Тема 7. Стародавня індія.

Семінарське заняття: Індія у Ш – 1 тис. до н.е. – 2 год.

1. Джерела з історії Стародавньої Індії.

2. Хараппська цивілізація.

3. Індія після приходу аріїв.

4. Економіка і політичний лад Імперії Маур’їв.

Джерела :

1. Артхашастра ( или наука политики) . –М.:Л ., 1959.

2.Буддизм в переводах:Альманах:-Вып.1,2. –СПб., 1992-1993.

3. Закони Ману :Пер. из санскр.- М., 1992.

4. Легенды о Кришне : жизнь и учения./Пер. из санскр.-М.,1995.

5. Буддизм в переводах : Альманах: - Вып.1, 2.-СПб., 1992-1993

6. Практикум по истории Древнего мира./ Сост. Н.Л. Просина, И.С. Свенцицкая. -М., 1972. -Вып.1.

7. Практикум по истории Древнего мира. /Сост. Н.Л. Просина, И.С. Свенцицкая,.-М., 1981. -Вып.2.

8. Хрестоматия по истории Древнего Востока ./ Под ред. В.В. Струве, Д.Г. Редера.- М .,1963.

9. Хрестоматия по истории Древнего мира ./ Под. ред В.Г. Боруховича. -Саратов., 1973.

10. Хрестоматия по истории Древнего Востока : В 2 ч. /Под ред. М.А. Коростовцева, И.С.Канцельсона, В.И.Кузищина – М. ,1980.-Ч.2: –С.75 – 131.

Література:

1.Бонгард-Левин Г.М. Древнеиндийская цивилизация:-2 изд. –М., 1993.

2.Бонгард-Левин Г.М. Индия эпохи Маурьев. -М., 1973

3. Бонгард- Левин Г.М. Общество и государство Древней Индии. // ВДИ. – 1981.

- №1.

4. Бонгард-Левин Г.М. Ильин Г.Ф. Индия в древности.-. М., 1985.

5.Бонгард-Левин Г.М., Грантовский Э.А. От Скифии до Индии.Древние арии: мифы и реальность. -М., 1984.

6. Бэшем А.Л. Чудо , которым была Индия./ Пер. с анг. –М., 1977.

7.Ильин Г.Ф. Особенности рабства в древней Индии .// ВДИ- 1951.- №1.

8.Кудрявцев М.К. Кастовая система в Индии.- М., 1992.

9.Куценков А.А.Эволюция индийской касты.-М.,1983.

10.Лелеков Л.А. “Авеста” в современной науке.-М., 1992.

11.Медведев Е.М. Очерки истории Индии до ХШ в. -М., 1990.

12.Ольденбург С.Ф. Культура Индии./ Пер с анг. –М.,1991.

13.Чанана Д.Р. Рабство в Древней Индии./ Пер. с анг. -М., 1964.

14.Шарма Р.Ш. Древнеиндийское общество./ Пер. с анг. - М., 1987.

15. Юрлаева Е.С. “Неприкасаемые” в Индии. - М., 1989.

Методичні поради :

Метою даного заняття є вивчення і аналіз староіндійських джерел на базі яких необхідно розкрити питання про рівень економіки, дослідити соціальну структуру та особливості розвитку Стародавньої Індії. Перш за все дати загальну характеристику археологічним джерелам, які стосуються Хараппської цивілізації та Ведичній літературі ( Рігведи”, “Самаведи” ”Яджурведи”, “Аткарведи”, “Брахмани”, “Махабхарата, “Рамаяна”, “Артхашастра Каутільї”, “Закони Ману” і ін. )

Розглядаючи Хараппську цивілізацію необхідно відзначити її високий рівень розвитку. Розглянути досягнення в будівництві, сільському господарстві, торгівлі, ремісничому виробництва і ін. Дослідити суспільні відносини. Проаналізувати сучасні погляди на занепад Хараппської цивілізації. Походження та прихід аріїв до Індії. Господарство і суспільство Індії в так званий “ведичний” період. На базі „Законів Ману” визначити соціальну структуру індійського суспільства. Пояснити значення варн , каст, джат та роль релігії брахманізму у індійському тогочасному суспільстві.

Характеристику держави Маур’їв розпочати із завоювання Їндії Олекандром Македонським та національно-визвольної боротьба, що розгорнулась після його смерті. Вивчення господарства і суспільних відносин держави Маур”їв треба обмежити часом правління династії Маур’їв ( кінець 1V- початком П ст. до н.е.), тобто періодом, коли староіндійське суспільство досягло вершин свого розвитку. При розгляді питання економіки, звернути увагу на стан сільського господарства, товарне виробництво , торгівлю, лихварство та особливість лихварських угод, згідно “Законами Ману”. Вивчаючи структуру суспільства часів Імперії, підкреслити характерні особливості вільного населення, зміни у їх правах та обов’язках у порівнянні із попередніми періодами, роль давньоіндійської общини, сімейні відносини, категорії людей підневільного рабського типу за “Архашастрою Каутільї”. Значення релігії буддизму у державі Маур’їв. Порівняти господарство і суспільні відносини Стародавньої Індії із господарством і суспільними відносинами Стародавнього Вавілону, Ассірії, Єгипту.