Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Lektsiya_9_Rz_ta_PlS.doc
Скачиваний:
3
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
155 Кб
Скачать
☆

3. Екстракорпоральне запліднення

Найбільшим досягненням, яке вже широко впроваджують у практику, є екстракорпоральне запліднення. Перші спроби екстракорпорального запліднення були проведені ще в 1944 р. Інтен­сивна дослідницька робота тривала, що привело до народження в Англії дівчинки "із пробірки" в 1978 р. — Луїза Браун.

В Україні перша дитина, також дівчинка, після запліднення in vitro, народилася в Харківському центрі з лікування безпліддя в 1991 р. Метод набув значного поширення і застосовується не лише у разі трубного безпліддя, а й у разі деяких форм ендометріозу, безпліддя нез'ясованого генезу, імунологічному безплідді у ви­падках високого рівня сенсибілізації і безрезультатності внутрішньоматкових інсемінацій.

Зараз одержують яйцеклітини шляхом пункції че­рез піхву під контролем ультразвукового апарату з піхвовим дат­чиком. Ооцити запліднюють, культивують у спеціальних середо­вищах протягом 40—48 год, а ембріони на початковій стадії роз­витку трансплантують у матку. У матку переносять декілька емб­ріонів. Це дає кращий результат, але призводить до багатопліддя. Метод екстракорпорального запліднення і ембріотрансплантації настільки добре розроблений, що на другий план відійшли такі методи допоміжної репродукції, як підсажування гамет і зигот у маткові труби, які, здавалось би, більше фізіологічні порівняно з екстракорпоральним заплідненням і ембріотрансплантацією.

Терапія жіночого безпліддя безперервно вдосконалюється, ре­зультати ЇЇ настільки покращилися, що стало реальною можливіс­тю материнство у таких жінок, для котрих раніше це було немож­ливим і вони належали до категорії абсолютно безплідних.

4. Чоловіче безпліддя. Класифікація.

Форми чоловічого безпліддя

1. Екскреторне безпліддя:

  • екскреторно-токсичне. До цієї форми безпліддя можуть призводити хронічний простатит, хронічний уретрит, коллікуліт, везикуліт, орхіт, епідидиміт;

  • екскреторно-обтураційне. Причинами його можуть бути травми статевих органів, інфільтрати, пухлини, післяопе­раційні рубці, ускладнення після хронічних запальних про­цесів з порушенням прохідності сім'явиносних проток; при­роджені аномалії сім'явиносних шляхів.

2. Секреторне безпліддя:

  • секреторно-ендокринне. Виникає внаслідок первинного або вторинного гіпогонадизму, причинами якого є: тести­кулярна агенезія, орхіт, крипторхізм, синдром Клайнфельтера, синдром Дель-Кастилло, синдром плодовитих євнухів (недостатність ЛГ) та інше;

  • секреторно-токсичне. До нього призводять усі види ек­зогенної інтоксикації, хронічні отруєння в побуті й на під­приємстві; ендогенна інтоксикація у разі тривалих хроніч­них захворювань, порушення дезінтоксикаційної функції печінки, нирок; фізичні фактори: систематичне перегрі­вання та переохолодження, токи високої частоти, проме­ниста енергія, вібрація; хімічні фактори: отрути (ртуть, свинець, нітроген, мідний купорос, бензол, марганець, кси­лол, толуол), медикаменти, алкоголь, паління, порушення харчування;

  • дискореляційне. Виникає внаслідок ендокринопатій, вісцеропатій, гіпоталамо-гіпофізарно-гонадних дискореляцій; тривалої гормонотерапії.

3. Імунологічне безпліддя. В основі даної форми безпліддя лежить автоімунізація проти компонентів власних статевих шляхів (власні антигени), які виникають внаслідок ендо­кринних, запальних, травматичних порушень.

Різні захворювання чоловічих статевих органів, такі, як проста­тит, простатовезикуліт, варикоцелє, перекрут яєчка, непрохідність сім'явиносних проток, грижепластика у віці до 11 років також мо­жуть призводити до автоімунних порушень.

Крім того, до імунологічного безпліддя можуть призводити порушення в системі гістосумісності (АБО- і HLA-системах) і ферментні порушення в процесі сперматогенеза також імуноло­гічним вважається безпліддя у разі імунологічного конфлікту в репродуктивній системі подружньої пари (ізоімунізація жінки і вироблення специфічних антиспермальних антитіл СІАТ, АСАТ,СААТ).

4. Відносне безпліддя. За даної форми плодовитість еякуляту не порушена, але існують різні причини, у разі яких немож­ливе надходження еякуляту в піхву: асперматизм, ретрогра­дна еякуляція, епіспадія, гіпоспадія, віргогамія, вагінізм, по­рушення копулятивної функції, сімейна дисгармонія.

  1. Психогенне безпліддя. Причинами цієї форми є приховані або наявні психічні захворювання та характерологічні роз­лади, порушення подружніх взаємовідносин, психотравми (часті, тривалі, хронічні).

  2. Поєднане безпліддя. Виникає як результат поєднання екс­креторного та секреторного компонентів безпліддя.

  3. Ідіопатичне безпліддя. Це такий стан, коли за відсутності соматичних захворювань і розладів у подружжя, за нормаль­них показань спермограми у чоловіка, наявності овуляції і прохідності маткових труб у жінки вагітність не настає. Можливо причиною можуть бути ще не вивчені імунологіч­ні фактори.

Чоловіче безпліддя також виникає у разі виснажливих захво­рювань печінки, нирок, легень, ендокринної патології (цукровий діабет, хвороба Іценка— Кушінга).

Обстеження чоловіків у разі безпліддя включає: загальні ана­лізи, лабораторні спеціальні методи дослідження.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]