розповсюдження ідеології просвітництва. Раціоналістичні, матеріалістичні і атеїстичні тенденції у Просвітництві. Економічні і політичні ідеї Просвітництва. Розвиток історичної освіти у країнах Європи.

Філософсько-методологічні основи просвітницької історіографії

Занепад традиційно-провіденціалістської історіографії. Критика теоло­гічних концепцій історії у творах просвітників. Спроби створення філософії історії. Раціоналізм й історичний детермінізм у просвітницькій історичній думці. Розум та ідеї як основні рушійні сили історії. Ідея закономірності іс­торії. Вчення про людину. Уявлення просвітників про суспільний устрій, виникнення приватної власності і держави. Подальша розробка і поши­рення теорії "суспільного договору" (Ж.-Ж.Руссо). Роль географічного фа­ктору в історії (Ш.-Л.Монтеск'є). Просвітники про відмінність історичного шляху різних народів. Поняття "всесвітня історія"у творах істориків. Кон­цепції всесвітньої історії. Теорія історичного прогресу у творах А.-Р.Тюрго і Ж.-А.Кондорсе. Зміст і основні ознаки суспільного прогресу у творах про­світників. Історичні епохи як періоди розвитку людського розуму.

Просвітники про роль і соціальні функції історії. Початок перетворення історії в наукову дисципліну. Розширення тематики історичних дослі­джень. Початок вивчення економічної і соціальної історії, культури, побуту і звичаїв народів. Зародження історичного краєзнавства. Розширення джерельної бази. Нові методи критики і використання джерел.

Напрями та історичні школи просвітницької історіографії у країнах світу

Зближення національних історіографій на фунті просвітницьких ідей. Особливості та основні тенденції розвитку просвітницької історіографії у різних країнах світу.

Просвітницька історіографія у Франції. Зростання інтересу до націона­льного минулого, розуміння історії як науки про людину і важливішого за­собу просвітлення умів. Полеміка між А. де Буленвіл'є і Ж.Б.Дюбо по германо-романській проблемі, з питань методології історії Франції. Історичні погляди та праці Вольтера. Історичні концепції французьких філософів-матеріалістів (Д.ДІдро, К.-А.Гельвецій, П.А.Гольбах). Розвиток просвітни­цької історіографії період Французької революїцї XVIII ст.

Основні риси і особливості просвітницької історіографії в Англії її помір­кований характер. Історія Англії у трактовці Д.Юма. Загально історичні по­гляди Е.Гіббона. Шотландська філософсько-історична школа, її звернення до соціально-економічним аспектам історії Історичні погляди А.Сміта.

Просвітницька історіографія в Німеччині. Історико-філософська думка німецького Просвітництва (Г.Е.Лессінг, І.Кант, І.В.Гетте, Ф.Шіллер). Геттингенська історична школа, пізньопросвітницькі школи у німецькій історіографії.

Історичні погляди і соціальне політичні концепції північноамерикансь­ких просвітників. Ідея визначності і обраності. Зв'язок Просвітництва з війною за незалежність Творчість Б.Франкліна – основа протестантської етики. Еталітаризм Т.Джефферсона. Радикально-демократичні концепції Т.Пейна. Ідеологія федералістського руху, її матеріалістичні елементи.

Просвітництво в Росії. Поширення раціоналістичних ідей в історіогра­фії. Дворянська концепція В.М.Татіщева, його трактовка утворення та розвитку держави. Норманська теорія, історичні погляди М.В.Ломоносова та його внесок у розвиток історичної науки. Раціоналістичні традиції з іс­торичних творах М.М.Щербатова та І.М.Болтіна. Просвітницький напрямок в історіографії та історичній думці (І.О.Третьяков, С.Е.Десницький, М.І.Новіков, О.М.Радищев).

Пізньопросвітницька історична думка в Росії. Відгомін історико-соціальних течій французьких просвітників у історичних поглядах декаб­ристів і революційних демократів.

Історична думка наприкінці XVIIІ – у першій половині ХІХ ст. Романтизм

Соціально-політичні наслідки Великої Французької революції. Промис­ловий переворот і загострення соціальних суперечностей. Національно-визвольні рухи і зростання національної свідомості народів Європи і Амери­ки. Організаційні основи історичної науки. Викладання історії в університетах і школах. Історія як самостійна навчальна дисципліна. Нові університетські центри в Росії. Історична періодика. Публікація джерел. Утворення і діяль­ність наукових історичних товариств. Посилення інтересу громадськості до історії. Досягнення історичної романістики (В.Скотт, Д.Ф.Купер, В.Гюго, О.С.Пушкін, К.Ф.Рилєєв, М.В.Гоголь).

Філософсько-методологічні засади романтичної історіографії Криза просвітницької методології. Романтизм та його роль у розвитку історичної думки. Внутрішня суперечливість і неоднорідність Романтизму. Консервативні, ліберальні та радикально-демократичні напрями у суспі­льно-політичній думці доби Романтизму. Значення історичної публіцисти­ки для становлення романтичної історіографії, історико-публіцистичні твори Е.Бьорка, Ф.Шлегеля, Ж. де Местра, Л.Бональда. Критика просвіт­ницької методологи у творах романтиків. Історики-романтики про народ і "народний дух". Нація і сім'я як основа суспільних зв'язків. Ідея органічного, спонтанного розвитку суспільства. Вплив ідей провіденціалізму на історичні концепції романтиків. Політичні вчення та їх роль у розвитку історіографії. Історико-політичні концепції А.Токвіля. Філософія історії Г.В.Гегеля та її вплив на історіографію. Теорії економічного романтизму. Історико-економічні погляди Ш.Л.Сісмонді. Ідеалізація середньовіччя у творах романтиків. Розвиток принципів історизму в історіографії романтизму.

Французька історіографія доби реставрації

Ствердження буржуазного суспільства. Історія як "наука століття". "Клерикально-монархічний романтизм Ж.де Мастра, Л. де Бональда, його провіденціалістська основа. Романтичний скептицизм Ф.Г.Шатобріана. Теорія завоювання графа Ф. де Монлоз'є.

Вплив ідей просвітництва і романтизму на представників французької історичної школи доби Реставрації. Проблеми революції в ліберальному романтизмі. Історичні погляди і концепція світової історії К.-А. де Сен-Сімона. Роль релігійно-філософських систем в історії людства. Основні етапи всесвітньої історії. Соціально-історична система К.-А.Сен-Сімона і намагання обґрунтувати закономірність прогресу. К.-А. Сен-Сімон як ідео­лог індустріалізму. Вплив Сен-Сімона і теорії "народного руху" на форму­вання історичних поглядів О.Т'єррі, Ф.Гізо, Ф.Мін'є, А.Т'єра. Від теорії за­воювання до концепції боротьби класів в історії. Теорія класів і класової боротьби у науковій спадщині історичної школи доби Реставрації. О.Т'єррі - "батько класової боротьби". О.Т'єррі та Ф.Гізо про природу і походження класів, основні етапи класової боротьби у європейських країнах в епоху се­редньовіччя і Нового часу. Еволюція поглядів О.Т'єррї та Ф.Гізо на роль класової боротьби в історії. Ф.Гізо і історія європейської цивілізації. Конце­птуальне і методологічне значення поняття "цивілізація" у працях Ф.Гізо.

Історія Великої Французької революції кінця XVIII ст. у творах Ф.Мін'є і А.Т'єра.

Історіографія 30-40 років XIX ст. Політична теорія А.Токвіля. Цезаризм як породження демократії. Ж.Мішле і демократичний напрямок. Народ – головна сила історія. Поява "робесп'єристського" напрямку. Л.Блан про великі принципах авторитету, індивідуалізму і братерства.

Підйом німецького історизму

Розвиток системи університетської освіти. Діяльність історичних това­риств по вивченню локальної історії. Вплив німецької класичної філософії. Причини інтересу німецьких філософів до історії. І.Г.Фіхте і його теорія іс­торичного процесу. Проблема держави в творчості І.Г.Фіхте. Історичні по­гляди Ф.В.Шеллінга. Історична концепція Г.Ф.В.Гегеля. Діалектичне розу­міння історичного процесу. Ідея прогресу, мети і сенсу історії. Різні види історіографічної літератури в інтерпретації Гегеля. Діалектичне розуміння зв'язку внутрішнього змісту і "зовнішніх" явищ в історії. Історія як процес самопізнання світового духу. Свобода як сутність світового духу і світової історії. Світова історія та її сенс у концепції Гегеля. Історичні та неісторичні народи. Основні етапи розвитку світової історії. Вплив на історичну думку XIX ст. гегелівського панлогізму.

Історична школа права в Німеччині (К.Ф.Савін'ї, К.Ф.Ейхгорн). Критика істориками школи права історико-соціологічних і правових поглядів просвітників та ідеологів Французької революції. Історизм, його характер і ос­новні риси у працях істориків школи права. Ідея органічного розвитку істо­рії. Критика революцій і революційних теорій. Розвиток теорії "народного духу" історичними школами права. Концепція і періодизація всесвітньої історії, історична школа права про значення джерел в історичному дослі­дженні. Ідеї традиціоналізму в "історичній школі права".

Становлення історично-політичної школи Л.Ранке. Вплив філософії іс­торії Гегеля ні історичні погляди Ранке. Зв'язки Ранке з історичною шко­лою права, історизм і об'єктивізм Ранке. Релігійно-романтична концепція світової історії у творах Ранке. Роль особи в історії. Ідея боротьби "націо­нальних організмів". Критичний метод Ранке. Полеміка Ранке з істориками гейдельберзької школи Ф.К.Шльоссером, Г.Гервінусом, В.Ціммерманом. Метод точного описання фактів. Проблема відбору історичних фактів. Зо­внішня і внутрішня критика джерел, вплив методів історико-філософської критики джерел Б.Нібура на критичний метод Ранке.

Подальша еволюція історико-політичного напряму. "Малогерманська" (І.Дройзен, Г.Зібель, Г.Трейчке) і "великогерманська" (Ю.Фіккер. І.Яник) школи у німецькій історіографи. Вплив романтичної методології історичної школи права і ранкеанської концепції. Роль держав і держаних інститутів в історії. Всесвітня історія як історія боротьби за утвердження національних держав. Розвиток принципів історизму. Вчення про своєрідність і неповтор­ність історичних подій і явищ. Критика ідеї закономірності історії та історич­них законів. Ідея провіденціалізму та її трактування послідовниками Ранке. Вплив німецьких історико-політичної та історико-державної шкіл на іс­торичну науку країн Західної Європи.

Вплив романтизму на англійську історичну науку Зростання консервативних настроїв на рубежі віків. Полеміка Т.Мальтуса і У.Годвіна. Утилітаризм І.Бентама і Д.Рікардо. В.Скотт як романіст і історик. Становлення економічної історії.

Політична школа Т.Карлейля і Д.Фроуда в англійській історіографії. Роль революції та особистості в історії. Ідеї чартизму в працях Д.О.Брайена.

Історична думка в Росії у дореформений період

Основні напрямки історичної думки в Росії. Історичні погляди М.М.Кара­мзіна Дворянсько-монархічна концепція історії Росії в "Історії держави Російської. "Проблема "Росія Захід" у творчості Карамзіна. Роль держави і самодержавства в російській історії. Філософсько-теоретичні основи дер­жавної школи. Вплив філософії історії Гегеля на історичний світогляд представників державницької школи. Історичні погляди С.М.Соловйова і його роль у формуванні державницької школи. Народ, держава, особа в іс­торичній доктрині С.М.Соловйова. Боротьба родових і державних "начал" в історичному розвитку суспільства. Принципи єдності всесвітньої історії і відносної своєрідності історії окремих народів. Роль географічного фактору в історії. Держава як рушійна сила історії. Історичні погляди К.Д.Кавеліна і Б.М.Чичеріна. Критика слов'янофільських уявлень про общину. Вивчення історії державних установ і правових інститутів. Еволюція державної школи Удосконалення методів історичних досліджень і розвиток джерелознавства в російській історіографії. Розширення джерельної бази історичної науки. "Скептична" історична школа (М.Г.Каченовський, С.М.Строєв, О.М.Бодянський). Критичний аналіз історіографічної спадщини. історико-філологічний метод критики і аналізу джерел у працях істориків "скептичної школи. Формування ідеології слов'янофілів і західників. Дискусія про характер і перспективи розвитку Заходу і Росії. Формування слов'янофільскої кон­цепції особливого шляху Росії М.П.Погодін. Теорія "народного духу" та її інтерпретація у творах слов'янофілів. Тези пре докорінну відмінність істо­рії Росії від історії Західної Європи в історичних концепція М.П.Погодіна, М.Г.Устрялова, С.П.Шевильова. Теорія ."офіційної народності".

Історичний процес у концепціях західників (П.М.Кудрявцев, Т.М.Грановський К.Д.Кавелін). Європоцентризм західників. Проблема єдності іс­торії Європи, Росії та Сходу Європейська історія в ліберальній трактовці Т.М.Грановського. Т.М.Грановський про мету спрямування історичного процесу. Співвідношення історії та сучасності у працям Т.М.Грановського. Еволюція історико-філософських поглядів західників і слов'янофілів.

Оформлення революційного демократизму. В.Бєлінський. Відобра­ження гегельянства і сенсімонізму у творчості О.І.Герцена. Ідея "російсь­кого соціалізму".

"Рання школа" в історіографії США.

Становлення історичної науки у США. Вплив європейського романтизму. Особливості американського романтизму. "Рання школа" в історіографії США. Історичні погляди Д.Бенкрофта, Ф.Паркмена, Д.Мотлі, І.Прескотта, Р.Хілдрета.

Основні ідеї слов'янського Просвітництва і романтизму.

Ідеологія Романтизму і національно-визвольні рухи слов'янських на­родів. Польська історіографія. Реформаторська направленість праць Г.Коллонтая і С.Сташица. Концепція конституційної монархії А.Нарушевича. І.Лелевель - засновник романтичної польської історіографії. Мето­дологічні і методичні принципи Лелевеля. Синтезуюча історія польського народу в його працях.

Національно-романтичні ідеї в чеській і словацькій історіографії. Істо­ричні погляди Ф.Палацького, К.Ербена, П.Шафарика.

Романтична течія у сербській, хорватській та болгарській історіографіях.

Історична наука у другій половині XIX ст. Позитивізм

Соціально-політичні на ідейно-теоретичні умови розвитку історичної науки. Революції 1848-1849 рр. Завершення промислового перевороту в країнах Західної Європи та Америки. Реформи 60-70-х рр.XIX ст. у Росії. Національно-визвольні рухи і розвиток історичної науки. Криза романтизму. Розвиток природничих наук. Вплив консервативних, ліберальних і со­ціалістичних течій суспільної думки на історію як на точну науку і само­стійну наукову дисципліну.

Розвиток організаційних основ і джерельної бази історичної науки. Ви­кладання історії у вищій та середній школі. Виникнення науково-дослідних установ. Утворення нових періодичних видань, наукових історичних това­риств і об'єднань. Посилення зв'язків між науковими центрами та істори­ками різних країн. Утвердження практики міжнародних дискусій з актуаль­них проблем історії.

Позитивізм: методологія і напрямки історичних досліджень

Еволюція західноєвропейського лібералізму після революцій 1848-1849 рр. Посилення соціальних та національних протиріч. Бурхливий роз­виток природознавчих наук і формування позитивістської філософії. О.Конт як родоначальник позитивізму. "Позитивна" філософія Конта та її розвиток в історико-соціологічних теоріях і концепціях Г.Спенсера, Д.С.Мілля, І.Тена, Г.Т.Бокля. Вплив ідей Сен-Сімона і теорії Ч.Дарвіна на "позитивну філософію"історії. ідея закономірного розвитку історичного процесу. Філософи-позитивісти про основні "природні закони розвитку іс­торії та суспільства. Ідея взаємовпливу матеріальних і духовних чинників у розвитку суспільства. "Теорія факторів". "Загальний еволюціонізм" - ос­нова історичного процесу.

Позитивісти про необхідність створення точної об'єктивної історичної науки. Місце історії серед інших наук про природу і суспільство. Історія і соціологія. Завдання історичної науки. Проблеми відбору, класифікації і описання фактів. Поняття історичного факту в позитивістській історіогра­фії. Розвиток критики джерел. Фактографізм і уникнення історико-соціологічних узагальнень у працях істориків-позитивістів.

Проблематика і основні напрями позитивістської історіографії

Вплив позитивізму на становлення і розвиток історико-економічного напряму в історіографії. Економічна інтерпретація історії. Статистичний метод і його роль у вивченні історії. Позитивістська основа "старої" і "но­вої" історико-економічних шкіл у німецькій історіографії. Праці Б.Гільдебранта і Г.Шмоллера. Роль К.Лампрехта у розвитку історико-економічного напрямку в історичних науках. К.Бюхер і його періодизація розвитку світо­вої економіки і світової історії. Історико-економічний напрямок у французь­кій, англійській, російській і українській історіографії. Економічна історія у США.

Культурно-історичний напрямок у позитивістській історіографії. Німе­цька культурно-історична школа (Я.Буркхардт, Г.Фрейтаг). Культурно-історичні школи в Росії (В.Гер'є, М.С.Корелін, І.М.Гревс).

Наукові центри і школи позитивістської історіографії

Позитивістська історіографія в Англії. Основні явища суспільної думки. Виникнення соціального дарвінізму і колоніально-імперського мис­лення. Філософсько-соціологічна система Г.Спенсера. Різні типи і етапи розвитку суспільства в його вченні. Біологізація історичного процесу.

Кембриджська і Оксфордська історичні школи. Погляди У.Стеббса і Д.Актона. Історичні концепції позитивістів. Г.Т.Бокль – історик цивілізації. "Коротка історія англійського народу" Д.Р.Гріна як твір нового типу. Трактовка С.Гардинером англійської революції як релігійної пуританської ре­волюції.

Розвиток економічної історії в працях Т.Роджерса, У.Кеннігема, У.Ешлі. Проблема промислового перевороту в трактовці А.Тойнбі. Колоніальна політика у висвітлені Дж.Сілі, Дж.Фруда.

Наростання інтересу до соціальних проблем. Подружжя С. і Б.Вер­би - перші історики тред-юніонізму. Фабіанське товариство і ідеї промис­лової демократії. Е.Б.Бакс і перші спроби марксистської інтерпретації іс­торії.

Позитивістська історіографія у Франції. Основні тенденції в політи­ці і економіці. Розклад школи Реставрації. Позитивістські історичні школи. А.Токвіль та ідеї еволюційного континуітету в історії. Аграрна проблема у висвітлені Токвіля. Культурно-історична концепція І.Тена, його психологі­чний метод вивчення суспільства. Консервативна трактовка французької революції як розгулу диких пристрастей. Походження феодалізму і романо-германська проблема в працях Н.Д.Фюстеля де Куланжа

Ж.Мішле як один з останніх представників романтизму, його полеміка з Е.Кіне. "Зміна віх" у французькій історіографії у 70—90-ті роки, торжество позитивізму. Превалювання ліберально-республіканської школи А.Олара у вивчені революції. Історіографія зовнішньої політики у школі А.Сореля. А.Дебідур і дипломатична історія Європи XIX століття. "Вступ до вивчення історії" Ш.Ланглуа і Ш.Сеньобоса "біблія позитивізму".

Утвердження позитивізму в історіографії США. Розвиток історичної науки після Громадянської війни і послаблення романтизму. Політизація історичної думки в період війни і Реконструкції. X.Грілі і його "Американський конфлікт". Ідеї позитивізму в працях Х.Дж.Репера, вплив ідей Дарвіна і Спенсера на американську суспільно-політичну думку. Д.Родс і пропаган­да компромісу в історії.

Формування англосаксонської школи. Апологетичні мотиви в працях її представників (Герберт Адамс, Д.Фіске, Д.Мак Мастер). Культурна і дип­ломатична історія Генрі Адамса.

Позитивізм і ідеологія Рісорджіменто в Італії. Провідна роль філоло­гічної школи. Проблеми національного об'єднання і відродження. Скла­дання експансіоністського направлення. А.Оріані – пропагандист колоніа­льної політики. Марксистська інтерпретація історії в працях А.Лабріоли.

Іспанська історіографія в останній третині XIX ст. Католицька школа та її виразник М.Менендес Пелайо. Консервативно-монархічна кон­цепція А.Кановаса. Посилення позитивізму в кінці XIX ст. Критика прові­денціалізму в працях Р.Альтаміри. Демократичні тенденції: Ф.Г. Маргаль. Історіографія Каталонії.

Пореформена російська історіографія. Початок вивчення нової історії в російських університетах. Західна історіографія в оцінках М.М.Петрова. Проблеми німецької і французької історії (В.В.Бауер і В.І.Герьє). Вчення М.Я.Данилевського про культурно-історичні типи в історії. Формування соціально-економічного направлення. Праці І.В.Лучицького про револю­ційний рух у Франції. "Російська школа" у вивченні Великої французької революції (М.І.Карєєв, І.В.Лучицький, М.М.Ковалевський, П.А.Кропоткін). Узагальнююча історія Західної Європи М.І.Карєєва.

В.О.Ключевський та його школа. Теорія фактів та її розвиток у позитивістських працях Ключевського. Відмова від ідеї органічного розвитку істо­ричного процесу. Співвідношення історії і соціології, загальної і "місцевої історії". Поняття, суспільних класів і їх взаємодії в історичному розвитку. Розробка Ключевським загальної концепції історії Росії. Історичні погляди П.М.Мілюкова, П.Н.Павлова-Сильванського, А.А.Корнілова, М.О.Рожкова. П.Ф.Платанова. Вплив позитивістської методології історії на народницьку історіографію. Історія народу як об'єкт вивчення. Тематика історичних творів і досліджень істориків-народників П.Л.Лаврова. М.К.Михайловського, В.І.Семевського.

Проблема нової історії і історичного пізнання в працях Г.В.Плеханова, його апологія якобінської диктатури і увага до питань соціальної і націо­нальної психології.

Австрійська соціологічна думка. Біологічна трактова історії Л.Гумполовичем. Г.Ратценхофер і розуміння історії як боротьби рас. Консервати­вні і ліберальні концепції революції 1848 р. Австромаксистська концепція культурно-національної автономії.

Позитивізм в угорській історичній науці. Праці Д.Паупера, Х.Марцалі. "Історія угорського селянства" І.Ачаді.

Польська історіографія. Варшавська (Т.Корзон, Т.Смоленський) і Краківська (Ю.Шуйський, М.Бобринський) історичні школи, їх загальні ри­си та відмінні особливості Полеміка між Варшавською і Краківською (В.Ка­лина, Ю.Шуйський, С.Смолька) історичними школами. Польська історія в романах Г.Сенкевича.

Позитивістська течія у чеській історіографії (Я.Голл, А.Резек, Й.Пекарж. Консервативний і ліберальний напрямки в Чехії. Критика В.Томеком романтичних концепцій консервативних позицій. Я.Голл – засновник пози­тивістського направлення. Історико-соціологічна концепція Т.Масарика.

Словацька історіографія (Ф.Сасинек). Елементи романтизму у трактовці історії Словаччини Ю.Богго.

Зародження румунської національної історіографії. Н.Белческу і М.Когелничан. Романтична школа Б.Хасдеу. Складання позитивістської концепції. Узагальнюючі праці А.Ксенопола. "Критична школа" Д.Ончула і І.Богдана.

Становлення історичної науки у Сербії (В.Караджич, С.Маркович). Критичний напрямок у сербській історіографії (І.Рувару, С.Новакович). Хорватсь­ка (Ф.Рачкі, Т.Смічиклас), словенська (А.Линхарт, Ф.Кос) історіографія.

Історична наука в Болгарії (З.Стоянов, Д.Страшиміров, І.Шишманов). Елементи просвітництва, романтизму і позитивізму в болгарській історіографії. Творчість М.Дринова. Концепція болгарського відродження З.Стоянова.

Формування національної історіографії в країнах Латинської Амери­ки. Ліберально-буржуазний і консервативний напрямки. Дискусія про спів­відношення автохтонної і європейської основ в історичних долях латино­американських народів. Проблем "цивілізація-варварство"

Провідні представники ліберальні історіографії – В.Ф.Лопес (Аргенти­на), Д.Б.Араа (Чилі), Х.С'єра (Мексика), Ж.Ф.Роша Помбу (Бразилія). Косервативо-клерикальні напрямки – Р.Вальдес Сотомайер і А.ВІвес (Чілі), Ф.Бульнес (Мексика), Ж.Олівейра Ліма (Бразилія).

Психологічні (Х.Мехія) і расово-біологічні (Х.Абреу Капістрану) інтер­претації історичного процесу. Ідеї революційного демократизму (А.Моліна Енрікес, Е.да Кунья Х.Марті).

Ідеї позитивізму в історіографії країн Азії.