Статеві органи складаються із зовнішніх та внутрішніх.

До зов­нішніх відносяться :

лоно, великі та малі статеві губи, клітор та діво­ча пліва.

Лоно (лобок) - це підвищення в нижній частині черевної стінки з вира­женою підшкірною жировою клітковиною. В період статевого до­зрівання воно вкривається волоссям.

Великі статеві губи - це дві шкіряні складки, що йдуть вниз від лона. В їх товщині знаходяться так звані бартолінієві залози, що продукують слизові прозорі виділення, які зволожують статеву щі­лину.

У верхньому куті статевої щілини знаходиться клітор, що має вигляд невеликого горбика, від якого донизу ідуть дві ніжні складки, покриті тонкою шкірою - малі статеві губи.

Поруч з клітором, дещо нижче від нього, розташований отвір сечовивідного каналу, довжина якого 3-4 см.

Між малими статевими губами, дещо нижче отвору сечовивід­ного каналу, знаходиться вхід до піхви, який у дівчаток закритий тонкою перепонкою - дівочою плівою (гіменом). Вона має один або кілька отворів, через які виділяється менструальна кров, а також безліч дрібних кровоносних судин і нервових закінчень. При пер­шому в житті статевому акті дівоча пліва надривається і виникає незначна кровотеча, яка швидко припиняється. При цьому відчува­ється легкий біль. Слід сказати, що іноді дівоча пліва буває дуже еластичною, добре і досить легко розтягується при перших статевих актах, а тому надривів, а значить і кров'яних виділень може не бути.

До внутрішніх статевих органів належить піхва, матка та її придатки (маткові труби і яєчники). Ці органи розташовані в малій мидниці, що утворена двома мидничними, хрестцевою та копчиковою кістками.

Піхва - це продовгувата трубка довжиною 8-10 см. Стінка її вистелена слизовою оболонкою. У піхві дівчаток до настання стате­вої зрілості реакція середовища лужна, що сприяє розвитку в ній різних запальних процесів, особливо при ранніх статевих зв'язках.

У піхві дівчинки, яка досягла віку статевої зрілості, як і в піхві жінки, постійно знаходиться так звана паличка Дедерлейна - непато­генна мікробна флора, яка виділяє молочну кислоту, що вбиває хвороботворні мікроорганізми, які потрапляють у статеві ор­гани з навколишнього середовища. У такий спосіб природа сама за­хищає статеві органи дорослої жінки від захворювань і зумовлює певний період, коли вже можливі без шкоди для здоров'я статеві контакти. Але слід пам'ятати, що до настання статевої зрілості сли­зова піхви особливо чутлива до зовнішніх чинників, які можуть зу­мовити запальний процес. Отже, особиста гігієна - надзвичайно ва­жливий засіб його попередження.

Матка має грушоподібну форму з трикутною порожниною та м'язовими стінками, при скороченні яких виштовхується менструа­льна кров, а під час пологів - плід. Матка складається з двох частин - тіла та шийки. Тіло матки у жінки має довжину 7-8 см, ширину -4-5 см, товщину - 2-3 см. Шийка коротша. У дівчаток матка невели­кого розміру і має деякі особливості будови: шийка її по відношен­ню до величини тіла матки значно довша, ніж у жінки. З 15-16 років матка починає збільшуватися в об'ємі, змінює фо­рму, яка наближається до розмірів та конфігурації матки дорослої жінки. У дівчаток з 11-12-річного віку в слизовій оболонці матки з'являється велика кількість залоз. Залози шийкового каналу виді ляють слиз, який утворює так звану слизову пробку, що закриває канал шийки матки і таким чином перешкоджає проникненню мік­робів у її порожнину. Верхня (опукла) частина матки називається дном матки.

Від дна матки з обох боків, як вже йшлося вище, відходять ма­ткові (фаллопієві) труби, довжиною 10-12 см кожна. У дівчаток труби звивисті, з дуже вузьким просвітом. У 14-15 років вони вирів­нюються, просвіт їх стає ширшим.

Виділяють інтерстиціальну (що проходить в товщі матки,) істмічну (найбільш вузьку)та ампулярну частини маткових труб. Істмічна частина труби, що відходить від кута матки, вузька: її діаметр відповідає товщині кінського волосу; ампулярний кінець труби має воронкоподібне розширення, спрямоване до яєчника. М'язева стінка труби, скорочуючись, проштовхує з яєч­ника яйцеклітину (жіночу статеву клітину), що потрапила в її про­світ. Просуванню останньої в порожнину матки сприяє також коли­вання вій епітелію, який вистилає просвіт труби. Через фаллопієві труби, матку та піхву черевна порожнина сполучається з зовнішнім середовищем. Запліднення яйцеклітини здійснюється в ампулярній частині маткової труби.

З обох сторін матки, за широкими зв’язками матки, біля розширених кінців маткових труб знаходяться яєчники. За формою вони нагадують невеличкі сливи, вага яких на час статевої зрілості досягає 7-7,5 грамів. Яєчники ви­діляють жіночі статеві гормони. У дівчаток раннього віку функція яєчників незначна, рівень гормональної (статевої) активності низь­кий. З розвитком організму зростає продукування гормонів, які з 8-10-річного віку відчутно впливають на ріст статевих органів, роз­виток вторинних статевих ознак. Важливою функцією яєчників є те, що саме в них визрівають статеві клітини - яйцеклітини.Маткові труби, яєчники та зв’язки матки називаються придатками матки.

У восьмирічному віці будова тіла дівчинки помітно починає відрізнятися від хлопчика. Стегна стають дедалі товстішими, шир­шими, в них збільшується підшкірна жирова тканина. Трохи пізніше - в 9-10 років - жирова тканина дещо збільшується і в грудях. Плечі стають пологими; плечовий пояс у дівчат вужчий, ніж у хлопчиків. Грудні залози починають оформлюватися в 11 років; у цей же період з'являється волосистість в області зовнішніх статевих органів та під пахвами.

З 12-13 років наступає період, який прийнято називати статевим дозріванням. У цей час значно збільшуються вага, зріст, усі органи і системи. Різкі зміни настають і в статевих органах. Жіночі статеві залози - яєчники - збільшуються у розмірах, починають надавати дуже великий вплив на формування організму дівчинки. Матка, що важила при народженні дівчинки близько двох грамів і до періоду статевого дозрівання збільшилась фактично дуже мало, тепер дося­гає 15-18 грамів; змінюється і її форма - наближається до форми жі­ночої матки. Найбільш точною ознакою статевого дозрівання є по­ява менструації, яка настає в середньому у 12-14 років (раніше 10-ти- або ж пізніше 17-річного віку - вважається порушенням). В обох випадках слід звертатися до лікаря (іноді ранні місячні свідчать про пухлину яєчників, а запізнілі - про недорозвинення статевих органів).

На час появи менструального циклу, як і на весь процес стате­вого дозрівання, впливає цілий ряд причин і умов: неповноцінне та нераціональне харчування, екологічні, в тому числі кліматичні умо­ви, перенесені захворювання, спадкові особливості тощо.