1.2. Класифікація свердловин за призначенням

• За призначенням всі свердловини, що буряться, класифікуються таким чином:

• опорні свердловини бурять з метою вивчення геологічної будови і гідрогеологічних умов залягання осадових порід та виявлення можливостей знаходження в них родовищ нафти і газу;

• параметричні свердловини призначені для більш детального вивчення геологічної будови розрізу і виявлення перспективних площ;

• структурні свердловини бурять з метою детального вивчення структур, виявлених при бурінні опорних і параметричних свердловин, і для підготовки проекту пошуково-розвідуваль­ного буріння цих структур;

• пошукові свердловини бурять на підготовлених попереднім бурінням площах з метою відкриття нових родовищ нафти і газу, або на раніше відкритих родовищах для пошуку нових покладів нафти І газу;

• розвідувальні свердловини призначені для виявлення продуктивних об'єктів, а також оконтурювання родовищ і збору інформації з метою складання проекту і його розробки;

• видобувні (експлуатаційні) свердловини споруджують на повністю підготовленому до розробки родо-вищі. До них належать не тільки видобувні свердловини, але й:

─ нагнітаючі (призначені для організації законтурного і внутрішньоконтурного нагнітання у пласт води, газу або повітря для підтримки пластового тиску);

─ оціночні (для уточнення режиму роботи пласта);

─ спосте­режні (для контролю за режимом розробки родовища);

• спеціальні свердловини бурять для поховання промислових відходів, ліквідації відкритих фонтанів нафти і газу, підготовки структур для підземних сховищ газу і т. ін.

• За розроблюваним покладом:

• нафтового покладу;

• газового покладу;

• конденсатного покладу;

• водяного покладу.

1.3. Коротка історія виникнення та розвитку буріння свердловин

Точних відомостей про те, коли і в якій країні вперше почали руйнувати гірську породу бурінням з метою створення свердловини для видобування тих чи інших корисних копалин, не збереглося. За деякими даними вважається, що перші свердловини були пробурені за два тисячоліття до нашої ери в найрозвинуті ших на ту пору країнах Сходу, Китаї та Єгипті, для видобування соляних розсолів. Буріння здійснювалось вручну канатним способом або з допомогою бамбукових штанг. Іноді в літературі канатне буріння називають «китайським методом буріння». Перші свердловини в Китаї, пробурені на розсіл, обсаджували бамбуком.

У літературних джерелах про видобування нафти біля Дрогобича вперше згадується у 1617 році. В 1721 році Жанчинський писав, що в Слободі Рунгурській і на Покутті на Станіславщині, біля Стебника і Ясениці Сільної на Львівщині видобували нафту з природних дже­рел і вживали ЇЇ для мащення возів, вичинення шкіри, а також пали­ли в лампадах замість масла.

Розширення сфери використання нафти спричинило вдоскона­лення техніки її видобування. Використовуваний раніше спосіб зби­рання нафти в місцях її виходу на поверхню землі вже не забезпечу­вав потребу в ній. Виник ямний (або копаючий) спосіб видобування нафти. Для її видобування копали неглибокі (до 2 м) ями, стінки яких закріплювали дерев'яними кілками. На дні ями накопичувалась наф­та, яка просочувалась через грунт. Нафту з ям періодично вичерпу­вали у міру її накопичення.

З літературних джерел відомо, що колодязне видобування нафти в Ріпному на Прикарпатті почали в 1786 році.

• Дослідженнями встановлено, що перша свердловина на нафту була пробурена в 1847 році В.Семеновим в Азербайджані на БібІ-Ейбаті.

В Прикарпатті (Слободі Рунгурській, Бориславі, Східниці, Бит­кові) свердловини споруджували з допомогою бурових верстатів, що використовувались на соляному промислі. Ці верстати приводили в дію кіньми, а дещо пізніше-паровою машиною.

В 1859 році введено в розробку Східницьке нафтове родовище, що за 7 км на південь від Борислава.

В 1860 році в долині річки Бистриці Надвірнянскої біля села Пасічна почали видобувати нафту, дещо пізніше біля сіл Битків і Битківчик. Так виник один з найстаріших у Прикарпатті Битківський нафтопромисел.

• При обертовому бурінні одночасно відбувається руйнування гірської породи і виніс її на поверхню потоком промивної рідини. Спосіб виносу вибуреної породи циркулюючим потоком води винайшов в 1848 році французький інженер Фовель і вперше застосував його при бурінні артезіанської свердловини в монастирі св. Домініка.

В 1901 році в США було вперше застосовано роторне буріння з промиванням вибою циркулюючим потоком рідини.